Інтегрований підхід до формуванн графічної навички та орфографічної грамоти молодшого школяра

Про матеріал

Методичні рекомендаціїї щодо формування графічної навички та орфографічної грамоти

Перегляд файлу

Тема: Інтегрований підхід до формування графічної навички та орфографічної грамоти молодшого школяра

Мова - це основа духовного життя людини. Адже саме від умінь і навичок з рідної мови (читати, запитувати, розповідати, переказувати почуте й прочитане, грамотно висловлювати думки усно й письмово, красиво писати ) залежить успіх школяра в оволодінні знаннями з усіх інших предметів, зростання його загального розвитку, культурного рівня, кругозору.

Навчаючи дітей краснопису, вчитель мусить постійно прагнути того, щоб дати їм необхідні знання і навички правильного і розбірливого, красивого і грамотного письма, бо від цього великою мірою залежать подальші успіхи в навчанні.

Правильне і красиве письмо є однією з важливих передумов розвитку навичок правопису.

Формування каліграфічних умінь і навичок є однією з актуальних проблем навчання української мови в початковій школі, бо правильно оформлене у писемному відношенні мовлення - важливий компонент загальної освіченості і культури людини. Вирішення цієї проблеми має важливе значення у початковому періоді вивчення мови.

Успіхи кожної дитини у формуванні каліграфічного письма залежить від учителя. Від його вміння з першого дня викликати інтерес до уроку письма, навчати поступово переборювати труднощі з якими доведеться зіткнутися під час виконання письмових вправ. Скільки терпіння потрібно, щоб навчити дитину бачити кожен елемент, усю букву, її правильне поєднання з іншими, а потім своєю рукою відтворити в зошиті форму літери. І скільки старання слід докласти, щоб уроки письма перетворити у захопливу працю! Ця велика і нелегка робота приносить успіх лише тоді, коли здійснюється постійно, систематично, повсякденно, з уроку в урок протягом навчання дитини в початкових класах

Навчання письму - це в першу чергу вироблення графічного навику. Як і всяка навичка, вона формується в результаті навчання, в результаті формування умінь і на їх основі виконання ряду вправ.

Особливості графічної навички в тому, що це, з однієї сторони, рухлива навичка. З іншої сторони, в процесі письма здійснюється переклад осмислених одиниць мови в графічні. Це придає письму характер свідомої діяльності. Ця сторона письма і складає головне в навичці письма.

Письмо це складний психофізичний процес. Його функції залежать повністю від двох основних спрямовуючих факторів:

Відтворення рухів дрібних м’язів правої руки, зокрема пальців; дитина повинна правильно сприймати зором нескладні графеми: рухи пальців правої руки підкорити зоровим формам букв, зробити ці рухи автоматизованими, добре запам’ятати зв’язок між певним звуком і відповідною буквою; швидко аналізувати слова власного мовлення і зображати звуки буквами; розуміти зміст переданих буквами слів.
Правильно відтворювати на письмі структурні форми певних, букв, знати правила з єднання літер між собою у складах і словах - верхнє, середнє, нижнє, від чого залежить уміння правильно застосовувати скоропис.

Якщо в школяра недостатньо розвинені деякі з умінь, він не може правильно писати. Тому вчитель працює над розвитком навичок письма з самих перших уроків.

Підготовчий період виділяється, як один з найвідповідальніших у роботі вчителя передусім тому, що він охоплює графічну діяльність учнів. Їм треба навчитись правильно сидіти за партою, тримати ручку, олівець, класти зошит, орієнтуватись на сторінці зошита, знати рядок для письма великих і малих літер, вміти орієнтуватися на контрольні похилі лінії зошита, знати для чого існують

міжрядкові (надрядкова і підрядкова лінії ), дотримуватись гігієни письма. Вчитель належно підготовлює дитячу руку до письма, виховує у вихованців психологічну рівновагу, посидючість,терпіння.

Нормативний почерк виробляється тоді, коли під час письма верхній правий та нижній лівий кути сторінки зошита знаходяться проти серед

грудей учня. Ноги вільно стоять усією ступнею на підлозі. Голова при письмі має бути трохи нахилена вперед, щоб відстань від очей до зошита була 25 – З0 см.

Положення зошита на парті впливає на темп і нахил письма. Якщо на це не зважати, в учня може виробитися почерк прямий або нахилений у протилежний бік. Тому перед початком роботи школяр перевіряє ( а вчитель обов’язково простежує), чи правильно лежить на парті зошит.

У навчанні каліграфії із самого початку вчитель привчає дітей до охайності. Правильним веденням зошита виховує охайність, естетичний смак, якісне виконання будь-яких завдань.

Для більш повного забезпечення програмової мети, в пошуках оптимального варіанта, вчитель пропонує деякі доповнення до системи підготовчих вправ (додаток 7.1)

Вчитель добирає завдання з розвитку зорової пам’яті дитини в процесі визначення на око середини рядка зошита. Такі теоретичні обґрунтування підкріплюються правильним розміщенням крапок і коротких ліній у рядку зошита, чого не так просто досягають шестилітки. Вправа виконується в лінійці зошита.

Потім вводяться фігури, завдяки яким діти привчаються ритмічно рухати пальцями правої руки у двосторонніх напрямках.

Пізніше вчитель доповнює завдання дугоподібними лініями зворотнього напряму щодо вправ верхнього рядка. Це дає можливість виробляти в школярів чіткість у рухах пальців правої руки і певні навички дотримання паралельності між лініями, які проводить учень.

Кожен урок вчитель подає дещо складніші форми двох петлевидних ліній у верхній та нижній частинах рядка, сполучених між собою прямою похилою. Ця вправа є продовженням попередніх. Нею учні закріплюють вивчений матеріал, розвивають безвідривну координацію рухів пальців, окомір, що позитивно впливає на вироблення початкових навичок для безвідривного поєднання букв у складах чи словах (букварний період).

На наступному уроці вчитель пропонує письмо лівих та правих півовалів; письмо овалів справа наліво і зліва направо з чергуванням прямої похилої ; написання овалів у сполученні їх із похилими лініями.

Таким чином учні мають можливість більшою мірою підготувати руку до письма першої букви за букварем - малої а ,оскільки вона складається з основного і досить складного елемента - овала.

Успіхи школярів у добукварний період великою мірою залежить від попередньої підготовки до школи, вчитель приділяє належну увагу тренувальним вправам, виробленню навичок дитячого письма.

У зв’язку з цим вчитель використовує прості графічні вправи. За вказаними розмірами вона виготовляє фігури заздалегідь. За допомогою цих трафаретів діти акуратно обводять у зошитах контури фігур простими олівцями . Далі заштриховують від руки кольоровими олівцями всю площину паралельними лініями . Оволодіння початковими вправами графіки в підготовчий період є запорукою успішного навчання школярів у букварний.

Після того, як діти навчилися орієнтуватися і штрихувати готові контури, вчитель включає до уроку самостійне зображення фігур з прямих і ламаних ліній і розфарбовування їх, а також виконання кругових штрихів. Наприклад:

„ Діти, намалюймо вікно ( грушу, прапорець,книжку) і заштрихуємо його за зразком", - говорить вчитель.

Такі вправи допоможуть дітям в подальшому правильно писати елементи букв.

Одним із прийомів сприяння успішності каліграфії є письмо дітей на класній дошці. Його запроваджує вчитель на уроці після того, коли написав на дошці нову букву. 1-2 учні пишуть після нього, потім весь клас аналізує якість їхніх літер. Класовод робить уточнення.

Позитивний вплив на формування в учнів графічних навичок письма має також об’єктивна оцінка знань. Учитель, перевіряючи письмові роботи вихованців з граматики і правопису, завжди враховує і якість краснопису. При цьому відмічає похибки, даючи правильні зразки в зошитах.

Щоб графічні навички формувались якісно класовод забезпечує наочністю навчання, постійно приділяє увагу аналізові графем, супроводжує пояснення показом на дошці і в зошиті. Вчитель забезпечує кожного учня

власною міні - таблицею „Пиши правильно і красиво" , щоб легше було закріпити в пам’яті дітей знання. А знання застосовані на спостереженні є найглибшими.

Подальше становлення краснопису на уроках рідної мови залежить насамперед від діяльності вчителя, його ставлення до цього завдання і доцільності окремих вправ; успішно володіти методами, прийомами і засобами навчання, методикою організації та проведення уроків, бездоганною технікою письма на класній дошці і в зошиті, об’єктивно оцінювати каліграфічний почерк, заохочувати школярів до його вдосконалення.

Для цього вчитель використовує каліграфічні хвилинки. Кожен урок української мови розпочинається каліграфічною хвилинкою. Бо саме ця хвилинка являється „головним помічником" на даному уроці.

Спочатку вчитель читає вірш:

Равлик лізе на стеблинку,

Сам несе свою хатинку !

В нього ніжки коротенькі

І чутливі, мов антенки.

Налякався і завмер -

Схожим став на букву еР.

- Хто є головним персонажем цього вірша ?

-З якої літери починається це слово ?

- Пригадати всі елементи, з яких вона складається.

- А зараз давайте трішки пофантазуємо і з неживих елементів спробуємо утворити живого персонажа вірша.

Діти олівцем виконують малюнок в зошитах.

Після підготовки руки до письма, діти ручкою пишуть літеру та склади і слова з нею.

На останньому етапі діти працюють в групах і з словом равлик складають речення, а найкраще записують у зошити.

На наступному етапі уроку з являється Пізнайко з цікавинкою про равлика.

Для проведення каліграфічних хвилинок вчитель підібрала збірку віршів і розробила хвилинки краснопису до кожної літери (додаток 7.1).

Свідомий характер письма складається з наступного: по - перше, в правильному співвідношенні звука і букви, по - друге, у виконанні ряду правил - графічних і орфографічних: на кінець, у використанні письмової навички для передачі своїх власних думок, відчуттів, намірів.

На своїх уроках вчитель використовує прийом конструювання і переконструювання букви, яка вивчається, із елементів-шаблонів. Цей прийом дозволяє шестилітньому першокласнику на рівні конкретно-дієвого мислення вичленити в букві елементи і встановити між просторово-кількісні відношення, тобто засвоїти форму цієї букви осмислено.

Третє є найбільш важливим, так як перше і друге-лиш допоміжні задачі людини, яка пише , а не її мета.

Чим скоріше діти навчаться використовувати письмові навички для

передачі власних думок, тим успішніше, тим правильніше буде у них формуватись навичка письмової мови. Вчитель пропонує різні творчі завдання:

скласти речення з розсипних слів; продовжити речення; скласти віршик або загадку за поданим початком.

Для навчання красивого і грамотного письма Наталія Василівна охоплює написання слів та речень. На її уроках діти щоуроку записують по 2 речення: одне під диктовку , друге - з друкованого тексту. Спершу речення містять слова, кількість літер в яких не перевищує три. Наприклад:

Оля йде до Юлі. Згодом з являються речення з чотирибуквенними словами. Наприклад: Їжак живе в лісі. Пізніше кількість літер зростає до п’яти: Кролі з’їли свіжу траву. Таким чином вчителю вдається досягти вироблення красивого почерку.

Щоб досягти грамотного письма Наталія Василівна на кожному уроці формує такі вміння:

не припускати помилок у словах, написання яких не має розбіжностей із вимовою;
записувати під диктовку слова з буквами я,є,ю,ї в різних позиціях;
не плутати літер, схожих за звичайним або графічним зображенням, наприклад; б-п, р-п-т, а-я;
записувати на слух слова з апострофом, м'яким знаком, сполученнями йо, ьо, дж, дз, подовженнями і подвоєннями приголосних.

Ці чотири навички становлять основу відчуття мови, тому цей етап навчання письма поділяє вчитель на чотири частини.

Перша - це традиційний для маленьких школярів період фонетичного написання слів, коли слово пишеться так , як чується.

Щоб дітям було цікаво, слова вчитель подає у вигляді ребусів чи загадок.

Друга присвячена написанню йотованих букв у різних позиціях. Запис слів з йотованими - одне з найбільш складних завдань для першокласників.

Третя частина охоплює вправи для тренування в написанні слів з літерами, схожими за звучанням (б - п, у - ю) чи графічними зображеннями (---), тобто з графічними і фонетичними „двійниками".

Особливу увагу вчитель звертає на правильний запис дітьми парних приголосних у словах з нечіткою вимовою звуків, що їх позначають. Використовує тільки звукову назву всіх приголосних, доки школярі не почнуть правильно писати під диктовку. У такий спосіб вчитель допомагає учням уникнути помилок типу бреза (береза), котрі є типовими для школярів молодших класів і трактуються офіційною методикою як пропуск літер

Третю частину навчання письма найважливіша, бо в цей час

закладаються провідні основи майбутньої грамотності чи безграмотності.

Протягом останньої, четвертої, частини вчитель відпрацьовує написання слів з апострофом, м яким знаком, подовженнями і подвоєннями, сполученнями йо, ьо, дз, дж.

Багатьом першокласникам легше писати під диктовку, аніж списувати. Але ж вміння грамотно списувати - одне з головних, що закладаються у початкових класах.

Вчитель на своїх уроках використовує таку послідовність списування дітей з дошки: прочитали хором - проаналізували слова (пізніше сполучення слів , речення) - запам'ятали - вчителька слово витерла - записали - перечитали (перевірили) і виправили помилки.

Однією з найважливіших проблем, що турбують вчителя є пропуск та заміна учнями букв у словах при їх написанні. Іноді ця проблема переходить із школярем в старшу школу. Тут в учнів виникають свої проблеми, а ця - пропуск та заміна букв - висить тягарем, бо вчителеві старших класів просто бракує часу на її розв’язання. На своїх уроках вчитель використовує різні мовні завдання, наприклад:

- Замініть або переставте букву, щоб вийшло нове слово: 3 н - я частина доби, з п - я грію щозими, зр- предметом стану я. От вам загадка моя. Відгадка: ніч, піч, річ.

- Переставте букви, щоб вийшло нове слово: село ( осел), лісок ( сокіл), курча (ручка), кіт (тік).

- Поміняйте місцями склади: банка, насос, нора, рама. Які вийшли слова?

- Розгляньте уважно подані слова. У кожному з них сховалося інше. Яке? Складіть свій рядок з таких слів:

буквар, косар, роса, екран; ранок, вільно, вуха, сміх, їжак;

- Який склад „ загубився" у цих словах? Ли_ ця, _ чик, _ мідь.

- Замініть підкреслену букву у словах так, щоб нові слова відповідали на питання хто?: тин, ребра, лавка.