Урок "Розвиток мовлення. Усний твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі. Т.Г. Шевченко. Автопортрет. 184

Полтавська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 7                                           ім. Т.Г. Шевченка Полтавської міської ради Полтавської області

 

 

 

Конспект відкритого

уроку  з української мови у 7 класі

 

 

 

Тема.  Розвиток мовлення.                                   Усний твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі.                         Т.Г. Шевченко. Автопортрет. 1847 року

 

 

 

 

 

 

Учитель української

мови та літератури

Полтавської

ЗОШ І – ІІІ ступенів № 7

ім. Т.Г. Шевченка

Носова

Оксана Василівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава – 2020

Тема.  Розвиток мовлення.  Усний твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі. Т.Г. Шевченко. Автопортрет. 1847 року      

Мета.

 Мовленнєва   (комунікативна) компетентність

•  Удосконалювати вміння орієнтуватися в умовах спілкування в парах і вміти підтримувати його. Через роботу над побудовою усного висловлювання на певну тему в доцільному стилі й жанрі, вибираючи й поєднуючи різні типи мовлення, активізувати мовленнєву діяльність учнів. Викликати пізнавальний інтерес до вивчення української мови; сприяти розвиткові аналітичного мислення, зв’язного мовлення.                

Мовна   (лінгвістична)компетентність

• На основі вивченого матеріалу поглибити знання учнів про твір-опис зовнішності людини за картиною. Домогтися засвоєння учнями особливостей побудови твору-опису зовнішності людини за картиною; формувати вміння користуватися набутими знаннями  на практиці.

Лексична компетентність

• Розвивати уміння та навички використовувати мовний словниковий запас для побудови усного та письмового висловлювання.

Орфографічна компетентність

• Розвивати правописні вміння  відповідно до орфографічних і пунктуаційних  норм і правил.

Риторична компетентність

• Поглиблювати навички і вміння презентувати комунікативно доцільне, змістовне, виразне власне висловлювання.

 

 

Інтелектуальна компетентність

• Формувати інтелектуальну компетентність через роботу учнів з різноманітною інформацією,  через формування  умінь застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях.
• Удосконалювати  прийоми самостійного здобуття нових знань, активізувати прийоми роботи в умовах пошуку, дослідження його розпізнавання. Розвивати активність пізнавальних процесів у школярів.

Креативна  (творча, новаторська) компетентність

• Сформувати  інтерес до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання й уміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачаючи новизну під час розв’язання навчальних завдань.

Функціональна компетентність

•  Сприяти виробленню вміння спілкуватися. За допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу розвивати естетичні смаки,  почуття прекрасного, формувати любов до України, повагу до видатних особистостей, до культурного надбання українського народу.

Тип уроку. Урок розвитку мовлення.

Соціокультурна тема:  Сфера відношень:  Я і мистецтво.

Обладнання: мольберт, палітра, пензлі та фарби, виставка книг: зібрання творів поета у 6-ти томах (видавництво 2014 р.), копія автопортрету  Т.Г. Шевченка  1847 р. (А-3), мультимедійна презентація до уроку.

ТЗН:  мультимедійний проектор, комп’ютер.

 

 

 

 

 

ПЕРЕБІГ  УРОКУ

 

I. Організаційна частина.

Рефлексія

    Доброго дня, дорогі мої діти, шановні колеги. Нещодавно закінчилися канікули. І, звичайно ж, дуже важко після довгого відпочинку і учням, і дорослим відразу ж налаштуватися на продуктивну роботу, важко щодня навчатися по 7 уроків чи по 4 пари.  Тому  сьогодні  звичайного уроку не буде. Ми в деякій мірі продовжимо канікули. Ви згодні? Звичайно ж, нам усім подобається дізнаватися щось нове, досліджувати щось цікаве, ходити на екскурсії, виставки, презентації. І хоча, на жаль,  погодні  умови зараз не дуже сприяють прогулянкам та подорожам, але нам неймовірно пощастило, адже сучасне обладнання цього кабінету дозволяє лише за допомогою одного кліка мишкою подорожувати будь-куди,  дізнаватися про все цікаве, нове, що відбувається в світі. Шановні гості, ви завітали  до Полтавської загальноосвітньої школі № 7 – одного з найстаріших і одного з перших україномовних навчальних закладів міста, якому з 1920 року присвоєно ім’я геніального поета України Тараса Шевченка. І зараз ви знаходитесь у Музейній кімнаті Тараса Шевченка – гордості школи. Тому  сьогодні ми намагатимемося зробити так, щоб ви відпочили, отримали насолоду, мали можливість  познайомитися  з оригінальними  експонатами музейної кімнати, разом з учнями взяли участь у  цікавому науковому дослідженні та  побували на оригінальній виставці однієї картини. 

