22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Урок "Розвиток грошової системи в Україні"

Про матеріал

У методичній розробці продемонструвати методику використання економічних ігор з метою розвитку економічної грамотності учнів як елементу адаптації до практичної діяльності. Матеріал розробки розкриває шлях розвитку грошової системи в Україні та закон грошового обігу; сутність, функції та різновиди грошей.

Перегляд файлу



АНОТАЦІЯ

У методичній розробці продемонструвати методику використання економічних ігор з метою розвитку економічної грамотності учнів як елементу адаптації до практичної діяльності. Матеріал розробки розкриває шлях розвитку грошової системи в Україні та закон грошового обігу; сутність, функції та різновиди грошей.

           

СТРУКТУРА УРОКУ УРОК №3

Тема уроку.       

Розвиток грошової системи в Україні (1 год.).

Епіграф уроку:

Мета уроку:

«Гроші – це дорога, якою котиться колесо торгівлі»

Народна мудрість

навчальна:

розглянути шлях розвитку грошової системи в Україні та закон грошового обігу; формувати знання учнів про сутність грошей; проаналізувати функції грошей та охарактеризувати їх різновиди; 

розвивальна:

розвивати економічне мислення, формувати уміння самостійної роботи на заняттях, висловлення та відстоювання власної думки;

виховна:

виховувати національно-патріотичну свідомість молоді, впевненість у майбутньому держави.

Очікувані результати:

учні знають:

-              особливості розвитку грошової системи в Україні; - закон грошового обігу;

-              функції та різновиди грошей. учні вміють:

-              висловлювати власну думку про сутність грошей; - аналізувати функції грошей;

-              характеризувати різновиди грошей.

Методична мета: продемонструвати методику використання економічних ігор з метою розвитку економічної грамотності учнів як елементу адаптації до практичної діяльності.

Тип уроку:

урок формування нових знань.

Вид уроку:

урок з елементами економічної гри.

Забезпечення уроку:

-              технічні засоби: білий екран, мультимедійна техніка;

-              дидактичні засоби: план-конспект викладача; презентація викладача «Розвиток грошової системи в Україні»; учнівські презентації «Історія виникнення грошей», «Розвиток грошової системи в Україні»; мультимедійна гра «Гроші країн світу»; пазли «Гроші країн світу», картка-завдання       «Домашня вправа»;        мультимедійна     гра    «Моя гривня». Методи та прийоми: постановка проблемного запитання; економічні ігри: економічний пазл «Гроші країн світу», «Моя гривня»; випереджувальне        завдання     (створення учнівських презентацій); учнівські повідомлення з використанням презентацій ««Історія виникнення грошей»; розповідь викладача з постановкою простих запитань; історична сторінка.

Міжпредметні зв’язки:

-              знання: історія, економіка, географія; - вміння: інформатика.

Інформаційні джерела:                  

ПЛАН УРОКУ

І. Організаційний момент /1 хв.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності /10 хв.

2.1. Вступне слово викладача.

2.2. Постановка проблемних запитань:

-         «Чи може держава функціонувати без грошей?»

-         «Який різновид торгівельних відносин може діяти в такій державі?»

2.3. Економічна гра «Економічний пазл «Гроші країн світу»».

ІІІ. Формування нових знань /25 хв.

3.1. Створення і розвиток грошової системи в Україні (учнівське повідомлення) 3.2. Види сучасних грошей.

3.3.     Функції грошей.

3.4.     Закон грошового обігу.

3.5.     Історія виникнення грошей (учнівське повідомлення).

VІ. Закріплення /8 хв.

4.1. Економічна гра «Моя гривня». V. Підведення підсумків /1 хв.

5.1.   Виставлення та обґрунтування оцінок.

5.2.   Повідомлення домашнього завдання: вивчити матеріали уроку, виконати завдання на картках.

ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ /1 хв.

Методичний коментар. Завданням організаційного моменту є мобілізація учнів до праці, активізація їх уваги, створення робочої атмосфери на уроці. На даному етапі відбувається взаємне вітання, перевірка готовності учнів до уроку. Розповідь викладача доцільно супроводжувати презентацією (увесь урок), що допоможе візуалізувати навчальний процес та більш ефективно сприятиме засвоєнню нового матеріалу.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ /10 хв.

2.1. ВСТУПНЕ СЛОВО ВИКЛАДАЧА.

