Урок "Серцево-судинні хвороби та їх профілактика".

 

Розробка  уроку біології                                                   у  8  класі  за  темою:

 

«Серцево-судинні хвороби та їх профілактика»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          

 

 

 

                                                                                              Кушнір Наталія Іванівна

                                                                План-схема уроку

 

№ п/п	Етапи уроку			Трива   лість	Форми і методи	Мета діяльності
1.	Організаційна частина уроку			1 хв.	Проблемне  запитання	Мобілізація дітей до праці, створення робочої атмосфери
2.	Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів			5 хв.	Прийоми  «Донор», «Травматолог», дослід Моссо, формулювання висновків	Актуалізація знань, здобутих на попередніх уроках, проведення корекції знань
3.	Мотивація навчальної діяльності			2 хв.	Розповідь учителя, бесіда,.	Підготовка до сприйняття нового матеріалу, активізація процесу навчання, підтримання рівня пізнавальної зацікавленості,  усвідомлення мети уроку
4.		Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.	25 хв.		Самостійна робота учнів з підручником, колективне складання схеми, повідомлення учнів, формулювання висновків.	Ефективне засвоєння нового матеріалу; формування навиків індивідуальної і групової  роботи; розвиток вмінь роботи з підручником
5.             6.		Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.   Узагальнення та систематизація знань	8 хв.		Рольова гра «У кабінеті лікаря».       Вправа «Трансплантація серця»	Виявлення взаємозалежностей у вивченому матеріалі     Виявлення й корекція помилкових уявлень учнів, діагностика правильності, глибини засвоєння навчального матеріалу
7.		Підсумок уроку	2 хв.		Технологія кооперативно-групового навчання «Незакінчене речення»,  Т-схема «Я знав, я дізнався», підбиття підсумків уроку, аналіз роботи класу та окремих учнів	Формулювання висновків , аналіз досягнення мети та виконання плану уроку
8.		Домашнє завдання	1 хв.		Інструктаж до завдань в підручнику, робота над повідомленнями, розробка листівок і плакати по профілактиці хвороб	Розвиток уміння працювати з підручником та  індивідуальних   нахилів та здібностей учнів,      організація їх творчої  діяльності

 

 

 

Тема: Серцево-судинні хвороби та їх профілактика.

Мета:  дати цілісне уявлення про гігієну серцево-судинної системи, довести важливість рухової активності; розвивати вміння працювати з додатковою літературою, підручником, логічно мислити, аналізувати, осмислено засвоювати матеріал, робити відповідні висновки і узагальнення, розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення;

виховувати бережливе ставлення до власного організму та здоров'я оточуючих людей, використати міжпредметні зв'язки для мотивації навчальної діяльності, виховання гуманних почуттів.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: таблиці: «Вплив алкоголю та нікотину на серцево-судинну систему», «Серце», «Класифікація серцево-судинних хвороб».

 

                                                                  ХІД УРОКУ

І.   Організаційна частина уроку.

   Кожна хребетна тварина, яка має кров, має серце. Це сильний, потужний двигун, яке викидає у кров’яне русло поживні речовини, гази і переносить їх до кожної клітини організму.

      Енциклопедичний словник стверджує: «Серце — центральний орган системи кровообігу людини. Воно перекачує кров судинами». Серце — складне і сильне. Один його удар може підкинути склянку води на один метр. А що буде із серцем, якщо цього силача не тренувати ?

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. «Донор».

 Чому у донорів кров беруть із вени, а не з артерії ?

2. Дослід Моссо.

 

 

 

 

                                                                                                                                                            Італійський вчений урівноважив людину на горизонтальній платформі вагів і попросив:

   1) помножити два числа; 

   2) порухати пальцями ніг.

Як змінилось положення платформи у першому і другому випадках? Чому?

 

3. «Травматолог».

Визнач вид кровотечі, надай першу допомогу «пацієнту» :

- поранене плече, тече кров темного кольору;

- поранене передпліччя, кров яскраво червоного кольору, фонтанує;                                                                                                                                                                                                                                                                - «пацієнт» блідий, пульс частий і слабкий.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

         Кожні чверть години на Землі вмирають 1000 чоловік, з них — 270 від хвороб серця.