     Усіх прошу налаштуватися на позитив, на гарний настрій.  А до вас, діти, особливе прохання: допомагати мені, запам’ятовувати, занотовувати результати нашого дослідження та  екскурсії, як це роблять справжні журналісти.  Адже через деякий час зібраний вами сьогодні матеріал знадобиться  нам для письмового твору-опису, а потім ще й для замітки до шкільної газети «Шкільний дзвоник», адже  не всі учні школи матимуть можливість побувати на виставці однієї картини – унікальному явищі сучасного мистецтва, крім того, учні інших класів не зможуть взяти участь в унікальному науковому дослідженні зовнішності людини. А зараз саме час для того, щоб  для  всіх вас розкрити інтригу й пояснити, що саме  ми будемо досліджувати, яку картину зможемо переглянути на імпровізованій виставці однієї картини.  Досліджуватимемо   з вами зовнішність людини, навчимося  самі  описувати  зовнішність  людини й описуватимемо  її  за картиною. І, звичайно ж,  ми з вами,  діти,  є справжніми нащадками  Т.Г. Шевченка, то й дослідження наше пов’язане з життям і творчістю цього геніального поета й художника, а досліджуватимемо й описуватимемо  ми  його  зовнішність за автопортретом  1847 року.

II. Оголошення теми та мети уроку

     Тому відкрийте свої записники – тобто робочі зошити – й занотуйте сьогоднішню дату й тему  журналістського репортажу.

СЛАЙД 2          

Сьоме лютого. Розвиток мовлення.  Усний твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі. Т.Г. Шевченко. Автопортрет  1847 року

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

• Діти, як ви вважаєте, чи змінюється зовнішність людини з віком? Як саме?
• Чи відрізняється зовнішність молодої людини від зовнішності людини  у похилому віці?
• Як ви вважаєте, чи залежить зовнішність людини від того, яке саме життя вона прожила: щасливе, чи навпаки, страдницьке?

       Так, і вік, і  саме прожите життя, і хвилини радощі чи печалі, горя чи щастя впливають на зміни у  зовнішності кожного з нас.

   Пропоную вам переглянути цікавий відеоролик – дослідження учених про те, як же саме змінюється зовнішність жінки: від дитинства до похилого віку. Ваше завдання бути уважними, щоб потім дати відповідь на деякі запитання, які стосуються нашого дослідження. (Перегляд відеоролика.)

• Як саме  змінилася зовнішність жінки з віком?
• Чи щасливе життя прожила ця жінка?  Що на це вказує?

   Наше дослідження зовнішності людини сьогодні тісно пов’язане з живописом. Адже твори мистецтва є джерелом наших знань про оточуючий світ і людей. Живописні полотна розкривають і внутрішній світ самого художника, і його ставлення до того, кого він зобразив.

СЛАЙД 3

    Адже, як говорив відомий  художник Леонардо да Вінчі: « Живопис – це поезія,  яку бачать, а поезія – це живопис,  який чують…».

Дуже багато відомих художників світу малювали портрети.

• Діти, пригадайте, а що таке портрет у живописі?

СЛАЙД 4

У  ЖИВОПИСІ

Портрет  (фр. portrait) — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей.

Так, це зображення людини.

СЛАЙД 5 

   Ось, наприклад, портрет пані Лізи дель Джокондо, картина вищезгаданого вже  Леонардо да Вінчі, відома під назвою «Мона Ліза (Джоконда)», створена 1506 року.

СЛАЙДИ 6 – 7

 Портрети, створені  Па′бло Піка′ссо – іспанського і французького художника, одного із найвидатніших митців XX століття, якому у минулому році виповнилося 138 років від дня народження і з творчістю якого ви вже знайомі на виховних годинах.

СЛАЙД 8

    А це портрет матері, виконаний  1888 року відомим нідерландським  художником Вінсентом Віллемом ван Гогом.

    Тарас Григорович Шевченко… Ми звикли здебільшого говорити про нього як про геніального поета. Але ж він, діти, як ви знаєте, був також ще й геніальним художником. Дослідники творчості митця зазначають, що Шевченко створив близько  1 200 полотен, із яких  збереглося 835 творів, що дійшли до нашого часу в оригіналах, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка  та  понад 278 втрачених і досі не знайдених робіт. Ми пишаємося тим, що у нашій музейній кімнаті є картини «В’юнища» 1845 року, подарована патріотом Полтави, нині, на жаль, покійним, Савелієм Івановичем Бабенком, авторство картини приписують також Тарасу Шевченку. А ось копія відомої картини митця «Катерина», яка належить до раннього періоду творчості Шевченка-художника,  є однією з перших і найкращих робіт, намальованих олійними фарбами. Серед усіх полотен митця – 150 портретів, виконаних у різні роки життя митця.  Ми з вами горді з того, що багато портретів Тарас Григорович написав у період перебування на нашій, Полтавській землі. Зокрема, це:

 СЛАЙД 9  

   Портрет Ганни Закревської, виконаний у 1843 році.

СЛАЙД 10

    Портрет Миколи Рєпніна′. Робота 1843 – 1844 рр.

СЛАЙД 11

    Портрет дітей князя Рєпніна′, Варі й Василька, створений 1844 року.

    В останні роки свого життя Тарас Григорович не перестав писати свої живописні  твори.

 

СЛАЙД 12

    Портрет Марії Максимович. Робота 1859 року.

СЛАЙД 13

    Та портрет Федора Толстого, віце-президента Академії мистецтв, який разом з іншими прогресивними діячами культури домігся  звільнення Тараса Григоровича із заслання.  Портрет створений 1860 року.

    Експозиційні стенди нашої музейної кімнати, присвячені перебуванню Тараса Шевченка на  Полтавській землі, також дають змогу ще раз переглянути й насолодитися геніальними картинами художника, зокрема, й  вищезгаданими портретами.

    Але не тільки художники на своїх полотнах відтворюють зовнішність людини.  Письменники також, щоб увиразнити свій художній твір, змальовують зовнішність людини.

-  Як  же ми називаємо зображення зовнішності людини у художній літературі? (Також портрет) 

СЛАЙД 14

У  ЛІТЕРАТУРІ

Портрет  (фр. рortrait) — зображення людини, один із засобів характеротворення, індивідуалізації персонажа.

• Зверніть увагу на екран. Прочитайте цитати з творів, які ми вивчали на уроках літератури у 6 і вже у 7 класі. Упізнайте, хто це?

СЛАЙД 15

«…Се був сивий, як голуб, 90-літній старець. Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин. Невважаючи на глибоку старість,  був іще сильний і кремезний.» (І. Франко, «Захар Беркут», Захар Беркут.)

 

СЛАЙД 16

«Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Ходив завжди чистенький, чепурненький, на двір він виходив боязко, ніколи не розбишакував», «…штанці на ньому бархатові, оченята не то чудні, не то винуваті, не то злякані», «випещені ніжки».                            (В. Винниченко «Федько-халамидник», Толя.)

СЛАЙД 17

«…йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»                                 (Гр. Тютюнник, «Климко», Климко)

• Якими  ж засобами користується для створення портрета живописець? (Фарбами й пензлем.)
• А письменник? (Художніми словесними засобами.)

ІУ. Сприймання нового матеріалу. Розвиток мовлення

     Краще зрозуміти творчість будь-якого митця, йото індивідуальність, характер нам допомагають автопортрети.