Методичний      коментар. Викладач    починає      урок   з мотиваційної розповіді про значення грошей у ринкових відносинах. Тема уроку не лише цікава для сучасної молоді, але й корисна для повсякденної діяльності. Використовуючи прийом непрямого педагогічного впливу (а саме, розкриваючи важливість теми через мотиваційну розповідь), викладач спонукає учнів до усвідомленого засвоєння інформації. Мова ринкової економіки – це мова грошей. Будь-яка ринкова інформація зрозуміла тоді, коли подана у грошовій формі. Щоб зрозуміти ринок, потрібно з’ясувати, що ж таке гроші.

Методичний коментар. На даному етапі повідомляється тема програми та уроку. Учні записують у конспекти.

Також учні записують визначення поняття «гроші». Повідомляється навчальна мета.

Тема програми №2. Товарне виробництво, його сутність і закони.

             Тема уроку №3.         Розвиток грошової системи в Україні.

             Мета уроку:                          розглянути шлях розвитку грошової системи в

Україні та закон грошового обігу; формувати знання про сутність грошей; проаналізувати функції грошей та охарактеризувати їх різновиди.

Колись один мудрець сказав, що гроші – це дорога, якою котиться колесо торгівлі. Їх порівнюють з універсальною мовою, якою розмовляють у світі торгівлі. 

Отже, гроші – це особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів.

2.2. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМНИХ ЗАПИТАНЬ.

§  Чи може держава функціонувати без грошей?

             Очікувана відповідь.      Так.

§  Який різновид торгівельних відносин може діяти в такій державі? Очікувана відповідь. Торгівельні відносини без грошей, тобто обмін товару на товар, називається бартером. В історії розвитку     товарних    відносин          бартер       був характерним для натурального господарства, коли люди самі забезпечували себе всім потрібним. Але задовольнити всі потреби людей за допомогою бартеру досить складно, особливо, коли обмін складний,     тобто          багатоцільовий,   а        механізм держави на основі бартеру практично не діє.

2.3. ЕКОНОМІЧНА ГРА «Економічний пазл «ГРОШІ КРАЇН СВІТУ»».

Хто з нас не любить подорожувати. Хтось відвідав вже майже усю Україну, хтось подорожував країнами близького зарубіжжя, хтось мріє об’їхати весь світ. Сьогодні не достатньо знати лише мову країни, куди заведуть вас мрії подорожі, необхідно знати звичаї, традиції та, само собою, грошові одиниці країни.

Зараз ми перевіримо, наскільки ви готові до непередбачуваної подорожі країнами світу.

Завдання: Необхідно встановити відповідність (скласти пазли) між країнами та грошовими одиницями, які перебувають в обігу в цих країнах (додаток 1).

Методичний коментар. Економічні ігри посідають одне з провідних місць в активному навчанні. Ігри сприяють засвоєнню загальних умінь і навичок, розвитку системи розумових дій, системи естетично-моральних якостей, системи        дійово-практичної        сфери          і         самокеруючих механізмів. Гра, як метод навчання, дозволяє ніби насправді пережити певну ситуацію. Це один із дійових способів повернути навчання лицем до конкретної економічної практики. У грі втілюється основна формула педагогічної творчості: первісне абстрактне знання перетворюється на конкретне переживання. Тут формується співпричетність, співпереживання та самооцінка. Економічна гра – це насамперед дія. А у житті – це запорука успіху, адже мало кого цікавить, як людина знає теорію, мають значення тільки її дії в різних ситуаціях.

Гру доцільно проводити в парах. Робота в малих групах (парах) дозволяє заощадити час на уроці, сприяє розвитку вмінь працювати у команді, приймати спільні рішення.

На гру відводиться 4 хв.

Правильні відповіді виводяться на екран.

ІІІ. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ /25 хв.

3.1. СТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

Методичний коментар. Питання розкриває викладач. Використовується        прийом       розповіді    із       постановкою простих запитань. Учні конспектують. Грошова система - це форма організації грошового обороту в країні, що склалася історично та встановлена законодавчо. В усіх країнах формування грошових систем здійснюють центральні органи влади. В багатьох країнах правові норми, що формують грошову систему, визначаються безпосередньо в банківському законодавстві, насамперед у законах, що регламентують діяльність центральних банків. Відповідно до цих законів центральним банкам надаються повноваження      з регулювання        грошового обороту.     Тому центральний банк можна вважати інституційним центром грошової системи.

У складі грошової системи необхідно виділити окремі, відносно самостійні підсистеми:

-                     системи безготівкових розрахунків; -   валютної системи;

-                     системи готівкового обігу.

