Урок-семінар "Глобальні проблеми людства"

Урок-семінар, 10 клас

Тема :  “Глобальні епідемії людства”

Мета: поглибити та систематизувати знання учнів з тем “Будова прокаріотичної клітини”, “Значення прокаріотів у природі і житті людини”, “Віруси, їх будова”; з’ясувати причини  виникнення і шляхи розповсюдження бактеріальних і  вірусних хвороб; виховувати ціннісне ставлення до власного здоров’я ,  розвивати пам’ять, мислення; вчити аналізувати та порівнювати.

Тип уроку:узагальнююче комбіноване семінарське заняття

Обладнання: портрети, картки для самостійної роботи, ПК, презентації.

Епіграф:

Існують тисячі хвороб, але здоров’я лише одне.
   Карл Людвіг Берне

План уроку

1. Організація учнів.

Привітання, фіксація відсутніх, перевірка готовності учнів до заняття, встановлення психолого – педагогічного контакту з учнями, об'єднання класу у  групи(група-історики,група-експерти, група-медики,правовий сектор)

II.Актуалізація опорних знань.

1.Правда чи ні?

1.Прокаріоти-це організми, що не мають власного ядра. (Так)

2.Більшість прокаріотів- багатоклітинні тварини.(Ні, більшість з них-бактерії)

3. Віруси неактивні поза клітиною-хазяїном.(Так)

4.Віруси ,які мають подвійну оболонку більш нестабільні. (Так)

5.Вірусом вітряної віспи можна повторно захворіти (Так)

6. За допомогою вбитих мікробів або виділених з них антигенів, створюється стійкий імунітет.(Так)

7. Позитивна сторона живої вакцини-вона довгостроково зберігається у організмі і  підіймає імунітет.(Так)

8. Більшість бактеріальних хвороб лікується без застосування антибіотиків. (Ні)

9. Грип треба лікувати під наглядом лікаря, щоб не отримати таких ускладнень, як набряк мозку, пневмонія, гломерулонефрит. (Так)

10. Туберкульоз уражує тільки легені. (Ні)

2.Впізнай мене.

(На екран виводяться малюнки з бактеріальними клітинами або вірусами)

1.Паличка Коха, збудник туберкульозу

2.Вірус грипу

3.Чумна паличка

4.Золотистий стафілокок

5.Ортопоксвірус Варіола, збудних вітряної віспи

III. Семінар на тему “Глобальні епідемії людства”

План

А) Історія відкриття бактерій та вірусів.

Б) Поняття про епідемію. Глобальні епідемії людства

В)  Передумови виникнення епідемій. Наслідки епідемій для здоров’я людини

Г) Правова база захисту населення від епідемій

Ґ) Медицина і подолання епідемій. Методи профілактики епідемій

Д)Підбиття підсумків

 

 

Хід уроку

Учитель: ми вивчили теми “Будова бактеріальної клітини”, “Будова вірусів” і тепер ви знаєте, що бактерії- це одна з основних груп живих організмів. Бактерії — мікроскопічні, переважно одноклітинні, організми, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, мітохондрій, пластид та інших органел. Більшість з них дуже малі, звичайно тільки 0,5—5,0 мкм у своєму найбільшому розмірі, хоча гігантські бактерії. Вони присутні у ґрунті, воді, повітрі та як симбіонти у інших організмах. Наприклад, в грамі ґрунту міститься біля 40 млн бактеріальних клітин, та біля 5 × 10³⁰ бактерій у світі. В організмі людини звичайно міститься в 10 разів більше бактерій, ніж людських клітин, найбільша кількість цих бактерій знаходиться на шкірі і в травному тракті . Багато з них патогенні, тобто викликають хвороби.

Віруси— неклітинні форми живих організмів , які складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти (ферменти, ліпідні оболонки тощо). Віруси займають екологічну нішу внутрішньоклітинних паразитів, розмножуючись тільки в живих клітинах, вони використовують їхній ферментативний апарат і перемикають клітину на синтез зрілих вірусних часток — віріонів. Поширені всюди. Викликають хвороби рослин, тварин і людини.

Учитель.Загляньмо у минуле й дізнаймося,коли ж людина почала відкривати бактерії і віруси.

Перший  вчений-історик:

Відкриття бактерій

Вперше бактерії спостерігав Антоні ван Левенгук в 1674 році, використовуючи мікроскоп, сконструйований ним самим. Назва «бактерія» з'явилася пізніше, вона була запропонована Крістіаном Ернбергом в 1828 і в перекладі означало «маленька паличка». Над дослідженням бактерій ще працювали такі вчені: Луї Пастер, Роберт Кох - працював над хворобами і довів що такі хвороби як холера, сибірська виразка, туберкульоз виникають внаслідок дії бактерій; Пауль Ерліх - вперше знайшов спосіб побороти хвороби викликані бактеріями за допомогою бактерій (винайшов антибіотики) та багато інших вчених.

Внутрішня частина бактерії — цитоплазма — охоплюється одною або двома мембранами, що відділяють її від зовнішнього середовища. Внутрішня з цих мембран називається цитоплазматичною мембраною. У випадку двох мембран, друга мембрана називається зовнішньою, а простір між мембранами — периплазмою. Всередині цитоплазми розміщені включення, рибосома, джгутики, а також ворсинки і нуклеоїд, які виконують свої функції (наприклад за допомогою джгутика бактерія переміщується).

Другий вчений-історик:

У 1852 р. російський ботанік Д. І. Івановський уперше отримав інфекційний екстракт з рослин тютюну, уражених мозаїчної хворобою.

Коли такий екстракт пропустили через фільтр, що затримує бактерії, відфільтрована рідина все ще зберігала інфекційні властивості.

У 1898 р. голландець Бейерінк придумав нове слово « вірус »(Від латинського слова, що означає« отруту »), щоб позначити цим словом інфекційну природу певних профільтроване рослинних рідин.

Хоча вдалося досягти значних успіхів в отриманні високоочищених проб вірусів і було встановлено, що за хімічною природою це нуклеопротеїнів (складні сполуки, що складаються з білків і нуклеїнових кислот), самі частинки все ще залишалися невловимими і загадковими, тому що вони були занадто малі, щоб їх можна було побачити за допомогою світлового мікроскопа.

Саме тому віруси і виявилися в числі перших біологічних структур, які були досліджені в електронному мікроскопі відразу ж після його винаходу в тридцяті роки XX століття.

Учитель: Розглянемо поняття “епідемія”. Чим епідемія відрізняється від простого вірусного або бактеріального захворювання?

Епіде́мія — тип захворювання, яке є новим для даної популяції протягом періоду збереження імунної «пам'яті» та поширюється зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на попередньому досвіді (тобто, числі нових випадків за одиницю часу).

Звичайну захворюваність для даної місцевості, кліматичного сезону та в певних історичних умовах називають спорадичною. Це, найчастіше, окремі поодинокі випадки захворювань, що не мають зв'язку між собою. У тих випадках, коли інфекційну захворюваність на певній території реєструють стало, постійно, протягом багатьох років, використовують термін «ендемія» або «ендемічне захворювання». Підвищення рівня захворюваності через сезонні коливання не є епідемією. Хвороба, що поширюється протягом епідемії, може бути як інфекційною, так і неінфекційною.

Термін «епідемія» використовують, коли захворювання охоплює значні регіони. В разі надзвичайно широкого поширення епідемії (кілька країн, чи навіть на кількох континентах) часто вживають термін пандемія. У країнах розвиненої медицини в спеціальній літературі не вживають цей термін, а використовують поняття «спалах» (англ. Outbreak). У вітчизняній літературі ще використовують і поняття «епідемічний спалах» — розуміють при цьому підвищення захворюваності, що обмежується невеликою територією (один населений пункт, частина міста /селища, гуртожиток, казарма, будинок для життя одиноких пенсіонерів тощо) і яке перебігає короткий час.

Учень-історик: Довга історія людства невіддільна від історії численних епідемій, постійно його супроводжували на планеті Земля, а кількість їх жертв часом значно перевищувало всі втрати під час воєнних дій. Рід людський протягом усього свого існування переслідували всілякі мор та епідемії різних хвороб. Однією з провідних тенденцій на світового розвитку сьогодні є процеси глобалізації, які викликають надзвичайно нерівний розподіл багатства між розвиненими і країнами, що розвиваються, а також всередині цих країн за соціальним групам. Такий розподіл багатств веде до очевидного нерівності в якості і умов життя населення, у стані здоров'я людей навіть на території одного міста (регіону) країни. Очевидно, що гірші умови життя і поганий стан здоров'я деяких груп населення, як в самих бідних, так і небідних країнах створюють умови для появи, становлення і поширення інфекційних захворювань.

Презентація : “Глобальні епідемії людства”

Учитель : Для того, щоб виникла епідемія, повинні бути певні передумови.

Які ж вони?

Учень-експерт:

•   велика щільність населення на даній території;

• наявність природних вогнищ інфекцій, які передають комахи;
• рухливість місцевого населення (постійне чи періодичне поповнення населення за рахунок мігрантів з інших місць країни чи з-за кордону);
• недостатність комунального благоустрою і скупченість в оселях;
• порушення санітарного режиму праці на виробництві;
• недостатній рівень санітарної культури населення;
• погана організація вакцинації або неможливість здійснення масової специфічної профілактики (відсутність науково доказаних ефектвних засобів специфічної профілактики при ряді інфекційних хвороб, відсутність або недолік препаратів для масової імунізації тощо);
• незадовільна організація клінічної, лабораторної та санітарно-протиепідемічної допомоги населенню.

Учитель: Які епідемії можуть погрожувати Україні у сьогоденні і майбутньому?

Які епідемії XXI століття ви знаєте? (Атиповий грип, курячий грип, вірус Ебола)

Учень : Наслідки епідемій для здоров’я людини бувають різні, розглянемо найпоширеніші з них.

Презетація: “Епідемії і здоров’я людини”

Учитель: Як держава і її влада можуть захистити  громадян від спалаху епідемії? Яку правову базу з таких питань має український уряд?

Учень-правовий сектор:

Уряд України має низку законів, що стоять на охороні нашого здоров’я , наприклад це Закон України “Про захист населення від  інфекційних хвороб ”.

Він визначає правові, організаційні та фінансові засади
діяльності    органів    виконавчої   влади,   органів   місцевого
самоврядування,  підприємств,  установ та організацій, спрямованої
на  запобігання  виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини,
локалізацію та ліквідацію  їх  спалахів  та  епідемій,  встановлює
права,  обов'язки  та відповідальність юридичних і фізичних осіб у
сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Також, дивлячись на спалахи туберкульозу в Україні, видана Постанова Верховної Ради України “ Про інформацію Кабінету Міністрів України
               про епідемію туберкульозу в Україні
                   та заходи щодо її подолання ”

Постанова передбачає поетапне оснащення  протитуберкульозних   закладів   сучасним рентгенівським,  ендоскопічним, іншим обладнанням та устаткуванням для діагностики туберкульозу і лікування  хворих,  для  визначення чутливості    збудників   туберкульозу   до   лікарських   засобів
експрес-методами тощо; налагодження взаємодії Міністерства охорони здоров'я  України і  Міністерства  аграрної політики України,  відповідних галузевих наукових  установ,  установ  Академії  медичних  наук  України  та
Української  академії  аграрних  наук,  закладів і установ охорони
здоров'я та ветеринарної медицини з метою  комплексного  вирішення
наукових  і  практичних  завдань  у сфері боротьби з туберкульозом
людей і тварин.

Учитель: Чи знають люди, хворі на туберкульоз свої права і куди їм треба звертатися за допомогою? Що робити людям, незахищеним соціально?

Відповіді учнів.

Учитель:Розглянемо наступний аспект подолання проблеми епідемій- аспект медицини. Що нам можуть порадити медичні працівники у питаннях самозахисту і профілактики від тяжких епідемічних захворювань?

 

 

 

Учень-медик 1: Для подолання епідемії розроблена спеціальна програма.

Вона передбачає:

•               лікування, догляд та підтримка для людей, які живуть поряд з епідемічними хворобами; (наприклад, СНІД і туберкульоз)
  • розширення профілактичних послуг, спрямованих на найбільш уразливі до епідемічного захворювання групи населення;
  • створення сприятливого оточення через інформаційно-освітні заходи;
• моніторинг та оцінка стану епідемії.
  Серед різноманітних заходів у рамках Програми передбачається:
  • підтримка розвитку та впровадження національних стандартів діагностики та лікування;
  • безперервне постачання препаратів та обладнання медичного призначення з метою надання та моніторингу лікування тяжких інфекційних захворювань;
  • навчання медиків та інших спеціалістів, залучених до надання послуг з лікування, догляду та підтримки;
  • підтримка розвитку руху самодопомоги серед людей, що живуть з тяжкими хворобами(наприклад,ВІЛ), програм догляду на дому та психологічної підтримки;
  • розробка та надання послуг з профілактики інфекційних захворювань серед уразливих громад;
  • безперервне постачання необхідних профілактичних засобів;
  • сприяння кращій координації між різними аспектами національних та місцевих заходів з протидії епідемії;
  • підтримка продуктивного політичного діалогу між різними секторами, спроможними зробити внесок у подолання епідемії;
  • проведення тренінгів для різноманітних цільових груп у місті та області.

Учитель: Які існують активні форми захисту від інфекції?

Учень-медик 2: Насамперед, ви можете захистити себе вакцинацією.

Вакцина (лат. vacca — корова) — препарат, що складається з ослаблених, вбитих збудників хвороб чи продуктів їхньої життєдіяльності. Ці специфічні речовини дістали назву від противіспяного препарату, виготовленого з вірусу коров'ячої віспи. Метод щеплень за допомогою вакцин називають вакцинацією, або імунізацією.

Творцем наукової теорії запобігання інфекційним захворюванням за допомогою виготовлених в лабораторії вакцин був засновник медичної мікробіології Луї Пастер. Вперше вакцинацію було здійснено в 1796 році англійським лікарем Едвардом Дженнером, який штучно прищепив дитині коров'ячу віспу, в результаті чого ця дитина набула імунітету до натуральної віспи.

Вакцини врятували людство не тільки від віспи. Переможено тяжку дитячу хворобу поліомієліт, вакцина БЦЖ виявилася досить ефективною проти туберкульозу. За допомогою вбитих мікробів або виділених з них антигенів створюється стійкий імунітет до кору, коклюшу, правця, газової гангрени, дифтерії та багатьох інших інфекційних захворювань.

Учитель: Але ж, безпечних ліків не буває .Тому, дія вакцини також має наслідки на організми. Чи можна повністю відмовитися від вакцинації в умовах сьогодення?

Розгортається дискусія. Учні висловлюють свої думки.

Учень- медик 3 робить висновок: В даний час навколо вакцинації точиться велика кількість розмов і обговорень, на жаль, не завжди на професійному рівні. Необґрунтовані та малопрофесійні коментарі негативізують ставлення населення до вакцинації, викликаючи часті відмови та відстрочення проведення щеплень. Негативні наслідки та побічні дії після щеплення значно перебільшуються, і часто вакцинація необґрунтовано вважається причиною появи тієї чи іншої хвороби в майбутньому.
   Звісно, щоб вакцинація була успішною (а успіх вакцинації – це формування імунітету до інфекції, від якої вакцинуємось) і безпечною, необхідні певні умови, а зокрема – якісна вакцина, яку зберігали з дотриманням правил “холодового ланцюга”, правильне її проведення, адекватний стан імунної системи, відсутність гострих інфекційних процесів. Звичайно, в окремих випадках можливі поствакцинальні реакції, які певною мірою, хоч і є неприємними, як, наприклад, гарячка, проте є фізіологічними і свідчать про те, що імунна система вступила в “роботу” з отриманим матеріалом збудника і йде формування стійкого імунітету проти нього. В будь-якому випадку, ризик поствакцинальних реакцій і ускладнень незрівнянно нижчий за ризик, на який ми наражаємо своє здоров’я і життя, залишаючись незахищеними перед справжньою грізною небезпекою – інфекціями.
   Людство стало вакцинозалежним, і відмова від щеплень безперечно викличе нову хвилю небезпечних, потенційно смертельних інфекцій.
   Вакцинація – це благо цивілізації, свідчення науково-технічного прогресу, відмовлятися від неї безглуздо і небезпечно.

Виставляння оцінок.

Домашнє завдання: учні отримають картки.