Урок «Роман «Чорна рада» - перший україномовний історичний роман – хроніка. Історична основа сюжету й авторська уява, романтичність стилю. Походження назви»

Гімназія №2 імені А.П.Бахути

Новокаховської  міської ради

  Розробка уроку на тему:

 «Роман «Чорна рада» - перший україномовний історичний роман – хроніка. Історична основа сюжету й авторська уява, романтичність стилю. Походження назви»

                                                             Підготували

                                                              учитель української мови та                      

                                                             літератури, вчитель-методист

                                                             Ольга Петрова,

                                                             учитель історії, вчитель-методист         

                                                             Валентина Ткаченко

                                                2021 р.

Тема: Роман «Чорна рада» - перший україномовний історичний роман – хроніка. Історична основа сюжету й авторська уява, романтичність стилю. Походження назви

Мета: допомогти учням дослідити історичну основу, походження назви твору, усвідомити ідейно-художні особливості роману;

розвивати навички визначення теми, проблематики твору, уміння аналізувати історичні події, виділяти основні епізоди та коментувати їх;

виховувати щирість, почуття патріотизму

Обладнання: портрет П.Куліша, фрагмент кінофільму «Чорна рада» (реж. М.Засєєв-Руденко, 2000), репродукція картини А.Ждахи «Чорна рада в Ніжені», портрети гетьманів України ( вид-во «Ранок», 2016), карта «Українські землі в 1658-1686 р.р.

Тип урок: бінарний

ПЕРЕБІГ  УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: У листі до відомого професора філології Осипа Бодянського  П.Куліш писав: « Страшно подумати, що народ, котрий настільки активно брав участь у подіях роду людського, не в змозі буде розповісти про своє життя в історичному романі». Тому й вирішив написати твір, у якому б ожила історія.

 Отже, до твору П.Куліша «Чорна рада» в українській літературі не було  не тільки історичного роману, а й роману взагалі.

 Високо оцінив твір І.Франко, назвавши «Найліпшою історичною повістю в нашій літературі».

  14 років тривала праця письменника.

Знайомство з романом ми розпочинаємо сьогодні.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Вчитель: Допоможе мам пригадати відомості з історії про добу Руїни та географічно-державний стан України – поділ на Лівобережну ( під владою Москви) та Правобережну ( під владою Польщі) учитель історії  Валентина Ткаченко.

Вчитель історії: Ще за життя Б.Хмельницького старшинська рада (квітень 1657 року) винесла ухвалу про передачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію. Однак після смерті Хмельницького ситуація змінилася. «6 серпня в Чигирині відбулася рада, на якій гетьманом до повноліття Юрія було обрано генерального писаря І. Виговського.

 У зовнішньополітичній діяльності Виговський прагнув продовжити політику Б.Хмельницького. У своїй внутрішній політиці новий гетьман орієнтувався на інтереси старшинської верхівки. Щедрі дарунки земельних наділів і привілеїв можновладцям спричинили невдоволення незаможного козацтва й селянства. Зростанням внутрішнього напруження скористалися полтавський полковник Мартин Пушкар та запорозький отаман Яків Барабаш. Москва їх таємно підтримувала, і вони організували заколот. Розбивши під Полтавою загони Івана Богуна, заволоділи територією Полтавського та Лубенського полків. І заклики Івана Виговського покласти край громадянській війні не діяли, тому він мусив ужити рішучих заходів. Фактично ці події започаткували період громадянської війни, які в історії також називають добою Руїни.

 Авторитет І.Виговського було підірвано. І хоча у битві під Конотопом (липень 1659 року), гетьман отримав перемогу над 100-тисячною московською армією, але через гостру внутрішню ситуацію не міг скористатися цією перемогою. Рух проти влади І.Виговського охопив Лівобережжя і частково правобережжя . Незадоволена політикою Виговського козацька старшина на чолі з І.Богуном об’єдналася навколо Ю.Хмельницького. 21 вересня 1659 р. відбулася козацька рада в Білій Церкві, де новим гетьманом обрано Ю.Хмельницького. Своє гетьманування він почав з укладання нового договору з Московською державою. 17 жовтня 1659 року було укладено Переяслівську угоду, за якою закріплювалися зміни в укаїнсько-московських політичних відносинах. Українська держава втрачала незалежність перетворюючись на автономну частину імперії.