Явище грошової системи постає як суто національне. Кожна держава формує свою власну грошову систему, намагаючись надати їй повну незалежність та здатність протистояти зовнішнім впливам.

У грошовій системі України можна виділити такі елементи:

-                     найменування грошової одиниці;

-                     масштаб цін;

-                     валютний курс;

-                     види та купюрність грошових знаків, які мають статус законного платіжного засобу;

-                     регламентація безготівкових грошових розрахунків;

-                     регламентація готівкового грошового обороту;

-                     регламентація режиму валютного курсу та операцій з валютними цінностями;

-                     регламентація режиму банківського процента ;

-                     державні органи, які здійснюють регулювання грошового обороту та контроль за дотриманням чинного законодавства.

У період становлення державної незалежності Україна першою почала в умовах економічної та фінансової кризи будувати власну грошову систему, набувати досвіду емісійної справи, опановувати складний механізм грошовокредитної політики. На початку 1992 р. у державі панувала криза платіжних засобів. За цих умов з 10 січня 1992 р. в Україні запроваджено в обіг купони багаторазового користування як доповнення до рублевої готівкової маси з метою хоча б відносного збалансування грошової маси в обігу та відповідного обслуговування товарного ринку. Необхідність цього акта була викликана тим, що:

-                     з вересня 1991 року Україна практично не отримувала від ЦБРФ нових рублевих надходжень;

-                     напередодні 1992 року Україна вимушена була слідом за Росією піти на лібералізацію цін (майже десятикратне підвищення).

Мета впровадження купоно-карбованця в структуру грошового обігу полягала:

-                     використати систему паралельного обігу рубля та купоно-

карбованця, за якої частка виплати всіх видів доходів населення у новій грошовій одиниці мала розширятися поступово відповідно до наповнення товарного ринку;

-                     передбачалося, що поетапне запровадження в обіг купонокарбованця забезпечить йому не лише достатню купівельну спроможність, а й певні конкурентні переваги порівняно з російським рублем;

-                     використати в обігу купоно-карбованець як перехідну тимчасову грошову одиницю;

-                     впровадити в обіг національну повноцінну банкноту ¾ гривню.

Проте очікуваного результату ці заходи не дали і намітилось різке знецінення купоно-карбованця.

Запитання до учнів. Як Ви вважаєте, що вплинуло на різке знецінення купоно-карбованця

Очікувана відповідь. Причини:

1.              Глибокий спад виробництва. У січні 1992 р. обсяг промислового виробництва скоротився на 19,8%, в тому числі товарів широкого вжитку - на 28,1%, продуктів харчування - на 41,2%. Роздрібний товарообіг знизився на 61%.

2.              Різка нестача рублевої маси. Під впливом цього чинника весь готівковий обіг було переведено на купонне обслуговування. Нова грошова одиниця була позбавлена механізму, що мав підтримувати її відносну стабільність.

3.              У рублевій зоні за ініціативою Росії було запроваджено нову систему взаєморозрахунків - здійснення взаємних платежів через кореспондентські рахунки, які проходили лише через розрахунковий центр у ЦБРФ. В результаті рубль втратив функцію єдиної грошової одиниці.

4.              У результаті повної купонізації сфери готівкового обігу відбувся її механічний відрив від обігу безготівкового, який продовжував обслуговуватися російським рублем. Утворилася спотворена ситуація, за якої валютний курс купона у процесі його використання в готівковому та безготівковому обороті роздвоївся. А це сприяло здійсненню масових фінансових спекуляцій, пов’язаних з переведенням грошей з однієї форми обігу в іншу, переведення грошових капіталів з України в Росію.

І лише 12 листопада 1992 р. згідно з Указом Президента України «Про реформу грошової системи України» купоно-карбованець було впроваджено у сферу безготівкового обороту. Купоно-карбованець отримав статус тимчасової національної валюти і став єдиним на території України офіційним засобом платежу. Карбованець як тимчасову грошову одиницю, з точки зору сьогоднішнього досвіду, було введено не в кращий спосіб. Він прийняв на себе левову частку фінансових негараздів перехідного періоду і виконав цим свою історично-жертовну місію. На ньому методом спроб та помилок будувалась національна грошова система. Так завершився перший етап грошової реформи.

