УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ В 4 КЛАСІ . ПРОЕКТ ТВІР-ОПИС «КАЛИНА».

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПУТИВЛЬСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ВІДДІЛ ОСВІТИ

 

ПУТИВЛЬСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №2 ІМЕНІ Г. Я. БАЗИМИ

ПУТИВЛЬСЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

УРОК

РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ В 4 КЛАСІ

 

ПРОЕКТ

ТВІР-ОПИС «КАЛИНА»

 

 

УЧИТЕЛЬ

ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

ЧУМАКОВА Н.А.

 

 

 

 

Об’єкт пізнання. Твір-опис «Калина»

Мета проекту: формувати вміння зв’язно висловлюватись, вчити учнів вживати прикметники під час опису предметів, явищ; розвивати спостереження, уміння порівнювати, зіставляти, збагачувати словниковий запас учнів, розширяти знання учнів про калину; виховувати любов до символів рідної землі, до свого краю, бережливе відношення до живої природи.

Очікуваний результат: формування навичок роботи в групах, роботи з додатковими джерелами інформації; уміння складати твір-опис за різним рівнем складності; розширити знання про калину.

Обладнання: ілюстрації із зображенням калини в різні пори року, індивідуальні картки, записи на дошці, схема-опора, проект.

Тип проекту: груповий.

Тривалість проекту: два тижні.

 

ХІД  УРОКУ

 

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми уроку.

 

Діти.

 

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя – доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий – довгий вік.

 

Є у нас предмет чудовий –

Урок рідної мови.

Ласкаво просимо ми вас

На урок розвитку мовлення до нас.

 

- Діти, сьогодні урок української мови ми розпочнемо з вами незвичайно. Про що йтиме мова на уроці, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.

 

За хатою у садочку,

У зеленому віночку,

Та в  червоних намистинах

Стала пава молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти,

За намисто кожен смик

Та й укине на язик.

  (Калина)

 

• Чому так вирішили? Які слова в загадці допомогли вам її відгадали?
• Сьогодні на уроці мова йтиме про калину. Ми будемо складати письмовий твір-опис «Калина», а також ви розширите свої знання про калину. Наш девіз:

 

ПЛЕКАЙМО В СЕРЦІ КОЖНЕ  ГРОНО,

ПРОЗОРЕ  ДИВО КАЛИНОВЕ.

                            ДМИТРО  БІЛОУС

Кожна пора року дарує свою красу(малюнки).Весна – ніжні білі квіти, осінь – червоні ягоди. Це калина. Люблять в Україні калину.

У кожного народу свій символ, свої рослинні обереги, емблеми. Так, французи схильні до образу струмка, німці – лісу. Кленовий листок став емблемою Канади, шипшина – Англії. У росіян таким символом є берізка, а в нас – верба і калина.

На луках і узліссі можна побачити цілі калинові гаї. Цим і пояснюється те, що в Україні багато населених пунктів з назвами Калинівка, Калинове та інші. Правду каже прислів’я: «Без верби і калини – нема України».

Калина є вірною супутницею людини від її народження і до останніх днів. Не було в народній медицині корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживалися при кашлі, серцевих захворюваннях. Соком калини очищали обличчя, щоб рум’янилося.

А як була потрібна калина на весіллі! Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його калиною.

Коли в давнину козак вирушав у дорогу, мати пакувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала до коня калинову гілочку, щоб нагадувала козакові домівку, матір, кохану, його рідну мову.

• А в кого з вас вдома росте калина?
• Хто її посадив? А хто доглядає?

 

Про калину складають пісні, вірші, легенди, загадки, прислів’я, повір’я.

 

 ІІ. Актуалізація опорних знань, життєвого досвіду.

• Діти, готуючись до сьогоднішнього уроку ви повинні були підібрати різний матеріал про калину. Для цього ми умовно (за бажанням дітей) клас поділили на теоретиків та дослідників.

 

Слово теоретикам.

 

• На нашій планеті росте понад двісті видів калини. В Україні найпоширеніші два – калина звичайна і калина цілолиста.
• Калина любить рости в лузі біля верби.
• Росте вона і в листяному лісі у вологих місцях.
• Весною розцвітає калина і стає гарною, мов дівчина в білому платті.
• Коли ж зима приходить, стоїть калина в червоному намисті красива й урочиста.
• Всі люблять ягоди калини і люди, і птахи. На смак вони кислі і трохи гіркуваті, та дуже корисні: лікують та надають бадьорості.
• Ягоди калини використовують при виготовленні кондитерських виробів та прохолодних напоїв.
• Цілющі властивості має кора калини та відвар її сушених квіток.
• З деревини калини виготовляють музичні інструменти.

 

Слово дослідникам.

 

Л Е Г Е Н Д А

 

Дівчину взяли в полон вороги, але вона втекла. Коли плакала, тікаючи з полону, краплі сліз падали на землю. Там виросли кущі калини.

 

КАЗКА

Галина Демченко

К А Л И Н А

 

Колись давно-давно в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Зва­ли ту дівчинку Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не росло у неї по підвіконню! Їх вона по­переносила з лісу. Видно, й рослинам була до вподоби ця маленька дівчинка, бо ще жоден кущик, жодне стебельце не зів'яло. Усі люди в селі любили Ка­линку за її добре та щире серце.

Навесні Калинка, як завжди, пішла в ліс. Нелегко було їй сюди добирати­ся. Довгий курний шлях пролягав од села до лісу. А обабіч ні деревця, ні ку­щика. «Дай, — думає Калинка, — по­саджу тут щось, нехай росте». Так і зробила. Викопала в гущавині лісу тонісіньке стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося воно, Ка­линка аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала.

Звеселилося стебельце. Росло воно в гущавині, ніколи не бачило ясного сонечка й водиці не пило доволі. А тут, на привіл­лі* швидко розрослося у великий кущ. Іде якось шляхом подорожній. Стомився, піт ви­тирає. Бачить — рясний кущ. Піді­йшов ближче. Під кущем трава зеленіє. Польові квіти привітно голівками ки­вають. Пташечки між віттям радісно щебечуть.

Ну, як ти не сядеш тут перепочити?

Усміхнувся весело-весело подорож­ній і сказав:

— Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущик посадили, і тому добро­му серцю, що його викохало!

Тут увесь кущик немов од сну стре­пенувся. Гіллячки напружились, лис­тячко поширшало.

Гульк — і враз укрився ніжним білим-білим цвітом.

Дивиться перехожий — що ж воно далі буде? Обсипався цвіт, а замість ньо­го ягоди червоні, як намистини виблис­кують. І дивно — в кожній ягідці заховано зернятко, схоже на ма­леньке серце.

Прийшла й Калинка до свого улюбленця — і здивувалась. Звідки такі зернятка? А кущ нахиляється до неї і шепоче: — Це на згадку про твоє добре сер­це. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім'я, Калинко.

Відтоді всі так називають той кущ, ту рослину — калиною.

 

 

 

 

ПОВІР’Я

 

Якщо з калини зробили сопілку, то в сім’ї з’явиться продовжувач роду – син.

На калині зрізав гілку,

Змайстрував одну сопілку.

І сопілка грає, грає,

Бо веселий голос має.

ПРИСЛІВ’Я

 

Милуйся калиною, поки цвіте, а дитиною – поки росте.

Хвали калину по осені, як уродить, хвали людину по ділах, які робить.

 

ВИСЛІВ

Червона калина від ста хвороб рятує.

 

ВІРШ

 

Дмитро Білоус – наш земляк, народився в селі Курмани Недригайлівського району. У 1988 році він подарував нам книжку про рідну мову. Це збірка «Диво калинове». А назвав її так, тому що наша мова, як калинова гілка, дуже чарівна. А ще названо книгу «Диво калинове» тому, що коли Дмитро Білоус писав, то перед очима стояла червона калина, яку мати посадила під вікном і вишила на рушнику. А диво тому, що наша мова дивовижно багата, легка, красива, співуча.

 

Д И В О   К А Л И Н О В Е

 

Солов'ї на калині,

на ялині зозуля.

Через гори й долини

лине пісня з Посулля.

Мова в ній калинова,

древа сонячна гілка,

серця тиха розмова,

калинова сопілка.

І мости калинові

до братів до народів,

в сім'ї вольній і новій

всьому світу на подив.

І на кручах дніпрових

травня повінь зелена.

На мостах калинових

калинові знамена.

 

• Калина – рослина поетична. Калиновий цвіт – привітне вітання дочки до матері. Нахилені гілки калини – печаль. Красень-син – матір’ю порівнюється з калиною.
• Калина – символ краси, кохання, щастя.

 

ПІСНЯ «Калинонька»

 

• Добре, а зараз ми будемо складати твір.
• Які типи текстів ви знаєте? (Опис, розповідь, міркування)
• Що таке твір-опис?

Твір-опис – це зв’язне висловлювання, яке зображує предмет, явище, особу, розкриваючи їх основні ознаки.

 

 ІІІ. Складання учнями усної розповіді, її аналіз.

 

   1. Підготовча робота.

 

1. Який кущ калини? Пишний, стрункий, красивий

2. Якого кольору листочки в калини? Зеленого, смарагдового

3. З чим можна порівняти листочки цього куща? З зеленим вінком

4. Який колір мають ягоди калини восени? Червоний, рубіновий, багряний

5. У що зібрані ягідки калини? У кетяги

6. На що схожі ягоди? На вогонь, на палахкотіння багаття, на дівоче намисто, на червоні стрічки, на червону сукню.

7. За що українці так цінують ягоди калини? За красу, за цілющі властивості, за дивний смак.

8. Які ягоди на смак? Кислі, солодкуваті, терпкі

9. Що ви знайшли в ягідці? Насіннячко

10. На що воно схоже? На маленьке сердечко

11. Кому могло належать це сердечко? Українській дівчині

 

 2. Складання розповіді.

 

- Ми будемо складати твір-опис «Калина». Познайомтеся з планом, за яким будемо складати твір. План записаний на дошці. Ми з вами використаємо й опорні слова.

 

ПЛАН

 

1. Яка це рослина?

2. Де вона любить рости?

3.Яка калина весною?

4. Яка вона восени і взимку?

5. За що люди люблять і шанують калину?

 

ОПОРНІ СЛОВА

 

Пишний, стрункий, красивий; запашний цвіт; червоні, рубінові, багряні; кетяги; червоні стрічки, дівоче намисто; цілющі властивості, дивний смак.

 

1. Знайомство з планом і опорними словами.

2. Відповіді на питання плану (окремими учнями)

3. Відповіді на питання плану (2-3 учнями в цілому).

 

 

IV. Орфографічна підготовка.

 

1. Кущ калини (схема-опора)

2. Запобігання помилок.

• Зайві слова
• Повторення слів
• Порушена послідовність (Додержуватися послідовності викладу)

 

V. Написання твору.

 

- А тепер ви всі будете практиками, але кожній групі практиків завдання буде окреме.

- Так, одна група користується лише планом, друга – планом і робочими матеріалами, третя група – повинна доповнити речення, щоб вийшов зв’язний текст.

 

VІ. Удосконалення написаного твору.

 

1. Перевіряють діти свої роботи за «Пам’яткою»

 

ПАМ’ЯТКА

 

1. Чи виділена кожна частина в абзац.

2. Чи не повторюються одні й ті самі слова та вирази.

3. Чи правильно написав слова з ненаголошеними [е], [и].

4. Чи не пропустив букву; поставив знак у кінці речення.

5. Не впевнений, запитай у вчителя.

 

2. Учні читають свої роботи.

 

VІІ. Домашнє завдання.

 

• Закінчити роботу над помилками, відредагувати текст.

 

VІІІ. Підсумок уроку.

 

• Який твір складали на уроці?
• Підведіть руки, кому сподобався урок?
• А мені дуже сподобалося як ви працювали. Дякую вам за сумлінну підготовку і за творчу співпрацю. А результатом нашої роботи є такий проект (демонструю), куди увійшов увесь зібраний вами матеріал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛЕКАЙМО В СЕРЦІ КОЖНЕ  ГРОНО,

ПРОЗОРЕ  ДИВО КАЛИНОВЕ.

 

 

ДМИТРО  БІЛОУС

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гарна калина в усі пори року. Навесні закосичена ніжно-зеленим суцвіттям, а білим цвітом вкривається насамкінець весни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Влітку її плоди нелегко помітити серед густого лапатого листя. Ховаються, ніби соромлячись потрапити на очі людям. І тільки наприкінці серпня рум’яніють, наливаються гірким соком, визирають з листя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не лякає калину ні осіння непогода, ні зима з її холодами. Стоїть, радіє, пишається своїм вбранням.

 

 

 

Вже жахав мороз калину:

Побілієш ти, як сніг.

Заморожу до загину,

Заморозити ж не зміг.

Червоніла, пламеніла.

Грона жевріли, як жар,

Не лякалась, не біліла –

Не калина, а пожар!

 

А коли прибігли діти,

Любо мовила вона:

- Ви мене в коші беріте.

Я морожена – смачна.

Зустрічали з пиріжками

Світ новий, щасливий рік…

 

І солодкими цівками

Лився їм на губи сік.

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРЕТИКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. На нашій планеті росте понад двісті видів калини. В Україні найпоширеніші два – калина звичайна і калина цілолиста.
2. Калина любить рости в лузі біля верби.
3. Росте вона і в листяному лісі у вологих місцях.
4. Весною розцвітає калина і стає гарною, мов дівчина в білому платті.
5. Коли ж зима приходить, стоїть калина в червоному намисті красива й урочиста.
6. Всі люблять ягоди калини і люди, і птахи. На смак вони кислі і трохи гіркуваті, та дуже корисні: лікують та надають бадьорості.
7. Ягоди калини використовують при виготовленні кондитерських виробів та прохолодних напоїв.
8. Цілющі властивості має кора калини та відвар її сушених квіток.
9. З деревини калини виготовляють музичні інструменти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОСЛІДНИКИ

 

 

 

 

 

 

Л Е Г Е Н Д А

 

Дівчину взяли в полон вороги, але вона втекла. Коли плакала, тікаючи з полону, краплі сліз падали на землю. Там виросли кущі калини.

 

 

КАЗКА

Галина Демченко

 

К А Л И Н А

 

Колись давно-давно в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Зва­ли ту дівчинку Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не росло у неї по підвіконню! Їх вона по­переносила з лісу. Видно, й рослинам була до вподоби ця маленька дівчинка, бо ще жоден кущик, жодне стебельце не зів'яло. Усі люди в селі любили Ка­линку за її добре та щире серце.

Навесні Калинка, як завжди, пішла в ліс. Нелегко було їй сюди добирати­ся. Довгий курний шлях пролягав од села до лісу. А обабіч ні деревця, ні ку­щика. «Дай, — думає Калинка, — по­саджу тут щось, нехай росте». Так і зробила. Викопала в гущавині лісу тонісіньке стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося воно, Ка­линка аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала.

Звеселилося стебельце. Росло воно в гущавині, ніколи не бачило ясного сонечка й водиці не пило доволі. А тут, на привіл­лі* швидко розрослося у великий кущ. Іде якось шляхом подорожній. Стомився, піт ви­тирає. Бачить — рясний кущ. Піді­йшов ближче. Під кущем трава зеленіє. Польові квіти привітно голівками ки­вають. Пташечки між віттям радісно щебечуть.

Ну, як ти не сядеш тут перепочити?

Усміхнувся весело-весело подорож­ній і сказав:

— Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущик посадили, і тому добро­му серцю, що його викохало!

Тут увесь кущик немов од сну стре­пенувся. Гіллячки напружились, лис­тячко поширшало.

Гульк — і враз укрився ніжним білим-білим цвітом.

Дивиться перехожий — що ж воно далі буде? Обсипався цвіт, а замість ньо­го ягоди червоні, як намистини виблис­кують. І дивно — в кожній ягідці заховано зернятко, схоже на ма­леньке серце.

Прийшла й Калинка до свого улюбленця — і здивувалась. Звідки такі зернятка? А кущ нахиляється до неї і шепоче: — Це на згадку про твоє добре сер­це. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім'я, Калинко.

Відтоді всі так називають той кущ, ту рослину — калиною.

 

 

 

 

ПОВІР’Я

 

Якщо з калини зробили сопілку, то в сім’ї з’явиться продовжувач роду – син.

 

На калині зрізав гілку,

Змайстрував одну сопілку.

І сопілка грає, грає,

Бо веселий голос має.

 

 

 

ПРИСЛІВ’Я

 

Милуйся калиною, поки цвіте, а дитиною – поки росте.

Хвали калину по осені, як уродить, хвали людину по ділах, які робить.

 

 

 

ВИСЛІВ

 

 

Червона калина від ста хвороб рятує.

 

 

 

 

 

До 400 разів у своїх творах згадує Тараса Шевченко калину.

 

Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину;

Над водою гне з вербою

Червону калину;

 

На калині одиноке

Гніздечко гойдає.

А де ж дівся соловейко?

Не питай, не знає…

 

Тече вода з-під явора,

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

 

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

 

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

 

І защебетала.

Почула дівчина,

І в білій свитині,

З біленької хати,

Вийшла погуляти

У гай на долину.

 

 

Дмитро Білоус – наш земляк, народився в селі Курмани Недригайлівського району. У 1988 році він подарував нам книжку про рідну мову. Це збірка «Диво калинове». А назвав її так, тому що наша мова, як калинова гілка, дуже чарівна. А ще названо книгу «Диво калинове» тому, що коли Дмитро Білоус писав, то перед очима стояла червона калина, яку мати посадила під вікном і вишила на рушнику. А диво тому, що наша мова дивовижно багата, легка, красива, співуча.

 

 

Д И В О   К А Л И Н О В Е

 

 

 

Солов'ї на калині,

на ялині зозуля.

Через гори й долини

лине пісня з Посулля.

 

Мова в ній калинова,

древа сонячна гілка,

серця тиха розмова,

калинова сопілка.

 

І мости калинові

до братів до народів,

в сім'ї вольній і новій

всьому світу на подив.

 

І на кручах дніпрових

травня повінь зелена.

На мостах калинових

калинові знамена.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Калина – рослина поетична. Калиновий цвіт – привітне вітання дочки до матері. Нахилені гілки калини – печаль. Красень-син – матір’ю порівнюється з калиною.

 

 

Калина – символ краси, кохання, щастя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р О Д Е    Н А Ш   К Р А С Н И Й

(Українська народна пісня)

 

У лузі калина,

у лузі червона

хорошенько цвіте.

Ой, роде наш красний,

роде наш прекрасний,

не цураймося,

признаваймося,

не багацько ж нас є.

 

Червона калина —

то наша родина,

хорошенько цвіте.

Ой, роде наш красний,

роде наш прекрасний,

не цураймося ж,

признаваймося ж,

не багацько ж нас є.

 

А перший цвіточок —

то рідная мати,

хорошенько цвіте...

Ой, роде наш красний,

роде наш прекрасний,

не цураймося, признаваймося,

не багацько ж нас є...

 

 

 

 

К О Л И С К О В А

 

Баю, баю, баю,

Дровець нарубаю,

Чай з калини наварю

І дитину напою.

 

Ой повішу колисочку

Та на калиночку,

Буде вітер колихати

Малу дитиночку.

 

 

 

З А Г А Д К И

 

 

За хатиною в садочку

У зеленому віночку

Та в червоних намистах

Стала, наче молода.

 

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти:

За намисто кожен – смик!

Та й укине на язик.

 

Зветься ж ця рослина –

Червона … .

 

 

 

 

Що за кущ біля хатини

Розростається щоднини.

І на ньому ягідки —

Не солодкі й не гіркі.

Як намистечко, червоні

І цілющим соком повні

Повновидні й невеликі,

А від кашлю добрі ліки...

Як же звуть ті ягідки?

Певне, знають малюки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИКИ