Урок " Скарби трипільської культури"

Конспект уроку

Тема. Скарби трипільської культури

Мета. Ознайомити учнів з досягненнями  трипільської археологічної   культури; визначити хронологічні межі та особливості її існування на території України. Розкрити досягнення і значення трипільської культури в історії України. Продовжувати розвивати у школярів уміння і навички самостійно працювати з історичною інформацією, аналізувати її, робити власні висновки. Прищеплювати любов і повагу до рідної землі і її історії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання:   настінна карта «Найдавніше минуле України»,портрет Вікентія Хвойка, ілюстрації до теми, роздаткові картки, підручники Всесвітня історія,  Історія України 6 клас О.Г. Бандровський, В. С. Власов.

                           Структура уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань
3. Вивчення нового матеріалу

• Відкривач скарбів Вікентій Хвойка
• Трипільська археологічна культура
• Господарство, житло та духовне життя носіїв трипільської культури

4. Узагальнення і систематизація знань
5. Домашнє завдання

                        Хід уроку

1. Організаційний момент

   Учитель вітається з класом і перевіряє готовність учнів до уроку

2. Актуалізація опорних знань і повторення вивченого

Для повторення вивченого учитель пропонує гру «Історичне лото»

 ( Для проведення гри потрібно мати аркуш картону або магнітну дошку, розкреслені на квадрати з вписаними словами теми, і картки (наліпки) із тлумаченнями нових слів. Учень повинен знайти для кожного слова тлумачення (родова община, сусідська община, плем’я, вождь, рада старійшин, народні збори).

Аналітична бесіда:

• Поясніть причини зміни привласнюю чого типу господарювання на відтворюючий.
• Порівняйте родову общину та сусідську. Назвіть спільні та відмінні риси.
• Назвіть головні досягнення доби неоліту та енеоліту.

3. Повідомлення теми, мети уроку

  З'ясувати тему сьогоднішнього уроку допоможе хронологічна задача

У 1897 р. на українській землі було знайдено цікаву історичну пам'ятку – неподалік від Києва, біля с. Трипілля, виявили глиняний горщик, вік якого визначили в кілька тисяч років. Отже, сьогодні на уроці ми маємо дослідити і з'ясувати , кому належав знайдений горщик.

Слово учителя. Найдавніші часи в історії людства і справді приховують найбільше таємниць. Адже від тієї доби лишилося надто мало свідчень – ні імен окремих людей, ні назв народів. Тільки понівечені часом залишки людської діяльності – уламки знарядь праці, залишки давніх поселень, могильники тощо. Проте й такі пам’ятки найдавніших часів відкриваються не будь – кому.  Зрозуміти й розтлумачити їх під силу лише вченим – дослідникам минулого.

І саме у селі Трипілля що на Київщині у 1897році визначний археолог Вікентій Хвойка виявив сліди діяльності давніх землеробів, які свідчать про високий рівень розвитку даної  археологічної культури, яка за місцем першої знахідки отримала назву трипільська. Знайомство  з постаттю археолога В. Хвойки.

Учень заздалегідь готує дома повідомлення « Відкривач Трипільської культури»

Вікентій  (Честослав, Вікенс) Хвойка народився 21 лютого 1850 року в с. Семін на Ельбі в тодішній Австро – Угорщині. Його чеський рід був старовинного лицарського походження, але після однієї з битв, у якій брали участь його предки, їхній маєток було спалено, всі родові документи загинули, й вони стали звичайними поселянами. Вікентій закінчив у м. Хурдимі комерційне училище і переїхав до Праги, де захопився вивченням давньої історії та старожитностей, знайомився з відомими чеськими істориками та археологами,вивчав найпоширеніші європейські мови, читав багато спеціальної літератури. У 26 років він одружується  і переїжджає до Києва. Перші 15 років у Києві він заробляв викладанням – німецької, малювання та фехтування. Згодом зайнявся бізнесом, розбагатів на торгівлі хмелем і просом - росичкою. Захопився агрономією. Потоваришував із чеською родиною Дефорен, які мали дачу в селі Петрушки. Там Вікентій облаштував у їхній клуні агрономічну лабораторію. На жаль, у клуні 40- річного  Вікентія Хвойки сталася пожежа, в якій перетворилися на попіл Хвойчині нагороди з кількох сільськогосподарських виставок у Російській імперії, медалі, дипломи. Так було поставлено крапку на агрономії, зявилося нове захоплення – археологія. Місця для майбутніх розкопок Хвойка визначав, їздячи по селах навколо Києва. Розпитував. Чи на оранці на полях не знаходили часом якихось старовинних речей, черепків. Селяни приносили свої знахідки, показували, де їх знайшли.4 лютого 1897 року важко хворий на сухоти Хвойка у Середньому Придніпров'ї відкрив трипільську стоянку – праджерело нашої культури. Він розкопав декілька гончарних печей і 50 залишків жител – землянок. А в них – цілі й побиті керамічні посудини зі складним візерунком, глиняні статуетки людей і тварин, знаряддя праці та зброя з каменю й рогу. Їх залишили землеробсько – скотарські племена, які жили у першій половині четвертого тисячоліття до нашої ери.  Вчені визначають, що жодної культури в  Європі, в Єгипті на той час ще не існувало; були тільки найдавніші поселення шумерів у Дворіччі. Першовідкривач Трипільської культури упокоївся 2 листопада 1914р.

Робота з поняттями.

Учні записують до робочого зошита:

• Археологічна культура – це речові залишки, знайдені під час розкопок, що належать до одного історичного часу й тієї самої території, яким притаманні спільні риси. Подібність форми та оздоблення посуду, типу прикрас, особливостей будівництва жител і рис поховального обряду свідчать про спорідненість цих племен. Назви археологічних культур зазвичай походять від назв місцевостей, де було вперше виявлено типову пам'ятку.
• Трипільська культура – це сукупність археологічних пам'яток, що датується 4 – першою половиною 3 тис. до н. е. і яка займала все Лісостепове Правобережжя та Подністров'я – до Дніпра і Чорного моря, а також території сучасної Румунії і Молдови.

Під час формування поняття учитель локалізує на карті України території, про які йшлося раніше.

Наступне питання теми розглядається під час роботи в групах.

Учні об’єднуються в  3 групи, кожна з яких одержує картку із завданням, що містить тему повідомлення і план, за яким його необхідно підготувати з допомогою підручника.

Картка 1. Господарство трипільців

• Що становило основу господарського життя трипільців?
• Які культури вирощувалися?
• Які знаряддя праці використовували трипільці?

Картка 2. Житло трипільців.

• Із чого споруджували будинки?
• Як здійснювалася забудова поселень?
• Протоміста у трипільців.

Картка 3. Релігійні уявлення та розвиток мистецтва

• Основні релігійні обряди трипільців
• Які ремесла були поширені в трипільців
• Пластика трипільців – поєднання ремесла і мистецтва.

Після того, як учні виконали завдання учитель пропонує їм зіграти в гру                 « Легендо, оживи», і продемонструвати результати своїх досліджень.

Учитель :

«сподіваюся, що  ви зрозуміли кому належить горщик, який був знайдений в селі Трипілля у 1987р.»

4. Підсумки і закріплення вивченого матеріалу

« Закінчіть думку»

• Значення трипільської культури в історії України полягає в тому……….
• В Україні трипільська культура залишила певні відбитки в культурі нашого народу, такі як………………….

5. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал §7, і виконати завдання на контурній карті.