Урок "Складання та записування підписів під серією малюнків «Мандрівка Львовом»"

Міністерство освіти і науки України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок розвитку зв’язного мовлення

у 2 класі

 

«Складання та записування підписів під серією малюнків «Мандрівка Львовом»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала :

вчитель поч. класів

КНВК школи-садка №94

м. Львова

Мацько Ірина Гнатівна

 

 

 

Львів

 

Тема :  Складання та записування підписів під серією малюнків «Мандрівка Львовом» .

            ( підготовкою до даного уроку є автобусна екскурсія містом)

Мета :  вчити дітей складати та записувати підписи під серією малюнків , які можуть слугувати планом розповіді ; виділяти головне у зображенні та тексті ; розвивати уміння переказувати почуте ; увагу і спостережливість ; зв`язне мовлення ; розвивати любов до рідного краю , прагнення більше знати про рідне місто Львів , бажання милуватися красою довкілля .

 

Навчальні цілі :  уважно стежить за усними відповідями однокласників ; доповнює речення одним – двома словами за змістом  ; розуміє значення почутих слів , словосполучень , речень ; відтворює елементи фактичного змісту прослуханого ; знає і записує назву рідного міста  , вулиці , на якій мешкає ; встановлює логічну послідовність подій .

 

Обладнання : картини і зображенням Львова ; маски і костюми Лева – мудреця і Левчика, книги про Львів .

                                                   Хід уроку

І. Організаційний момент

Знову день почався ,діти.

Всі зібрались на урок .

То ж пора нам поспішати –

Кличе в подорож дзвінок .

Сьогодні в нас урок незвичний ,

Святковий – гості будуть в нас

У рідне місто помандруєм

Нехай навчить усіх він нас .

ІІ. Оголошення теми і мети уроку .

• Дорогі діти , сьогодні на уроці ми знову помандруємо Львовом . Дізнаємось більше про наше рідне місто . Основне наше завдання – дібрати влучні підписи до малюнків.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності .

Екскурсію містом – музеєм водити

Кожен львів`янин має уміти .

Тож не лінуйся , книги читай ,

Міста історію пильно вивчай .

IV. Актуалізація чуттєвого досвіду дітей .

Бесіда :

• Нещодавно ми побували на екскурсії . Що вам найбільше сподобалось ?

(відповіді учнів)

V. Розвиток теми .

1. Слухання легенди .( додаток 1)

      2.    Бесіда :

• Які леви збираються на зібрання ?
• Хто головує на зборах ?
• Кого нагадують ці леви ?

 

3. Розповідь творів вивчених напам ять.

Учень :

Серед левів на зібранні

Відрізняється мудрець .

Це історик є тутешній

Добрий і розумний лев .

Лев-історик добре знає

Що? Коли? й хто будував ?

Та й про все у книзі пише

Щоби люд про усе знав .

 

Учениця :

Приїжджають гості в місто ,

І львів`яни , що ростуть –

Хай історію всі знають

А не просто містом йдуть .

Є у Львові древні мури ,

Вежі , площі і вали ,

І оздоблені каплиці ,

Кам`яниці і церкви .

 

Учень :

Ще у Львові є театри ,

Гарні парки і ставки .

У музеї , цирк , цукерню –

Зайдуть діти залюбки .

 

Знає лев про Львів багато ,

Пише книгу день при дні .

А сьогодні просить щиро :

«Діти , поможіть мені ».

 

4.  Зустріч з казковими героями , з метою збагачення знань по темі уроку .

Лев-мудрець :

Знаю добре я малята ,

Що недавно , у ці дні ,

На екскурсії ви були

І про місто своє чули ,

Слухали уважно всі .

Тож сьогодні , щиро прошу ,

Помандруємо разом

І запишемо де були

В зошит золотим пером .

 

Учитель :

Чи готові ви , діти , допомогти ?

 

Левчик :

А про мене ви забули ?

Чи то може і не чули ?

Що у Львові я живу –

З усіма дітьми дружу .

Левенятко я , дитина ,

Мандрувати теж люблю .

І про місто своє знаю .

Вам також щось розкажу .

 

Лев –мудрець :

Дуже просимо  тебе, левенятку , розказати щось цікаве про Львів .

 

Левчик :

Довго я не розумів, 

Звідки в міста назва – Львів.

Брата старшого питаю:

-  А ти знаєш?

Каже:

- Знаю. Князь був,

Галицький Данило.

Сім віків перекотило,

Як дзвеніла княжа слава,

Та не тільки в славі справа:

Сумував князь, що один...

Народився в князя син!

-  Сильним будь, наш рід прослав! 

Левом сина князь назвав.

Щоб віки жила ця днина,

Місто князь як збудував,

Дав йому імення сина.

Так от... З княжих ще часів

В міста горда назва – ЛЬВІВ.

 

 

 

Лев-мудрець :

Левчику , ти молодець . Добре засвоїв історію свого рідного міста . А сьогодні допоможи мені перевірити чи знають діти про своє місто

 

Левчик :

Із задоволенням.

 

5. Гра «  Що?Де?Коли? » .

 

Лев-мудрець :

Пропоную вам пограти гру .

•  Назви назву своєї вулиці .
•  Яка головна вулиця міста Львова ?
•  На якій річці побудований Львів ?
•  Назви музей старовини під відкритим небом .
•  Як називається головна площа міста ?
•  Хто побудував місто Львів ?
•  Пам`ятники яким видатним людям є у місті Львові ?

( учні по черзі відповідають.  Однокласники уважно слухають . виправляють і доповнюють відповіді)

Левчик :

Добре виконали ви завдання Лева-мудреця . Але і я вам приготував завдання – хитринки .

6. Завдання на виділення суттєвого .

 

Завдання 1 :

 Випишіть речення які пов`язані зі Львовом :

 У нашому місті є Стрийський парк .

У місті є підземний трамвай – метро .

Через місто протікає річка Дніпро .

Біля підніжжя Високого Замку простягається парк Знесіння .

Оперний театр побудований на річці Полтві .

 

Завдання 2 :

 Подумай , до якого малюнка підійдуть такі словосполучення :

Головний вокзал , площа Ринок , пам`ятник Тарасу Шевченку , театр опери та балету імені Соломії Крушельницької , пам`ятник Маркіяну Шашкевичу , Шевченківський гай .

(словосполучення записані на листочках, учні прикріплюють їх під  малюнками на дошці)

Завдання 3 :

 Розкажіть , що вам відомо про місця і споруди зображені на малюнках .

 

7. Усний переказ почутого на екскурсії та прочитаного .

Запрошуємо до дошки юних екскурсоводів , які проведуть нам екскурсію по Львову .

(Відповіді учнів підготовлені завчасно) .

          І учень :

Головний вокзал був побудований у 1903 році . Пасажирський двірець збудований на місці давньої станції . Головний залізничний вокзал називають воротами у старовинне місто . Перед приміщенням залізничних кас і залів очікування є фонтан та клумби .Із головного вокзалу відправляються поїзди у різні куточки України, а також і за кордон. (у Росію, Польщу)

 

ІІ учень :

Свою розповідь я розпочну від театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.  Він будувався з 1897 по 1990 рік за проектом архітектора Зигмунда Горголевського . Театр оздоблений фігурами Трагедії та Комедії . Великі мідні скульптури , що вінчають фронтон – Слава , Трагедія і Музика – роботи талановитого українського скульптора П. Війтовича.Зал розрахований на 1100 місць.

У 1984 році в театрі завершились реставраційні роботи , що тривали 6 років . Театр-один з найкращих театрів світу. Побудований на річці Полтві.

