Урок "Селище (село), в якому я живу. Моє оточення. Спілкування. Толерантність"

Вчимося буди громадянами, 7 клас

Тема: Селище (село), в якому я живу. Моє оточення. Спілкування. Толерантність

Після цього уроку учні зможуть:

- визначити зміст поняття «мала батьківщина»;

- опановуватимуть власне оточення і давати оцінку своїм вчинкам в процесі спілкування;

- оцінити, яку роль в житті відіграє спілкування з людьми, що їх оточують.

План:

1. Діалог про «малу батьківщину».

2. Оточення.

Хід уроку:

Представлення теми уроку і очікуваних результатів

Учитель представляє тему уроку та його результати.

Бесіда про «малу батьківщину»

«Батьківщина для кожного з нас бере свій початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої, як краплина роси, рідної мови. І хоч би де ми перебували, хоч би куди пролягли наші нелегкі життєві шляхи, в думках і спогадах завжди повертаємося до тих місць, де, як здавна кажуть у народі, зарите наше пуповиння.

Та щоб по справжньому любити рідний край, його треба добре знати. Це знання не лише підносить і звеличує людину, розширює її світогляд, воно є своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями нинішніми й прийдешніми».

Так академік Петро Тронько висловився про «малу батьківщину», тобто село, селище, місто, де людина народилася й виросла, пізнала перші уроки спілкування.

Формування понять «оточення», «спілкування», «толерантність»

Учитель: Наше життя різноманітне і багатогранне. Воно цікаве тим, що його не можна передбачити. Як підтвердження цих слів, розглянемо ситуацію в магазині.

Читаємо оповідання на с. 109-110.

«Громадянин Г. зайшов до магазину і попросив у продавця Д.:

- Зважте мені, будь ласка, кілограм яблук. І якщо можна, то червоних і великих.

- Багато вас тут ходить і всім подавай червоні та великі, - у відповідь пробурчав продавець Д. – Зважу таких, які будуть попадатися в руку! Перебирати ящик не буду!

Отримавши пакет із яблуками, де було все: маленькі, зелені, червонуваті та надбиті плоди – громадянин Г. заплатив за покупку і з зіпсованим настроєм пішов додому. Біля свого будинку він побачив хлопчаків, які гралися м’ячем поблизу його вікон. Він кинув яблука, підбіг до одного з них – підлітка Ж. і вхопив його за вухо, при цьому голосно сказав:

- І скільки я можу вас попереджувати, щоб перед вікнами м’ячем не футболили!

Підліток Ж. звільнився з «пастки» і невдоволено заявив:

- А вам ніхто ще вікна не розбивав і не збирається розбивати.

- То ти зі мною будеш сперечатися? – роздратовано запитав громадянин Г. – Зараз я вам покажу, «де раки зимують».

Він спритно підбіг до м’яча, за якого на мить забули підлітки, взяв його в руку і поніс до своєї квартири, кинувши на ходу сердито:

- Тепер ви в мене «пограєте»!

Коли громадянин Г. підійшов до дверей свого помешкання, у його вікно полетів камінь. Камінь кинув підліток Т., який товаришував із «потерпілим» Ж. Громадянин Г. подивився на розбиту шибку, розвернувся до хлопців, які й не збиралися покидати двір …». 

Завдання:

1. Проаналізуйте ситуацію (придумайте її продовження).

2. Як ви вважаєте, чому події розгорталися саме у такий спосіб?

3. За яких умов учасники вищезгаданої ситуації не зіпсували б один одному настрій?

Гра «Коло співрозмовників».

Учні з учителем сідають у коло і за рухом годинникової стрілки продовжують по черзі фразу, яку розпочинає учитель:

- Найбільш я ціную в людях такі якості …

- Мені не подобається, коли люди …

- Я хотів би, щоб люди …

Учитель: Кожного дня людина може перебувати в різних групах, персональний склад яких постійно змінюється. Вранці, коли ми збираємося до школи або на роботу, нас оточують члени нашої родини, щойно вийшли на вулицю, як потрапили вже до іншої групи – це можуть бути або пішоходи, або пасажири громадського транспорту. Зайшли в шкільне приміщення й опинилися в новому середовищі. Та якими б не були ці соціальні групи, важливим елементом кожної з них, від якого залежить позитивний мікроклімат, є спілкування.

Спілкування – це спосіб взаємодії між членами групи, завдяки спілкуванню можна досягти порозуміння. Важливою вимогою спілкування є толерантність – доброзичливе, відкрите ставлення до інших людей.

Учні у зошитах виконують завдання на с. 111:

Кожен продовжте речення і запишіть у зошиті «Щоденне спілкування з … (перерахуйте конкретних осіб) приносить мені задоволення тому, що …

Учитель пропонує учням перейти до виконання вправи «Обговорюємо» (діти вибирають, яка з перерахованих на с. 111 проблем є актуальною).

- До яких національностей належать ваші батьки, друзі, родичі?

- Чи заважає національна ознака спілкуванню між усіма вами?

- Чи були ви свідками ситуацій, коли національна ознака заважала спілкуванню між людьми? Наведіть конкретні приклади.

- Чи є у вашій школі учні інших національностей?

- Чи були ви свідками дискримінації (приниження) одних осіб іншими? Наведіть приклади.

- Що, на вашу думку, слід зробити, щоб ситуацій, які принижують людину, було якомога менше?

- Чи відчували ви негативне ставлення до себе з боку інших? Що було причинами такого ставлення?

Домашнє завдання:

Підготуйте до наступного уроку матеріал з газети, у яких висвітлені проблеми вашого населеного пункту (або такі, що характерні й для вашого населеного пункту).

Підсумок уроку:

Закінчить речення:

- Я сьогодні дізнався, що …

- Я сьогодні зрозумів, що …

Використана література:

Вчимося бути громадянами: Навчальний посібник з громадянської освіти для 7 (8) класу загальноосвітніх навчальних закладів /За ред. В. Мисана, П. Вербицької, О. Войтенка . – Львів: ЗУКЦ, 2006. – 152 с., іл.

Тронько П. Родовід українського краєзнавства. // «Краєзнавство», 1993, ч. 1(29). – С. 4-7.