Урок розвитку зв’язного мовлення в 7 класі. Усний твір-опис зовнішності людини.

 

                                   Урок розвитку зв’язного мовлення в 7 класі

Тема. Усний твір-опис зовнішності людини.

Мета: застосовуючи інтеграцію з різними навчальними предметами, навчити школярів створювати опис зовнішності людини, удосконалювати вміння семикласників  добирати і систематизувати лексичний матеріал для  власного висловлювання; ознайомити з особливостями опису зовнішності людини, її характеру  і настрою, навчити знаходити основне  в образі конкретної особистості й описувати свої спостереження; розвивати усне мовлення, увагу, пам'ять, спостережливість, творчі нахили; виховувати людяність, доброту, почуття прекрасного.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення; застосування знань і формування вмінь.

Обладнання: портрети людей різного віку, картки, тлумачний словник, презентація.

 

    Ніяка зовнішня принадність не може бути повною, якщо вона  

                                                                                       не оживлена внутрішньою красою.

                                                                                                                                  В.Гюго

                                                               Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку

                               1.1. Увага на екран.

( Діти бачать портрети, ілюстрації картин). (слайд 1-10)

Учитель  Скажіть, що ви побачили на екрані? Чим вони схожі і чим відрізняються? (Схожі, бо усі зображують зовнішність, різніться у віці, одязі тощо)                   (Слайд1)

Учитель. Як ви вважаєте, яка тема нашого уроку?

Учитель. Кожна людина – непов­торна особистість. Одна людина відрізняється від іншої не тільки зовнішністю, але й всім своїм внутрішнім світом.

Учитель. « Ніяка зовнішня принадність не може бути повною, якщо вона не   оживлена внутрішньою красою».  Ці слова Віктора Гюго, відомого французького письменника, я взяла епіграфом нашого уроку зв’язного мовлення, тема якого: усний  твір-опис зовнішності людини. Я сподіваюся, що ми разом зуміємо заповнити чисту сторінку уроку глибоким змістом, ближче пізнаємо слово, відкриємо його грані.

Великий російський письменник А.П.Чехов учив: «У людини все мусить бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки». Дійсно, зовнішній вигляд для людини має велике значення, але ще більше цінуються вміння сприймати особистість, глибше розуміти її, здатність описувати в певний ситуації.                

Шановні учні! Сьогодні ви не просто учні, а справжні лінгвісти-дослідники, які повинні

Таблиця-слайд №13:

Знати	особливості опису зовнішності людини;
Уміти	через зовнішність розкривати внутрішній світ людини, її характер і настрій; знаходити основне (неповторне) в образі конкретної особистості; описувати свої спостереження, створюючи, яскравий словесний образ людини, а також підбираючи відповідні художні засоби;
Цінувати	красу та силу художнього слова, людяність, доброту, красу людської душі

 Будь ласка, запишіть дату, класна робота, тему та епіграф. За активну участь, випереджальні завдання, за роботу на уроці вам треба буде оцінити свою роботу. У кожного на парті є аркуш самооцінювання, куди треба буде виставити свої бали.

 ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель  На уроках української літератури ви вже ознайомилися з описом зовнішності людини.

Метод «Мікрофон»

• Як називається опис зовнішності в живописі, в художній літературі? (Художній портрет, літературний портрет)
• Назвіть засоби, якими користуються для зображення зовнішності людини художник? (Фарби, тінь, кольори)
• А як створює портрет людини письменник? За допомогою чого? (За допомогою слів)
• Для чого опис зовнішності вводиться в художній твір? (Щоб уявити людину, з’ясувати, хто вона є )

Літературна вікторина

Учитель   Визначте, портрети яких  літературних  героїв подано у наведених уривках:

 

1) «…його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице», «мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом»,  «…перший удалець на всю тухольську верховину».( Максим «Захар Беркут»)

2) «Але ж бо й донька його …була дівчина, якої пошукати. Не кажемо вже про її уроду й красу, ані про її добре серце…Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості... Але попри все те … ніколи не переставала бути …ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем»  (Іван Франко "Захар Беркут", Мирослава)

3) «се  був  сивий,  як  голуб,  звиш  90-літній  старець,  найстаріший  віком  у   цілій  тухольській  громаді...  Високий  ростом,  поважний  поставою,  строгий  лицем,  багатий  досвідом  життя  й  знанням  людей  та  обставин», «…незважаючи на глибоку старість іще сильний і кремезний»»  (Іван Франко "Захар Беркут", Захар Беркут)

•            До якого стилю мовлення належать наведені вище приклади? (Художнього)

ІІІ. Засвоєння новий знань та умінь

Учитель  З давніх часів поети, художники зверталися до опису зовнішності людини, намагалися показати своє бачення особистості.