 Похід українсько-московських військ Західну Україну закінчилися розгромом московських військ, капітуляцією гетьмана Ю.Хмельницького і підписанням 7 жовтня 1660 року угоди, за якою польська шляхта й магнати повертали свої маєтності в Україні . Слободищенська угода не принесла миру в українські землі. Знову точиться міжусобна боротьба між Я.Сомком, В.Золоторенком, І.Брюховецьким проти Ю.Хмельницького.

 Прагнення Ю.Хмельницького придушити анти гетьманські виступи 1661-62 р.р. закінчилися невдачею. Юрій Хмельницький зрікся булави.

 Після відмови Ю.Хмельницького від гетьманства в 1963 році державну територію було поділено на Правобережну та Лівобережну.

У січні 1663 року на раді в Чигирині гетьманом  Правобережної України обирають Павла Тетерю.

Спираючись на підтримку Польщі, П.Тетеря сподівався поширити свою владу на Лівобережжі.

Обраний у квітні 1662 року гетьманом  Яким Сомко протримав булаву лише один місяць. Московський уряд вважав його не законно обраним, а хотів бачити на цій посаді запорізького отамана Івана Брюховецького, який дотримувався промосковської політики. Зваживши на внутрішньополітичну ситуацію, І.Брюховецький обіцянками прихилив на свій бік Запорізьку Січ, козацькі низи й міщанство. Він обіцяв відновити справедливість – поліпшити становище козацьких низів і селянства, а міщанам обіцяв надати права самоврядування. Брюховецький звернувся до царя з проханням дозволити скликати раду.  17-18 червня 1663 року в Ніжині зібралася Чорна рада, у якій взяли участь козаки, селяни, жителі міст. Спираючись на підтримку козацьких низів, а також під тиском московських військ І.Брюховецький здобув перемогу над Я.Сомком.

Вчитель літератури: Отже, які події лягли в основу роману «Чорна рада»?

(події висни – літа 1663 року, коли під Ніжином відбулася рада й гетьманом був обраний І.Брюховецький).

Як ви думаєте, якими джерелами міг користуватися Куліш при написанні твору?

(козацькими літописами, етнографічними джерелами, спогадами запорожців).

Вчитель: Пригадаємо визначення роману. Чому цей роман історичний?

У підзаголовку твору значиться «Хроніка».

Як ви це можете пояснити?

Які персонажі в романі вигадані, а які – історичні особи?

З якою метою автор увів в роман вигаданих персонажів?

Назвіть причини, через які Сумко потерпів поразку на раді?

(зачитати уривок на сторінках 221, 224, 225. Зрада війська, прихильність московських бояр до Брюховецького, від якого вони отримали хабар; довірливість черні, і ще хитрий план Іванця).

Яку ж найголовнішу проблему порушив автор у творі?

(проблему відповідальності людей за прийняття рішень).

Відсутність громадянської позиції, довірливість, інколи навіть байдужість призводять до перемоги авантюриста.

Зачитаємо уривок із твору – опис ради – від слів « сільська голота, не чуючи нічого, що питають, почала гукати…» до « Тоді Сомкова дружина…» ( сторінка 222 Українська література. 9 клас. О.І.Борзенко, О.В.Лобусова).

Якими засобами зображено безлад, агресію запорожців?

(порівняння: запорожці, як злії оси; згрубілі слова: зіпхнули, поперлись, ножака; експресія передана окличними реченнями).

Ми ніби все це бачимо і чуємо. А зараз переглянемо фрагмент художнього фільму «Чорна рада». Подумайте, чому на Череваневі голуба стрічка а не червона? Він же підтримував Сомка. Як актору Б.Ступці (І.Брюховецький) без слів вдалося донести до глядача, що його герой підступна, жорстока і жадібна людина?

(після  перегляду діти дають відповіді на запитання).

ІУ. Закріплення знань, умінь навичок.

• Чому раду 1963 року називають Чорною?
• Як відбулася зміна лексичного значення слова «чорна»? (від конкретного до символічного)
• Від чого розповіддю про події «чорної ради» хотів застерегти П.Куліш своїх сучасників? ( від повторення Великої Руїни; не мечем, а розумом, словом треба добувати незалежність)

У. Домашнє завдання

 Знати зміст твору; стр.215-218; ситуативне завдання:

 Ви радник Я.Сомка. Що б ви порадили йому: а) при підготовці до виборів; б) у разі перемоги; в) у разі поразки, щоб уникнути ув’язнення.