Проте позитивний потенціал купоно-карбованця себе практично вичерпав і його знецінення тривало. Крім того, тимчасова грошова одиниця не може виконувати одну з найважливіших функцій ринкового господарства - функцію нагромадження. А без реалізації цієї функції не можна подолати економічну кризу, зупинити інфляцію, вирішити складні питання приватизації, проблеми платіжного балансу. Від зволікання із запровадженням в обіг власної грошової одиниці знижувався і міжнародний престиж України.

За цих умов особливої гостроти набуло питання про рішуче прискорення другого етапу грошової реформи - запровадження в обіг гривні. 25 серпня 1996 року Президент України підписав Указ «Про грошову реформу в Україні», за яким:

1.          З 2 по 16 вересня 1996 року в обіг введена національна валюта України гривня та її сота частина - копійка.

Запитання до учнів. Яку номінальну вартість мали випущені банкноти?

Очікувана відповідь.

2.          В обіг були випущені банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень та розмінна монета номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. Емісія українських карбованців була припинена.

3.          Українські карбованці підлягали обміну на гривні за курсом 100 000 карбованців за 1 гривню, суми до 100 млн. укр. крб. обмінювалися на гривні готівкою, а понад 100 млн. крб. - зараховувались на вклади в банках з правом їх вільного використання в гривнях.

4.          Отже, на п’ятому році незалежності Україна отримала найважливіший атрибут державності, стабільну грошову одиницю - гривню. 

Запитання до учнів. У якому році Україна отримала державну національну валюту гривню?

Очікувана відповідь. У 1996 році.

3.2. ВИДИ СУЧАСНИХ ГРОШЕЙ

Методичний коментар. Питання розкриває викладач, використовуючи розповідь з постановкою простих запитань, використовується презентація. Учні конспектують.

За формою існування гроші бувають: готівкові і безготівкові. 

Реальні (повноцінні), мають власну внутрішню вартість:

а) монети з дорогоцінних металів;

б) золоті зливки;

в) розмінна (білонна) монета

Грошові знаки (не мають внутрішньої вартості):

а) банківські білети (банкноти) — гроші, що випускаються в обіг банком і забезпечуються його активами;

б) білети державної скарбниці — гроші, що випускаються держа­вою від свого імені й забезпечуються державною власністю Депозитні:

а) банківські рахунки - внески, передані власником грошей і використовувані останнім для кредитування інших суб’єктів економіки;

б) «електронні» - гроші на банківських рахунках, які використовуються із залученням електронної техніки

Кредитні (без фізичної передачі грошових знаків):

а) чек - письмове розпорядження власника банківського рахунку перерахувати певну суму на користь пред’явника чека;

б) вексель - письмове грошове зобов’язання боржника сплатити зазначену суму грошей в зазначений час власникові векселя;

в) кредитна картка — іменний платіжний розрахунковий засіб, що видається банком своїм клієнтам із можливістю отримувати кредит;

г) дебетна картка — розрахунковий засіб, що видається банком без можливості кредитування

Найчастіше людина має справу з готівкою. Історія її походження досить цікава.

Методичний коментар. Мультимедійне повідомлення робить учень, який досліджував історію розвитку грошей. 

При організації підготовчої роботи з учнями вагомого значення набуває використання прийомів випереджувального навчання, а саме створення інформаційного проекту (самостійна робота над проблемою, створення презентаційної доповіді тощо), що передбачає попередню підготовку учнів до обговорення основних питань теми та є ефективними, коли інформативний матеріал об’ємний та потребує синтезу. Створення умов для забезпечення успіху в навчальновиховному-процесі вбачається в організації навчальної праці таким чином, щоб у кожного учня сформувалося уміння вчитися, виховувати наполегливість, самостійність, дисциплінованість та відповідальність, розвивати прийоми саморегуляції у комфортному навчальному середовищі. Випереджувальне навчання є навчання на перспективу, коли резерв у часі дозволяє детально відпрацювати кожен елемент, кожну операцію та підготувати підґрунтя для свідомого сприйняття учнями інформації.

Учнівське повідомлення

Монети. Слово походить від латинського «монео», тобто раджу. У Давньому Римі богинею-радницею вважалася Юнона. На знак подяки Юноні за її корисні поради на території храму богині римляни почали карбувати гроші й назвали їх монетами.

У давні часи, у середні віки й навіть частково наприкінці XIX - на початку ХХ ст. в обігу були так звані справжні монети - зливки дорогоцінних металів із державним підтвердженням їхньої вартості. Ті монети, що використовуються в обігу сьогодні, є символічними грошима: вони виготовляються зі сплавів малоцінних металів. Вартість зливка, яку містить монета, менша, ніж вартість, зазначена на монеті. Монети використовують для того, щоб розмінювати паперові гроші. Їх називають білонними монетами.

Паперові гроші. Паперовими грошима є банкноти (банківські білети). Банкноти виникли в середні віки і являли собою свідоцтво банкіра про те, що він отримав на збереження певну кількість золота. У банкноті вказувалася кількість золота, яку необхідно було повернути власникові на його вимогу. На початку ХХ ст. більшість країн світу припиняють обмін банкнот на золото.

До паперових грошей належать також білети державної скарбниці. Їх випускає Міністерство фінансів для покриття державних витрат. Білети державної скарбниці ніколи не обмінювалися на золото. Таким чином, сучасні паперові гроші виконують функцію грошей не тому, що вони самі є товаром або забезпечені золотом, а через те, що їм цю роль визначила держава.

Багато економістів схиляються до думки, що в майбутньому паперові гроші взагалі зникнуть і їх замінять електронні міжбанківські трансакції. Гроші залишаться, але стануть «невидимими».

3.3. ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

Таблиця 1.

Функції грошей

Коротка характеристика

Приклад

Міра вартості

 

 

Засіб обігу

 

 

Засіб нагромадження

 

 

Засіб платежу

 

 

Світові гроші

 

 

           

Методичний коментар. Питання розкриває викладач, супроводжуючи розповідь презентацією. Учні складають узагальнюючу таблицю.

У грошах найважливішим є не їхня матеріально-речовинна форма, а виконувані ними функції.

МІРА ВАРТОСТІ. Функція міри вартості означає, що гроші є єдиним вимірником вартості для всіх учасників обміну. Міру вартості використовують тоді, коли, дивлячись на етикетку або цінник, з’ясовують ціну на товар або послугу. У цей момент подумки порівнюють ціну на даний товар та інший товар або із власними доходами й роблять вибір. Без цієї функції стало б неможливим прийняття раціональних рішень щодо розподілу ресурсів і доходів. Зокрема, суспільство було б позбавлене можливості розрахувати загальні обсяги виробництва. Адже неможливо скласти разом центнери зерна, метри тканини, одиниці верстатів тощо. Розрахунок загальних обсягів виробництва стає можливим тоді, коли всі ці види продукції зведені до загального знаменника - грошового виміру. Оцінка всіх цих продуктів у грошах надає можливість не тільки визначити, зростає виробництво або скорочується, але й установити частку окремих сфер і галузей у створюваному продукті.

ЗАСІБ ОБІГУ. Функцію засобу обігу гроші виконують тоді, коли їх використовують, купуючи (продаючи) речі й послуги. Щоразу, коли ми, вирішивши придбати яку-небудь річ або скористатися певною послугою, розраховуємося грошима, гроші виконують саме функцію засобу обігу. Необхідність існування цієї функції грошей обумовлена суспільним поділом праці. Окремі виробники створюють певні речі й послуги та мають потребу в інших. Обмін міг би відбутися безпосередньо: продукт на продукт. Однак такий обмін (бартер) може стати причиною значних незручностей. Функціонування грошей рятує від складнощів узгодження інтересів (купити - продати) тих, хто робить обмін, і гарантує його більшу еквівалентність (рівність).

ЗАСІБ НАГРОМАДЖЕННЯ. Функція нагромадження - це особливий спосіб збереження й збільшення багатства. Гроші здійснюють цю функцію в тих випадках, коли домашні господарства, скорочуючи поточне споживання, роблять заощадження або підприємці відкладають частину виторгу від реалізації товарів для відновлення засобів виробництва, збільшення капіталу. Зберігати багатство можна не тільки в грошовій формі. Формами багатства є нерухомість, цінні папери, витвори мистецтва тощо. Завдяки функції грошей як засобу нагромадження існує зв’язок, наслідковість різних етапів розвитку виробництва й споживання. Нагромадивши засоби в поточному періоді, можна забезпечити збільшення виробництва й споживання в майбутньому.

ЗАСІБ ПЛАТЕЖУ. Особливим проявом функції засобу обігу є функція засобу платежу. Коли йдеться про придбання специфічних товарів - виробничих ресурсів: землі, праці, капіталу, то власник ресурсів отримує відшкодування у вигляді ренти, заробітної плати, відсотка, а гроші функціонують саме як засіб платежу.

СВІТОВІ ГРОШІ. Ця функція обслуговує міжнародний товарообіг через безготівкові платежі або взаємні розрахунки. Виконуючі цю функцію гроші втрачають національну визначеність і набувають вигляду стандартних золотих зливків. Хоча на сучасному етапі розвитку економічних відносин золоті зливки не перевозять з однієї країни до іншої. Це дорого, складно й небезпечно.

3.4. ЗАКОН ГРОШОВОГО ОБІГУ

Методичний коментар. Перед поясненням доцільно поставити учням філософське запитання, що дасть можливість включити в активну діяльність усіх учнів.

Запитання до учнів. Як Ви думаєте, чи можна надрукувати таку кількість грошей, яка потрібна країни для того, щоб вийти з економічної кризи? Обґрунтуйте свою відповідь.

Методичний коментар. Пояснення веде викладач, учні конспектують основні поняття.

Грошовий обіг – це безперервний рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в економіці. За його допомогою здійснюється розширене відтворення. Грошовий обіг поряд з кредитом та фінансами є складовою частиною єдиного грошового обороту і водночас становить самостійне економічне явище, що має свою специфіку і механізм впливу на економіку.

Обіг грошей здійснюється на основі притаманних йому законів. Закон грошового обігу був запропонований К.Марксом, він встановлює кількість грошей, необхідну для виконання ними функцій засобів обігу і засобів платежу.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Це рух грошей у процесі виробництва, розподілу і обміну національного продукту.

           

3.5. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ГРОШЕЙ Методичний коментар.

Питання історії виникнення грошей не є новим для учнів, певні знання вони вже отримали з уроків історії, із засобів масової інформації тощо. Тому доцільно винести це питання на самопідготовку, тобто використати елемент випереджувального завдання. Так як питання не складне, його підготовка не потребує багато часу, тому достатньо винести дане питання одному із учнів на домашнє завдання на        попередньому       уроці (в         якості         диференційованого завдання).          Своє         повідомлення        учень супроводжує презентацією, що унаочнює інформацію та візуалізує повідомлення. Учнівське повідомлення.

Гроші існують майже стільки ж, скільки пам'ятає себе людство, однак до нас вони дійшли в сильно зміненій формі.

Історія виникнення грошей - від первісних часів до наших днів - являє собою досить захоплюючий сюжет.

Споконвічно роль грошей виконували найрізноманітніші предмети. Таким чином, появі грошових знаків передував прямий обмін товарами, що називають «бартер».

Історики відзначають, що бартер виник у період розкладання первіснообщинного ладу. У той час функцію грошей брали на себе всілякі предмети споживання, які користуються найбільшим попитом: в одних народів - хутра, в інших - тканина, у третіх - сіль, раковини, янтар і таке інше. Досить часто цю роль відігравала худоба. Мабуть, не випадково латинське слово pecunia, що означає «гроші», походить від pecus («свійські тварина»), а українське «товар» - від тюркського «тавар» («череда овець»). Більше того, давньослов'янське слово «скот» надалі трансформувалося в «скотарку», тобто скарбницю, чи казну, а «скотар» - у скарбника.

Шлях від шкурок до карток. Йшов час, людина освоювала ремесла, розвивала виробництво найрізноманітніших предметів. Відповідно збільшувався й рівень споживання товарів. Проводити постійний обмін ставало все сутужніше, з'явилася необхідність у загальному еквіваленті, який би зміг виразити вартість будь-якої речі. Цю роль стали грати дорогоцінні метали. Ні худоба, ні шкурки тварин, ні навіть раковини не могли стати універсальним еквівалентом грошей, оскільки були недовговічні. А золото й срібло крім довговічності, мали ще одну необхідну властивість - здатність ділитися на частині.

Зрозуміло, використовувати в обміні злитки різноманітних розмірів було недоцільно. Їх було потрібно якось стандартизувати: додати єдину форму, якість і вагу. Так з'явилися перші монети.

Цікава історія відбулася в американському місті Південний Беркшир (штат Масачусетс). Там з'явилася власна валюта, яку випустила одна з жительок. Названі на честь міста «беркшери» - аж ніяк не фальшивка: гроші схвалені міською адміністрацією, захищені від підробки й мають ходіння поряд з американськими доларами. Обміняти їх можна в банкоматах південного беркшира за курсом $90 за 100 «беркшерів». У такий спосіб місцева влада стимулювала жителів купувати товари у своїх магазинах, а не їздити за ними в інші міста.

