УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
Тема: Побудова твору опису. Спостереження за виражальними можливостями іменників у мовленні.
Мета: розвивати вміння вживати виразні мовні засоби для побудови творів- описів, розвивати орфографічні навички; збагачувати словниковий запас; учити порівнювати, зіставляти, аналізувати, робити певні висновки; удосконалювати навички виразного читання; плекати любов до рідного краю.
Тип уроку. Інтегрований (українська мова, художня праця).
Обладнання уроку: Ілюстрації до казки В. Сухомлинського «Клен зітхнув», малюнки, таблиця-опора «Які бувають тексти».
Хід уроку
-
Організація початку уроку.
-
Привітання:
Доброго ранку, сонечко ясне,
Доброго ранку, земле прекрасна,
Доброго ранку, дерева багряні,
Доброго ранку, квіти духмяні,
Доброго ранку, птахи галасливі,
Доброго ранку, люди щасливі!
-
Актуалізація опорних знань.
Ось і настав другий місяць весни — квітень. Ніч від нас утікає, стає меншою, їй так легше сховатися від сонечка. Навесні сонечко прокидається раніше, теплішає. Теплі промінчики підганяють неслухняні струмочки до матусі-річки.
І хоч вони ще не так щедро роздають своє тепло діткам, птахам, рослинам, але сонечко дуже любить весну.
-
Поетична хвилинка:
-
Я прочитаю вірш, а ви дасте йому заголовок.
Принесло нам сонечко знов тепло.
І ласкаві промені розлило.
З трав і квітів виткало килими.
На лужку погралося із дітьми.
І співає весело поле й гай.
Кличе птахів сонечко в рідний край.
-
Який ви придумали заголовок до вірша?
-
Порахуйте, скільки в ньому іменників (1 варіант) і дієслів (2 варіант).
-
Чому іменників більше?
-
Прочитайте виразно останні рядки вірша. Як ви думаєте, яких птахів кличе сонечко в рідний край?
Останній рядок вірша запишемо в зошити. Запишіть: Кличе птахів сонечко в рідний край.
-
Творча робота (робота за змістом прислів’їв):
-
Весняний вітрець — великий пустун, дмухнув, змішав слова. А тепер не знає, як скласти їх у речення. Допоможіть йому (Ластівка, одна, не, весни, робить.) Одна ластівка весни не робить.
-
Це — прислів'я. Які ще прислів'я про ластівку, птахів ви знаєте?
-
Визначте, які народні прикмети знайшли в них своє відображення? Як ви їх розумієте?
-
Як ластівки весело щебечуть, буде ясна погода.
-
Ластівка день починає, а соловей кінчає.
-
Квітень землю квітчає, з вирію пташок стрічає.
-
Де пташки, там гинуть комашки.
-
У якому з прислів’їв ужито дієслова, протилежні за значенням? З якою метою?
-
Запишіть одне з прислів’їв по пам’яті.
-
Оголошення теми та мети уроку.
Сонечко дуже любить своїми промінчиками посилати тепло на землю. Воно часто тішиться з братиком вітерцем. Ось і сьогодні до нас від сонечка прилинув теплий весняний вітер і приніс вісточку. Про неї ви прочитаєте в казці В. Сухомлинського «Клен зітхнув». Читайте уважно, бо у вісточці, що приніс вітерець, ідеться про пташку, яку ми будемо описувати.
-
Підготовча робота до творчої словесної діяльності.
-
Читання казки учнями «Клен зітхнув» В. Сухомлинського:
Старий клен цілу зиму спав. Крізь сон чув завивання хуртовини й тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав його віти, нагинав їх до землі.
Та ось одного сонячного ранку відчув Клен, ніби до нього торкнулося щось тепле й лагідне. Прокинувся. А то до нього прилинув теплий, весняний Вітер.
-
Годі спати, — зашепотів теплий весняний Вітер, — Прокидайся, Весна наближається.
—Де ж вона — Весна? — запитує Клен.
-
Ластівки на крилах несуть, — каже теплий Вітер. — Я прилетів із далекого краю, від теплого моря. Весна йде полями, заквітчалась квітами. А ластівки на крилах несуть барвисті стрічки.
Клен зітхнув, розправив плечі. Зазеленіли бруньки. Бо йде Весна-красуня.
-
Бесіда за змістом прочитаного:
-
Коли відбувається дія в казці?
-
Від чого прокинувся Клен? Хто його розбудив?
-
Хто несе на крилах Весну?
-
Чому зітхнув Клен?
-
Письмо по пам’яті:
-
Прочитайте ще раз казку й виберіть те речення, яке вам найбільше сподобалося. Підготуйтеся записати його по пам'яті.
-
варіант: Весна йде полями, заквітчалася квітами.
-
варіант: Ластівки на крилах несуть барвисті стрічки.
Динамічна пауза:
Руки вгору, руки вниз,
До сонечка усміхнись.
Покружляли, пострибали.
Сіли, встали! Сіли, встали!
Похилились вліво, вправо,
І закінчили всі вправи.
-
Побудова зв'язних висловлювань (творів-описів).
-
Робота з таблицею:
-
Які бувають тексти?
-
Які ознаки тексту-опису?
-
Побудова твору-опису:
Вітерець пропонує описати ластівку. Давайте спробуємо. Ви чули багато образних висловів про цю пташку. Пригадайте їх.
-
Яка ластівка за розміром? (Маленька, невеличка.)
-
А за кольором? (Чорна, з біленькими груденятами, спереду біла шийка.)
-
Які в неї оченята? (Маленькі, чорненькі, як крапельки, як намистинки, гудзики.)
-
А хвіст? (Гіострий, ніби з двома стрілами, стрілчастий.)
-
Які має крила? (Гострі, стрілчасті.)
-
Яка ластівка — повільна чи прудка? А як інакше можна сказати? (Швидка, метка.)
-
Запис тексту-опису в зошити.
-
Вітерець багато літає, усюди буває, усе бачить. Він зібрав слова для довідок, ними можемо користуватися (На партах роздавальний матеріал із лексичним матеріалом до твору-опису).
-
Читання текстів-описів, колективне редагування.
-
Виготовлення художньої аплікації за образними висловами В. Сухомлинського.
-
Відеоряд (на фоні вірша).
Де ти зиму зимувала?
Я носила телеграми,
В них весела новина: «Повертається весна!»
-
Бесіда:
-
З чого видно, що діти радіють прильоту пташки?
-
Як треба ставитися до пташок?
-
Сподіваюсь, що й ваш дім привітний для пернатих друзів. А прикрасимо ми його аплікацією, яку виготуємо власними руками. Допоможе нам у цьому казка В. Сухомлинського «Клен зітхнув».
-
Інструктаж до виконання роботи.
-
Правила безпечної роботи з ножицями.
-
Вибір композиції.