Урок "Рухи Землі. Пори року."

Про матеріал

Урок з природознавства для учнів 5 - х класів. Тема. Рухи Землі. Пори року.

Мета уроку:

- Навчальна: ознайомити учнів з рухами Землі навколо своєї осі та навколо Сонця, наслідками цих рухів — зміною дня і ночі, зміною пір року.

- Розвивальна: формувати науковий світогляд, вміння працювати з різноманітними джерелами знань, аргументовано висловлювати свою відповідь, розвивати творче мислення, вчити застосовувати набуті знання в повсякденному житті.

- Виховна: виховувати повагу до людини — носія наукових знань, формувати навички взаємодопомоги, вчити поважати думку іншого.

Перегляд файлу

 

Тема. Рухи Землі. Пори року.

Мета уроку:

-  Навчальна:  ознайомити учнів з рухами Землі навколо своєї осі та навколо Сонця, наслідками цих рухів — зміною дня і ночі, зміною пір року.

- Розвивальна: формувати науковий світогляд, вміння працювати з різноманітними джерелами знань, аргументовано висловлювати свою відповідь, розвивати творче мислення, вчити застосовувати набуті знання в повсякденному житті.

- Виховна: виховувати повагу до людини — носія наукових знань, формувати навички взаємодопомоги, вчити поважати думку іншого.

Обладнання та матеріали: телурій, глобус, лампа, шпилька, підручник, таблиці, фото Землі, малюнки, зошити.

Тип уроку: комбінований.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Візуальний: робота з словником.

5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Основні поняття та терміни: добовий рух, річний рух, пора року, рік, доба.

1.Організаційний момент, створення психологічного настрою.

Привітання. Визначення готовності учнів до уроку, налаштування на цікаву та корисну діяльність.

2. Актуалізація опорних знань

Запитання для фронтального опитування:

  1.               Що таке глобус?
  2.               Яку форму має глобус? Чому?
  3.               Що таке полюси?
  4.               Що таке вісь?
  5.               Що таке екватор?
  6.               На які частини поділяє екватор земну кулю?
  7.               Хто з мореплавців і як довів, що Земля — куля?
  8.               Що є супутником Землі? Які його особливості

Прийом «Доповни  речення»

1.Сонячна система — це частина Галактики________(Чумацький Шлях).

2.Навколо Сонця_________(обертаються) різні___(небесні) тіла.

3. Планета Земля має форму__________(кулі).

4. Землю оперізує уявна лінія____________(екватор).

5.Екватор поділяє Землю на_____(дві) півкулі_______(Північну та Південну).

6.Через центр Землі та______(полюси) проходить уявна лінія______(вісь).

3. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Проблемне навчання (учні висловлюють свої судження)

1. Скажіть, чи знаєте ви, про що йдеться в загадці?

Загадка:

Коли мати входить в хату,

Всіх вона вкладає спати.

Як батько заходить,

Всіх на ноги підводить.

Хто зуміє відгадати:

Що за батько, що за мати?

                             (День і ніч)

2. Що таке: чотири кольори мають, раз у три місяці барви міняють? (Пори року.)

Інтерактивна гра «Мікрофон»

  Яка пора року є вашою улюбленою?

          Хтось обожнює літо, бо воно з собою приносить сонце та велику кількість канікул, хтось — зиму, бо можна покататися на ковзанах, пограти в сніжки, хтось — осінь, бо можна побачити її неймовірні барви, відправитись у ліс по гриби, а хтось — весну, бо можна побачити первоцвіти. Наша Земля буває такою різною, і кожна пора прекрасна по-своєму. Із чим пов’язані такі зміни?

4. Вивчення нового матеріалу.

 Пригадай, коли ви проїжджаєте у машині повз будинки, дерева, то здається, ніби рухаються вони, а не ти. Це тому, що ви рухаєтесь разом з автомобілем. Так само люди не відчувають руху Землі, бо рухаються разом з нею. Земля в просторі здійснює два основні типи рухів: обертається навколо своєї осі та рухається навколо Сонця.

Обертання навколо своєї осі відбувається із заходу на схід (проти руху годинникової стрілки).Повний оберт навколо своєї осі наша планета здійснює за 23 год 56 хв 4 с. Цей відрізок часу має назву доба. Обертаючись, Земля освітлюється Сонцем то з одного боку, то з іншого — так настають то день, то ніч. З їх чергуванням пов’язаний добовий ритм — зміна природних явищ і процесів.

Ми звикли чути і говорити, що вранці Сонце сходить, а ввечері заходить. Ту сторону небосхилу, де воно з’являється вранці, називають сходом. Ввечері ми бачимо Сонце вже в іншому місці - на заході. Там воно зникає з поля зору на деякий час. Проте в дійсності це не Сонце сходить і заходить, а Земля, обертаючись навколо власної осі, підставляє Сонцю то один, то інший бік (мал. 95). Тобто в певний період руху Землі навколо своєї осі одну її частину освітлюють промені Сонця, а іншу - ні. На освітленій Сонцем частині Землі триває день, а тим часом на протилежному боці в цей час ніч.

 

Проведення досліду з  телурієм для наочного демонструвааня зміни дня і ночі. Робота з глобусом (поруч з глобусом лампа).

     Ставимо лампу в центрі стола, це буде наше Сонце. Глобуб зображуватиме Землю. Один бік глобусу повертаємо до лампи, щоб він був освітленим, а протилежний опинився в тіні. Обертаємо глобус проти годинникової стрілки, бачимо як нові ділянки виходять з тіні, потрапляючи під світло. Так настає день. З іншого боку такі самі за площею ділянки заходять у тінь. Так настає ніч.

     Нам здається, що Земля залишається нерухомою, коли спостерігаємо за рухом небесних тіл - Сонця, Місяця, зірок. Насправді ж, як і інші планети, вона рухається навколо Сонця по своїй орбіті, та не перетинається з орбітами інших планет. Швидкість цього руху сягає майже 30 км/с. Тобто за час, коли ви не поспішаючи робите два кроки, Земля встигає «пройти» 30 км. У Землі орбіта має форму еліпса - витягнутого кола (мал. 96).

     А тепер за допомогою телурія простежимо шлях Землі навколо Сонця. На приладі встановимо модель Землі на позначці «день весняного рівнодення» — 21 березня. Кордон світла і тіні проходить одночасно через обидва полюси. А тепер повернемо модель Землі навколо осі.

Запитання. Чи змістився кордон світла й тіні? Що з цього випливає?

Тепер проведемо такий дослід. Встромимо шпильку перпендикулярно до поверхні глобуса в екватор у такий спосіб, щоб верхівка шпильки була повернена просто до моделі Сонця.

Запитання. Чи падає від шпильки тінь? Що з цього випливає?

Навколо моделі Сонця проти годинникової стрілки обертаємо модель Землі і зупиняємо її на позначці «день літнього сонцестояння» — 22 червня.

Запитання. Як освітлені Сонцем Північна і Південна півкулі?

Продовжимо обертання Землі до позначки «день осіннього  рівнодення» — 23 вересня.

Продовжимо обертання Землі до позначки «день зимового сонцестояння» — 22   грудня.

Запитання. Як освітлені Сонцем Північна і Південна півкулі?

Пройшовши на телурії ще чверть шляху, модель Землі повертається у вихідне положення.

Повний оберт навколо Сонця Земля робить за 365днів 5 год, 48 хв, 46 с. Цей час називають роком. Його округлюють і записують у календарі по 365 днів. На 4-й рік 5год, 48хв, 46 с кожного з 4-х років додають, виходить ще одна доба. Такий рік називається високосним і має 366 днів. У високосному році лютий має не 28, а 29 днів.

Час, за який паша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається роком. І триває земний рік 365,25 доби.

   Отже, Земля в космосі здійснює водночас два рухи - обертається навколо своєї осі і навколо Сонця.

   Оскільки земна вісь завжди нахилена в один бік, то сонячні промені падають на Землю під різним кутом. А це означає, що під час руху Землі навколо Сонця протягом року сонячні промені нерівномірно освітлюють і нагрівають Північну та Південну півкулі. Це є причиною зміни пір року. Живі істоти на планеті Земля не відчувають її обертання навколо осі, тому що рухаються разом з нею.

 

5.Узагальнення й систематизація знань.

1.Визначте, чи правильні твердження.

1. Існує два види рухів Землі в космосі: осьовий (добовий) і орбітальний (річний). (Так)

2. Повний оберт навколо своєї осі Земля здійснює за 24 год 54 хв 6 с. (Ні. Повний оберт навколо своєї осі Земля здійснює за 23 год 56 хв 4 с.)

3. Наслідком обертання Землі навколо своєї осі є зміна пір року. (Ні. Наслідком обертання Землі навколо своєї осі є зміна дня і ночі.)

4. Наслідком обертання Землі навколо Сонця є зміна дня і ночі. (Ні. Наслідком обертання Землі навколо Сонця є зміна пір року.)

2. Доповніть речення:

1. День весняного рівнодення ….

2. День зимового сонцестояння….

3. День осіннього  рівнодення ….

4. День літнього сонцестояння ….

5. Доба це –

6. Рік це -

6. Домашнє завдання.

1.Опрацювати п.28 підручника, стор. 117 - 120

2.На вибір:

1) міні – проект «Світ астрономії в образах українського мистецтва»;

2) Зкласти кросворд «Планета Земля»;

3) Створити міні – підручник з теми «Рухи Землі. Пори року».

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Народні прикмети різних пір року.

Прикмети осені

Грім у вересні – на тривалу осінь.

Чим більше мурашок, тим суворішою буде зима.

Прикмети зими

Гуска ховає ніс під крило – на мороз.

Глибокий грудневий сніг – бути великому врожаю.

Прикмети весни

Ластівка прилетіла – скоро грім загримить.

Рясна роса – на ясний день.

Прикмети літа

Вискочили на берег і гучно кумкають жаби – незабаром почнеться дощ.

Кури в землі купаються – на негоду.

Сторінка ерудита

Найдовший день у Північній півкулі, а отже, і в Україні, - 22 червня. Його називають днем літнього сонцестояння. Після 22 червня день поступово зменшується, а ніч збільшується. Так триває до 22 грудня. Цього дня у нас найдовша ніч і найкоротший день. Це день зимового сонцестояння. З 23 грудня ніч поступово зменшується, а день збільшується, і 21 березня їх тривалість стає однаковою - по 12 годин. 21 березня - день весняного рівнодення, є ще день осіннього рівнодення. Це 23 вересня.

Сторінка природодослідника

У різні години дня Сонце не лише по-різному освітлює тіла на Землі, а й нагріває їх теж неоднаково. Переконайся в цьому на досліді, провівши його сонячного дня. Тобі знадобляться 4 монети, вартістю 25 копійок. В обід, коли Сонце посилає прямі промені і здається розташованим прямо над головою, поклади одну монету на добре освітленому місці, а другу тримай у тіні. Через півгодини візьми обидві монети в руку. Наскільки відчутною є різниця між теплом, яке поширюється на руку від кожної з монет? Дослід повтори через з години. Більшою чи меншою стала різниця між теплом у другому випадку? Чи змінилося розташування Сонця на небі? Як саме?

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.5
Оригінальність викладу
4.5
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Лошак Лариса
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Биченок Наталя Валеріївна
    Загальна:
    4.3
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
12 січня 2019
Переглядів
16162
Оцінка розробки
4.7 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку