Тема. Роальд Дал. «Чарлі і шоколадна фабрика». Шлях хлопчика Чарлі до своєї мети.
Мета: вдосконалювати вміння сприймати великий за обсягом твір цілісно, давати характеристики дійовим особам (аналізувати вчинки і ставлення до інших, порівнювати, висловлювати своє ставлення); розвивати логічне мислення і творчу уяву дітей, духовність учнів на прикладах героїв твору;
виховувати найкращі моральні якості; несприйняття зла, скупості, вседозволеності, впертості, хвалькуватості
Обладнання: підручник, портрет письменника, ілюстрації до твору «Чарлі і шоколадна фабрика»
І. Організація класу.
Щоб урок минув не марно ,
Працювати треба гарно.
Друзі гуртом посміхнемось,
До роботи всі візьмемось.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
У кожної людини є якась заповітна мрія, якась мета в житті, якийсь ідеал, до якого він прагне. Один хоче буди гарним. Інший – сильним, третій – розумним. Хтось прагне слави та вроди, для когось найважливішим є багатство. Але, напевно, я не помилюся, якщо скажу, що кожен із вас мріє хоча б раз у житті опинитися на місці героїв повісті-казки Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика». Письменник малює дитячий рай: чарівну шоколадну фабрику з підземними ходами і таємничими печерами, по якій ми сьогодні здійснимо мандрівку і дізнаємося про цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів, проаналізуємо їх вчинки та поведінку, складемо їх характеристику.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
- Ви вже дочитали казку Р. Дала до кінця, тож давайте пригадаємо з чого все починалося.
1. Гра « Вірю - не вірю».
( Кожне твердження починається словами: «Чи вірите ви, що…»
Учні повинні погодитися з цим твердженням або ні, дати пояснення.)
1. Чи вірите ви, що Чарлі жив у багатій сім'ї ? ( Ні, Чарлі жив у бідній родині).
2. Чи вірите ви, що хлопчик їв щодня шоколад ?( Ні, шоколад він їв один раз на рік, на свій день народження).
3. Чи вірите ви , що двічі на день Чарлі йшов через шоколадну фабрику? (Так).
4. Чи вірите ви, що Віллі Вонка винайшов понад двісті сортів нових шоколадних цукерок? (Так).
5. Чи вірите ви, що Віллі Вонка розсилав свої шоколадні вироби усім королям та президентам світу? (Так).
6. Чи вірите ви, що містер Вонка побував у Індії маленький палац із шоколаду? ( Ні , містер Вонка побудував величезний палац із шоколаду).
7. Чи вірите ви, що з воріт фабрики « Вонки» не виходять робітники? (Так).
8. Чи вірите ви, що шпигуни викрадали таємні рецепти містера Вонки? ( Так).
9. Чи вірите ви , що фабрика була зачинена на ланцюг, а в вікнах рухалися маленькі темні тіні? ( Так).
10. Чи вірите ви, що коли хлопець йшов зі школи він знайшов шоколад? ( Ні, він знайшов однодоларову банкноту).
11. Чи вірите ви, що на фабриці працюють звичайні люди ? ( Ні, це маленькі люди).
12. Чи вірите, ви що фабрику «Вонки» відкриють для всіх людей?. ( Ні , для кількох щасливців).
- Таким чином за допомогою гри « Вірю – не вірю» ми пригадали з чого все починалося.
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Слово вчителя
Прочитавши повість-казку ми познайомилися з містером Віллі Вонка та щасливчиками, яким дісталися Золоті квитки.
- Назвіть імена п’яти щасливчиків, яким вдалося отримати Золоті квитки містера Вонки.(Августус Глуп, Віолетта Борегард, Верука Солт, Майк Тіві, Чарлі)
• Розкажіть про цих дітей:
Гра «Перевтілення»
(Розповідь від імені Августа Глупа, Веруки Солт, Віолетти Борігард, Майка Тіві, Чарлі Бакета про пошуки Золотого квитка)
– Хто першим знайшов золотий квиток? (Першим, хто знайшов золотий квиток, був Ав-густус Глуп.)
Агустус. Я – Агустус Глуп. Ну й що з того, що трохи огрядний? Я дуже люблю поїсти, мені часто купують шоколадки, але ж це так мало, мало, мало! Добре, що я знайшов Золотий квиток і тепер на шоколадній фабриці!....
- Знайдіть у тексті, як змальовує його автор. («Щасливцем виявився якийсь Авґустус Ґлуп, і на першій сторінці вечірньої газети, яку читав пан Бакет, красувалося його велике фото. На знімку був дев'ятирічний хлопець, такий тілистий, ніби його надули велетенською помпою. З усього його тіла випиналися здоровезні обвислі складки жиру, а лице нагадувало потворну грудку тіста з маленькими смородинками очей, що зажерливо поглядали на світ. Містечко, в якому жив Авґустус Ґлуп, за словами газети, просто шаленіло від радості за свого героя. З усіх вікон майоріли прапори, школярів звільнили від уроків, а ще на честь знаменитого зем-ляка було влаштовано парад. «Я знала, що Авґустус знайде Золотого квитка, - сказала його мати журналістам. - Він щодня з'їдає стільки шоколадних цукерок, що було б просто неймо-вірно, якби він його не знайшов. Їсти - це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить.»)
- Дякую.
– Хто став наступним володарем золотого квитка? (Верука Солт)
Верука. Я – Верука Солт – Мій татусь дуже багатий і зробить для мене, що я захочу. Це він купив мільйон шоколадок, щоб знайти Золотий квиток, і так я потрапила на шоколадну фабрику…
-Чи легко було знайти Веруці золотий квиток, знайдіть в тексті?
– Звичайно, ні! Я зрозуміла, що мушу мати цей квиток і наказала батькам, щоб там не ста-лось, але квиток має бути в мене. Мій батько, пан Солт, пішов у місто й почав купувати всі шоколадні батончики «Вонка» - всі, які бачив. Купував їх, мабуть, тисячами. Сотнями тисяч!
Тоді вантажив у фургони й відправляв на власну фабрику. Він має бізнес - це горішки, і в нього працює майже сотня жінок, які лущать горішки, щоб їх потім смажити й підсолювати. Цілими днями ці жінки сидять і лущать горішки. Тож він їм сказав: «Дівчата, тепер, замість лущити горішки, здирайте обгортки з цих дурних батончиків!» Вони так і робили. Зранку до вечора кожнісінька робітниця зривала з батончиків обгортки.
Та минуло три дні - і все дарма. Це було жахіття! Я з кожним днем сумнішала й сумніша-ла і, коли батько вертався додому, кричала на нього: «Де мій Золотий квиток! Я хочу Золотий квиток!» Я годинами лежала на підлозі, хвицала ногами й страшенно лементувала. І раптом... на четвертий день увечері одна робітниця закричала: «Я знайшла! Золотий квиток!» Так я стала володаркою золотого квитка. Тепер він мій!
– Наступного дня газети повідомили, що знайдено ще два золоті квитки. Хто ж став наступним щасливчиком? (Віолетта Борегард)
Віолетта. Я – Віолетта Борегард - чемпіонка із жування жуйок. Мій рекорд – три місяці підряд жую одну жуйку. Люблю чіпляти їх потім на стільці, на кнопки ліфтів. Ви б чули, як кумедно лаються ті, до кого жуйка прилипає! І мені поталанило потрапити на шоколадну фабрику. …
Я жую безперестанку, та коли почула про ті квитки містера Вонки, то відклала жуйку і перейшла на цукерки - мала надію, що мені пощастить. Тепер, зрозуміло, я знову жуватиму. Я дуже люблю жуйку. Не можу без неї жити. Жую цілісінькими днями, крім тих кількох хвилин, коли треба їсти. Тоді я приліплюю жуйку за вухо - щоб не загубити. Чесно вам зізнаюся, що почувалася б нікудишньо, якби цілий день не жувала жуєчку. Це щира правда. Мама ка-же, що панночкам таке не личить і що бридко дивитися, коли дівчачі щелепи постійно плям-кають, але я не згодна. І хто вона така, до речі, щоб критикувати?
Вам, мабуть, цікаво буде знати, що я жую оцей шматочок жуйки уже три місяці. Тобто це новий рекорд. Я вже побила попередній рекорд моєї найкращої подружки. Як вона казилася! Ця жуйка - мій найцінніший скарб. На ніч я її приліплюю до бильця ліжка, і зранку вона знову готова до жування... може, спочатку твердувата, але трохи пожуєш - і вона м'якне. Коли я ще не почала жувати на світовий рекорд, то міняла жуйку раз на день. Найчастіше робила це в ліфті, вертаючись зі школи додому. Чому в ліфті? Бо мені подобалося чіпляти липкі пожовані грудочки на ліфтові кнопки. Тоді до пальця того, хто заходив у ліфт після мене й натискав кнопку, приклеювалася моя стара жуйка. Га-га! Іноді зчинявся такий вереск. Найбільше репетували жінки в дорогих рукавичках. Ой, я така рада, що зможу відвіда-ти фабрику містера Вонки. Тим паче, що після цього він дасть мені жуйки на все життя. Класно! Ура!
Майк. Я – Майк Тіві, дуже люблю дивитися телевізор. Крім нього, мені нічого не потрібно. А дорослі весь час чіпляються до мене з якимись дурницями – то з уроками, то з їжею, то ще з чимось. Тут якраз бойовик іде. Я всі серіали дивлюся щодня, навіть ті, де не стріляють. Але бандитські - найкращі. Вони такі класні, ці бандюги! Особливо, коли нашпиговують один одного свинцем або штрикають старими кинджалами, або лупляться кастетами! Я все віддав би, щоб теж так могти! Ото життя, кажу вам! Клас! Але з задоволенням відвідаю шоколадну фабрику і навіть пропущу декілька серіалів.
Чарлі. А я – Чарлі Бакет. Наша родина бідна, але дружна. Мій дідусь Джо колись працював на шоколадній фабриці Вонкі й багато мені про неї розповідав. Як би я туди хотів потрапити!... І раптом… знаходжу на дорозі один долар! Мерщій до крамниці! Одна шоколадка – нічого немає! Друга… Ура! Не вірю своїм очам! Він! Дорогоцінний, омріяний! Біля мене вже натовп людей, хочуть купити його в мене. Ні, ні, ні! Добрий дядечко продавець мене врятував і мерщій відправив додому. І ось я власник цього Золотого квитка. Гадаю, наша родина заслуговує на щастя!
- Таким чином, ми дізналися про щасливчиків яким дісталися золоті квитки. Тепер цих щасливчиків чекають захопливі пригоди чарівною фабрикою. - Перш ніж здійснити мандрівку фабрикою Віллі Вонка пропоную трішки розім’ятися.
Фізкультхвилинка
Мандрівка фабрикою.
Учитель.
Працюємо в зошиті. Відновіть, будь ласка, маршрут героїв шоколадною фабрикою.
Шоколадний цех – Умпа-Лумпи – По шоколадній річці – Цех винаходів –вічні барбариски – Велика жуйкова машина – По коридору – Квадратні цукерки – Верука в Горіховому цеху – Великий скляний ліфт – Телевізійно-шоколадний цех – Шоколадна фабрика.
Слово вчителя.
- Ми пригадали маршрут героїв шоколадною фабрикою.
Містер Віллі Вонка запросив до себе в гості на фабрику володарів золотих квитків.
( чемно, ввічливо, слухати старших, не кричати, бути слухняним…)
- А як поводять себе власники золотих квитків?
- Давайте згадаємо , які дива трапляються з нашими героями. Хто і як був покараний за те, що не прислухався до порад господаря фабрики Віллі Вонки.
4. Бесіда.
Августус Глуп
- Що ж трапилось з Августусом?
(У Шоколадному цеху хлопчик через свою ненажерливість впав у шоколадну ріку, а потім його засмоктало у величезну трубу, де він застряг.)
Віолетта Борегард
- Як поводить себе Віолетта на фабриці?
(У Цеху винаходів Віолета, не послухавши застережень містера Вонки, без дозволу взяла і почала жувати жуйку і перетворилася на величезну чорницю. Її відправили у цех соків, щоб вичавити з неї сік; дівчинка так і не позбавилася фіолетового кольору)
(У Горіховому цеху білки затягли дівчину у сміттєзвалище батьки, рятуючи доньку, теж там опинились (Верука – гнилий горіх)
Майк Тіві
- А як же поводить себе Майк на шоколадній фабриці?
(Він не слухає Містера Вонку, потрапляє у чарівний телевізор і його розтягнуло, як нитку).
(він один з усіх, хто слухає містера Вонку)
6. Робота в парах. (Взаємоперевірка заповнення таблиці)
Слово учителя
Працюємо в парах
У вас на партах є табличка, яка допоможе дати відповідь на питання, які ж риси характеру виявили герої, перебуваючи на фабриці. Скориставшись підказкою, заповніть третій та четвертий стовпчики таблиці.
Ім’я |
Батьки |
Найбільше уподобання героя |
Риси характеру
|
Августус |
Батьки заохочують хлопця, який є дуже жадібним і нічим не цікавиться, окрім їжі |
Єдине, що його цікавить, –це їжа |
Лінивий, ненажерливий, неслухняний |
Віолетта |
Батьки схвалюють все, що робить їхня дочка |
Постійно жує гумку |
Неслухняна, егоїстка |
Верука |
Багаті батьки готові задовольните всі забаганки |
Хоче все мати, влащтовує істерики |
Заздрісна, вередлива, невихована |
Майк |
Не займаються сином |
Любить дивитися телевізор |
Агресивний, невихований |
Чарлі |
Улюбленець родини |
Мріяв побувати на шоколадній фабриці |
Розумний, вихований, слухняний, добрий |
Підказка: Єдине, що його цікавить, –це їжа. Розумний, вихований, слухняний, добрий.
Хоче все мати, влаштовує істерики. Агресивний, невихований. Постійно жує гумку. Мріяв побувати на шоколадній фабриці. Лінивий, ненажерливий, неслухняний. Неслухняна, егоїстка. Любить дивитися телевізор. Заздрісна, вередлива, невихована.
Перевірка
V. Евристична бесіда.
Слово вчителя
- Ми зустрілися з різними дітьми. Як ми бачимо, усі ці діти мають різні риси характеру.
- Що об’єднує Августуса, Веруку, Віолетту й Майка? (Вони грубі, егоїсти). Тобто вони наділені негативними рисами, тому і не дивною виявилася їхня поведінка. Вони не слухають містера Вонка, не реагують на його зауваження.
- Хіба можна так поводитися у гостях? (Ні)
- Як ви думаєте, хто має бути відповідальним за виховання дітей? (Дорослі. )
- Я погоджуюсь з вами. - Що ви можете сказати про батьків наших героїв?
(Батьки Майка взагалі не займаються сином, батьки Віолетти схвалюють все, що робить їхня дочка, батьки Веруки готові задовольнити всі її забаганки. Батьки Августуса купують синові багато шоколаду.)
- Як ми бачимо, батьки наших героїв мало приділяли уваги вихованню дітей, виконували всі їхні забаганки, схвалювали всі їхні вчинки. Саме дорослі, власне батьки, мають сприяти формуванню характеру дитини. І екскурсія фабрикою яскраво виявила вади характерів дітей.
Як наслідок, подорож фабрикою містера Вонки для чотирьох дітей виявилась невтішною.
Сенкан.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Систематика запитань за Блумом «Квітка Блума»
2. Чому містер Вонка запросив на фабрику саме дітей? (Діти чесні, і не викрадатимуть секретів приготування солодощів)
Але хор умпа-лумпів звертається не тільки до дітей, а й до дорослих. Які поради вони дають батькам? Батьки дуже люблять своїх дітей, усе їм дозволяють, не розуміючи, що своєю поблажливістю їм шкодять. Засобом від дитячих хвороб сучасності умпа-лумпи вважають книжки, які розвивають творчу уяву та мислення, покращують характер і душу дитини.
Оцінювання учнів
VІІ. Домашнє завдання.
Складіть пам’ятку для батьків героїв казки щодо виховання дітей
VІІІ. Підсумок
ІХ. Рефлексія.
Закінчіть речення.
Я засуджую ..., тому що …
Я захоплююсь …, тому що…