20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Інтегрований урок з теми "Козацька Україна. Богдан Зиновій Хмельницький. Національно - визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького"

Про матеріал

Матеріал розраховано на два навчальних заняття, передбачає роботу з історичними джерелами та контурною, історичною картою, в додаток винесено індивідуальну картку для кожного учня (в зошит). До розробки уроку додається презентація..


Перегляд файлу

Комунальний заклад «Таранівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів імені Героїв –широнінців Зміївської районної ради Харківської області»

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробка інтегрованого уроку для 5 класу

«Козацька Україна. Богдан Хмельницький.

Національно – визвольна війна під проводом Б. Хмельницького»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала вчитель історії

ІІ кваліфікаційної категорії

Ковцун Анна Володимирівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017 – 2018 н.р.

 

Ми візьмемо усе найкраще в себе,

Пронесемо нащадкам крізь віки.

І щоб вони сказали нам

«Спасибі» за державу,

Яку побудувати ми змогли.

Мета:– ознайомити учнів козацькою добою української історії, з причинами та подіями національно-визвольної війни, історичними джерелами про гетьмана Б. Хмельницького, умовами українсько-московського договору 1654 року;

– розвивати навички самостійної роботи з історичним документом, історичною карткою, сприяти розвитку критичного та аналітичного мислення учнів, уміння систематизувати історичну інформацію;

– виховувати учнів на принципах загальнолюдської моралі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники і посібники, історичні атласи, дидактичні матеріали, картки з завданнями, кросворд.

Очікувані результати: по завершенні уроку учні повинні вміти знаходити на карті напрямки морських походів козаків: місця розташування козацьких січей, основні переможні битви українського війська в 1648 р., показувати на карті територію Української козацької держави, стисло характеризувати історичні постаті, використовуючи текст, за текстом складати план перебігу подій.

Основні поняття  і терміни: байда, чайка, оселедець, козацькі клейноди, національна-визвольна війна, Українська козацька держава.

Основні дати:

1602-1617 р.р. – морські походи козаків

1648-1657р.р. – національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького

1651р.- Берестецька битва

1654р.- україно-московський договір

Основні поняття, дати, план уроку, схеми учні отримують на індивідуальних картках

План.

  1.     Морські походи козаків
  2.     Причини національно-визвольної війни.
  3.     Гетьман Богдан Хмельницький.
  4.     Перебіг війни та її результати.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Перевірка домашнього завдання.

1. Експрес-запитання.

-       Як називається розділ підручника, який ми з вами вивчаємо?

-       Хто такі козаки?

-       Чому Січ називали Запорозькою?

-       Яким роком датують перші відомості про українських козаків у писемних джерелах?

-       Де, ким і в якому році була споруджена перша Січ-фортеця?

-       З яким гетьманом пов’язана доба героїчних походів?

Гра «СПРИНТ». Ділимо клас на три групи (за рядами). Кожній групі пропонуємо розшифрувати слово(написане окремо на аркушах питання для кожної групи), користуючись цифрово-буквенним кодом. Хто перший відгадає слово піднімає руку.

1

абв

2

ггде

3

єжз

4

иіїй

5

клм

6

ноп

7

рст

8

уфх

9

цчш

0

щьюя

А – 187875164 – завойовники, яких приваблювали багаті міста та села працелюбного українського народу, які сповідували іншу віру - бусурмани.

Б – 867467051 – війна  Туреччини проти Польщі, в якій брали участь українськи козаки – Хотинська війна.

В – 71214219611 – Хто очолював козацьке військо в Хотинській війні? – Сагайдачний.

 Учні, які першими виконають завдання, виходять до дошки і будуть допомагати проводити гру в ролі експертів, де вивішується своєрідна «бігова доріжка», яка складається із шести клітинок-секторів.

 

 

 

 

 

6

6

6

5

5

5

4

4

4

3

3

3

2

2

2

1

1

1

Експерти-помічники отримують фломастери: перший-червоний, другий-жовті, третій-сині. Учитель почергово ставить запитання   всій групі або окремим учням. Відповідь повинна бути лаконічною. Експерти-помічники визначають її правильність і закреслюють  певні клітинки на своїх «бігових доріжках», починаючи з нижньої. Якщо група не відповідає, то експерти самі роблять відповідь і якщо вона вірна, то теж закреслюють. Створена різнокольорова діаграма дає можливість легко визначити переможця. Учні, які відповідають з міст отримають кольорові фішки.

1. Представники різних народностей, проживаючих в Криму- татари

2.Вільні люди, які населяли південно-українські степи -  козаки

3. До чого призвели турецько-татарські набіги – спустошення українських земель і зменшення населення

4. Організатор морських і сухопутних походів на початку XVII ст. проти турків і татар – Петро Конашевич-Сагайдачний

5. В  якому році відбувся похід на Кафу – 1616р.

6. Місто в Криму, де був розташований найбільший невільничий ринок – Кафа

7. Підсумок походу під керівництвом Сагайдачного на Кафу – перемога над Туреччиною, визволення чимало полонених

8. Сучасна назва Кафи - Феодосія

9. Як ви зрозуміли, чому війну під Хотином уважають подією, котра уславила українських козаків як захисників Європи? – врятували Польщу від загибелі

10. У складі якої армії козаки брали участь у Хотинській війні – польській

11. Хто очолював козацьке військо в Хотинській війні – Сагайдачний

12. Чому гетьмана Сагайдачного поляки вважають своїм національним героєм – врятував Польщу

13. Польський король виконав обіцянку перед козаками про вольності  - Ні

14. В якому віці та році відбулася Хотинська війна  - XVIIст., 1621р.

15. Коли турки запропонували переговори в Хотинській війні – кінець вересня 1621р.

16. Де розгорталися події Хотинської війни – зараз це Чернівецька область

17. У залежності від якої держави перебувало Кримське ханство - Туреччина

18. Як помер Сагайдачний – поранений у бою під Хотином, та в Києві в одному з монастирів помер

Учням, які працювали біля дошки виставляються оцінки, та тим учням, які в процесі гри отримали більше всього кольорових фішок теж ставляться оцінки, а учні, які при перевірці домашнього завдання отримали одну, дві кольорові фішки, на наступному уроці допрацюють і отримають оцінку. Відповіді проаналізувати.

2. Робота на карточках.

Карточка №1

Чому козаків визнавали вправними вояками?

План відповіді

1.     Море для козака – найважливіше випробування.

2.     Козацька артилерія.

3.     Польовий козацький табір – рухома фортеця.

Карточка №2

Чому книжка Боплана є цінним джерелом козацької історії?

План відповіді

1.     Кого, за словами Боплана, вважали справжнім козаком?

2.     Про яку козацьку хитрість перебування під водою ви дізналися?

3.     Чому про запорожців казали, що вони воюють не лише рушницями, а лопатою?

3. Відповідь біля дошки.

Розказати про добу героїчних походів козаків під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Підсумок вчителя. Виставлення оцінок.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Яким було становище українських селян?

На початку 17 ст. більшість українського населення складали селяни.

Вони перебували під гнітом іноземних панів

  1.     Причини національно-визвольної війни.

Слово вчителя

У другій половині ХУІ ст. у житті українського суспільства відбулися важливі зміни. Польські пани, користуючись зростанням цін на хліб у Західній Європі, стали непомірно багатіти. Жадоба збагачення штовхала їх на підкорення українських земель, найкращих чорноземів Європи. Наступ польських панів супровождувався зростаннями визиску українських селян,  які потрапили в повну залежність від них. Інтереси польських панів перетнулися з інтересами українських землевласників, які хотіли самостійно панувати на своїй землі. Наступ відбувся також на права й володіння козаків.

 Невдоволені й скривджені селяни, землевласники, що могли тримати в руках зброю, стали тікати  на Запоріжжя, поповнюючи лави запорізького козацтва. Козацтво, що на той час являло силу, стало зі зброєю в руках обстоювати свої права та захищати православну віру й церкву. Наприкінці 16- у першій половині 17 ст. одне за одним спалахують козацькі повстання, які становляться дедалі могутнішими.

 З моєї розмови ми з вами можемо вже виділити причини козацьких повстань.

Схема в зошит № 1

Схема в зошит № 2

Схема в зошит № 3

Після придушення козацько-селянських повстань 20-30-х років 17 ст. польські пани і король вважали, що вони нарешті приборкали козацтво і всю Україну. Із більшим завзяттям вони посилали тиск на українство. Запроваджувалися нові заборони й обмеження. Тих, хто не корився, карали. Україна стогнала під гнітом поневолювачів. Під загрозою опинились православна віра, звичаї та традиції українського народу. Українці постали перед вибором: або скоритися поневолювачам і зникнути як окремий народ, або вибороти свободу зі зброєю в руках. Для початку повстання потрібні були привід і керівник, який би спрямував цю боротьбу. Керівником повстання став Богдан Хмельницький. Історики називають цю війну Національно-визвольна -  від слів «національна», тобто всенародна, «визвольна» - так як її мета була визволити Україну від панування чужоземців.

  1.     Гетьман Богдан Хмельницький.

 (Робота учнів з ілюстрацією в підручнику(на дошці) та розповідь вчителя про зовнішній вигляд Б. Хмельницького)

Давайте  розглянемо гравюру майстра Гондіуса – Богдан Хмельницький. Зважаючи на те, що до сьогодні збереглися понад півсотні портретів Хмельницького, інколи важко зрозуміти, якою ж насправді була зовнішність гетьмана. Однак можна стверджувати, що найточніше її відтворив на своїй гравюрі гданський майстер Гондіус, адже створив він її за життя Богдана Хмельницького. Таким чином, можемо уявити собі  зовнішній вигляд нашого видатного співвітчизника. (Портрет Б. Хмельницького на дошці)

Опис Б. Хмельницького (слайд):

Тонкі брови на втомленому обличчі підкреслюють відкритий і водночас владний погляд темних очей. Високе чоло, трохи задовгий ніс, закручені донизу вуса, міцно стулені тонкі губи, неважке, але круто зрізане підборіддя. До цього можна додати свідчення сучасників, які відзначали, що Хмельницький був вище середнього зросту, мав міцну будову тіла – був «широкий у кістках».

Поведінка гетьмана засвідчувала холеричний темперамент, який досить виявлявся в рисах його характеру, так чи інакше впливав на його вчинки та дії.  Ті кому пощастило спілкуватися з ним, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю гетьмана. Сучасні історики зазначають, що Богданова різкість у судженнях і запальність у розмові поєднувалися з м’якістю і привітністю, дотепність – із мовчазністю, простота і щирість – з лукавством і мстивістю, доброта – з суворою вимогливістю і навіть жорстокістю. В його характері дивовижно сплелися воєдино відчайдушна сміливість і холоднокровна обачність, принциповість, що межувала з упертістю, й готовність до компромісу. Можна сказати, що це була цільна, але водночас суперечлива натура.

Запитання для учнів:

  •         Скажіть будь ласка, як на вашу думку така постать могла очолити Національну –визвольну війну? (відповідь учнів)

Зараз ми з вами послухаємо учнів, які нам підготували розповідь про Богдана-Зиновія Михайловича Хмельницького.

Біографія Б. Хмельницького.

 Народився майбутній гетьман 27 грудня 1595 року в родині православного шляхтича Михайла Хмельницького. 27 грудня – це день святого Теодора Начертаного, і хлопчики, народжені у цей день, одержували ім’я Богдан. Місцем народження був хутір Суботів.  Помітивши в сина великі здібності до навчання, Михайло Хмельницький вирішив дати йому освіту. Навчався Богдан в одній з монастирських шкіл Києва, а згодом у Львівському єзуїтському колегіумі. Здобувши грунтовну освіту, оволодівши польською та латинською мовами. Б. Хмельницький став освіченою людиною того часу. Та не в науку повела його доля.

Повернувшись зі Львова, Богдан був записаний до козацького реєстру. Разом із батьком узяв участь у війні з турками 1620-1621рр. (Хотинська війна). У битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив у полон, де пробув 2 роки. Там він оволодів турецькою мовою. Повернувшись до дому, знову вступив на службу, брав участь у війнах із Московською державою, Туреччиноюю. Та вірна служба польському королю не вберегла його від свавілля польських панів. Чигиринський підстароста Чаплинський зазіхався на маєток Хмельницького. Навіть грамота від короля не спинила Чаплинського. За відсутності Богдана він напав на Суботів, вигнав родину Хмельницького, а його молодшого сина забив до смерті. Так на власній долі Хмельницький зрозумів, що захистити українців від панського свавілля ніхто не зможе, крім козаків. Після цього випадку він взявся за зброю проти Польщі: «Невже залишимо в біді наших братів? Я всюди бачив страшні утиски. Нещасний народ просить допомоги…»,- із такими словами звернувся він до своїх соратників,  із вірними козаками рушив Б. Хмельницький на Січ, де козаки обрали його гетьманом і стали готуватися до війни з Польщею.

Навесні 1648р. козацьке військо виступило в похід на чолі з Хмельницьким.

У роки війни Богдан Хмельницький виявив талант полководця і державного діяча.  Жодний з історичних діячів нашого народу не може зрівнятися з Богданом Хмельницьким за кількістю створених праць про нього. У повсякденному житті гетьман був дуже скромною людиною. Він носив простий козацький одяг і лише під час урочистостей чи дипломатичних прийомів одягав коштовне вбрання.

Гетьманський палац у Чигирині не відзначався якоюсь особливою пишністю. Хмельницький вживав ту їжу, що й інші козаки, не відмовлявся від міцних напоїв. Його захоплення були голуби. Після смачного обіду чи вечері гетьман курив турецьку люльку, міг зіграти на бандурі. Богдан не мислив свого життя поза Богом. «Усе на світі, і добре і лихе, діється з волі Божої», - говорив гетьман. Важливе місце у житті Богдана посідала сім’я.

 Помер Богдан Хмельницький 27 липня 1657 року у Чигирині. Смерть його настала, як вважають деякі літописці від отруєння якимось молодим шляхтичем, що начебто підсипав під час вечері отруту у склянку Хмельницького. Є думка, що у нього скоївся крововилив, у нього до цього протягом тривалого часу боліла голова, що спричинило у 1656 році інсульт, який згодом прикував його до ліжка. Згідно з волею гетьмана, поховання відбулося в його рідному хуторі Суботові 25 серпня 1657 року, тобто через чотири тижні після кончини. Це було зроблено для того, щоб на похороні могли бути присутніми представники всього Війська запорозького. При величезному напливі народу відбулося офіційне поховання тіла Б. Хмельницького у місцевій Ільїнській церкві.

Слово вчителя Образ гетьмана став джерелом натхнення для багатьох письменників і композиторів, художників і кінематографів. Богдан Хмельницький стояв біля витоків творення українським народом незалежної держави, і в цьому полягає великий сенс його буття, це визначило його місце в історії…

  1.     Перебіг війни та її результати.

Коментоване читання матеріалу підручника «Початок війни і перші перемоги» (стор.92-94). Під час читання з’ясовуються перші походи і перемоги війська Б. Хмельницького. Робота з картою, показати на карті основні походи та перемоги війська Б. Хмельницького (Жовті Води, Пилявці)

Слово вчителя

Із прочитаної статті ми довідалися про тріумф, тобто блискучу перемогу козаків, очолених Хмельницьким у перших битвах визвольної війни. На визволених територіях вводились козацькі порядки, що свідчить про утвердження Української козацької держави, вона називались Військом Запорізьким. Війна тривала майже 10 років. Звісно, польські можновладці не збиралися зрікатися без бою своїх українських володінь. Тож війна була жорстокою та запеклою. Які випробування випадали на долю козаків-повстанців. Одним із таких випробувань стала Берестецька битва. 

Берестéцька б́итва — велика битва, що відбулась біля містечка Берестечко (сучасна Волинська область) 1651 року між військами польського короля Яна Казимира II і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками (хан Іслам-Гірей III) і тривала протягом 28 червня 10 липня.

Битва закінчилась перемогою польського війська.

Причиною поразки козацького війська було те, що татари полишили поле бою захопивши з собою Богдана Хмельницького.

Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну.

Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної поляками раніше. Війська були розставлені цього разу незвичним німецьким способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю.

І зараз ми з вами заслухаємо археолога, які улітку 1970 р. на місці Берестецької битви провели археологічні розкопки.

Виступ учня - археолога

Улітку 1970 р. на місці Берестецької битви почались археологічні розкопки, результати яких дали можливість відтворити картину відступу козацьких військ через болотисту річку. Під час розкопок були знайдені  останки будівль по наказу Івана Богуна дамби для відступу, скелети загиблих на переправі козаків і коней. Зібрана унікальна колекція козацьких речей, що збереглися в торфяному грунті. Вивчаючи останки загиблих воїнів, учені встановили, що всі вони загинули зі зброєю в руках під час запеклого бою. Пощастило знайти козацький порох, козацькі речі з дерева і шкіри, колекція з ложок, ручки, яких прикрашені різьбленням. На місці Берестецької битви були знайдені і перші українські чоботи  17 ст. В послідуючі роки їх знайдено більш 200. Деякі чоботи до даного часу зберегли запах дьогтю, котрим змазували їх козаки.

  1.     Переяславська Рада.

Слово вчителя – Розтерзана, знесилена Україна шукала порятунку. Воюючи проти Польщі, Хмельницький постійно шукав союзників. На татар покластися він не міг, оскільки вони постійно зраджували козаків. З 1651 року гетьман почав вести переговори з московським царем про можливий союз. І аж в січні 1654 року  до Переяслава прибули російські посли. Богдан Хмельницький змушений був укласти угоду з Московським царством. Послухаємо дослідника, який вивчав цю подію.

Розповідь учня - дослідника

Тривала війна з могутньою Річчю Посполитою вкрай виснажила сили молодої української держави. Поляки не бажали миритися з втратою України. У пошуках союзників у боротьбі Б. Хмельницький вирішив звернутися до Московської держави. Після тривалих роздумів московський цар погодився взяти «під свою руку» Україну. Для розгляду питання протекції московського царя 8 січня 1654р. у Переяславі відбулась козацька рада, яка підтримала пропозицію Хмельницького. Після Переяславської ради відбулись тривалі переговори, які завершились укладенням Березневих статей 1654р., за якими Українська держава зберігала свою територію, засади політичного і державного устрою, станові права і привілеї населення. Але українці ставали залежними від царя, що виражалось у сплаті данини, часткових обмеженнях у відносинах з сусідніми державами; у Києві й Чигирині розміщувались московські війська. До того ж  у грудні 1656р. Московська держава й Польща уклали між собою перемир’я, поділивши українські землі. Це було грубе порушення положень Березневих статей. Б. Хмельницький зрозумів, що союз із Москвою нічого доброго не несе для України. Але смерть гетьмана не дозволила реалізувати плани позбутися цього союзу.

Слово вчителя

Так Б. Хмельницький надіявся, що знайде союзника в Московській державі але помилився. 27 липня Богдан Хмельницький помер. Давайте відкриємо підручник на стор.98, та прочитаємо, як описав цей сумний день козацький літописець Григорій Граб'янка.(читання статті в підручнику)

ІV. Закріплення нових знань учнів.

Закріпити нові знання учням допоможуть тестові завдання, які оформленні на таблиці.        Запитання:

  1.     Коли розпочалася Національно-визвольна війна?

А. 1610р.  Б. 1630р.  В. 1648р.

2. Скільки років тривала Національно-визвольна війна?

А. Два роки  Б. П’ять років В. Десять років

3. Проти чийого панування була спрямована Національно-визвольна війна?

  А. Проти литовського

  Б. Проти турецького

  В. Проти польського

4. Національно-визвольну війну проти польського панування очолив

  А. Петро Сагайдачний

  Б. Дмитро Вишневецький

  В. Богдан Хмельницький

4. Чому одна з битв 1651р. увійшла в історію під назвою Берестецької?

  А. Бо відбувалася біля міста Берестечка

  Б. Бо відбувалася біля містечка Берестечка

5. Чим закінчилася Берестецька битва?

  А. Жодна зі сторін не здобула перемоги

  Б. Перемогли  козаки

  В. Перемогли поляки

Розв’язати кросворд.

 

 

 

Ч

И

Г

И

Р

И

Н

 

 

 

П

И

Л

Я

В

Е

Ц

Ь

К

А

 

 

 

 

 

 

С

О

Т

Н

И

К

 

 

 

 

 

Х

М

Е

Л

Ь

Н

И

Ц

Ь

К

И

Й

 

 

 

 

 

М

О

С

К

О

В

І

Я

 

 

Б

У

Л

А

В

А

 

 

 

 

 

К

О

Р

С

У

Н

С

Ь

К

А

 

 

 

Кросворд

1.     Місто, що було столицею Української козацької держави за часів Б. Хмельницького. (Чигирин)

2.     Одна з найважливіших переможних битв Б. Хмельницького. (Пилявецька)

3.     Посада у Війську Запорізькому. (Сотник)

4.     Прізвище гетьмана, що очолив Національно-визвольну війну (Хмельницький)

5.     Держава, з якою Б. Хмельницький уклав угоду 1654 р.? (Московія)

6.     Один із атрибутів козацьких клейнод. (Булава)

7.     На початку листопада 1648 р. українські війська перемогли в урочищі Жовті води, у Пилявецькій битві та … (Корсунській).

V. Підсумки уроку

  1.     Наприкінці уроку вчитель повертається до запитання на дошці:

Чому Національно-визвольну війну визначають як одну з найважливіших подій української історії? (відповіді учнів)

Заключне слово вчителя

Національно-визвольна війна сприяла відродженню української держави. Ця війна та ім’я її керівника Богдана Хмельницького залишили незгладимий слід в історичній пам’яті українського народу. Традиції тієї звитяжної пори стали живильним середовищем для наступного розвитку визвольних змагань українців. І на прикладі

Національно-визвольної війни  мені хочеться сказати, що війна – це пережиток минулих епох, їй не місце в сучасному надто крихкому світі.

І зараз підведемо підсумок нашого уроку, учні (назвати прізвища), які допомагали мені в проведенні уроку отримають по 11 балів.

VI. Домашнє завдання

  1.     Опрацювати матеріал підручника, читати, переказувати, нанести на контурну карту: 1) напрямки морських походів козаків; 2) місця розташування січей; 3) битви визвольної війни.
  2.     Спираючись на отриманні знання, поміркуйте, чи виправдалися сумніви Б. Хмельницького.

 

 


Індивідуальна картка (кожному учню в зошит)

Тема уроку:

Козацька Україна. Богдан Хмельницький

Основні поняття  і терміни: байда, чайка, оселедець, козацькі клейноди, національна-визвольна війна, Українська козацька держава.

Основні дати:

1602-1617 р.р. – морські походи козаків

1648-1657р.р. – національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького

1651р.- Берестецька битва

1654р.- україно-московський договір

План.

1)Морські походи козаків

2)Причини національно-визвольної війни.

3)Гетьман Богдан Хмельницький.

4) Перебіг війни та її результати.

Причини козацьких повстань:

Утиски козацтва, наступ на його права.

Нищення української православної церкви, спроба покатоличення українців.

Посилення утисків українського селянства з боку польських панів.

 

Які ж особливості мали ці козацькі повстання:

Масове позакозачення та участь селян і мещан у повстаннях.

 

Боротьба проти панського поневолення та встановлення козацьких порядків.

Боротьба за національне визволення й захист  православної віри.

 

 

Результати повстань:

 Не зважаючи на те, що повстання були придушені, вони сприяли

поширенню серед населення ідей національного визволення,

 

набуттю досвіду збройної визвольної боротьби,

 

козацтво остаточно сформувалося як окремий стан суспільства зі своїми правами, привілеями та інтересами.

Тема уроку:

Козацька Україна. Богдан Хмельницький

Основні поняття  і терміни: байда, чайка, оселедець, козацькі клейноди, національна-визвольна війна, Українська козацька держава.

Основні дати:

1602-1617 р.р. – морські походи козаків

1648-1657р.р. – національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького

1651р.- Берестецька битва

1654р.- україно-московський договір

План.

1)Морські походи козаків

2)Причини національно-визвольної війни.

3)Гетьман Богдан Хмельницький.

4) Перебіг війни та її результати.

Причини козацьких повстань:

Утиски козацтва, наступ на його права.

Нищення української православної церкви, спроба покатоличення українців.

Посилення утисків українського селянства з боку польських панів.

 

Які ж особливості мали ці козацькі повстання:

Масове позакозачення та участь селян і мещан у повстаннях.

 

Боротьба проти панського поневолення та встановлення козацьких порядків.

Боротьба за національне визволення й захист  православної віри.

 

 

Результати повстань:

 Не зважаючи на те, що повстання були придушені, вони сприяли

поширенню серед населення ідей національного визволення,

 

набуттю досвіду збройної визвольної боротьби,

 

козацтво остаточно сформувалося як окремий стан суспільства зі своїми правами, привілеями та інтересами.

 

 

doc
Додано
2 квітня 2018
Переглядів
637
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку