Урок " Що продається на ринку праці?"

Тема. Що продається на ринку праці?

Учасники ринку праці: роботодавці і наймані працівники. Поняття професії, спеціальності, кваліфікації працівника. Заробітна плата як дохід найманого працівника.

Мета: з'ясувати значення поняття «ринок праці»; дослідити попит і пропозицію на ринку праці; визначити власні потреби у професійній підготовці та основні аспекти по написанню резюме; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження.

                  Очікувані результати. Після уроку здобувачі освіти зможуть:

-          Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття;

-          Аналізувати попит та пропозицію;

-          Визначати власні потреби у професійній підготовці; - Складати резюме. Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, інтернет-ресурси, мультимедійна презентація, проектор та роздатковий матеріал.

Хід уроку І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

(В чому полягає суть підприємництва?)

-          Хто може бути підприємцем (будь хто)

-          Поняття бізнесмен та підприємець є тотожними (так)

-          Прибуток – це всі, отримані від продажу кошти (Ні)

-          Поняття прибуток та дохід є рівнозначними (Ні)

-          Окрема людина може стати підприємцем (так)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку та мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ході цієї теми ми дізнаємося про те, хто і що продає на ринку праці. Наступним кроком буде з’ясування чинників, які впливають на формування заробітної плати, як ціни, що узгоджує інтереси роботодавців і працівників.

Вітаю вас друзі!

Сьогодні ми з вами відправимося на ринок праці.  Нам треба розібратися, як він  працює, що й ким на ньому продається та купується. 

Ринок праці –  не має місця розташування, як - от, наприклад, овочевий базар. Це система суспільних відносин, пов’язаних з наймом працівників. Або можна дати ще й таке визначення: ринок праці – це економічний простір, де взаємодіють покупці та продавці послуг праці. 

Дуже часто товар, що продається на цьому ринку називають не правильно: «робоча сила», «праця». Насправді ми продаємо  саме професійні послуги праці.

Як ви бачите на схемі, продавцями послуг праці є громадяни працездатного віку. Покупцями – підприємства, організації, установи.

Набути певних професійних навичок людям допомагають заклади професійно-технічної та вищої освіти. 

Посередниками між покупцями й продавцями на ринках праці виступають Державна служба зайнятості й приватні агенції з працевлаштування. Як це відбувається  в реальному житті? Підприємства розміщають  через Державну службу зайнятості, або через приватні агенції оголошення щодо наявності вільних робочих місць - вакансій. В цих оголошеннях зазначається:

-   на яку посаду потрібен працівник чи працівниця, 

-   які вимоги щодо його або її професійної підготовки, досвіду. 

Людина, що шукає роботу, знайомиться з оголошеннями і звертається в ці установи з пропозицією своїх послуг. Частіше це здійснюється за допомогою  резюме. 

Резюме – це письмове або електронне повідомлення про освіту, трудовий досвід , професійні успіхи кандидатів на посаду та їхні особисті дані. Підприємство розглядає пропозиції всіх здобувачів й обирає  ту особу, яка відповідає вимогам та погоджується на запропоновані умови 

Момент найму закріплюється усно або письмово трудовою угодою. 

За надані послуги праці роботодавець платить працівнику заробітну плату. Роботодавці  чітко уявляють, працівник чи працівниця якої професії для них потрібні, з якими навичками та вміннями. Адже, кожна посада на підприємстві передбачає певні функціональні обов’язки. 

Саме тому не існує загальних ринків праці, а існують локальні ринки фахівців: ринок послуг праці слюсарів, програмістів, вчителів математики або водіїв тролейбусів.

Професія – вид зайнятості або діяльності, наприклад, вчитель-вчителька.

 Однак серед вчителів є вчителі англійської мови або економіки. 

Тобто вчителі мають різні спеціальності в межах однієї професії. Це стосується й інших професій.

Кваліфікація – це рівень підготовленості, майстерності працівника чи працівниці, що визначається розрядом для робітничих професій, категорією, класом чи рангом для працівників і працівниць інженерних та інших професій. 

Отримавши диплом бакалавра за будь-якою спеціальністю, на першій своїй посаді ви будете кваліфіковані, як фахівець з найменшою категорією – молодший спеціаліст. Набуваючи досвіду, кожні п’ять років можна проходити перепідготовку, атестацію й отримати наступну категорію до самих найвищих.

За життя людина може декілька разів міняти сфери діяльності, перенавчатися, і взагалі працювати не за фахом, який зазначено в її документах про освіту. А ось для підприємства це має значення. Вчителя, що готовий влаштуватися бухгалтером треба тривалий час знайомити з бухгалтерським обліком, відправляти на додаткові курси тощо. Роботодавцю простіше одразу підшукати відповідного професіонала, та й ще з високою кваліфікацією. 

Як й будь-де в економіці, учасники ринкових відносин мають нерідко протилежні інтереси. Роботодавці зацікавлені в тому, щоб знайти найбільш професійних й кваліфікованих співробітників, сумлінних виконавців, які б сприяли успіху підприємства за помірну платню. А ми, шукачі роботи, хочемо мати комфортні умови праці, менше виснажуватися на робочому місці, але отримати прийнятну платню.

Узгоджуються наші інтереси ціною послуг праці, який носить назву ставка зарплати. В Україні (як й у всьому світі) існує дві основні  форми оплати праці: погодинна й відрядна. За погодинної форми оплати сума зарплати обчислюється відповідно до відпрацьованого робочого часу. За відрядної форми – зарплата нараховується за  обсяг виробленої продукції  чи наданих послуг, обсяг продажів, обсягу виконаних будівельних робіт тощо.  Сума зарплати працівника з погодинною формою обчислюється як добуток погодинної ставки на кількість відпрацьованих за місяць годин.  Ця форма оплати більш підходить для інженерних, офісних працівників, вчителів тощо. Відрядна форма застосовується частіше для робітничих спеціальностей. В цьому випадку сума зарплати є добутком ставки за норму виробітку на кількість виготовленої продукції чи послуг. Як от, наприклад, в останніх оголошеннях я знайшла норму оплати при сезонному збиранні суниці: 4 грн за 1 кг.   Ваша кінцева зарплата за місяць буде залежати від вашої вправності.

Зверніть увагу, що сума нарахованої зарплати у працівників, що виконують одні й ті самі обов’язки може бути різною. Якщо у них навіть однакова ставка зарплата, то кінцева сума все одно залежатиме від відпрацьованого часу або виробітку. Але  часто й сама ставка зарплати у  працівників буває різною. Вона залежить від виду професійної діяльності, посади та  кваліфікаційного розряду або категорії. В Україні ставка оплати праці встановлюється Єдиною тарифною сіткою на кожний поточний рік. Це документ, який затверджується урядом.  В ньому всі ставки розподілені на 25 груп. Найменший перший тарифний розряд для некваліфікованої праці. Й найбільший (25 –й) для посад, які потребують вищої освіти і значних навичок та вмінь.  

Наймаючись на роботу варто знати, що держава гарантує кожному мінімальний рівень оплати праці певного розміру. 

Мінімальна заробітна плата – це  державна соціальна гарантія, обов’язкова для підприємств усіх форм власності та  фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Її розмір  встановлюється Законом України.

Так з 1 вересня  2020 року її розмір встановлено на рівні - 5000 грн на місяць або в розрахунку  29,2 грн. за одну відпрацьовану годину.(зараз 6000 грн. і відповідно – 35,04 грн.) Коли ви будете слухати мою лекцію, ці цифри можуть бути вже іншими, оскільки український уряд  декілька разів на рік збільшує розмір мінімальної зарплати.

Але зарплата – це не єдине, що працівник одержує від роботодавця. Підприємства мають запропонувати своїм працівникам так званий соціальний пакет – різноманітні послуги, що надаються працівникові роботодавцем понад суму оплати праці. Як видно з таблиці, соціальні пакети є різні. 

