Урок розвитку мовлення у 8 класі "Твір-опис пам'ятки архітектури за власним спостереженням у публіцистичному стилі"

ТЕМА. УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ. УСНИЙ ТВІР-ОПИС ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРИ ТА АРХІТЕКТУРИ І ПАМ’ЯТНИКІВ ВІДОМИМ КУЛЬТУРНИМ ДІЯЧАМ  ЗА ВЛАСНИМ СПОСТЕРЕЖЕННЯМ У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

Мета:

• формувати в учнів вміння описувати пам’ятку історії та культури за власним спостереженням
• удосконалювати культуру усного та писемного мовлення
• сприяти збагаченню словникового запасу учнів
• виховувати патріотичні почуття, бережливе ставлення до пам’яток історії та культури, любов до рідного міста та села.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання:  портрет Тараса Шевченка, підручник, роздатковий матеріал (буклети), тлумачний словник, запис ліричної пісні («Елегія» М.Лисенка), презентація «Шевченко на Чернігівщині», ілюстрації.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Психологічний настрій

Добрий день, діти.  Незважаючи  на те, що на вулиці  похмуро й сіро,  у мене на душі спокійно й радісно, тому що я бачу перед собою розумні, добрі очі.

ІІ.      Мотивація навчальної діяльності.

          Ознайомлення з темою, метою та завданням уроку.

Вступне слово вчителя.

     Міста мов люди. У кожного своє неповторне обличчя, свій характер, своя доля.

     Любов до міста може з’явитися з першого погляду. Проте справжнє кохання приходить лише тоді, коли обійдеш вулиці свого міста, у його парках виростиш дітей, а свою радість і смуток розділиш із заповідними куточками. І тоді місто стане рідним, ти відчуєш його дух і вічну красу – його архітектурне обличчя.

У спілкуванні з гарними містами, як із людьми, ми прагнемо збагатитися їхнім внутрішнім змістом, пізнати їх особливість, смаки. Можливо, міста приховують вишуканість своїх смаків у пам’ятках історії та культури. Саме біля таких споруд, збудованих людьми творчими, натхненними, забуваєш про життєву метушню, про труднощі й тривоги.

     Отже, ви зрозуміли, що мову поведемо ми сьогодні про пам’ятники  нашого міста, що залишилися нам у спадщину.  (Діти записують тему уроку у зошити)

ІІІ. Основна частина уроку.

     Мотивація навчання.

Учитель. Прочитайте акровірш. Відгадайте слово-ім’я того, кому цей вірш присвячується.

Ти мусиш нам співця назвати,

Адже умів лиш він один

Рабів німих так захищати,

А хто так оспівав, як він,

Садок вишневий коло хати.

                                                                   Дмитро Білоус

 

На уроці ми більше дізнаємося про Тараса Григоровича Шевченка, про історію створення пам’ятника Кобзареві у Чернігові, ознайомимося з особливостями опису пам’яток історії, згадаємо особливості публіцистичного стилю, поповнимо свій лексичний запас новими словами.

     Результатом нашої роботи буде твір-опис одного з пам’ятників культури та історії  міста Чернігова, а саме -  Тарасові Шевченку.

1. Звучать рядки з Шевченкового «Заповіту».

                                      Учень.                  Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій.

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий…

Учитель. Твоє заповітне бажання виконали вдячні нащадки, дорогий Тарасе, наш рідний Кобзарю. Піднісся ти над Україною у всій своїй величі. І стоїш ти на сторожі волі і незалежності свого народу.

Недарма пам’ятник Тарасові Шевченку і у Чернігові стоїть на сторожі цього старовинного міста.

     **Готуючись до уроку, ви провели велику пошукову роботу. І сьогодні представляєте результати своєї роботи.

Перш ніж почати розмову, ми повинні чітко розмежовувати значення слів:  пам’ятка, пам’ятник – це слова одного кореня.

Вони схожі за написанням? А за звучанням? Згадаємо, як називаються слова, що схожі за написанням і звучанням, але різні за лексичним значенням? Пароніми. Приведіть приклади паронімів.

(Адресат — адресант; компанія — кампанія; абонемент – абонент, кремінь - кремній.)

Визначити їх значення нам допоможе “Мовознавець»

1. «Мовознавець» (робота з тлумачним словником)

Пам’ятник – це архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-небудь: напр. пам’ятник Шевченкові.

Пам’ятка (слово багатозначне)–  це предмет культури, що зберігся з давнини, наприклад: «Слово о полку Ігоревім» - видатна пам’ятка доби Київської Русі, церкви, собори тощо.

 Пам’ятка – це те, що зберігається на згадку про щось або кого-небудь.

            Пам’ятка – книжечка або аркуш з правилами або настановами.

Учитель. Ми з вами сьогодні поговоримо саме про пам’ятник як пам’ятку культури та архітектури.

Наведіть відомі вам пам’ятки та пам’ятники міста Чернігова. 

• Пам’ятники Шевченку, Б.Хмельницькому, М.Коцюбинському, О.Пушкіну, І.Мазепі.
• Церкви та собори: Іллінська, П’ятницька, Катерининська, Троїцький, Борисоглібський.
• Історико-культурні центри: Вал, Дитинець, Болдина гора.

Слово нашому пошуковцю.

2. «Пошуковець»

Ми з’ясовували, що відомо про пам’ятники Шевченкові в Україні і світі.

І ось результати нашої роботи.

У світі нараховується близько 1100 пам’ятників Шевченку. Майже половина з них – 430 – у трьох галицьких областях: Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській. Пам’ятники поету є у 48 країнах світу.

Як це не дивно, але перший пам’ятник Кобзарю було відкрито не в Україні, а в сучасному Казахстані у 1881 році у Кабардино-Балкарії на півострові Мангишлак, де поет відбував своє покарання.

Перше погруддя поету, виконане з мармуру, з’явилося у садибі меценатки Христини Алчевської у Харкові ще 1889 року.

Більшість пам’ятників Шевченка виглядають як постать у вже зрілому віці. А от молодим, енергійним Кобзаря можна побачити лише у кількох населених пунктах: у Дрогобичі, Звенигороді, Дубно, Ніжині, Чернігові, Ялті та Почаєві. Молодий Шевченко за кордоном стоїть у Варшаві, Санкт-Петербурзі, Баку, Празі та Софії. У Римі Тарас Григорович схожий на філософа. У довгій мантії, тримає в одній руці книжку, друга піднята до неба. У селищі Печеніжин Івано-Франківської області є поет в образі ангела, із крилами.

Ми пропонуємо вам зайти до Інтернету в пошукову систему Вікіпедія, де ви зможете  багато чого дізнатися про пам’ятники Тарасові Шевченку.

Учитель. Чернігів і Тараса Шевченка пов’язує кількаразове перебування поета в місті, зокрема на гостині у приятеля Андрія Лизогуба у седнівській родовій садибі Лизогубів. Уперше Шевченко проїжджав через Чернігів у травні 1843 року, прямуючи з Петербурга на Україну.

(Презентація «Шевченко на Чернігівщині)

3. «Краєзнавці»

Перший пам’ятник Шевченкові в Чернігові був типово радянським — бетонна статуя немолодого поета заввишки 2,5 м на оштукатуреному постаменті, встановили його в 1950 році на в’їзді до міста з Седнева. У 1964 році з нагоди 150-річчя від народження Тараса Шевченка, пам’ятник перенесли у Центральний парк культури і відпочинку, розгорнувши його обличчям до Десни.

Із незалежністю України у Чернігові постало питання про заміну існуючого пам’ятника Тарасові Шевченку. Відтак, 22 травня (традиційне відзначення річниці повернення праху Тараса Шевченка на Україну) 1992 року на тому самому місці відкрили  новий монумент Кобзареві, де він зображений молодим – орієнтуючись на його вигляд у 33 роки, під час перебування в Прилуках.

Цікавий факт – на сучасній банкноті номіналом 100 гривень Шевченко зображений в тому ж самому віці, що й на цьому пам’ятнику.

4. «Мистецтвознавці»

Автор пам’ятника Тарасові Шевченку Володимир Андрійович Чепелик  — український скульптор, педагог, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, голова Національної спілки художників України. Народний художник України, лауреат Національної премії України імені   Т. Г. Шевченка.

Скульптору  Володимиру Чепелику вдалося передати у бронзі не лише традиційну «шевченківську» задуму, а й тонку артистичну натуру митця  —поет сидить на краю лави, лівицею притримуючи теку, ліворуч від нього — на лавці звішується поетів плащ. Скульптурну композицію встановлено на прямокутний гранітний постамент сірого кольору, лицева сторона якої з правого боку доповнена чорною табличкою з Шевченкіським автографом.

Учитель. Звернімося до словничка архітектурних термінів (робота з підручником).

Словничок архітектурних термінів

Пам’ятник  (монумент) – архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого -, чого-небудь.

Скульптура – вид образотворчого мистецтва, твори якого мають рельєф ну або об’ємну форму і виконуються способом виливання, різьблення, ліплення тощо з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини).

Обеліск – архітектурна споруда, пам’ятник у вигляді чотиригранної колони, яка звужується доверху.

Стела – кам’яний стовп чи плита з написом або рельєфним зображенням, що ставиться як надмогильний пам’ятник або на згадку про яку-небудь подію.

Статуя – скульптурне зображення людини або тварини на повний зріст.

Бюст – скульптурне зображення людини до пояса.

Постамент – підставка пам’ятника, статуї, колони.

П’єдестал – підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура.

Учитель. Прийшов час зняти напругу з наших очей. (Фізкультхвилинка)

Учитель. А зараз ми пригадаємо особливості публіцистичного стилю та типу мовлення – опису. Публіцистичний стиль

ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В ГАЗЕТНИХ ТА ЖУРНАЛЬНИХ СТАТТЯХ, У РІЗНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, В УСНИХ ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПАХ.

Публіцистичний стиль поєднує в собі риси наукового та художнього стилів.

Для цього стилю характерні:

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ЛЕКСИКА, ГАЗЕТНІ ШАБЛОНИ

ОЦІННІ СЛОВА ТА ВИРАЗИ, РІЗНОМАНІТНІ ЗА БУДОВОЮ РЕЧЕННЯ, ОКЛИЧНІ, ПИТАЛЬНІ РИТОРИЧНІ РЕЧЕННЯ

Жанри публіцистичного стилю: стаття, репортаж, відгук, інтерв’ю, виступ, нарис, дискусія тощо.

 

ТВІР-ОПИС – ЗВ’ЯЗНИЙ ТЕКСТ, ЯКИЙ ДАЄ СЛОВЕСНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ОСНОВНИХ ОЗНАК ПРЕДМЕТА, ЯВИЩА, ОСОБИ В УСНІЙ ЧИ ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ

Пам’ятка

Основні вимоги до твору

Логічна послідовність і зв’язність думок.

Емоційність і лексико-стилістична виразність.

Точність формування і формулювання думки.

Орфографічна та пунктуаційна грамотність, охайність в оформленні.

 

Вчитель. Проведемо практикум.

Вправа 1. На аркушах записані слова. Завдання: скласти синонімічні ряди.

   ПАМ’ЯТНИК – …( СКУЛЬПТУРА, МОНУМЕНТ, СКУЛЬПТУРНИЙ ТВІР, ПАМ’ЯТКА КУЛЬТУРИ)

   СТАТУЯ –  …(ФІГУРА, ПОСТАТЬ)

СКУЛЬПТОР – …( АВТОР МОНУМЕНТА, ТАЛАНОВИТИЙ МАЙСТЕР)

ПОСТАМЕНТ – …(П’ЄДЕСТАЛ)

Вчитель. У сьомому класі ми вчилися описувати зовнішність людини, давайте згадаємо слова, які належать до портретної лексики. Доповніть її.

Вправа 2.

ПОСТАТЬ: ГІГАНТСЬКА, ТИТАНІЧНА, СУВОРА, МОНУМЕНТАЛЬНА

ОБЛИЧЧЯ: ПОХМУРЕ, ЗАМИСЛЕНЕ, СПОВНЕНЕ ВЕЛИКОЇ ДУХОВНОЇ СИЛИ

ПОГЛЯД: СУВОРИЙ, ПРОНИКЛИВИЙ, СМІЛИВИЙ, ЗАМИСЛЕНИЙ, ЗОСЕРЕДЖЕНИЙ…

ГОЛОВА: СХИЛЕНА, ПОХИЛЕНА, НАХИЛЕНА

ОДЯГ: ЖУПАН, СВИТА, СЮРТУК

ТАРАС ШЕВЧЕНКО - КОБЗАР, МИТЕЦЬ, ПОЕТ, СПІВЕЦЬ НАРОДНОЇ ДОЛІ, БОРЕЦЬ ЗА НАЦІОНАЛЬНУ СВОБОДУ

3. Асоціативний диктант.

Уважно роздивіться обличчя Тараса Шевченка. Утворіть асоціативний кущ на тему: «Які риси характеру та почуття відбилися на обличчі поета?»

Вчитель .  При описі зверніть увагу!

    Пам'ятник можна описувати з різних боків і з різних відстаней.

    Описуючи історичний пам'ятник, звертайтесь до архітектурних термінів.

    Спочатку передайте враження, яке справляє на глядача пам'ятник, а потім підпорядкуйте цьому враженню опис.

     Описуючи пам'ятник, пам'ятайте, що у творі можуть бути елементи розповіді,  які даватимуть лише додаткові відомості.

 

*  Розгляньте схему опису пам’ятника.

 

Схема опису пам’ятника

1.     Стисла інформація про те, на честь кого чи чого його встановлено.  

2.       Відомості про те, хто є автором пам’ятника і де його встановлено.

3     Загальні враження від пам’ятника.

4.       Опис самої скульптури (що дивує й захоплює під час її споглядання).

5.       Опис постаменту.

6.    Загальна оцінка і значення пам’ятника для історії та культури народу. (Які почуття й настрої викликає у вас пам’ятка?)

Вчитель. Виконайте завдання на картці.

Вправа 3.

 Завдання. Скласти словосполучення з опорними словами.

Пам’ятник, мислитель, краєвид,  постать, обличчя, одяг.

 2-3 словосполучення (за вибором) ввести в речення.

Спробуйте самостійно підібрати вислови, які вам знадобляться при описі пам’ятника.

6. Підсумок.

*   ЯК ВИ СТАВИТЕСЯ ДО ТОГО, ЩО В НАШ ЧАС ДЕМОНТУЮТЬ ПАМ’ЯТНИКИ?

*   КОМУ Б ВИ ХОТІЛИ ВСТАНОВИТИ ПАМ’ЯТНИК У НАШОМУ МІСТІ?

V. Домашнє завдання: написати твір-опис пам’ятника Тарасові Шевченку у публіцистичному стилі (стаття до шкільної газети).

Використані джерела:

1. uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятник_Тарасові_Шевченку_(Чернігів)
2. naiz1.pp.net.ua/index/pam_jatnik_t_g_shevchenku/0-52
3. www.shukach.com/ru/node/2366
4. http://school.xvatit.com
5. unp.net.ua/news/20_richnij_juvilej_pam_jatnika_tarasu_shevchenku_u_chernigovi/2012-05-23-920
6. gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper