Урок "Роль фразеологізмів у мовленні. Стилістичні засоби фразеології"

Урок № 4-5

Роль фразеологізмів у мовленні. Стилістичні засоби фразеології Частина 1 - теоретична

Мета:  виробити в учнів систему поглядів щодо вживання фразеологізмів у мовленні, їх стилістичних засобів; розвивати комунікативні навички учнів, уміння самостійно мислити, аргументовано доводити свою думку, оперувати лінгвістичними поняттями; ознайомити учнів з методами дослідницької роботи; формувати навички ведення дослідження, обговорення; підвищувати рівень мовленнєвої культури учнів.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань, урок-дослідження.

Методи і прийоми:  випереджувальне навчання, наукове дослідження, робота в малих групах, «відкритий діалог»

Обладнання:  картки

Хід уроку

1. Оргмомент, оголошення теми, мети та завдань уроку.

Учні під час діалогу-дослідження та роботи в малих групах сидять за чотирма столами.

П’ята група – експертна комісія

2. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово керівника творчої лабораторії (викладача)

  Наше завдання – дослідити цікаву мовну проблему – роль фразеологізмів у мовленні. Водночас, розглядаючи її, далі працюватимемо над питанням слововживання, чистоти мови та мовлення. Кожен із нас буде сьогодні в ролі дослідника. Спробуйте продемонструвати вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати власні думки й аргументовано переконувати інших у правильності обраної позиції, додержуючись при цьому високого рівня культури ведення дискусії.

3. Постановка проблемних завдань

• Вироблення системи поглядів щодо вивчення та класифікації фразеологізмів у мовленні.
• Джерела фразеології.
• Науковий практикум.

4. Теоретичне дослідження питання виникнення і вживання фразеологізмів.

Підготовчий етап

Усне повідомлення членів творчої лабораторії

Українська мова багата на виражальні засоби, які дають змогу створити образ,  відтворити пейзаж, історичну добу, передати переживання, радість, смуток, возвеличити людину, засудити і викрити її негативні риси.

  Серед численних слів – синонімів, антонімів, метафор, - які роблять мову гарною та образною, гнучкою та експресивною, передають найменші порухи нашого серця, серед цих перлин виділяють стійкі сполуки – фразеологізми, що виражають думки й сподівання мовців, їх побут, історію, культуру, єднають різні покоління. Головні ознаки фразеологізмів – влучність, крилатість, дотепність, цілісність, відтворюваність.

  Фразеологія як наука – порівняно молода галузь. Загальнослов’янська фразеологія представлена в дослідженнях О.Потебні, Ф.Буслаєва, В.Виноградова, Л.Булаховського, Г.Удовиченка.

   Формування проблемного питання

Чи повністю вивчені проблеми семантики, структури, становлення та історичного розвитку фразеології?

 

   Науковий висновок творчої лабораторії

Ні, фразеологія цікава та складна наука, яка ще глибоко не вивчена і потребує дослідження.

Відкритий діалог-дослідження

• Не зважаючи на цілий ряд публікацій досі недостатньо вивчені проблеми семантики, структури, становлення та історичного розвитку фразеології. Немає навіть чіткого загальноприйнятого визначення фразеологізмів. Наприклад, О. Шахматов називав фразеологізми нерозкладними сполуками, які складаються з двох або кількох слів, становлять собою граматичне ціле, але виступають у такій формі, що включає можливість визначити їх взаємну залежність і не дає також можливості визначити яке-небудь з них самостійним реченням.
• За визначенням В.Виноградова, фразеологічна одиниця (такий термін увів сам науковець) – це сполука, яка не утворюється в процесі мовлення, а відтворюється за традицією.
• І.Білодід дає таке визначення: «Фразеологічною одиницею, звичайно, називають лексико-граматичну єдність двох або більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, які, даючи цілісні значення, відтворюються в мові за традицією, автоматично».
• Загального визначення в науковій літературі набула семантична класифікація В.Виноградова, в основу якої покладено принцип нерозкладності семантики фразеологічної одиниць. На цій підставі виділяють три типи одиниць:

а) фразеологічні зрощення (стійкі нероздільні сполуки слів, компоненти якої втратили лексичне значення і ніяк не пояснюють значення вислову. Напр.: з’їсти собаку – мати досвід, топтати ряст - жити)

б) фразеологічні єдності (теж стійкі неподільні сполуки слів, але, на відміну від зрощень, компоненти мотивують значення цього  вислову, бо складові фразеологізму зберігають своє первинне лексичне значення. Напр.: кров з молоком – здоровий, гарний; п’ятами накивати - тікати)

в) фразеологічні сполучення (стійкі , неподільні сполучення слів, компоненти яких зберігають лексичне значення; виділяється в них стрижневе слово, воно незмінне й фразеологічно зумовлене, а залежний компонент може змінюватись або  підставлятися. Напр.: порушити клопотання (питання), бере зло (досада)).

- М. Шанський виділяє ще й фразеологічні вислови (стійкі вислови, які складаються зі слів з вільним значенням, але через те, що вони легко відтворюються, не змінюються, не створюються за законами мови заново, вони звичайно відрізняються від синтаксичних вільних словосполучень). Наприклад: вовків боятися – в ліс не ходити; не все те золото, що блищить; прийшов, побачив, переміг.

Висновки експертної комісії

1. Спираючись на дослідження науковців, можна стверджувати, що фразеологізми мають свою форму, зміст, ознаки:

• фразеологічні значення,
• компонентний склад,
• граматичні категорії,
• відтворюваність,
• цілісність,
• емоційність, образність, експресивність, оцінність.

2. Якщо аналізувати фразеологізми з погляду структури, то можна  зробити висновки:

• Значну групу становлять фразеологізми, співвідносні з реченнями: обуха батогом не переб’єш; що було, то загуло;
• Фразеологізми, які співвідносні зі сполученнями сурядними чи підрядними (за структурою), але семантикою наближаються до слова: і так і сяк (по-різному); по всіх усю дах (кругом);
• Фразеологізми, співвідносні зі сполуками: на сміх; з голочки; не з медом.

5. Джерела фразеології (робота у малих групах)

Керівник творчої лабораторії ділить учасників на групи.

Кожна група заповнює таблицю.

Джерела фразеології

З народної мови	Крилаті слова (афоризми)	Вислови, що походять з античних джерел	Вислови біблійного походження	Вислови професійно-виробничого походження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роль фразеологізмів у мовленні. Стилістичні засоби фразеології

Частина 2 – практична

Мета: виробити в учнів систему поглядів щодо вживання фразеологізмів у мовленні, їх стилістичних засобів; розвивати комунікативні навички учнів, уміння самостійно мислити, аргументовано доводити свою думку, оперувати лінгвістичними поняттями; розвивати в учнів практичні вміння та навички з теми «Фразеологія»; підвищувати рівень мовленнєвої культури учнів.

Тип уроку: урок - практикум

Методи і прийоми: випереджувальне навчання, робота в малих групах.

1. Організація наукового практикуму. (робота в малих групах)

Дослідницька лабораторія

Дослідити морфологічне вираження фразеологізмів по схемі «Барвисті кулі»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лінгвістична лабораторія

Зробити мовне спостереження за двома групами словосполучень, виділивши характерні ознаки кожної. Скласти кілька речень із фразеологізмами. Зробити висновки.

Дати хліба – дати перцю (покарати)

Зелений ліс – зелена вулиця (відкрито)

Короткі рукава – коротка вулиця (як погроза)

Бити молотом – бити чолом (кланятись)

   Висновки (для фразеологічних одиниць)

• Втрата компонентом первинного значення, яке не пов’язане зі значенням вислову.
• Легко відтворюються як цілісні одиниці мови.
• Синтаксично не розкладні й лексично не членуються.
• Зміна одного з компонентів призводить до втрати семантики всього вислову.
• У реченні виступають одним членом.

  Пошукова лабораторія

Підібрати фразеологізми до слів

Ніколи (тоді, як рак свисне; тоді, як довбня зацвіте…)

Опуститися  (дійти до краю, пуститися берега…)

 Осоромитися (пошитися в дурні, вскочити в сливки…)

 Далеко (у чорта на болоті, за тридев’ять земель…)

  Перекладацька лабораторія

Перекласти українською мовою. Пояснити значення. Скласти 2-3 речення.

Бередить душу (ятрити серце)

Легок на помине (про вовка промовка, а він назустріч)

Большая шишка (велике цабе)

Терпени покинуло (терпець урвався)

Идти наугад (іти навмання)

  Творча лабораторія

   Скласти замітку до стінгазети гумористичного чи сатиричного характеру про проходження виробничої практики на підприємстві. Перелік тем:

«Власного хвоста боятися», «Хоч кілок на голові теши», «На вербі груші», «Водить за носа», «Біла ворона». Під час складання використовуйте професійну лексику.

2. Підсумок уроку-дослідження.

Висновки та пропозиції експертної комісії щодо участі у дослідницькій роботі. Визначення найсильнішої групи.

3. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Взаємооцінювання в малій групі кожного члена. Погодження в експертній комісії на чолі з керівником (викладачем).

4. Домашнє завдання

1. *Провести пошукову роботу і скласти індивідуальний проєкт на тему «Розмовно-побутові фразеологізми», використавши краєзнавчий матеріал певної області (району).
2. Скласти міні-словник професійних фразеологізмів. (5-10)
3.  Підготуватись до контрольної роботи по темі «Лексикологія та фразеологія»