     Усвідомити пережите, передумане, вистраждане й виболене Тарасом Шевченком за його життя, нам також допоможуть сьогодні його  автопортрети, створені  у різні періоди  життя.

- Що ж таке автопортрет?

СЛАЙД 18

Автопортрет – портрет художника, скульптора, виконаний ним самим.

СЛАЙД 19

   Дослідниця мистецької спадщини Т.Г. Шевченка Зінаїда Панасівна Тарахан-Береза стверджує, що художник упродовж свого короткого життя створив близько 60 автопортретів. Вони охоплюють 21 рік життя поета (перший автопортрет виконаний у 1840 році, а останній – 1861 року). Чимало автопортретів Шевченка до нас не дійшло, вони відомі лише з листування художника або  зі спогадів його сучасників.

    СЛАЙД 20

   Отже, 21 рік життя.  «ТАКИМ ВІН БУВ, ТАКИМ СЕБЕ ВІН БАЧИВ…» (ДЕМОНСТРАЦІЯ СЛАЙДІВ 21 – 29)

     Тарас  Шевченко за життя зазнав не лише наруги й жорстоких випробувань, а й великої слави та шани. Природно, що він, як і кожна непересічна талановита особистість, постійно привертав до себе увагу сучасників. Чимало з них залишило спогади, де йдеться не лише про творчість, характер і вподобання Великого Кобзаря, а й про його зовнішній вигляд.

•  Пригадайте з біографії Тараса Шевченка, яких саме страждань і випробувань він зазнав у першій половині свого життя? (Кріпаччина, сирітство, знущання пана).
• Які приємні події сталися у житті молодого Тараса? (Викуп з кріпацтва, вступ до Петербурзької академії мистецтв, вихід першої збірки творів «Кобзар».)
• Хто з діячів культури допоміг Тарасу Шевченку звільнитися від пут кріпаччини?

СЛАЙД 30

     Карл Брюллов, Василь Жуковський, Іван Сошенко.

     Велику роль у становленні Т. Шевченка як поета відіграв відомий український письменник, наш земляк із Пирятина Євген Гребінка, якого подекуди називають «хрещеним батьком Т.Шевченка», адже  саме він познайомив Тараса Шевченка з прогресивними діячами культури того часу й цим самим  сприяв викупу талановитого юнака з кріпацтва, саме він допоміг поету видати першу збірку поезій «Кобзар».  До речі, 2 лютого цього року виповнилося 208 років від дня народження Євгена Гребінки.

 

СЛАЙД 31

    Це портрет Гребінки Євгена Павловича, авторство якого приписують також Тарасу Шевченку, відносячи його до періоду ранніх художніх творів 1837 року. Копію цього портрета ви бачите й на нашому експозиційному стенді.     

СЛАЙД 32

    У нашому музеї  сьогодні проходить виставка однієї картини. А право відкрити цю виставку надається нашій учениці, якій пощастило народитися в один день із поетом. Але різниця у віці в  них – 189 років. (Відкриття виставки.)

    І на нашій імпровізованій виставці однієї картини, і на екрані  ви бачите   автопортрет  Т.Г. Шевченка, написаний ним олівцем у 1847 році. У цьому році виповнюється 173 роки від часу його створення. Саме це полотно  й стане об’єктом нашого дослідження, адже ми сьогодні  описуватимемо зовнішність Т.Шевченка за цією картиною, спробуємо найбільш точно передати його індивідуальність. Отже, розпочинаємо наше дослідження зовнішності Тараса Григоровича Шевченка та її усний опис.

• Чому на автопортреті Тарас Григорович зобразив себе у солдатській формі?

    Навесні  1846 року  молодий Тарас прибув до Києва, де й оселився. Тієї ж весни  вступив до Кирило-Мефодіївського братства – таємної політичної  організації. Уже в березні 1847 року членів братства почали затримувати, самого Шевченка заарештували 17  квітня 1847. Затримання відбулося на дніпровській переправі, у той час як Тарас Григорович повертався до Києва. При ньому була знайдена збірка віршів «Три літа», яку було конфісковано. Самого арештанта було відправлено до Петербурга, де його ув’язнено в третьому відділі імперської канцелярії. Як з’ясувалося, причиною арештів був донос. За спогадами свідків, Тарас на допитах тримався гідно, товаришів не видав, поглядів своїх не змінив, і не зрікся. За ґратами пробув близько 2-х  місяців, та на суді не змогли довести його участь у Братстві.   Шевченка як «наділеного міцною будовою тіла» призначили рядовим в Оренбурзький окремий корпус. Микола ІІ на вироку суду власноручно поставив олівцем свою резолюцію: «Під найстрогіший надзор і з забороною писати і малювати». В Орській фортеці, всупереч забороні, Шевченко таємно малював і писав вірші, які йому вдалося переховати й зберегти в чотирьох «захалявних книжечках».

СЛАЙД 33

     Пізніше у вірші «Лічу в неволі дні і ночі» поет написав: «Хоч доведеться розп’ястись! А я таки мережать буду тихенько білії листи». А  між 23 червнем й 11 груднем 1847 в Орській фортеці, щойно туди прибувши,  Тарас Григорович  і написав свій автопортрет,  де зобразив себе у солдатській уніформі.  11 грудня 1847 року разом із листом надіслав і автопортрет на Україну своєму приятелю  Андрію Лизогубу.

СЛАЙД 34

     «...Ви пишете, чи покину я малювання. Рад я його покинуть, так не можна. Я страшно мучуся, бо мені заборонено писать і рисовать. А ночі, ночі! Господи, які страшні та довгі! — та ще й у казармах». І тут же просить, щоб Лизогуб надіслав йому етюдник з фарбами, чистий альбом і хоча би один пензель.

СЛАЙД 35    

     У листі-відповіді Шевченків адресат писав: «Лист Ваш, коханий друже, я получив на самісінький Новий год. Превеликая Вам дяка і за лист, і за Вас; тільки важко на Вас дивитись». Саме в той період Шевченко почав тяжко хворіти на ревматизм.

    СЛАЙД 36

    А таки й справді важко дивитися на Тараса Григоровича на цьому автопортреті.

   Уважно розгляньте полотно, придивіться до кожної деталі.

    - Скільки років  Шевченку виповнилося на момент створення цього автопортрету? (33 роки.)

-  Чи змінилася зовнішність Тараса Григоровича від моменту створення його першого автопортрету 1840 року, коли йому виповнилося 26 років?  Як саме? Порівняйте зображення.

СЛАЙД 37

  - Як ви вважаєте, який емоційний стан виразив автор у своїй роботі: спокійний чи тривожний? Чому ви так вважаєте?

- На вашу думку, які риси характеру митця відображені в автопортреті? (Незламність, стійкість, рішучість.)

     Зверніть увагу на солдатський  мундир і на  кашкет-безкозирку.

• Що написано на кашкеті?

    На околиші кашкету напис: «3:Р».

• Як ви вважаєте, що це означає?

      В Орській фортеці Тарас Шевченко служив у 3-й роті 5-го батальйону Оренбурзького Окремого корпусу. Тож «3:Р» - це 3 рота.

   У зошиті ми поступово запишемо послідовність опису зовнішності людини.

 Діти, головне у кожному  портреті чи автопортреті – це обличчя, саме в ньому проявляється внутрішнє життя людини. Тому  звернемо увагу на обличчя Тараса Шевченка.  Записуємо: 1. Обличчя.

 - Підберімо слова, якими  можна  описати обличчя Шевченка.

СЛАЙД 38

     Отже, обличчя –  продовгувате,  худорляве, бліде,  виснажене хворобою, зосереджене, сумне, зі  зморшками. Тяжкі муки солдатчини й неволі вже наклали відбиток на обличчя ще молодого поета.

   Особливе значення мають також і очі й губи, бо у їх виразі ключ до розгадки внутрішнього світу художника. Записуємо: 2. Очі, губи.

        - Якими словами ви опишете очі автора?

СЛАЙД 39 

     Очі  –  карі, темні, сумні, розумні, виразні, втомлені, задумані, запалі, широко відкриті, сповнені якоїсь скорботи. У них - і гнів, і невимовний біль, і непокора.

  - На вашу думку, що відбилося в погляді поета?

    Тарас  ще  молодий чоловік, але зверніть увагу, який серйозний і засмучений  у нього погляд, зосереджений, спрямований у майбутнє, у ньому відбилися і приниження, і поневіряння, і, звичайно ж, тяжкі страждання у неволі. Записуємо: 3. Погляд.

СЛАЙД 40

    Отже, погляд: уважний, зосереджений, проникливий, спокійний,
сумний, безрадісний, замислений, спрямований у майбутнє.

    Описуючи очі та  погляд людини,  звертаємо увагу на брови.

СЛАЙД 41

   Брови: чорні,  густі, широкі,  високі.  Записуємо: 4. Брови.   

    Кожен компонент зовнішності людини може доповнити нам уявлення про неї. Так, вважається, що високе чоло (лоб) людини свідчить про її глибокий розум, розвинений інтелект.

 - Що ви можете сказати про чоло зображуваного?

СЛАЙД 42

(Чоло (лоб): високе,світле, широке, відкрите, чисте). Записуємо наступне: 5. Чоло.

- Які слова ми можемо використати, описуючи ніс, підборіддя  поета?

СЛАЙД 43

    Ніс: прямий, видовжений, гострий.

    Підборіддя: невелике, чітко окреслене, загострене, худорляве.  

     Записуємо: 6. Ніс і підборіддя.

     На обличчі ми бачимо вуса.

• Як ми опишемо їх?

СЛАЙД 44

Вуса: густі, темні, широкі, закручені вниз.                                                    Записуємо наступне: 7. Вуса.

     Індивідуальність кожної людини, звичайно, доповнює її волосся.

- Якими словами ви опишете волосся Тараса Григоровича, яке ледь видно за кашкетом?

СЛАЙД 45

    Волосся: темне,  хвилясте,  рідке, з помітними залисинами, охайно  зачесане назад. Записуємо: 8. Волосся.

• Якими словами ми можемо описати саму статуру (фігуру)  поета?

СЛАЙД 46

    Статура (фігура):  широкі плечі, худий. Записуємо: 9. Статура.

- У що одягнутий Т.Шевченко? Записуємо далі: 10. Одяг.

СЛАЙД 47

Зверніть увагу!

   Створюючи твір-опис людини за картиною, намагайтеся відобразити внутрішній світ портретованого, його характер, переживання. Описуючи словесно зовнішність людини, звертайте увагу на неповторне, індивідуальне в образі конкретної особистості. Записуємо наступне: 11. Неповторне й індивідуальне описуваної людини.

СЛАЙД 48

Орієнтовний план твору-опису зовнішності людини за картиною

      І.  Хто ця людина.

II. Зовнішність людини:

1. Що найперше впадає в очі?

     2.  Риси та вираз обличчя, погляд.

     4. Волосся, зачіска.

     5. Зріст, постава.

     6. Одяг.

     7. Манера спілкування. Особливості мовлення. Міміка, жести.

     8. Індивідуальне й неповторне описуваної людини.

    ІІІ. Загальне враження від описуваного.

СЛАЙД 49

ПІДКАЗКА!

    Якщо опис складають за картиною або фотографією, які не передають особливостей манери спілкування, мовлення, жестів портретованої особи, у творі про це не згадують. Проте, якщо автор твору обізнаний із цими особливостями людини завдяки інформаційним технологіям (телебаченню, Інтернету) або бачив цю особу на власні очі, розповісти про це у  творі потрібно.

У. Складання усного твору-опису зовнішності людини за картиною (відповіді учнів).

УІ. Підсумки уроку (бесіда). Оцінювання учнів

УІІ. Домашнє завдання

 Скласти усний твір-опис Т.Г. Шевченка за його картиною «Автопортрет 1847 року».  Підготуватися до письмового твору-опису зовнішності людини за картиною.