Монети. Вважається, що найперші монети були зроблені в Китаї й древньому Лідійському царстві (Мала Азія) в VII столітті до н.е. Вони являли собою круглі злитки дорогоцінних металів, виготовлені за єдиними стандартами. Однак задовго до цього існували їхній прообрази - золоті й срібні злитки, які, до речі, цінувалися однаково високо. Як гроші вони використовувалися в Древньому Єгипті й Вавилоні в VI-II тисячоріччях до н.е., а пізніше знайшли в Єгипті вид золотих кілець, вага яких позначалася спеціальним відбитком.

Паперові гроші у світі. Паперові гроші стали ходити в X столітті - знову ж у Китаї, де, як відомо, уперше почали виготовляти й сам папір. Перші європейські банкноти з'явилися в Швеції в 1661 році. До наших днів дійшла стародавня шведська купюра в 5 далерів, датована 6 грудня 1662 року. Спочатку паперові гроші випускалися комерційними банками, але з XVIII століття це стало винятково прерогативою держави.

При Катерині II були засновані державні банки для обміну монет на асигнації. У маніфесті, виданому із цього приводу, говорилося, що асигнації мають ходіння нарівні з монетами. Так з'явилися паперові гроші.

У перші роки радянської влади в країні поряд із радянськими паперовими грошима ходили царські гроші, керенки, гроші окремих міст і білогвардійських урядів. Після реформи 1922-1924 років почався випуск червінців - паперових грошей, які відповідали дореволюційній золотій монеті достоїнством 10 рублів.

Після розпаду СРСР у Незалежній Україні почали перехід с початку на „купони” а згодом після проходження періодів гіперінфляції (коли сірники коштували сто тисяч) був проведений обмін на нову гривню, якою ми користуємося й зараз...

Походження терміна монета. Саме слово «монета» походить від назви римського храму Юнони Монети (Провісниці, яка Попереджає), при якому виник перший в історії Рима державний монетний двір. По легенді, богиня Юнона попередила жителів Рима про землетрус (monere на латині значить «попереджати», «застерігати»).

Сьогодні під монетами розуміють грошові знаки, виготовлені з металу. На кожному з них повинне бути певне зображення (герб, ім'я, профіль політичного діяча) і легенда, тобто напис, що містить назву міста, країни, рік карбування, найменування монети. Чеканяться вони на спеціальних державних заводах монетних дворах.

Як з'явився карбованець? Карбування власних срібних і золотих монет - золотників і срібників - на Русі почалися після прийняття християнства, в епоху великого князя Київського Володимира Святославича. На золотнику навіть був зображений портрет князя й родовий герб Рюриковичей. У цей же час на території Русі мали ходіння й інші монети, наприклад, Тмутараканського князя Олега-Михайла. Війни й торгівля сприяли проникненню металевих грошей із країн Сходу, Візантії, а пізніше із західних країн. Доречи різниця , рубль „рубають” із гривні, тобто рубль це порубана на шматки гривня, а карбованець – карбують))) із металу.

Карбування загальнодержавної монети - срібної копійки - почалися тільки після грошової реформи 1534 року, завдяки якій російські гроші були уніфіковані. На копійці чеканили вершника зі списом - можливо, саме тому вона й одержала свою назву.

Гривня. Довгий час грошової й ваговою одиницею Древньої Русі була гривня. Б XII столітті гривня являло собою срібний злиток, а потім - срібний брусок вагою близько 200 грамів. У той час це був самий великий міновий грошовий знак у країні. Гривнею також називали срібні або золоті прикраси які жінки надягали на шию. Пізніше це поняття стали використовувати для назви монети в десять копійок - гривеника.

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ /8 хв.

4.1. ЕКОНОМІЧНА ГРА «МОЯ ГРИВНЯ»

Людина, яка поважає себе, завжди шанує свою Батьківщину, а отже, є патріотом своєї країни. А справжній патріот повинен знати все про свою Батьківщину.

Зараз ми перевіримо, наскільки гарно ви знаєте національні гроші України.

Методичний коментар. Використовується економічна гра «Моя гривня» (додаток 2). На екран виводяться запитання, учні обирають правильну відповідь із запропонованих варіантів. Використовується «правило піднятої руки». Усі відповіді супроводжуються показом купюри, про яку йде мова. Мета даної вправи не виставлення оцінок, а формування уявлення викладача про економічний рівень знань учнів.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ /1 хв.

5.1. ВИСТАВЛЕННЯ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ОЦІНОК

Методичний коментар. Висновками про виконану роботу викладач зацікавлює учнів у подальшій співпраці, спонукає їх працювати вдумливо і творчо. Потрібно навести позитивні приклади підготовки, організації та роботи на уроці.

Робота учнів повинна бути об’єктивно оцінена викладачем, інакше він подасть приклад недбалого ставлення до дорученої справи. Якщо ж учні були не надто активними, не варто виставляти низькі оцінки, необхідно звернути увагу на рівень активності та наголосити на тому, що на наступному уроці у кожного учня буде шанс підвищити оцінку.

5.2. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

§  Вивчити матеріали уроку;

§  виконати завдання на картках (додаток 3).

   

ВИКОРИСТАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

1.     Христянович О. Гроші, їх різновиди та функції. Профтехосвіта, №4 (88), квітень 2016, ст. 43-49.

2.     Поняття грошової системи України. Електронний режим доступу: http://mirznanii.com/a/241366/ponyattya-groshovo-sistemi-ukrani.

3.     Створення і розвиток грошової системи України. Електронний режим доступу: http://www.br.com.ua/referats/Money_and_Credit/3848.htm.

4.     Функції грошей та їх роль в сучасних умовах. Електронний режим доступу:

http://studme.com.ua/1056112712873/bankovskoe_delo/funktsii_deneg_rol_so vremennyh_usloviyah_denezhnaya_massa.htm

5.     Види грошей.      Електронний        режим         доступу: http://readbookz.com/book/54/2070.html.

           

Додаток 1.

 

ЕКОНОМІЧНИЙ ПАЗЛ «ГРОШІ КРАЇН СВІТУ»

 

1.            Фіолетова смужка - «Країни» - повинна бути суцільною – це основа пазла (мал. 1).

2.            Жовта смужка – «Гроші» - розрізаються по блокам – це елементи пазла, які треба скласти (мал. 2).

                                 Мал. 1. Основа пазла                                                                           Мал. 2. Елементи пазла

 

 

Ключ відповіді:

 

Англія – фунт-стерлінг

Болгарія - лев

Єгипет - фунт

Іспанія - євро

Італія - євро

 

Нідерланди - євро

Німеччина - євро

Польща - злотий

Франція - євро

Швейцарія - франк

 

Додаток 2.

Гра «Моя гривня»

Запитання гри

1. Назвіть попередника гривні.

Рубль

Купон

Гривеник

6. Який пам’ятник архітектури зображений на купюрі 5 грн.?

Собор Святої Софії

Києво-Печерська Лавра

Церква в селі Суботові

2. У якому році ввели гривню?

7. Хто з історичних діячів зображений на купюрі номіналом 20 грн.?

Михайло Грушевський

Іван Франко

Тарас Шевченко

3. Якого кольору 10 копійок?

Жовтого

Мідного

Білого

8. На        якій      купюрі      зображено

Верховну Раду?

50 грн.

1 грн.

100 грн.

4. Що        зображено на      реверсі українських копійок?

Прапор

Тризуб

Храм

9. На якій купюрі зображено Тараса Шевченка?

2 грн.

100 грн.

5 грн.

5. Хто з історичних діячів зображений на купюрі номіналом

2 грн.?

Ярослав Мудрий

Володимир Великий

Богдан Хмельницький

10. Хто з історичних діячів зображений на купюрі номіналом

1 грн.?

Ярослав Мудрий

Володимир Великий

Богдан Хмельницький

 

 

           

Додаток 3.

КАРТКИ-ЗАВДАННЯ «ДОМАШНЯ ВПРАВА»

Завдання 1. Визначте функції, які виконують гроші в наведених ситуаціях.

1.1. Орендар землі виплатив ренту власникові землі. 

____________________________________________________ 1.2. Верстатник широкого профілю отримав зарплату. 

____________________________________________________ 1.3. Новий планшет коштує 8500 грн. 

____________________________________________________

1.4. Банк прийняв від вкладника певну суму грошей під 25% річних терміном на 1 рік.

____________________________________________________ 1.5. Креслення деталей коштують 250 грн.

____________________________________________________ 1.6. Підприємець отримав виторг за проданий товар.

____________________________________________________ 1.7. Ви купили мамі нову праску.

____________________________________________________

Завдання 2. Про яку функцію грошей не було наведених ситуацій?

____________________________________________________

 

pdf
До підручника
Економіка (рівень стандарту, академічний рівень) 11 клас (Крупська Л.П., Тимченко І.Є., Чорна Т. І.)
Додано
11 липня 2018
Переглядів
319
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку