Урок "Роберт Льюїс Стівенсон (1850-1894). «Балада про вересовий трунок». Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода – рабство) ."

Тема . Роберт Льюїс Стівенсон (1850-1894). «Балада про вересовий трунок». Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода – рабство) . Утвердження духовної сили піктів, їхнього героїзму в захисті національних цінностей

Мета : Навчальна: поглибити знання гімназистів про творчість англійського письменника Р. Л. Стівенсона; знайомити із змістом балади «Вересковий мед» основою якої є старовинна шотландська      легенда; показати мужність борців за незалежність рідної країни проти іноземних загарбників, розкрити необхідність вибору між власним життям і спільною метою народу;

Розвивальна: розвивати навички виразного читання, аналізу поетичного тексту, творчі здібності гімназистів, характеристики образів-персонажів; уміння працювати в групах;

Виховна: сприяти вихованню активної життєвої позиції школярів, любов до Батьківщини.

Тип модуля: установчо-мотиваційний, змістовно-пошуковий.

Обладнання : презентація, портрет Р. Л. Стівенсона; відеосюжет «Життя Роберта Стівенсона», виставка книг письменника; тексти балади «Вересковий мед» (англійською мовою, у перекладі С. Маршака, Є. Крижевича).

Культурологічний аспект: ілюстрації А. Харшака до балади Стівенсона «Вересковий мед». Мультфільм «Вересковий мед» (1974, реж. І.Гурвич). Презентація «Музей Р.Стівенсона в Апіа на острові Уполу, Самоа».

Очікуваний результат: гімназист: розповідає про історичне тло балади (боротьба піктів проти іноземних загарбників); висловлює власне судження про поведінку старого пікта, який пожертвував сином і власним життям, але не відкрив іноземцям таємниці вересового меду; виразно читає і аналізує «Баладу про вересовий трунок».

Теорія літератури: поглиблення поняття про символ.

Хід модуля

І. Організаційний момент

1.1. Оперативне включення гімназистів у навчальну діяльність.

Застосування прийому інтерактивного навчання «Вітер дме»

Вчитель : «Вітер дме для того, хто…

- сьогодні в доброму гуморі…

- налаштований гарно та цікаво працювати…

- у кого хороший настрій…

- хто готовий слухати мене далі…

ІІ. Актуалізація опорних знань

2.1. Вступне слово вчителя . На попередніх модулях ви мали можливість дізнатися , що у баладі стверджується думка про життя людини як найбільшу цінність. Людина є частиною народу, держави, суспільства в цілому. І вона має свої права й обов’язки. Основним правом людини є право на життя. Життя — це безцінний дар, який людина отримує при народженні.   Ми продовжуємо нашу захоплюючу подорож сторінками світової балади. Сьогодні на модулі:

•    ми закріпимо уже відомі нам поняття про літературну баладу;
•    дізнаємось про життя Стівенсона та ознайомимося із змістом балади «Вересовий трунок»;
•    виконаємо цікаві та творчі завдання;
•    навчимося робити висновки.

    Для того, щоб глибше поринути у цей таємничий світ, давайте пригадаємо вивчене, провівши літературну розминку.

2.2. Вікторина «Пригадай»

•           Пригадайте, які два різновиди балад ви знаєте? (Народна та літературна.)
•           Які народні балади ми вивчали? («Балади про Робіна Гуда».)
•           Які літературні балади ми вивчали? («Рукавичка» Й.К.Ф. Шиллера, «Світязь» А. Міцкевича.) 
•           Дайте визначення літературній баладі. (Це авторський віршований ліро – епічний твір фантастичного, історико – героїчного чи соціально – побутового змісту, в якому напруженість сюжету зумовлена внутрішнім конфліктом героя.)
•           Чим літературні балади відрізняються від народних? (В літературній баладі звучить голос автора. Читач відчуває його ставлення до зображуваних подій.)

ІІІ. Оголошення теми та мети модуля

(Гімназисти записують тему в зошити)

ІV.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

4.1. Слово вчителя

   Відомий англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон дуже любив поезію, особливо балади. У них він прославляв своїх героїв за сміливість, чесність, патріотизм, благородство, любов до Батьківщини. Поет захоплюється природою рідного краю, поетизує її. Цікаві випадки з життя Стівенсона, з його біографії ми зараз побачимо із відео сюжету.

4.2. Перегляд відеосюжету «Життя Роберта Стівенсона»

(Після перегляду гімназисти складають портфоліо письменника).

4.3. Робота гімназистів над портфоліо письменника

Портфоліо письменника

1. Роберт Льюїс Стівенсон – британський письменник шотландського походження. При хрещенні одержав ім'я Роберт Льюїс Белфур, але в зрілому віці відмовився від нього, змінивши прізвище на Стівенсон.
2. Народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії.
3. Батьки. Роберт народився в сім'ї інженера, за материнською лінією належав до стародавнього роду Белфурів. Його дід і батько будували хвилерізи та маяки. Роберт був єдиною дитиною в сім'ї. Виховували його в строгому релігійному дусі.
4. Навчання. У віці 17-ти років вступив до Единбургського університету, де отримав юридичну освіту.
5. Хвороба. Письменник з дитинства хворів на туберкульоз. Лікарі порадили йому змінити клімат. Спочатку він збирався оселитися в Австралії, але клімат Самоа визнали для нього набагато кориснішим. У результаті подружжя Стівенсонів, всього за 200 фунтів стерлінгів, придбало 126 гектарів землі в горах за 5 кілометрів від столиці Західного Самоа — Апії.
6. Смерть.  4 грудня 1894 року він помер від туберкульозу на тлі дихальної недостатності, заповівши поховати себе недалеко від свого нового будинку.
7. Основні твори: «Діамант Раджі» (1878 рік), «Острів скарбів» (1883 рік), «Викрадач тіл» (1884 рік), «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда» (1886 рік), «Володар Баллантре» (1888 рік), «Чорна стріла» (1888 рік).

4.4. Заочна подорож до музею Р. Стівенсона в Апіа на острові Уполу, Самоа

(за допомогою презентації гімназисти заочно здійснюють подорож до вілли де колись проживав письменник)

4.5.Слово вчителя про історію написання балади

    Стівенсон завжди  цікавився народною творчістю. Особливо його приваблював жанр балади. Як правило, він брав за основу  якусь старовинну легенду та обробляв її в дусі того часу. Це дозволяло йому проголосити ідеї, що не втратили своєї актуальності і донині – ідеї волі, патріотизму, честі. Так написана балада «Вересовий трунок», в основі якої  лежить старовинна кельтська легенда про піктів.

   Пікти — легендарний народ, який жив у Шотландії до приходу скоттів (від останньої назви походить і назва Шотландії, буквально — країна скоттів). Пікти, за переказами, були дуже малі на зріст. В основу твору покладено давню шотландську легенду про вересковий трунок.  Вперше про піктів згадується у 297 році нашої ери як про ворогів Риму. Пікти боролися проти різних ворогів. Інколи вони програвали великі битви, втрачали величезні території, але вперто знову воювали за свою землю. У IX столітті пікти були підкорені скоттами, тобто шотландцями, після чого змішалися з представниками інших народностей, втратили мову і перестали існувати як окремий народ.

     У літописах і легендах пікти найчастіше зображені як сміливі воїни. Вражені їхньою сміливістю завойовники не розуміли, звідки у невисоких на зріст людей стільки почуття нескореності та відваги у боротьбі.

    Стівенсон використав легендарне уявлення про піктів і побудував сюжетну канву балади навколо таємниці. Як народ піктів залишився в історії таємницею, так залишився таємницею і спосіб приготування вересового трунку. Цей прийом дуже характерний для фольклорних творів, коли герой повинен розкрити таємницю і звільнити чарівну силу. У баладі Стівенсона чарівною силою стали риси характеру мужніх піктів, які уславив поет.

4.6. Виразне читання 
Гімназисти виразно читають баладу Р. Л. Стівенсона «Вересовий трунок» .

4.7.Словникова робота

Верес — вічнозелений кущик з дуже дрібним і численним листя» і лілово-рожевими або червоними квітами. Медонос. Поширений в Європі (у тому числі й в Україні), Західній Азії, Північній Америці тіл Південно-Західній Африці.

Трунок — напій.

Броварі — пивовари.

Пучина, нурт, нурта—вир.

4.8. Коментар вчителя

Верес – це вічнозелений кущик з дрібним листям та рожево – ліловими дрібними квіточками. Живе він 40 років і за цей час настільки збагачує малоплідні землі, що робить їх придатними для вирощування культурних рослин. Недарма люди кажуть : «Оселився верес – нам буде де жити». Лікувальні властивості вересового меду звеличувалися в піснях і легендах. Зацвітає він у липні і продовжує радувати аж до снігів. Поетична краса квіткових чагарників з давнини надихала творчих людей і вони оспівували її в своїх творах.

4.9. Дослідницька робота в групах

Завдання для I групи.   Визначити елементи сюжету балади.

ВІДПОВІДЬ: Експозиція, зачин — оспівування вересового напою, характеру й звичаїв піктів.

Зав’язка — захват території піктів загарбниками, знищення маленького народу.

Розвиток дії — король прагне дізнатися про смерть вересового напою, захват у полон батька й сина, їхній допит.

Кульмінація — за проханням батька сина кидають у море.

Розв’язка — батько назавжди залишає із собою секрет вересового напою, але кидає виклик ворогам, готовий померти, але не підкоритися, не зрадити свій народ.

Завдання для II групи. Якими змальовані в тексті пікти? Якими рисами наділені батько, син, король? Доведіть цитатами з твору.

ВІДПОВІДЬ: («В могилках, немов дитячих», «броварі малі», «мале, мов дитяче, тіло», «немов горобчик цвірінькав – мова лилась дзвінка»).

Завдання для III групи.   Визначити художні засоби в баладі «Вересовий трунок».

ВІДПОВІДЬ:

Епітети -  чарівний напій, трунок медовий, квіт червоний, мова дзвінка

Метафори – мчав по тілах спогад, сіяв смерть і жах

4.10.Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

•       Яким було життя маленького народу до приходу завойовників ?
•       Як змінилося воно після вторгнення шотландського короля?

•    У баладі Стівенсона кілька разів повторюється словосполучення «секрет вересового напою». Що це за секрет? (Це не тільки таємниця напою (технологія виготовлення вересового трунку. Це передусім секрет духовної стійкості піктів, який полягає у любові до рідної землі і прагненні здобути свободу).

• Чим для старого був верес та рецепт напою? Чи вартий він того, щоб пожертвувати найдорожчим? (Вересовий трунок – це не просто напій. Це символ єдності народу. Це спільна таємниця, як віра, що об’єднує людей, робить народ незалежним та самодостатнім. Можна сказати, що зберігши таємницю напою, народ зберіг свою незалежність і залишився нескореним).
• Чому у героя немає імені?    (Він уособлює весь народ).
• Чи міг старий пікт вчинити інакше? Чи можна вважати його вчинок героїчним? (Старий пікт не мав іншого вибору. Його вчинок свідчить про честь і гідність. Він залишився вірним своєму народові і своїй клятві).
• До якого типу балади ви віднесете «Вересовий трунок»? (Це героїчна балада).
• Визначте ідею твору. (Уславлення єдності та стійкості піктів, утвердження права кожного на незалежність).

•    У творі присутня символіка червоного кольору, що вона означає? (Символіка червоного кольору – верес, символ життя, крові, боротьба за незалежність).

4.10. Відеохвилинка ( перегляд мультфільму «Вересковий мед» (1974, реж. І.Гурвич)

Вчитель

За творами Роберта Стівенсона було знято як художні фільми, так і мультиплікаційні.  Знімаються вони і в наш час, навіть в сучасній обробці. Зараз і ми з вами переглянемо мультфільм «Вересковий мед» (1974, реж. І.Гурвич.)

Запитання :

•    Чи відповідає сюжет цього мультфільму  змісту балади?

-  Чи вдалося авторові цього мультфільму передати волелюбний дух піктів?

-  Чому не можна обмежитися тільки переглядом мультфільму? Для чого потрібно читати художні твори?

V. Рефлексія

5.1. Створення гімназистами візитної картки балади

        Автор – Роберт Льюїс Стівенсон.

Назва балади – «Вересовий трунок».

Джерела – фольклор, історія, вірування.

Тема твору – розповідь про  боротьбу піктів проти завойовників та героїчну смерть батька і сина.

Ідея – уславлення єдності та стійкості піктів, утвердження права кожного народу на свободу та незалежність.

Персонажі – шотландський володар, пікти – старий батько і син.

Художні засоби – традиційні епітети, метафори, порівняння.

VІ. Підсумки

1.        Слово вчителя

    Отже, у «Баладі про вересовий трунок»  автор проголошує право кожного народу на свою землю, свої традиції, свободу. У цьому плані балада виходить за межі шотландської тематики, набуваючи узагальнюючого значення. Маленький епізод допомагає авторові утвердити ідею незалежності народу. А сам Стівенсон виступає тут як справжній син своєї землі.

У баладі кілька разів повторюється словосполучення «секрет вересового напою». Що ж це за секрет? Це не тільки таємниця напою — як його варити, а передусім секрет духовної стійкості піктів, який полягає в любові до рідної землі й прагненні здобути свободу. Цей секрет важливий для всіх часів і народів.

Виникає питання: чому батько говорить про те, що він боявся лише свого сина? Чи дійсно він не вірить у стійкість? Можливо, і не вірить, але автор має іншу точку зору, підкреслюючи єдність батька й сина: разом вони мовчали, разом стояли на скелі; утворюючи духовно єдину, маленьку смуглу пару. Трагізм твору посилюється тим, що тут немає вибору поміж життям і смертю (бо неволя — не життя), а є лише вибір смерті. Мудрий батько, усвідомлюючи невідворотність загибелі, вибирає для сина кращу (миттєву) смерть, і той мужньо приймає її. А старий помирає останнім, однак не віддає ворогам священної таємниці. Вони можуть забрати в нього життя, але не його волю і любов до Батьківщини.

VІІ.Оцінювання гімназистів

VІІІ. Домашнє завдання

• Дати характеристику героїв балади. Створити малюнки до образів цих героїв (за бажанням).
• Визначити ставлення автора до своїх персонажів.