 

ІІІ учень :

Пам`ятник Тарасу Григоровичу Шевченку у Львові було відкрито 24 серпня

1992 року . На початку 80 – их років розпочався збір грошей на пам`ятник . Після кількох етапів конкурсу переміг проект скульпторів Володимира та Андрія Сухорських та архітекторів Ю.Диби та Ю .Хромея . Зібраних грошей бракувало , і на допомогу прийшли українці з діаспори . Василь Іваницький організував збір коштів та виготовлення монументу в Аргентині . Відлита скульпура була доставлена морем до Гамбурга , а звідти перевезена до Львова . Відкриття пам`ятника відбулось в присутності сотень тисяч людей .

 

IV учень :

Старий Львів – це перш за все Ринок.Назва його походить в німецького слова «ring» , що означає коло . Розмір цієї площі 142 на 129 метрів . Майже на кожному будинку тут охоронна дошка «Пам`ятка архітектури » .Сорок п`ять будинків на одній невеликій площі , сорок п`ять пам`яток архітектури – це унікальний музей під відкритим небом . Майже у всіх будинках західного фіртеля знаходяться магазини. На площі Ринок стоять чотири фонтани зі скульптурами Нептуна , Адоніса , Діани і Амфітрити . Найбільш давня згадка про ратушу відноситься до 1381 року . Збудована за проектом Ю.Маркля , Ф.Третера і А.Вондрашки вежа стала символом міста а у 1852 році на ній було встановлено годинник .

 

(учні слухають і доповнють розповіді).

8.Творча робота з серією малюнків . (колективна )

• Як можна назвати кожен малюнок ?

(Львівський оперний театр , пам`ятник Тарасу Шевченку , фонтани на площі Ринок , головний вокзал , львівська ратуша )

9.Складання плану , розміщення у певній послідовності підписів під серією малюнків та запис їх у зошит . (колективне складання плану під керівництвом вчителя ) .

План

1. Левчик на вокзалі .
2. Славний оперний театр .
3. Шевченко у Львові .
4. Вежа ратуші – символ міста .
5. Фонтани на площі Ринок .

 

10. Напутнє слово гостей .

Лев-мудрець :

От і втішили сьогодні

Ви старого мудреця .

Вироста розумна молодь

Варта гідне майбуття .

 

Бо історію хто знає

Свого міста , де зроста ,

Той шанує , той плекає ,

Пам`ять з роду не згаса .

 

Всім розказуйте ви , діти ,

Те , що знаєте самі .

Мудрі книги теж читайте

І вивчайте рідний Львів .

VI. Підсумок уроку .

- Чи сподобався вам урок ?

- Що ви навчилися ? (складати підписи під серією малюнків)

- Чи сподобались вам наші гості ? Чим ?

Учень: Ми - нащадки Данила ,

Ми – львів`яни , а це важливо .

Ми вчимося своє шанувати ,

Прагнем все , що є в світі пізнати

Ми історію Львова вивчаєм ,

Часто рідним містом гуляєм ,

 

Разом з друзями склали ми план .

Збережемо одержаний дар .

 

Вчитель: Дорогі діти , любіть своє місто , вивчайте його історію , зростайте розумними і гордіться Львовом .

 

 

                                                                                                                             Додаток 1

                                                     Легенда

« Таємниця львівських левів »

 

Чи за­мис­лю­ва­лись ви ко­ли-не­будь, чо­му й звід­ки у Льво­ві так ба­га­то ле­вів? Стар­ші лю­ди ка­жуть, що і не ле­ви це зов­сім.

Як­що уваж­но при­ди­ви­тись до сим­во­лів на­шо­го міс­та, мож­на  по­мі­ти­ти, що во­ни на­га­ду­ють лю­дей. І це не ви­пад­ко­во — ад­же це ко­лиш­ні львів­'я­ни, які в сво­є­му жит­ті щось зро­би­ли для сво­го міс­та. Се­ред них є пра­ви­те­лі й прос­ті го­ро­дя­ни.

Іс­нує од­на ніч у ро­ці, ко­ли всі львівсь­кі ле­ви зби­ра­ють­ся у по­та­єм­но­му міс­ці. А на свої зіб­ран­ня во­ни зап­ро­шу­ють ли­ше тих львів­'ян, які тво­рять доб­ро для міс­та Ле­ва, і роз­по­ві­да­ють їм свої іс­то­рії.

Го­ло­вує на цих збо­рах лев з Ви­со­ко­го Зам­ку, ку­ди він пот­ра­пив з-під ста­рої ра­ту­ші. Це по­важ­ний го­ро­дя­нин, який, не шко­ду­ю­чи влас­но­го жит­тя, всту­пив у бій з роз­бій­ни­ка­ми й вря­ту­вав жит­тя бур­го­міс­тра. Піс­ля цьо­го по­руч із вхо­дом до ра­ту­ші, на ви­со­ко­му кам­'я­но­му стов­пі, з'я­вив­ся лев, що три­мав у ла­пах щит з на­пи­сом: «Від вдяч­них львів­'ян».

Усі за­ти­ха­ють, ко­ли з'яв­ля­єть­ся Лев-ві­щун, який ко­лись слу­жив флю­ге­ром, а ни­ні су­мує у му­зеї. Зо­ло­тий блиск і ко­ро­на свід­чать про йо­го ви­нят­ко­вість. А й справ­ді, ко­ли він ще був лю­ди­ною, то зас­лу­жив по­ва­гу го­ро­дян за те, що вмів пе­ред­ба­ча­ти по­ве­ні, по­же­жі та ін­ші ли­ха. А ко­ли став ле­вом — йо­го роз­та­шу­ва­ли на шпи­лі ра­ту­ше­вої ве­жі, де він і на­да­лі слу­жив львів­'я­нам. Як­що до міс­та наб­ли­жа­лись во­ро­ги, то Лев-ві­щун па­дав з да­ху в той бік, звід­ки слід бу­ло очі­ку­ва­ти не­без­пе­ку.

Він час­то роз­по­ві­дає про сво­го по­міч­ни­ка — ма­лень­ко­го хлоп­ча­ка, який од­но­го ра­зу, по­мі­тив­ши во­ро­жі за­го­ни, що су­ну­ли на Львів, пер­шим спо­віс­тив го­ро­дян про не­без­пе­ку. І зго­дом, на ста­рій ра­ту­ші, во­ни теж бу­ли по­руч. Хлоп­чак був ле­вом, у па­щу яко­му вкла­да­лась сиг­наль­на сур­ма. Але від­то­ді, як за­ва­ли­лась ве­жа ста­рої ра­ту­ші, йо­го ніх­то не ба­чив.

Вхід до по­та­єм­но­го міс­ця пиль­ну­ють два мар­му­ро­ві ле­ви — ко­лиш­ні во­ї­ни, які за­ги­ну­ли, бо­ро­ня­чи вхід у міс­то. Тра­пи­лось так, що во­рог вже де­кіль­ка тиж­нів три­мав Львів в об­ло­зі. Од­ні­єї тем­ної но­чі зрад­ник від­крив один з вхо­дів у міс­то. Ли­ше два муж­ні во­ї­ни всту­пи­ли у бій. Во­ни не про­пус­ка­ли во­ро­га, до­ки з міс­та не пі­дій­шла під­мо­га.

На сво­їх зіб­ран­нях по­люб­ля­ють ле­ви по­кеп­ку­ва­ти з двох бра­тів-сід­ля­рів, які за жит­тя бу­ли нас­тіль­ки друж­ни­ми, що й ста­ли ле­вом з од­ні­єю го­ло­вою та дво­ма ту­лу­ба­ми на ро­зі ву­лиць Га­лиць­кої та Ста­ро­єв­рейсь­кої. Бра­ти не ли­ше бу­ли вправ­ни­ми ре­міс­ни­ка­ми, а й доб­ри­ми по­рад­ни­ка­ми для го­ро­дян.

У най­тем­ні­шо­му кут­ку, на­че при­вид, зай­має своє міс­це лев, який ні­ко­ли не ба­чить ден­но­го світ­ла, — лев з пе­че­ри Свя­то­юрсь­кої го­ри. Ко­лись він був во­ї­ном, во­ло­да­рем мо­гу­тньої дер­жа­ви, але зго­дом від­рік­ся від сві­ту і став пер­шим львівсь­ким мо­на­хом та осе­лив­ся в од­ній з пе­чер. Від­то­ді го­ру ста­ли вва­жа­ти свя­тою, а зго­дом над пе­че­ра­ми зве­ли цер­кву Свя­то­го Юра.

Єди­ним, хто не при­хо­дить, а при­лі­тає на та­єм­не міс­це, є кри­ла­тий лев-іно­зе­мець, що не ви­пус­кає зі сво­їх лап кни­ги. За людсь­ко­го жит­тя він ба­га­то по­до­ро­жу­вав. Про­те зі всіх міст сві­ту він об­рав Львів і осе­лив­ся у ньо­му на­зав­жди, і, бу­ду­чи кон­су­лом, зап­ро­шу­вав до Льво­ва куп­ців з ці­ло­го сві­ту, які при­во­ди­ли сю­ди ба­га­ті ка­ра­ва­ни то­ва­рів.

Жод­не зіб­ран­ня не об­хо­дить­ся без час­ту­ван­ня. При­го­щає всіх лев-кор­чмар, який на­віть при та­кій по­важ­ній пуб­лі­ці не ви­пус­кає з па­щі ви­ног­рад­не ґро­но. Це був чо­ло­вік ве­се­лої вда­чі, він до­по­ма­гав вбо­гим та го­ду­вав го­лод­них. Йо­го кор­чму при ву­ли­ці Русь­кій зна­ло все міс­то. Ма­буть, то­му і се­ред ле­вів у ньо­го так ба­га­то дру­зів.

У всі ча­си особ­ли­во ша­но­ва­ні ле­ви — це бу­дів­ни­чі Льво­ва. На зіб­ран­нях во­ни ве­дуть су­пе­реч­ки про су­час­не ар­хі­тек­тур­не об­лич­чя міс­та. І су­му­ють, ко­ли хтось з їхньо­го ко­ла не при­хо­дить, зник­нув­ши на­зав­жди ра­зом з чер­го­вим зруй­но­ва­ним бу­дин­ком.

На від­мі­ну від ле­вів-оди­на­ків, пред­став­ни­ки ба­га­тьох львівсь­ких ро­дин при­хо­дять ці­ли­ми лев­'я­чи­ми ро­ди­на­ми. Кож­на з них має свою ба­га­ту та не­пов­тор­ну іс­то­рію. Це ме­це­на­ти, ду­хов­ні нас­тав­ни­ки, ді­я­чі куль­ту­ри, пись­мен­ни­ки, му­зи­кан­ти, ху­дож­ни­ки… Ця стро­ка­та пуб­лі­ка кро­кує кам­'я­ни­ми, де­рев­'я­ни­ми, скля­ни­ми, шов­ко­ви­ми та па­пе­ро­ви­ми но­га­ми.

У цю ніч не­на­дов­го во­ни по­ки­да­ють львівсь­кі пло­щі, ву­ли­ці, му­зеї, квар­ти­ри, щоб зран­ку зно­ву зай­ня­ти своє міс­це.

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

              Катедральний собор святого Юра

Головний вокзал

 

 

 

 

 

 

 

Пам`ятник королю Данилу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література :

 

1. Програма середньої загально-освітньої школи . 1-4 класи : www.mon.gov.ua
2. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі .– Тернопіль;Астон ,2005 .-352 с.
3.   Наочний матеріал взято із :

  www.vk.com

  www.kruiz-tur.com

  www.tripua.info

  www.charnetskyj.org.ua

  www.luchesk.com.ua

 

4. Марія Лукашкевич .Усе це – мій Львів. – ТзОВ ВТФ «Друксервіс» 2010 . – 31 с.

5. Таємниці міста Лева : Книга для читання / Укладачі О.Волосевич , О.Даниленко . – Вид. 2-е , доп. .-

Львів : Аверс , 2007 . – 376 с.

6. В.С.Вуйцик.Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. – Львів :Каменяр,1991. – 175 с.