 Хвороби серцево-судинної системи є найбільш поширеними. Смертність від них становить від 49 до 54 % загального рівня. У США що три дні від аритмії раптово помирає стільки людей, скільки загинуло під час теракту у Всесвітньому торговельному центрі, —  3 тис.

     Недуги серця часто при­зводять до втрати працездатності. Якщо раніше ці хронічні хвороби були характерні лише для людей літнього віку, то нині патологічні порушення серцево-судинної системи спостерігаються навіть у молодих людей та дітей шкільного та дошкільного віку. Вони здебільшо­го набуті, тобто виникають під впливом факторів ризику.

     Всі серцево-судинні захворювання сьогодні дуже помолодшали (не лише в Україні). Якщо раніше вони турбували 60-70 - річних людей, то тепер інсульт та інфаркт уражають навіть 30-40-річних. Часто це трапляється тоді, коли людина досягла бажаного соціального статусу і вже може насолоджуватися плодами своєї праці. Найстрашніше, що це захворювання почастішало у дітей у вигляді гіпертонії, що ще кілька років тому вважалося випадком. Серед багатьох медичних проблем, які охопили людство і становлять для нього серйозну загрозу (онкологічні захворювання, туберкульоз, СНІД, мутації вірусу грипу тощо), Всесвітня організація охорони здоров’я ставить серцево-судинні захворювання на перше місце.

 ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Фактории ризику, що призводять до хвороб системи кровообігу.

Учитель:

Інформація валеологів: «Наш організм створений для 120 років життя. Якщо ми живемо менше, то це викликано не недоліками організму, а тим, як ми з ним поводимося» — стверджує американський лікар Купер.

Повідомлення учня.

Причини виникнення серцевих захворювань. Раніше система кровообігу людини була пристосована до постійних величезних витрат енергії, м'язової сили. Якщо зважати на це, сучасна людина для підтримки оптимального функціонування серцево-судинної системи має щоденно проходити не менше ніж шість кілометрів. Проте для більшості подолання такої відстані, до того ж кожного дня, є проблемою.

   Таким чином, значна частина серцево-судинних захворювань пов'язана не з перевантаженням, а, навпаки, з недостатньою навантаженістю серцево-судинної системи. Аналогію можна провести і з м'язовою системою: якщо м'язи не тренувати, вони стають слабкими. Так само і серце - це також м'яз, який потребує значних навантажень для підтримки тонусу. Звичайно, це стосується тільки здорових серця та судин.

      До речі, малорухливий спосіб життя в багатьох випадках призводить до ожиріння. Причина - надходження в організм поживних речовин та енергії більше, ніж він потребує. Як наслідок виникає розлад дихання - перший крок до серцевої та легеневої недостатності. До того ж, ризик виникнення та розвитку атеросклерозу в людей, які мають надлишкову вагу, значно вище, оскільки нетреновані судини не можуть упоратися з об'ємом крововідтоку, що постійно збільшується.

    Серцево-судинна система тісно пов'язана з нервовою. І якщо фізичне навантаження сучасної людини поступово зменшується, навантаження на психіку постійно зростає. Головним чинником такого впливу є величезна кількість інформації, яку ми щоденно отримуємо з телевізійних новин, Інтернету, преси, радіо тощо.

Проте емоції, на жаль, не завжди позитивні, тому нервова система часто перевантажена. Зв'язок нервової та серцево-судинної систем, таким чином, виявляється в тому, що будь-яка емоція викликає певну реакцію організму. А як наслідок відбуваються зміни у кровопостачанні органів. Наприклад, коли ми хвилюємось, прискорюється серцебиття, коли соромимось - червоніємо від притоку крові до обличчя тощо.

     У тому випадку, коли баланс між фізичними та нервово-психічними навантаженнями порушений, реакція на емоційне напруження стає надмірно вираженою, тривалою, набуває патологічних рис. Отже, у серцево-судинній системі починають розвиватись такі захворювання, як атеросклероз, гіпертонічна хвороба тощо.

     Серцево-судинні захворювання можуть бути зумовлені різними факторами: уродженим дефектом розвитку, травмою, запальним процесом, інтоксикацією, порушенням механізмів, що регулюють діяльність судин, тощо.

2. Хвороби системи кровообігу.

Учитель:

«Якщо тіло людину не слухається, якщо щось пригнічує людину, заважаючи радіти життю, то це початок хвороби» — пише в своїй книзі «Початок хатха-йоги» Васильєв.

 Захворювання серцево-судинної системи досить численні. Умовно їх поділяють на три групи: захворювання судин (флебіт, атеросклероз); хвороби серця (міокардит, ревматизм); захворювання серцево-судинної системи в цілому.

 

 Самостійна робота учнів з підручником, колективне складання схеми .

                                                                                                                               Схема 1.

                          Класифікація серцево-судинних захворювань

 

                        Серцево-судинні захворювання

        

    хвороби серця                              хвороби артерій                     хвороби вен

(інфаркт міокарда,                           (дистонія,                               (варикозне роз-

аритмія, пороки)                                атеросклероз,                      ширення вен,

                                       гіпертонія)                                тромбофлебіт)

 

3. Хірургія серця. Пересадка серця.

             Учитель:  Кардіологія — давня наука. Кардіохірургія ви­никла у кінці минулого століття, а лазерна хірургія серця — в кінці XX століття. Ще три століття тому вважалося, що лікар, який пробує зашити серцевий м'яз, не вартий поваги колег. Але операції на серці все ж почали робити: спочатку на собаках, а потім на людях, без наркозу, антисептиків. Тернистим був шлях цієї науки, адже, як сказав Станіслав Лем: «У природі нема нічого простого». І його доповнив Монтень: «У природи нема нічого непотрібного». А процес пізнання нескінченний.

 

Повідомлення учнів про історію кардіохірургії та її сучасні досягнення.

1. У XVII ст. знали, що із 401 відомих хвороб серця 42 виліковні. Однак із відкриттям знезаражуючих і знеболюючих засобів серце ще довго залишалося «нехірургічним» органом. У першій половині XX ст. в середньому проводилося 7 операцій на рік. В останнє десятиріччя тільки в Україні за рік реєструються кілька тисяч успішних операцій. Так народилася хірургія сер­ця. Будь-яка операція на працюючому серці дуже важ­ка. Операційне поле заливає кров, шви можуть по­рватися при скороченні серця. Хворому потрібні штуч­не дихання, масаж серця, переливання крові.

2.  Спочатку операції проводилися «всліпу», на  закритому серці. Потім виникла ідея під час операції виключати серце з кровообігу. Операції на «сухому» серці, без притоку крові, мають великі мож­ливості. Тут допоміг метод гіпертермії разом з нар­козом. У цих умовах серце зупиняється, знижується споживання його тканинами кисню. Хірург може зашити не тільки зовнішні рани, а й провести опе­рацію на клапанах. Операції на серці стали масови­ми. Українські хірурги академік А.А.Вишневський, М.І.Амосов, Б.В.Петровський зробили їх сотні.

3.  На допомогу хірургам приходить спеціальний апарат штучного кровообігу (АШК), сконструйова­ний в 1925 р. О.С.Брюхоненком. Зараз ці прилади вдосконалені. За допомогою АШК можна на дея­кий час виключити серце людини, направити кров в апарат, де вона збагачується киснем і нагнітається насосом у велику артерію. Згодом почали застосо­вувати гіпотермію. Зниженням температури тіла до +8 — 10 °С досягли повної зупинки серця. Охоло­дження затримує процеси обміну речовин і дає змогу без шкоди для організму зупинити кровообіг на час операції. Після операції АШК нагріває кров до 38 °С, нагнітає її в артерії, і серце починає нормально ско­рочуватися.

4. Американському хірургу вдалося провести опе­рацію на серці без підключення АШК. Він сполу­чив вени і артерії хворої дитини з венами і артерія­ми стегна її батька. Серце дитини було виключене з роботи на 20 хв, його роль виконувало серце дорос­лої людини. Вірменські хірурги знайшли новий спосіб укріплення серцевого м'яза після операції. Вони вперше використали синтетично-полімерну сітку з дакрону. М'яз серця, ушкоджений під час операції, обволікають дакроном.

5. Деякі вроджені пороки серця в немовлят ліку­ють шляхом операції без ушкодження грудної клітки. При цьому використовують зонд діаметром 305 мм, який вводять у серце через підшкірну вену. Тільки хірург може вилікувати так зване панцирне серце. Після запалення серцевої сумки може відбутися її ущільнення. Хірург звільняє серце від цього панцира і дає йому можливість вільно скорочуватися.                                                                                                                                                 6. В інституті серцево-судинної хірургії розроб­лені методи операцій на серці в барокамері разом з гіпотермією. Тиск у барокамері досягає 200— 300 кПа, що відповідає зануренню під воду на гли­бину 20—30 м. Таку першу операцію провели ще в 1970 р. У результаті багаторічних досліджень вста­новлено, що за підвищеного тиску кров краще на­сичується киснем і організм не відчуває кисневого голодування. Нині в барокамерах проводять операції у новонароджених з пороком серця і в літніх людей з коронарною недостатністю.

7. Весь світ був схвильований і уважно слідкував за результатами пересадки серця від людини лю­дині. Третього грудня 1967 р. була зроблена  пере­садка серця людині хірургом Крістіаном Бернардом. Він оперував згідно з методикою, розробленою ро­сійським лікарем В.П. Демиховим, але підбивати підсумки трансплантації ще рано. Кажуть, що кож­на операція ризикована, бо може статися відторг­нення органа в результаті тканинної невідповідності. Але наука подолає «тканинний» бар'єр.

8. Сміливий науковий пошук продовжується. Крістіан Бернард розробив унікальну операцію з пересадки хворому другого серця. Нині створені  штучні моделі серця. «Вживлення» штучного серця  виявилося більш на­дійною операцією, ніж пересадка чужого серця.

9. В Україні найбільших успіхів досягли кардіохірурги Київського центру під керівництвом М.М.Амосова. Тут проводяться всі можливі операції на серці. У знаменитій клятві Гіппократа головна думка — не завдати шкоди хворому, особ­ливо коли йдеться про кардіохірургію, адже серце є непарним органом і виконує надзвичайно важливу функцію в організмі. М.М.Амосов сказав, що важливо, щоб тяжкість захворювання виправдала ри­зик, а сміливість хірурга була підкріплена його та­лантом і вміннями.

 

4. Профілака хвороб системи кровообігу.

Учитель:  Щоб серцево-судинна система якнайрідше нагадувала про себе, потурбуйтесь про її здоров'я завчасно.

-Які фактори найчастіше негативно вплива­ють на серцево-судинну систему?  

Школярі формулюють 5 факторів ризику: гіподинамія, шкідливі звички (паління, алкоголь, наркотики), емоційні стреси, нераціональне харчування, забруд­нення довкілля.

Учні роблять повідомлення про гіподинамію і його вплив на серце, судини, застій крові в організмі. Спорт може пере­бороти навіть пороки серця. У чемпіона світу з бігу на великі дистанції фіна П. Нурмі був порок серця.

Учитель: Як підтримати здоров'я серця? Будь-якому захворюванню, звичайно, легше запобігти, ніж лікувати його. Змінити ставлення до свого здоров'я в цілому й роботи серця зокрема - перший, хоча й іноді не найлегший крок. Якщо ж ви все-таки вирішили піклуватись про себе, радимо прислухатись до таких рекомендацій лікарів-кардіологів.

 

Повідомлення учня  «Як підтримати здоров'я серця?».

- Уникайте шкідливих звичок.  На роботу серця та судин негативно впливає тютюн. Нікотин містить хімічні речовини, які руйнують кровоносні судини та ослаблюють легені, що може призвести до запаморочення голови й навіть інфаркту.

- Фізкультура і спорт.  Найпростіший і найефективніший засіб (до речі, найдешевший) – це рух. Не секрет, що регулярні фізичні вправи – лише близько 30 хвилин в день – допомагають запобігти ожирінню, серцево-судинним захворюванням, інсультам і навіть раку.

- Дотримуйтеся здорової дієти.  Бажано збагатити раціон клітковиною. Вона міститься у фруктах, кашах та інших продуктах. А ось від напівфабрикатів краще відмовитись. Вітамін С зміцнює капіляри і зни­жує рівень холестерину в крові. Академік А. Л. Мясніков ствер­джував, що для запобігання й лі­кування атеросклерозу людина повинна вживати по 500-1000 мг аскорбінової кислоти на день. Одна викурена сигарета нейтра­лізує в організмі 25 мг аскорбіно­вої кислоти. Якщо в щоденний раціон докласти трішки томатів – ризик серцево-судинних захворювань знижується аж на 30%.

- Уникайте стресів. Звичайно, виконати таку пораду важко. Проте є випадки, коли найменші дрібниці неймовірно дратують, а тримати себе в руках складно. Але задля свого ж здоров'я необхідно навчитись не надавати великого значення речам, які того не варті. Менше переживань – менше стресу.

- Смійтесь: вчені стверджують, що 15 хвилин сміху щодня продовжать ваше життя на 8 років.

- Доглядайте за зубами.                                                                                                                          

Тож ведіть здоровий спосіб життя, харчуйтесь правильно та корисно – і серце не підведе вас. Робити кожного дня один крок назустріч здоровому серцю набагато простіше, ніж у критичній ситуації намагатись наздогнати втрачене, ковтаючи безліч таблеток. Потурбуйтесь про себе!

 

V. Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 

Рольова гра «У кабінеті лікаря».

Уявіть себе в ролі  лікаря і за перерахованими медсестрою (іншим  учнем) симптомами встановіть діагноз.

Хворий 1. Лікарю, обстеження показали, що в цього хворого спостерігається часткове змертвіння частин м'язових клітин серця, а також порушений кровообіг у судинах серця, що й призвело до змен­шення постачання його клітин киснем та поживни­ми речовинами і часткового їх змертвіння. (Інфаркт міокарда.)

Хворий 2. Лікарю, у цього хворого спостерігаєть­ся порушення тонусу судин, у результаті чого пору­шився і кровообіг. Хворий нарікає на головний біль, втому. Він веде малорухливий спосіб життя, часто спостерігаються неврози. (Дистонія.)

Хворий 3. Лікарю, у цього хворого спостерігаєть­ся гостре порушення мозкового кровообігу, на­слідком якого є крапкові розлади його функцій. Одним із наслідків цієї хвороби може бути розрив кровоносних судин, що супроводжується кровови­ливами в мозок. (Інсульт.)

Хворий 4. Лікарю, у цього хворого підвищений артеріальний тиск. Його основна робота пов'язана  з перевантаженням, негативними емоціями та на­пруженою розумовою працею. (Гіпертонія.)

Хворий 5. Лікарю, при огляді хворого виявлено нерівномірне розширення вен. Причиною цього є вроджена слабкість венозних стінок і непов­ноцінність їхніх клапанів, що утруднює рух крові й підвищує внутрішній тиск. (Варикозне розширення вен.)

      Відомий американський учений Бол Вайт ска­зав, що якби ми використовували свій розум і свої ноги більше, а будильник і шлунок менше, то рідше страждали б від хвороб серця. 

Висновок. Для попередження хвороб серця і су­дин необхідні достатні фізичні навантаження, до­тримання режиму праці та відпочинку, правильне харчування, відмова від шкідливих звичок.

Програма здорового серця

(За Полем Бреггом) – витяги

Не пити і не палити.

Сон - основа здорового серця.

Вживати натуральну їжу, не переїдати!

Фрукти і овочі повинні становити 50% їжі.

Повільно і ретельно пережовувати їжу.

Регулярно займатися фізичними вправами.

Ходити! Дихати глибоко.

Не вступати в емоційні дискусії.

 

 

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

Вправа «Трансплантація серця»

Завдання: Уявіть собі, що ви всі лікарі-кардіохірурги. У вас в лікарні знаходяться хворі, які потребують пересадки серця; всі вони не в тяжкому стані. І є тільки одне серце для пересадки. Кому із цих хворих ви першому  пересадите серце.

       Учням вчитель роздає списки хворих у порядку зарахування до лікарні.

        Після обговорення у підгрупах представник кожної доповідає про послідовність операцій. Потрібно обгрунтувати критерії, за якими учні зробили свій вибір.

 

 Список хворих:

1. бізнесмен – 29 років, може надати лікарні  матеріальну допомогу;
2. дівчинка – 10 років, вражена дитячим церебральним паралічем;

 3) жінка – 65 років, має 6 дітей;

      4) чоловік  - 33 роки, священнослужитель;

      5) дівчина – 19 років, наркоманка, неодноразово вдавалась до спроби самогубства;

      6) чоловік – 37 років, заступник міністра;

      7) чоловік – 40 років, будівельник;

      8) жінка – 35 років, визначний лікар - онколог;

      9) підліток – 16 років, хворий на СНІД;

      10) жінка – 30 років, вчитель.

 

Висновок: необхідно підвести підлітків до думки про те, що всі люди мають однакове право на життя і лікарі повинні проводити операції у порядку зарахування хворих до клініки (якщо серед них немає тих, кому потрібна термінова операція).

       В знаменитій клятві Гіппократа головна думка – не завдати шкоди хворому, особливо коли йдеться про кардіохірургію, адже серце є непарним органом і виконує надзвичайно важливу функцію в організмі.

 

 

 

Учитель:  Серце – немов своєрідний мотор:

 Вправно працює із ранку до ночі.

 Від його сили залежить життя,

 Воно підтримки і захисту хоче.

Стреси, депресія і алкоголь -

Це вороги його – з ними борися.

Серцю своєму радість дозволь,

У довгожителі ти запишися!

                   Кроки назустріч здоров’ю зробіть –

                   І до 100 років щасливо живіть!

 

VІІ. Підведення підсумків уроку.

 

 1. Технологія кооперативно-групового навчання «Незакінчене речення».

Закінчити речення: «Мені хотілося б крикнути «Еврика!» тоді, коли ми на уроці…». Кожен наступний учасник обговорення також повинен починати свій виступ із цієї фрази.

 

2.  Т-схема «Я знав, я дізнався».

 

Я знав про серцево-судинну систему	Я дізнався про серцево-судинну систему

                                                                                                                                                                                                       Заключне слово учителя:

Прислухайся – у грудях серце стука,

Вистукує один і той же ритм,

Коли немає серця – справжня мука,

І ми без серця жити не змогли б.

Воно лежить в мішечку перикарду,

А в порожнинах – кров, як той вогонь,

А з ендокарду, міокарду, епікарду

Складається серцевий наш двигун.

Штовхає кров у плетиво судинне,

Вона ж біжить до мозку, до легень,

Життя дарує в тілі всім клітинам

Щоночі, щосекунди, кожен день.

Така робота серця – титанічна

(Життя триває наше кожну мить).

Але воно – тканинне і не вічне,

Тож, люди, серце ваше бережіть.

Здавалося б, як камінь, серце стука,

Рікою кров судинами біжить,

Але без серця жити – справжня мука,

Тож, люди, серце ваше бережіть!

 

       Відносьтесь до свого серця з повагою! І до сердець оточуючих. Це теж важливо. Ваша фізична працездатність і розумова теж, залежить від працездатності системи кровообігу.

Я вам бажаю успіхів! Сильного, благородного серця!

Щоб ваше серце завжди співало, раділо від власних успіхів  та успіхів ближніх!

 

VІII. Домашнє завдання.

1). Опрацювати матеріал  в  підручнику.

2). Підготуйте повідомлення «Зелена аптека», «Негативний вплив   нікотину  і  алкоголю на серцево-судинну систему».                                                                                                                                3). Розробіть листівки або плакати по профілактиці хвороб серця і судин.

 

 

 

 

 

 

Література:

 

 

1. Зверев И.Д. Книга для чтения по анатомии, физиологии и гигиене человека. – М. : Просвещение, 1983. – 224 с.

 

2. Зільман С. Л., Зільман В. Л., Шевченко С.М. Гігієнічне виховання учнів: Посібник для учителів. – К. :  Рад. шк., 1988. – 124 с.

 

3. Муртазин Г.М. Активне формы и методы обучения биологии: Человек и его здоровье: Кн. для учителя: Из опыта работы. – М. : Просвещение, 1989. – 192с.                                                         

 

4.Резніченко В. П. Цікава біологія. – Камянець - Подільський: «Аксіома», 2005. – 242 с.

 

5. Степанюк А., Міщук Н., Гадюк Т., Мирська Г., Барна Л. Біологія: Підручник для 9 кл. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 288 с.

 

6. Стецюк Л. І. Структуровані конспекти з біології. 8 клас.  – Навчально- методичний посібник для вчителів і школярів: - Вінниця, 2005. – 172 с. 

 

7. Хочу быть здоровым:  Справ. изд. / П. Г. Отрощенко, В. О. Мовчанюк,      И. И. Никберг и др. – К. :  Лыбидь, 1991. – 336 с.