Урок розвитку зв'язного мовлення Складання твору - оповідання за поданим сюжетом

Учитель української мови та літератури

НВК №2 м. Немирова

Маринич Ірина Анатоліївна

 

Урок розвитку зв'язного мовлення

Складання твору - оповідання за поданим сюжетом

 

Мета: Формувати в учнів уміння складати оповідання, використовуючи подану інформацію; розвивати уміння викладати свої думки у відповідності із схемою побудови сюжету оповідання; акцентувати увагу на вихованні почуттів порядності, толерантності, любові.

Обладнання: Репродукції картин «Таємна вечеря»,«Взяття Христа під варту», «Тарас Бульба над тілом свого сина», таблиця-схема побудови сюжету оповідання, грамзапис 4-го Концерту Антоніо Вівальді (2 і 3 частини).

Хід уроку

І. Організація учнівського колективу.

ІІ. Створення психологічної ситуації.

Діти, давайте уявимо собі, що зараз вечір. Ми є свідками таємної вечері, коли Ісус Христос вже знав, що на ранок він буде зраджений Іудою за 30 срібників. Поцілунок Іуди...

Так в історію людства ввійшла із книги-книг ця одвічна тема зрадництва.

ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку.

Вашим завданням сьогодні на уроці буде написання твору-оповідання, сюжет якого — зрада. Епіграфом до нашого уроку будуть слова відомого філософа Древнього Сходу Омара Хайама:

Хто зрадив раз тобі в житті —

не вір тому ніколи.

Бо знай: з брудного джерела

орли не п’ють води ніколи.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Актуалізація опорних знань.

Діти пригадують, що ж таке оповідання? (Це невеликий епічний художній твір про одну чи кілька подій у житті персонажа, що відіграють важливу роль); що таке сюжет?(Це подія, чи система пов'язаних між собою подій, у процесі розвитку яких у творі розкриваються характери персонажів); що покладено в основу сюжету? (Підказаний життям конфлікт); які елементи виділяють в сюжеті? (Експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка).

Одним із класичних, розповсюджених в літературі інших народів сюжетів є зрада... Зрада своїм ідеалам, близьким людям, родині, роду, народу і Батьківщині.

2. Робота із словником.

Давайте з'ясуємо лексичне значення слова «зрада» за одинадцятитомним словником української мови.

3. Бесіда про зраду за проаналізованими на уроках літератури художніми творами.

(діти пригадують твори, в яких розглядалась проблема зради):

а) «Дума про Марусю Богуславку»

•                   Доведіть, що Маруся все-таки зрадила Батьківщину? (Бо вона перейшла ту межу, яка відділяє порядну людину від зрадника — зреклася віри, не захотіла повернутися додому).
•                   А чи могла Маруся в тій життєвій ситуації чинити по-іншому?

- Чи можемо ми виправдати Марусю в цій ситуації?

б) повість «Захар Беркут»

•                   Кого в цій повісті ми називаємо зрадником ?
•                   Що штовхнуло Тугара Вовка до зрада роду? (Бажання влади, грошей, багатства).
•                   Діти, чи можемо ми його виправдати ?

Учитель.

 

Зрада — це кара Божа. Так до зради людина прийти не може! Їй від природи дано любити батька, матір, вулицю, де ти народився, село, державу, народ. Але складаються обставини, коли людина стоїть перед дилемою: ти — чи твої батько і матір, ти — чи твоя Батьківщина. Заради того, що б не зрадити себе, людина віддає життя. І це подвиг, який цінується найвище. Зрадника ще називають покидьком. Мені здається, що це найбільше підходить для характеристики людей, що схибили в житті.

- А в яких творах зарубіжної літератури ви зустрічалися з проблемою зради?(повість М.Гоголя «Тарас Бульба»).

Учень отримав індивідуальне завдання. Він провів міні-дослідження, знайшов рядки з повісті, які б відповідали картині художника П.П.Соколова «Тарас над тілом убитого ним Андрія».

(«Блідий, як полотно був Андрій; видно було, як тихо ворушаться його уста і як він вимовляє чиєсь ім'я; але це не було ім'я вітчизни, або
матері, або братів — це було ім'я прекрасної полячки. Тарас вистрілив»).

Бліц — висновок

Отже, ми побачили, як майстри художнього слова розкривають
проблему зради, які мотиви штовхають людину за ту межу, де її
називатимуть зрадником.

4. Словникова робота.

На дошці записаний синонімічний ряд до слова зрадник.

•                   Чи могли б ми Андрія назвати негідником ?
•                   Давайте знайдемо відповідні синоніми для  характеристики тих героїв, про яких ми сьогодні згадали.

5. Індивідуальна робота учнів.

Народ завжди давав оцінку людським вчинкам, вадам. Це виражалось у
народній поетичній творчості. Ви на сьогодні повинні були дібрати
прислів'я, приказки про зраду. ( Зрадник гірший за ворога. Радше впадь, але
не зрадь. Від народного гніву зрадник не втече. Лучче на своїй стороні
кістьми лягти, ніж на чужій слави натягти). Діти коментують.

 

V. Алгоритм складання твору-оповідання.

1. Робота за таблицею.

Усне складання твору за схемою.

•                   Я думаю, що багато з вас уже вирішили, про що будуть писати, який мотив матиме зрада «вашого» героя. Давайте  продумаємо, про що треба писати, розкриваючи кожен композиційний елемент сюжету.

Таблиця-схема побудови сюжету оповідання.

І. Експозиція (вступні події, які подаються у творі до зав'язки конфлікту).

ІІ. Зав'язка:

1.                Сюжетні елементи (коли сталося? де? з ким?).
2.                Позасюжетні елементи (опис природи, інтер'єр, портретні характеристики, внутрішні монологи).

ІІІ. Розвиток дій (події; які призвели до загострення конфлікту).

4.            Кульмінація (пік загострення конфлікту)
5. Розв'язка (події, які відбувалися після розв'язання конфлікту)

 

2. Застереження перед написанням твору.

•                   Яка кількість персонажів оптимальна для поданого сюжету ?(3)
•                   Чи має автор право на власні оцінки і роздуми ?(Так)
•                   Не слід переказувати будь-який прочитаний твір, не потрібно створювати фантастично-романтичну легенду, треба написати оповідання про те, що могло б бути чи не раз бувало в житті.
•                   Від якої особи треба вести розповідь ? (Першої або третьої)

3. Самостійна робота учнів на чернетках під музичний супровід.

•                   Яка музика звучала на початку уроку( сумна чи весела)? Чому ?
•                   Як співвідноситься вона з нашою темою? (Зрадництво завжди призводить до трагедії)

4. Зачитування учнями своїх творів.

 

VІ. Підсумок уроку.

Діти, ми сьогодні з вами говорили про такий гріх людський, як зрада. А з чого ж він починається? Де корінь цього зла? (Від зради самому собі - до зради близьким, коханим людям, до зради роду, родині, а відтак Батьківщині).

Чи є актуальною тема, яку ми сьогодні обрали? (Ми вчилися давати оцінку таким моральним категоріям, як зрада, підступність).

І дай Боже, щоб ми ніколи в житті не переступили ту межу, за якою вже не будемо порядними людьми.

Отож, прочитайте ще раз епіграф до уроку і скажіть, чи відповідає він змісту того, про що ми сьогодні говорили ?(Людина, яка зрадила один раз, перейшла межу, може зрадити і вдруге).

VII. Домашнє завдання.

Завершити роботу над оповіданням, розпочату у класі.