Базовий соціальний пакет – це те що гарантується державою й кожен роботодавець має надати його кожному працівнику. Інакше роботодавцю загрожують цілком вагомі штрафи. В базовий пакет входять: офіційне працевлаштування, оплата соціальних внесків за працівника до фондів обов’язкового  державного страхування,  своєчасна виплата зарплати, забезпечення належних умов праці тощо.

Мотиваційний пакет передбачає  систему заохочення, яку підприємство пропонує  працівникам вже на свій розсуд: наприклад:

•        премії та бонуси за успішне виконання обов’язків;  

•        оплата медичних страховок чи профілактичних медоглядів; 

•        видатки на спецодяг чи корпоративний дрескод; 

•        оплата навчання та підвищення кваліфікації; 

•        колективні вечірки, відпочинок на природі тощо.

А ще існує так званий компенсаційний пакет, який передбачає відшкодування роботодавцем працівникові витрат, що пов’язані з виконанням роботи: оплата зв’язку, транспорту, проживання тощо.

Отже, влаштовуючись на роботу, слід з’ясовувати не тільки розмір основної зарплати, а й поцікавитися  іншими можливостями, які може запропонувати роботодавець. На деяких підприємствах сумарно соціальні пакети дорівнюють розміру основної зарплати.

Вам в майбутньому   обов’язково доведеться стати суб’єктами відносин на ринку праці. Тому варто заздалегідь уявляти, де й як шукати роботу, як скласти змістовне й влучне резюме, як оцінювати рівень матеріальної винагороди, що пропонується роботодавцем. Частково ці питання  висвітлено під час нашої лекції. 

Та поза нашою увагою залишилося ще одне. Багато професій з часом зникають, як от рахівник, шорник, візник, бурлак. Та й гончари, ковалі, ткачи залишилися лише в наших прізвищах. Водночас з’являються нові професії - маркетолог, логіст, тестувальник, супервайзер  й безліч інших. Чим займаються люди цих професій? Чому з боку підприємців є на них великий попит вже зараз? А які професії будуть затребувані через 5-10 років? Вам перед тим, як ви вирішуватимете куди податися після закінчення школи, не зашкодить поцікавитися цими питаннями. 

Вже сьогодні ви можете відвідати сайти Державної служби зайнятості і з’ясувати, кого найчастіше шукають роботодавці на ринках праці?  

Саме на службу зайнятості покладено функцію вести облік всіх вільних робочих місць й реєструвати осіб, які на даний час не мають роботи. Слід також знати, що якщо ви тривалий час самостійно не можете знайти роботу, то ви маєте право отримувати певну матеріальну допомогу. Її виплачує Державна служба зайнятості офіційно зареєстрованим безробітним. 

Сайт служби пропонує учням шкіл пройти тестування своїх схильностей до певних видів діяльності, допоможе вам вибрати вашу власну подальшу освітню траєкторії і майбутню професію. Окрім цієї установи для пошуку роботи можна звернутися також до приватних агенцій, багато з них надають свої послуги он-лайн:  https://www.work.ua/?setlp=ua

•       https://jobs.ua/  

•       https://ua.jooble.org/.

•       Давайте підсумуємо все, що ми з вами сьогодні дізналися. 

•       На ринках праці ми з вами частіше виступаємо як продавці. А підприємства, організації та установи купують послуги нашої праці. 

•       Підприємства потребують не будь-якого працівника, а мають певні вимоги щодо професії, спеціальності, кваліфікації  та досвіду кандидата на посаду. 

•       Ми ж можемо вибрати будь-яку професію, набути в ній певної майстерності й шукати роботи в надії на певний рівень оплати праці. 

•       Пам’ятайте! Якщо одна людина змогла щось опанувати, то можете й ви! Справа тільки в тому, скільки часу та  зусиль ви готові докласти. Але, якщо обрана сфера діяльності не приносить вам  матеріального й морального задоволення, то сміливо міняйте її. Людині все підвладне!

•       Щиро бажаю вам успіхів!

•       Дякую за увагу.

Додаток.