Урок "Роман у віршах "Маруся Чурай"

Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» - перлина української літератури ХХ століття.                                                                                                                                                                            Мета: формувати навички та уміння аналізу роману у віршах, уміти визначати жанр твору «Маруся Чурай», розглянути одну із сюжетних ліній — кохання Марусі й Гриця; розвивати акторські здібності старшокласників; виховувати старшокласників у дусі поваги до минулого та гордості за свій народ.                                                                                                                                                                                              Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: хрестоматія, книги Л.Костенко, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, мікрофон

.Хід уроку

І. Організаційний момент. Настрій                                                                                                       ІІ. Мотивація навчальної діяльності.                                                                                   1.Оголошення теми та мети заняття .Учні записують тему в зошити.  Слайд 1                                                            Проектуються на екран епіграфи Слайд 2,3

 Змири гординю, приклони коліна,                                                                                                            Торкнись душею їхньої строки,                                                                                                                       Чурай Маруся, Леся, горда Ліна                                                                                                                 - Богині слова і святі жінки...
В.Ковтуненко

                                                        Красива ж я була, правда?Схожа на свою матір. Смілива я була, правда?Схожа на свого батька.

Співуча я була, правда?Схожа на свій народ.                                                                                              «Маруся Чурай»

 ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу. Слайд 4

3.1.Слово вчителя.   Звучить запис пісні "Засвіт встали козаченьки."

Пісня для нашого народу – це його душа, його доля, його історія, це той живий скарб, що передається із покоління в покоління, утверджуючи наш національний корінь. Багато славних майстрів слова і музики народила земля українська. Але ми рідко задумуємося над тим, що ті величезні духовні багатства нашого народу – пісні виношували у своєму серці і чимало безіменних творців. Немає сумніву, що кожна із них мала свого першотворця, першовиконавця. Бо саме спів – основний спосіб творення пісні. Хто вони? Якими були ці заховані із нашої історії творці національної української пісні? Нерідко час не зберігав їхніх імен. Але пісня продовжувала жити…  (пісня знову наростає)

3.2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

-Чи знайома Вам ця пісня?

-Чи знаєте ви і що знаєте про автора пісні, яка щойно прозвучала?

Слово вчителя.

Так, вірно. Це напівлегендарна українська піснетворця Маруся Чурай. Невичерпністю і величчю своєї особистості, стражданнями і злетами духу вона завжди привертала до себе увагу не лише українського читача. Доля її відкрила для вічних питань та істин

… Хто вона? В яку епоху жила? Чим прислужилась своєму народові?

Ці та інші питання ми з’ясуємо сьогодні під час уроку, більше знайомлячись із цією особистістю, вивчаючи роман Ліни Костенко «Маруся Чурай».

На заняття  запрошено гостей сьогодення і минулого: Оксану Пахльовську – доньку Ліни Костенко, фольклориста О. Шкляревського, співачку Марусю Чурай, гетьмана України  Б. Хмельницького, літературознавця Павла Охріменка.

3.3.Перетворення в літературного героя. Слайд 5                                                                                                                                                                                      Виходить Маруся Чурай.                                                                                                                     Маруся Чурай : Уже століттями мене називають «дівчиною з легенди». Можливо, тому, що реальність мого існування ще не до кінця документально-підтверджена. Збереглася лише величезна кількість переказів, легенд та моїх власних пісень («Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»).                                                                                                                                                                Архівних джерел про моє життя не залишилося майже жодних. Якщо узагальнити усі версії про походження моєї родини, то вийде приблизно такий сюжет.                                                                              Народилася у Полтаві в родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая. Датою народження найчастіше називають 25 січня 1625 року. Хата батьків стояла на березі Ворскли. Нині приблизно можна визначити це місце, бо знаходилось воно недалеко Хрестовоздвиженського монастиря, який зберігся до сьогодні.                                                                                          Батько мій Гордій Чурай був людиною хороброю і чесною. Гордій був людиною авторитетною у рідному краї, користувався пошаною і повагою серед товаришів, гідно захищав права свого народу, брав участь у козацьких звитягах. Він палко любив свій рідний край і ненавидів його ворогів. Якось під час сварки із шляхтичем, не витримавши його знущань із народу, вихопив шаблю із піхов і зарубав насильника. Після цього змушений був податися на Січ. Брав участь у численних боях проти польської шляхти, У 1637-у потрапив у полон і був страчений у Варшаві.. Кажуть, була я такою, як і батько, запальною, правдивою, не терпіла брехні, кривди, зради.    Залишилися ми з мамою удвох. Обох нас шанували у Полтаві через нашого славного батька, а також через мій Богом даний дар складати і співати пісні. Говорять, що я мала чудовий голос, була наділена неабияким талантом імпровізації – свої думки могла викладати віршами.  Пісні мої користувалися великою популярністю в народі, їх співали і козаки, і дівчата, і всі мешканці Полтави.                                                                                                                                                                     Задивлялися на мене і парубки. Кохав мене син відомого гетьмана Якова Іскри-Остряниці Іван-Іскра – благородна душа. Я ж любила іншого – молодий козак, син хорунжого Полтавського полку Григорія Бобренка, свого названого брата. Але із цього кохання нічого путнього не вийшло, лише велика трагедія, відчай і смерть. Всі довідки про мене (судові акти Полтавського магістру) згоріли.

Вчитель: Слово надаємо фольклористу Олександру Шкляревському. Слайд 7

У Григорія Квітки-Основ’яненка зберігається портрет Марусі Чурай. Я побачив на ньому «справжню красуню у суто малоросійському стилі: дрібненька, худорлявенька, струнка, як струна, з маленькими ручками і ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум’янець. У Марусі були карі очі під густими бровами і довгими віями. Голівку дівчини покривало розкішне, чорне, як смага, волосся, заплетене в густу косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками та червоними, як мак, вустоньками. У Марусі було круте, трохи випукле гладеньке сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний з горбинкою ніс».

 Вчитель: До слова запрошуємо Оксану  Пахльовську, доньку Ліни Костенко, яка розповість історію створення роману та особливості його жанру. Слайд 8

«Маруся Чурай» -гордість  української літератури ХХ ст.. Надзвичайний, безпрецедентний успіх мав саме історичний, соціально-психологічний роман Ліни Костенко. Не просто роман, а роман у віршах. Цей твір не має нічого спільного з тим, що досі було написано про легендарну співачку. Це абсолютно новий жанр і історії літератури.

 1979 р. у видавництві «Радянський письменник» з’явився історичний роман у віршах «Маруся Чурай», який писався Ліною Костенко в роки її вимушеного мовчання.За кілька днів восьмитисячний тираж було розкуплено. Ліна Костенко здійснила величезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше відобразити у романі Україну XVII ст. Вона відкрила її для себе, а потім і для нас – і це був величезний дарунок митця. Ми не лише знайомимося з сухими фактами, датами, подіями, а й з великою силою мистецького відображення подій. Епічний розмах історичної оповіді забарвлено багатющими ліричними відтінками. Дуже висока емоційна сфера роману, різноманітність і глибина переживань, афористичні образні міркування – ось що характерне для  роману у віршах Л. Костенко.

Історичний роман у віршах – рідкісний літературний жанр, який вимагає від автора великої майстерності у поєднанні епічної історичної оповіді з ліричними відтінками, емоційністю, глибиною переживань, афористичними образними міркуваннями. Слайд 9

         Ліна Костенко сказала: «Нагороду, освячену іменем Шевченка, розглядаю так, щоб витримати суворий і вимогливий погляд великого поета нашого народу».

Вчитель.Реальні факти, місцевість, що описані у творі, нам прокоментує великий муж нашої історії Б. Хмельницький. Слайд 10

Історична Україна… Багатостраждальне минуле народу з його трагічною героїнею… Далеке, сховане у віках коріння національно-визвольного руху, що проходив під моїм проводом, яке так намагалася викочувати тоталітарна система… Колоритні народні типи, взяті з різних верств українського життя XVII ст. – ось реальні події, які лягли в основу роману Л. Костенко.

Полтава XVII ст. Це важливе місто на терені України. Воно мало свою фортецю. Центральна частина міста оточена високими земляними валами, на яких піднімаються спостережні вежі. Кілька в’їздних воріт. Більша частина міщан жила в передмісті, яке оточувало фортецю. Полтава мала свій козачий полк. Міське козацтво, запорожці – палкі патріоти, що захищають не тільки своє місто, а всю Україну, вважаючи за честь померти у битві. Сили духу їм давали любов до рідної землі і пісні Марусі Чурай, з якими вони вирушали у походи, визволяючи свій край від поневолювачів.

Ліна Костенко об’єктивно засвідчує, що визвольна війна 1648-1654 рр. була потужною спробою утворити свою державу. Зусиллями моїх соратників і моїми власними така держава була утворена – був уряд, своє військо, свій суд, своя дипломатія. Мене називали «самовладцем і самодержавцем руським», а іноземці величали Князем Руси. Передісторія війни 1648-1654 рр. – безперервна боротьба народу за свою волю. Кажуть, що мій розум і воля скеровували величезну енергію повсталого народу.

Вчитель.

-Які ж основні   особливості композиції роману визначають літературознавці?

Слайд 11 – Книжка «Маруся Чурай»

Слайд 12 -    IX розділів: короткий зміст кожного розділу (декілька учнів)

I розділ «Якби знайшлась неопалима книга». Дощенту знищена пожежею Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отруєнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки — полковник Мартин Пушкар й Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.

II розділ «Полтавський полк виходить на зорі». Полтавський полк на зорі виступає в похід боронити волю свого народу.

ІII розділ «Сповідь». Маруся перебуває у в’язниці, вона згадує дитинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусі й Гриця і його зрада з Галею Вишняківною. У кінці розділу Марусю виводять на страту.

IV розділ «Гінець до гетьмана». Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі.

V розділ «Страта». Марусю виводять на площу для страти, де зібралася вся Полтава, люди по-різному висловлюються щодо Марусиної трагедії. В останній момент перед стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок з огляду на пісенний талант Марусі і героїзм її батька Гордія.

 VI розділ «Проща». Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію Батьківщини  з розповідей дяка й з побачених у дорозі картин зруйнованої рідної землі.

VII розділ «Дідова балка». Іван Іскра відвідує старого запорожця, колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі.Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.

VIII розділ «Облога Полтави».  Полтава мужньо тримається в польській облозі вже четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові.

 IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння». Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято, і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять козаки й співають її пісні, а далі дівчата — пісню «Ой не ходи, Грицю…»

Вчитель: «Маруся Чурай» - історико-філософський, соціально-психологічний роман у віршах, названий «енциклопедією духовного життя України XVIIст.

3.4. Словникова робота. Теорія літератури Слайд 13

Роман у віршах —великий художній твір, якому поєднується епічний спосіб зображення життя через розгорнутий сюжет і систему подій, через змалювання сформованих характерів з глибоким ліризмом — віршованою, емоційно забарвленою мовою, з безпосереднім вираженням внутрішнього стану і почуттів автора.

Слайд 14.   Багатотемність твору:

• кохання дівчини-козачки, яке відкривається безміром душев­них граней та переживань — поетичних і трагічних;
• багатостраждальна українська історія з її трагічною героїкою;
• характеристика колоритних народних типів, взятих з різних «верств » українського життя XVIII ст.;

• сповнении пристрасті роздум про місію митця та його слова, поезії в людському житті загалом, і в українській долі — зокрема.

 Вчитель. Яка головна думка твору?

Слайд 15.  Ідея твору - Незнищенність українського народу та особистості з багатим духовним світом, глибока віра в її духовну силу й могутність.

Слайд 16.  Проблематика роману

3.5. Літературне дослідження (робота в групах). Слайд 6, 10

Скласти тези до характеристики образів; використовуючи хрестоматію,  зачитати уривки з твору.

І. Іван Іскра

- полковий обозний, син Якова Острянині;

- звиклий до випробувань і битв;

- першим відгукується на поклик гетьмана;

- найперше і святе для нього – обов’язок;

- він належить не собі, а боротьбі;

- щира любов до Марусі;

- душевне благородство;

- захист дівчини на суді.

ІІ. Богдан Хмельницький

- великий державний муж;

- носій справедливості;

- гострий розум його урівноважує народні проблеми;

- авторитет серед козацтва;

- мудрість гетьмана вирішила долю Марусі.

ІІІ. Пушкар

- сивочолий полковник;  - загартований у боях і походах;

- зберіг твердість розуму і розсудливість;  - душевна гуманність;   - твердість даного слова.

Слайд 17.

3.6. Компаративний аналіз

До слова запрошується літературознавець  Павло Охріменко. Слайд 19.

ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.                                                                                                       Інтерактивна вправа «Вільний мікрофон»

- Хто з героїв роману ближчий вам за духом: Маруся, Гриць, Іван?                                                                          - Які погляди на любов і сім’ю  імпонують вам особисто після детального розгляду образів роману?                                                                                                                                                                                 - Якби Маруся Чурай сказала про себе, що вона щаслива людина, чи погодилися б ви з нею? Якщо так, то в якому розумінні вона щаслива?                                                                                                                               - Чим важливий роман «Маруся Чурай» Ліни Костенко для народу у 80-х рр. ХХ ст. і в наші дні?

V. Підведення підсумків.  Слайд 20                                                                                                                                                  Слово вчителя: Навесні 2006р. в місті Полтаві біля театру ім. Гоголя, був урочисто відкритий пам’ятник Марусі  Чурай. Ініціатором спорудження пам’ятника виступив  Анатолій Кукоба, автор пам’ятника Анатолій Чернощоков, а скульптор Андрій Споришев. Вилитий із бетону і окутий міддю, він споруджений на кошти громадських організацій, полтавчан, шанувальників пісні.

Слово вчителя. Ліна Костенко є видатною сучасною українською поетесою. Вона — одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, не йшов на компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито. Пароль творчості Ліни Костенко – безкомпромісність. Її поезія – це концентрація думки, суворість, сучасність, шляхетне служіння літературі, людинознавство. Роман "Маруся Чурай" є одним із тих творів, які через свою непроминущу мистецьку вартість назавжди залишаються в літературі. Це — твір, невичерпний своїм змістом, багатством поетичних тем, філософсько-моральних колізій, загальнолюдською та національною проблематикою. Багатьом поколінням він відкриватиме образний світ нашої непростої історії, ошляхетнюватиме душі високим патріотичним почуттям, даруватиме насолоду.

Слайд 21 Маруся живе серед нас, пісня її продовжує жити! (звучить пісня «Пісня про Марусю Чурай» у виконанні Раїси Кириченко) І хай разом з цією піснею живуть у нашій пам’яті  воістино святії слова:

Нема її могили, земля над нею рівна,

А значить, не вмирала Маруся Чураївна … 

VI. Домашнє завдання. Слайд 22
Напишіть лист Марусі Чурай.