• Діти, як ви думаєте, що означає описати людину? На що слід звертати, описуючи її?( На зовнішність, внутрішні якості)
• Правильно. Описати зовнішність людини – це значить відтворити її індивідуальний вигляд, передати змінні чи постійні ознаки її образу.

3.1. «Мозковий штурм».  

 Учитель. У кожному описі ми маємо щось відоме і знаходимо нове. Переконаємось у цьому заповнюючи таблицю.Треба підібрати означення - прикметники до 1 колонки – відоме. (слайд14)

 

Відоме	Нове
Постава	Висока, низька,  широкоплеча, кремезна, тендітна, тонка, збита; кругленька; легка; міцна; мініатюрна; невисока; повненька;  гнучка; струнка;  сухорлява; тендітна; тоненька; яскрава...
Обличчя	Кругле, продовгувате, худорляве, повне, бліде, рум'яне, ніжне, тендітне, стомлене, біле, засмагле...
Волосся	Русяве, темно-русяве, каштанове, чорне, пшеничне, довге,  блискуче, коротке, пряме, хвилясте...
Очі	Сірі, карі, сині (блакитні), сірувато-блакитні, чорні, ясні, великі, малі, продовгуваті, примружені, добрі, привітні, глибокі, проникливі, спокійні, лагідні, розумні...
Брови	Чорні, ледь помітні, тонкі, широкі, крилаті, як шнурочки, рухливі, тремтливі...
Погляд	Задумливий, уважний, байдужий, щирий, зацікавлений, допитливий, гострий, ласкавий....
Ніс	Прямий, рівний, широкий, тонкий, товстий, маленький, курносий
Губи	тоненькі, товсті, припухлі; міцно стиснуті, усміхнені.

 

  3.4. Робота в групах

Учитель.  Портрет людини може бути живописним, а може бути й словесним. Виразним та емоційним словесний портрет роблять художні засоби.

Учитель.  Які художні засоби ви знаєте? ( відповіді учнів)

Я пропоную вам попрацювати в групах. У кожної групи є текст з описом зовнішності людини.

Завдання для 1 групи. Дати визначення епітета та знайти його в тексті.

 (Епітет – це художнє означення.)

Чорнява-пречорнява дівчина, з великими  темними очима, нестерпно красива, особливо у великій бабиній хустці, яку напинала аж на лоба.

Завдання для 2 групи. Що таке порівняння? Знайти його в тексті.

(Порівняння – художній вислів, у якому один предмет зіставляється з іншим, чимось на нього схожим, але більш яскравим.)

Вона зростом невеличка ще й літами молода, руса коса до пояса, в косі стрічка голуба. В тебе очі чорненькії, як терен на галузі, личко твоє рум’янеє,як калина в лузі.

Завдання для групи 3. Дати визначення метафори й визначати її в тексті.

(Метафора — це слово або словосполучення, яке розкриває сутність або особливості одного явища через перенесення на нього схожих ознак і властивостей іншого.)

Од його високого чола била чесність і шляхетність, сірі очі променіли щирістю, освічували тихим світлом обличчя.

Завдання для групи 4  Використовуючи художні засоби, описати однокласника.

А діти хай відгадають  хто це?

Він зовні симпатичний і дуже смішний! Невисокий на зріст, худорлявий, а обличчя продовгувате. На щічках грає рум’янець. Невеличкий  носик. Окуляри надають йому інтелігентності. Волосся в мого однокласника темне, коротко підстрижене. Блакитні захоплені очі, здається, так і вишукують собі якоїсь пригоди.

– Відгадали? Чий це портрет?

     Дослідження-розпізнавання    (слайд 15-16)

Учитель. Подивіться лишень на це полотно… Що ми бачимо? Так, красиве, але… Нічого дивного не помічаєте? Наче милуєшся пейзажем, аж раптом помічаєш очі, що дивляться на тебе з картини. Мурашки пробігають по шкірі, чи не так?
Двовзори – саме так називає власні картини з подвійним  змістом художник Олег Шупляк. Це жанр оптичної ілюзії. Цей український митець із Тернопільщини створює картини з подвійним змістом: художні пейзажі приховують у собі замасковані зображення  видатних людей.

При цьому вся картина складається з окремих дрібних деталей, які доповнюють портрет особистості. Основне завдання художника полягає в тому, щоб поєднати обличчя та сюжет, зробити так, щоб картина легко читалась.

 Учитель .Відгадайте, кого зобразив художник на полотні?

 Учитель. Усно опишіть портрет Тараса Шевченка, використовуючи слова з таблиці. (Ми бачимо мужнє, во­льове обличчя Великого Кобзаря. Всепроникний погляд очей, різкий злам брів. Ми відчуваємо енергію та силу, яка здатна перетворити життя.)

 

Дослідження – творче моделювання  

 Учитель. Пропоную кожній групі уважно розглянути репродукції картин.

Перед вами портрети, які протягом 5 хвилин треба описати кількома реченнями. Описуючи зовнішність конкретної людини, найбільшу увагу слід звертати на ті ознаки, що є для неї найхарактернішими – риси зовнішності, деталі одягу, які найбільше привертають увагу, душевний стан, настрій.

1 група.   Британський художник - портретист Фредерик Джон Стревенс.

На цій картині зображена молода  жінка.  Я думаю, що ця дама у яскравому вбранні зібралася на прогулянку. Її блакитні очі – наче дві перлини, що випромінюють радість, ніжність, доброту. Про її внутрішні якості можна сказати те, що вона надзвичайно елегантна, щира, привітна.

 

 

  2 група. Картина Зінаїди Серебрякової.Власний автопортрет.

Зінаїда народилася в кінці XIX століття у творчій родині. У 25 років художниця презентувала світу власний автопортрет.

Описати вираз обличчя, погляд.

 ( На картині я бачу маленьку дівчинку. Вона дуже красива. У неї русяве волосся. Обличчя кругле,  рум'яне. Очі у неї темні і глибокі, наче океан. Погляд пронизливий та замріяний. Губки у дівчинки, наче вишеньки)

 

3 група. Михайло Божій "Медсестра".   

– А що ви скажете про вираз обличчя, очей героїні?

( Обличчя велике, із загостреним, але м'яким підборіддям. Рот чітко і красиво окреслений. Але найголовніше — це очі дівчини. Великі, карі, широко поставлені, вони надають обличчю натхненності, лагідності. Такі очі називають променистими. Вони світяться добром, у них відчувається внутрішня сила і якийсь затаєний смуток. Мабуть, нелегко медсестрі щодня стикатися з людським горем. )

                                    

4 група. – Детективи. Діти, перед вами предмети, які належать учителеві, що у вас викладає. Вам треба відгадати хто це та описати її зовнішність.

Відчуваємо лагідний погляд її зелених очей. Ледь помітна приязна усмішка на молодому  красивому обличчі вчительки. Від неї віє добротою, спокоєм та впевненістю.

 

    Учитель.  Очі – дзеркало душі.  Це дійсно так. В усіх картинах вас насамперед приваблювали очі, бо в очах віддзеркалюються всі радощі й болі людини. Вони бувають веселі й …сумні, доброзичливі й …заздрісні, добрі й… злі, відверті й…підступні, правдиві й… брехливі. По них можна вгадати долю людини, бо "очі говорять більше, ніж слова".

IX. Дослідження – лінгвістичне конструювання

Розподільний диктант

– Запишіть прикметники на означення слова "очі"  у два стовпчики, залежно від того, які емоції – позитивні чи негативні – вони викликають.

Зачитує учитель: нахабні, зухвалі, привітні, жорстокі, порожні, добрі, байдужі, лагідні, лукаві, сердиті, сумні, правдиві, уважні, ніжні, злі, мрійливі.

Правильно:

позитивні: привітні, добрі, лагідні, сумні, правдиві, уважні, ніжні, мрійливі;

негативні: нахабні, зухвалі, жорстокі, порожні, байдужі, лукаві, сердиті, злі.

Фізкультхвилинка

1. Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій уклоніться

За щасливий день вчорашній.

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

  Х.  Дослідження – творче конструювання

Учитель. Кажуть, вік дерева визначається за кількістю кілець на зрізі, а людське життя вимірюється кількістю зморшок на обличчі та сивим волоссям.

 Учитель. Що ви можете сказати про цього козака? Чи багато горя він пережив? Що про це свідчить?

             Картина Антона Івановича Монастирського "Запорожець".

Відповіді учнів:

1 учень. Перед нами козак-запорожець, який боровся все своє життя за волю народу. Хоч він уже старий, але не випускає з рук шаблю. Він готовий до боротьби з ворогами. В цю мить ним оволоділи гіркі роздуми про долю батьківщини.

2 учень Очі його і до старості залишились палкими, відчайдушними, пильними. Обличчя все в зморшках, бо нелегкі життєві шляхи пройшов козак. У виразі обличчя вбачається одвічне заповітне бажання, щоб козаки завжди перемагали.

Учитель. Велику роль під час опису відіграє усмішка. Один відомий письменник сказав: "Усмішка скаже про людину все. Добра чи зла, розумна чи ні, негарна чи красива – все покаже".

Доброзичливе, освічене ніжною усмішкою обличчя завжди прихиляє до себе, піднімає настрій, знімає втому.

– Хто знає, у якій країні найбільше посміхаються люди?

Учитель.  В Америці усмішка є службовим обов’язком. Хто не хоче або не вміє усміхатися, часто втрачає своє робоче місце. Усім потрібно дотримуватися правила: "Не звертай уваги на негаразди, а поганий настрій і турботи залиш тільки для себе, щоб вони не читались на твоєму обличчі". 

Кажуть, справжня усмішка йде від серця. Вона прикрашає всіх без винятку, особливо жінок. Відомі художники і скульптори всіх часів та народів роками працювали над тим, щоб передати загадковість і чарівність жіночої посмішки. І до цього часу люди завмирають перед картиною Леонардо до Вінчі "Джоконда".

На губах Мони Лізи застигла знаменита ледь помітна посмішка, що надає її особі загадку і чарівність. Здається, не глядач дивиться на неї, а вона сама спостерігає за ним глибоким, усе розуміючим поглядом.  

Звучить музика (Бетховен "Місячна соната").

                                 Усмішка Джоконди

1 учень   Кидали в посмішку цю камінь,

                 Втикали лезо гострого ножа,

                 Та все дарма.

                 Подивиться прекрасними очима –

                 І усміхнеться всім вона.

             Сміялись флейти, скрипки грали,

             На всіх сеансах цілий рік –

             Так мить усмішки викликали

             І дивний погляд з-під повік.

2учень             Нам зрозуміти б її варто,

             Щоб розпізнать у тім вінці

             Замученого Леонардо

             Із посмішкою на худім лиці

 

Лівша, він сам зробив їй раму,

Сам вирізав там вензелі,

І з того часу посмішку цю саму

Розгадують митці Землі.

3учень

Джоконда владно й вільно,

Завжди з усмішкою, спокійно

Й магічно дивиться вона.

Сміється флейта;

Плаче скрипка –

Не розлучались ніби більше,

А легендарна ця усмішка

Стає з роками ще ясніше.

Не меркне й не згасає,

Світліш за день, сильніша

від пітьми.

Джоконда, мабуть, таємницю знає,

Яку не в силах розгадати ми.

Учитель. Але не тільки очі, погляд, усмішка мають значення під час опису зовнішності. Опис людини не буде повним без згадки про її голос. Ми губимо свою привабливість, якщо говоримо невиразно, глухо.

"Торохтить Солоха, як діжка з горохом", – твердить народна мудрість.

Про голос людини є багато народних прислів’їв.

Допоможіть закінчити їх думку.

– Добре тому жити, хто….  (вміє говорити)

–  Говорить п’яте … (через десяте)

–  Дівчина без голоса, як… (пшениця без колоса).

Учитель. Давайте уважно послухаємо пісню.

Слухаючи запис пісні, складіть опис зовнішності співачки.  Чи дивовижний голос  гармонійно поєднується з рисами обличчя? (слайд23)

Звучить пісня "Мамо, вечір догора..." у виконанні Ніни Матвієнко.

• Якою ви уявляєте цю людину?

 Чи впізнали ви, хто ця жінка? (Так. Це співачка, народна артистка України Ніна Матвієнко)

• Правильно. Її дивовижний голос так гармонійно поєднується з привабливими рисами обличчя.

Учитель. На екрані – картина Рафаеля "Сікстинська Мадонна". (Слайд№24,25)

Учень 

Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг найти
Богів, перед тобою клонюсь тоже.

О бозі, духах мож ся сумнівати
І небо й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя – не казка, ні!

І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно – тут, на полотні.

 

Учитель. "Сікстинська мадонна" – вершина творчості Рафаеля. Вона є для нас, говорячи словами В.Сухомлинського, мірилом моральності, чистоти почуттів.

                         Звучить музика Шуберта "Ave Maria".

– Діти, подивіться уважно на репродукцію картини Рафаеля "Сікстинська Мадонна". Ось уже кілька століть мистецтвознавці світу намагаються розгадати дивовижну силу картини.

Заглянемо в очі Мадонни... У них і любов до сина, і тривога за його майбутнє, і готовність усе зрозуміти і все простити. Мадонна несе свого сина людям.

Це доля матерів – у важких муках народити дитину, вигодувати, а потім послати в життя, до людей, відірвавши її від себе. Звичайно, певний зв’язок між Матір’ю і сином збережеться. Син завжди пам’ятатиме про Матір, що дала йому життя. А мати з тривогою стежитиме за Сином, як він там, серед людей, чи гідно живе, чи творить добро так, як вона його вчила.

1 учень. Розсунулась завіса, і до нас іде Мадонна – молода чарівна мати. Ніжними, але міцними руками тримає своє дитя. Ось вона наближається до нас, до глядачів, не йде – пливе повітрям.

Материнська любов. Ніжність і пекучий біль. Не лише у погляді її великих, широко відкритих очей. В усій постаті, в покривалі є щось невимовно сумне, природне і величне. Високий спокій, урочистість поєднуються з почуттям тривоги: легко ступаючи по хмарах, Марія спускається до людей, несе їм найдорожче — своє дитя. Вона знає про майбутні страждання, що чекають на її сина.

Учитель. Чому картина називається "Сікстинська Мадонна?

2 учень     Рафаель написав це полотно для монастиря святого Сікстина.       З безмежною розчуленістю й захопленням дивиться в обличчя Мадонни святий Сікст. Уклінно схилилась перед величчю матері прекрасна свята Варвара. У "Сікстинській Мадонні" – чистота, сила і дивна простота.

     Учитель.Жінка, дружина, мати. Передусім від матері дитина переймала рідну  мову, пісню, віру, звичаї і традиції свого народу, його символи і святині. Тому на землі немає  нічого святішого від матері з немовлям на руках, Іконописці, художники, скульптори зображували Богородицю по-різному, але всі ці мистецькі твори об’єднує спільна тематика і система зображення постаті Пречистої Богородиці: одухотворене обличчя, сумний, але безмежно спокійний вираз великих темних очей і смиренно схилена голова, – не під тягарем земних страждань, а в молитві за всіх своїх дітей по світу. Такою звикли  всі її бачити.

Тож вам завдання.

Творча робота.  Переглянувши репродукції  ікон різних епох та віросповідань,складіть узагальнений образ  жінки, берегині сімейного вогнища, берегині  духовності. (слайд 27-45)

 

Учитель. Отже, прочитайте  епіграф до уроку і скажіть, чи відповідає він змісту того, про що говорили ми сьогодні? Прокоментуйте. Оцініть свою роботу.

Учитель. Кажуть, що краса проходить, а особиста чарівність залишається. Складовою частиною її є те, про що ми говорили сьогодні на уроці. Тож пам’ятайте про це! Дбайте не тільки про красу, але й про свою душу. Нехай вона ніколи не зачерствіє і не збайдужіє.

X. Домашнє завдання

 Скласти письмово опис зовнішності когось із членів родини (матері, батька, бабусі, дідуся).