Урок "Сліпий музикант" В. Короленко

Про матеріал

Тема уроку. «Йому вклоняється у шані Україна». Короткі відомості про В. Короленка. В.Г.Короленко і Україна. Сюжет повісті «Сліпий музикант»

Мета уроку: ознайомити учнів із окремими фактами життєвої і творчої біографії письменника, з його сприйняттям України; розвивати вміння виразно читати, висловлювати свої думки; вдосконалювати навички роботи над художнім текстом; виховувати почуття любові до рідної землі, гордості за неї.

Перегляд файлу

Розробки уроків з теми «Людські стосунки» ( 6 клас)

Тема уроку. «Йому вклоняється у шані Україна». Короткі відомості про В. Короленка. В.Г.Короленко і Україна. Сюжет повісті «Сліпий музикант»

Мета уроку: ознайомити учнів із окремими фактами життєвої і творчої біографії письменника, з його сприйняттям України; розвивати вміння виразно читати, висловлювати свої думки; вдосконалювати навички роботи над художнім текстом; виховувати почуття любові до рідної землі, гордості за неї.

Обладнання: мультимедійний проектор, презентація «Йому вклоняється у шані Україна», політичні карти України і світу, виставка найвідоміших творів письменника, текст повісті В.Короленка «Сліпий музикант»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їхній основі вмінь і навичок.

Я слів його не можу повторити,

Але й забути їх не можу, ні!

Вони в душі немов засохлі квіти.

То ж він сказав у найчорніші дні,

Доріг сибірських порохом укритий:

«А все-таки поперед нас огні!»

М. Рильський

Хід уроку

І. Організація учнів для роботи.

Учитель.

Для чого створена людина?

Читання вчителем вірша В. Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина…»

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Літературна вікторина «Упізнай героя за цитатою»:

Іду я, ваше благородіє, нікого не займаю… і раптом це стерво з доброго дива за палець… Ви мені пробачте, я людина, котра робоча… Робота в мене дрібна. Нехай мені заплатять, бо я цим пальцем, може, з тиждень не поворухну… Цього, ваше благородіє і в законі нема, щоб від тварюки терпіти… Якщо кожен кусатиметься, то краще і не жити на світі… (Хрюкін із оповідання А.Чехова «Хамелеон»)
Він не заблудив, дарма що зостався один. Він знав що незабаром дістанеться до берега озерця, порослого усохлими ялинами й соснами, низенькими й миршавими… Там під перевернутим каное, що привалене каміняччям, їхня схованка. Він знайде там набої для своєї рушниці, гачки й ліску, невеличку рибальську сітку – одне слово. Все начиння, щоб добувати собі харчі…

( незнайомець з оповідання Дж. Лондона «Любов до життя»).

Дружина уроки музики дає, я портсигари приватно з дерева роблю. Чудові портсигари! По карбованцю за штуку продаю. Якщо ж хто бере десять штук і більше, тому , розумієш, знижка… (Тонкий з оповідання А.Чехова «Тонкий і Товстий»)

Учитель.

Що об’єднує ці персонажі? (Тема «Людські стосунки», яку ми зараз вивчаємо на уроках зарубіжної літератури).
Які проблеми порушують у цих творах письменники?

Учитель. Дійсно, у кожної людини в певний період життя настає такий момент, коли потрібно зробити вибір: як далі жити, як ставитися до людей, до світу. Життєвих доріг дуже багато , і майбутнє людини залежить від цього правильного вибору.

«Людина створена для щастя, як птах– для польоту» ,- ці слова належать видатному російському письменнику-гуманісту, публіцисту , громадському діячу і добрій, мужній, з твердою громадянською позицією людині – Володимиру Галактіоновичу Короленку.

ІІІ. Оголошення теми та завдань уроку.

Учитель.

Як ви гадаєте , якою буде тема сьогоднішнього уроку?

(Тема уроку та епіграф заздалегідь написані вчителем на дошці. Учні записують її у своїх зошитах).

Які завдання ми будемо вирішувати?
Як ви розумієте епіграф до уроку?

ІV. Засвоєння нових знань:

Короткі відомості про життєвий і творчий шлях письменника (використовується мультимедійна презентація та випереджувальне домашнє завдання )

1-й учень розповідає про походження , дитинство, навчання, заслання в Якутію В.Короленка

2-й учень – про літературну спадщину та увічнення пам’яті письменника.

2. Робота в парах. Створення сенканів про письменника:

Короленко

інтелігентний, співчутливий

працює, розуміє, поважає

вчить боротися за своє щастя

гуманіст

Короткий переказ змісту повісті «Сліпий музикант»(випереджувальне домашнє завдання, використовується мультимедійна презентація)
Створення асоціативного куща

Які асоціацї виникають у вас, коли ви чуєте слово «сліпий»?

(сліпий – нещасний, безпомічний,бідний, самотній, вразливий, беззахисний …)

Бесіда з учнями:

Яке враження справила на вас повість?
Від чийого імені ведеться розповідь?
Як звати головного героя ?
В якій сім’ї народився Петрусь?
Яким способом сприймав оточуючий світ сліпий хлопчи
Хто зіграв велику роль у його вихованні ?
Як закінчується твір?
Які проблеми порушує автор у повісті?

6.Зачитування вчителем уривка із передмови до збірочки поезій «Сік дикої груші» сліпої львівської поетеси Тетяни Фролової:«Бачити світ… це не для мене. Власне не зовсім для мене. Бо я сліпа.Очима я не можу побачити сонце, небо, квіти і дику грушу. Очима – ні. Я світ бачу серцем, всім своїм єством, вбираю його, причащаюся від його краси і за все дякую Богу: і за квітку, і за травину, за пташиний спів і за те, що я здатна все це відчути, немов і справді побачити».

- Який висновок ви можете зробити після прочитаного і почутого ?

7.Теорія літератури:

- Пригадайте, що таке повість.

- Назвіть головні ознаки повісті. на прикладі твору «Сліпий музикант»

8.Вибіркове читання:

- Прочитайте виразно уривок з твору, який справив на вас найяскравіше враження.

- Знайдіть і зачитайте картини української природи.

-Які народні образи зображені у творі? Підтвердіть свої думки текстом .

- Як ставився до України В.Г.Короленко

V. Домашнєзавдання:

- написати відповідь на запитання: «Що таке щастя?»;

- виписати цитати для характеристики Петра Попельського;

- намалювати їлюстрації до твору (учень самостійно вибирає та виконує одне із завдань).

VІ. Підсумок уроку.

- Поясніть, чи відповідає епіграф темі нашого уроку.

Використовую метод «капелюшка»: кожен учень отримує три капелюшки різного кольору: синій – важливістьуроку; жовтий – знання та вміння; червоний – настрій, емоції.

Кожен висловлює сою думку про урок

Тема: Пошук головним героєм свого місця в світі. Образ Петра Попельського.

Мета:ознайомити учнів з тематикою та змістом твору, розкрити образ головного героя повісті, удосконалювати навички аналізу прозового твору, усне мовлення;розвивати навички самостійного пошуку інформації, уміння виразно читати, переказувати; уміння висловлювати власні думки та враження, виділяти головне у творі, уміння давати свою оцінку діям та вчинкам героїв, робити висновки; узагальнювати матеріал, розвивати уяву, творче мислення;виховувати кращі моральні людські якості: милосердя, чуйність, співчуття до ближніх, толерантне ставлення, терпимість до людей з обмеженими можливостями; прищеплювати любов до світу прекрасного - мистецтва, повагу до талановитих людей, прагнення розвивати власні таланти (здібності).

Тип уроку: психологічне дослідження.

Обладнання: портрет письменника, карта України, тексти повісті "Сліпий музикант", фонограма музичного твору, макет фортепіано, ілюстрації до твору, ілюстрації притчі про зцілення сліпого, про таланти, вислови-цитати з творів, поетичні рядки

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань,

1. Перевірка домашнього завдання.

Завдання: перевірити знання учнів біографії В. Короленка за допомогою стратегії інформативного гронування (асоц.) (Орієнтовний варіант роботи.)

В.Короленко

Україна Житомир письменник Росія дитяча тема у творчості

Слово вчителя . Продовжуємо знайомство із творчістю письменника, якому вдалося проникнути у глибини людської душі(додаток 1).

2.Бесіда

Одними з ключових слів пов'язаних з фактами життя, творчості письменника є Україна, "Сліпий музикант". Що в творі вказує на українську тематику?
Як тема України розкривається у повісті "Сліпий музикант"?

( Орієнтовні відповіді: події, описані у творі відбуваються в Україні, історія — героїчне минуле козаків, звичаї, природа, українська пісня, побут.)

З.Запитання на первинне сприйняття тексту (реакцію читача)

- Які ваші враження (відчуття, емоції) від прочитаної повісті?

-Що вас "зачепило" при читанні твору? (Історія життя Петра.)
Отже, головний герой твору — Петро Попельський.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми і мети уроку.

Слово вчителя.

- Пропоную на уроці провести своєрідне психологічне дослідження.Пройдемо (умовно) шляхом головного героя, "доторкнемося" до непростої історії його життя, постараємося усвідомити біль, відчуття безвиході, внутрішню боротьбу Петра Попельського. Також в процесі роботи на уроці будемо шукати відповіді на проблемні запитання, які дамо в кінці уроку.

"Чи знайшов Петро Попельський себе у житті, своє місце у світі?"

"Чи може людина з обмеженими можливостями бути потрібною і навіть щасливою?"

1.Практичне завдання: досліджувати текст (етапи життя головного героя) з допомогоювиготовленого макета музичного інструмента - фортепіано: на білих клавішах вписуємо добрі, світлі моменти життя Петра (відчуття, події, обставини), а на чорних клавішах (білим маркером) важкі, сумні, трагічні. Робота на весь урок: учні довільно виходять, висловлюють власну думку, бачення, обговорюють, радяться з класом, формують тезу, записують.

2.Еврістична бесіда («мозковий штурм»)

- Коли автор вперше знайомить нас з головним героєм? (в момент народження)

- Як про це сказано в творі? ("Дитина народилося сліпою")

-Що передає ця фраза сказана лікарем? (страждання матері, трагедію маленької людини).Безжальний вирок долі...

-Яке запитання напрошується? Чому так сталося?

-Хто винен у нещасті дитини?

3.Завдання: провести паралель з біблійною історією про сліпонародженого (додаток 3)

-Що відповідає Христос, коли учні запитують Його, хто винен у каліцтві сліпого?

-Яку відповідь дає автор ? (Ніхто)

4.Звернення до тексту.

-Хто першим зауважив сліпоту дитини? (Мама)

-Чому? (Мама — найрідніша, тільки вона може відчувати своє дитя серцем.)

Запис на клавішах. Як ми зафіксуємо подію народження дитини? На якій клавіші? (на жаль, на чорній).Дитина підростала і по-своєму пізнавала світ.

5. Запитання до учнів:

-Чи пам'ятаєте ви своє дитинство? З чим воно у вас асоціюється?

(можна використати інтерактивну вправу "Сонечко")

радість цікавість

пісочниця Дитинство ігри

солодощі безтурботність

6. Робота з текстом.

Розкажіть про дитинство Петра.

- Як хлопчик реагував на світ навколо нього, як пізнавав його? (Він "вдивлявся" кінчиками пальців, обмацував всіх і все).

Спочатку хлопчик ріс жвавим, рухливим, але з часом сліпота наклала свій відпечаток на темперамент. Природна жвавість зникала, ставав вразливим, все більше усамітнювався, годинами сидів "застиглий".

- Хто і що входило до його маленького світу?(мама, дядько Максим, батько, садиба, природа).

- Як ставилися до Петруся рідні? (мама з великою ніжністю, відчуттям провини, дядько Максим побачив подібність долі племінника до своєї).

- В чому була небезпека у вихованні сліпої дитини? (міг вирости "тепличною квіткою", тираном, егоїстом; надмірне піклування матері, задовольняли всі примхи).

-Хто відіграв велику роль у вихованні Петра? (дядько Максим, він мудро направив племінника на вірний шлях, дбав про його розвиток, і це дало свої результати. Хлопець сам проявляв зусилля, прибирав кімнату, тримав у порядку речі; займався фізичними вправами, згодом виявив здібності до навчання.)

Велику роль у житті Петра відігравала природа. Він любив її, знайомився з новими явищами невидимого світу, поринав у царство пахощів і звуків. Для нього кожен звук мав значення.

-3 якими звуками природи хлопчик знайомився?(хлюпання річки, шурхіт камінців, гуркіт неба).

7. Читання тексту.Учні зачитують уривок, коли від повноти відчуттіввесняної пори Петро знепритомнів.

8.Хвилина уяви – призадума.Уявіть: на сліпу дитину "звалилися" всі весняні пахощі і звуки і його тонка душевна натура не витримала.Задумаймося: а як сприймаємо світ природи ми — здорові люди (часто байдуже, не цінуємо...)

9. Творче завдання (випереджувальне).Підготовлені учні "грають" першу зустріч хлопчика Петруся і дівчинки Евеліни (інсценізація)

- Які почуття зародилися між дітьми? (Почуття дружби, це був дар долі)
Діти відчувають все гостріше, чуттєвіше, вони щирі, їхні почуття справжні, нефальшиві.

10. Завдання дослідницького характеру (випереджувальне).Під час прочитання твору потрібно було «дослідити», звернути увагу на таку особливість як вирази обличчя Петра Попельського, коли він пізнавав світ (знайти і виписати).

Відповідь учнів: здивування, цікавість, вдумливість, зворушливий вигляд, стурбований, неспокійний, болісне запитання, нерозуміння.

- Які органи чуття має людина?(відповідь учнів)

- У Петра був відсутній зір, але він мав витончений слух. Звукові форми стали головними формами його думки, центром його розумового зростання.

11. Робота з текстом.Розкажіть, коли і як відбулося перше знайомство хлопця з музикою? (коротка розповідь про знайомство з дудкою конюха Йохима).

- Чим стає музика для Петра Попельського? (діти приводять приклади). Музика стала сенсом його життя. Свій внутрішній стан Петро передав через звуки музики. Він виявляє неабиякі музичні здібності.

12. Робота з асоціаціями (провести паралелі).

Сліпота Музика

вада мистецтво

потворність прекрасне

хвороба талант

темнота гармонія

-З ваших записів випливає, що сліпота і музика - речі несумісні, у випадку з історією нашого героя вони поєднані. Музикою займається людина з тонкою душею, відчуттям прекрасного; вона його не бачить, відчуває (додаток)

- Яка музика"лилася" у виконанні Петра?

- Що він передавав( емоції, відчуття) через музику? ( відповіді учнів)

Через твори мистецтва можна передавати внутрішні переживання; відкривати свій духовний світ.

- Коли настав переломний момент у житті Петра Попельського? Хто посприяв цьому? (дядько Максим витягнув племінника зі звичної домашньої обстановки і "кинув" у вир справжнього життя, бо вважав, що життя - це боротьба)

13. Завдання пошуково-дослідницького характеру

- Хто і що, які події, причини вивели Петра з кризи, допомогли знайти себе?(Максим Яценко, мама, Евеліна, зустріч з сліпими дзвонарями; слова дядька: "Ти занадто егоїстично носишся з своїм горем", зустріч і подорож з сліпими співцями-жебраками; усвідомлення, що є люди, яким живеться набагато важче та вони не нарікають на долю; народження здорової дитини; дебют музиканта на сцені)
Відповідь учнів з короткими коментарями.

14. Робота з текстом, коментарі

- Зачитайте реакцію людей, які прийшли на концерт сліпого музиканта. Людям потрібна не тільки їжа для тіла, а і духовна (показ слайду з змінними картинами): коли ми дивимося на зоряне небо, бачимо красу світу створену Богом, реагуємо на твір мистецтва, бачимо потреби ближнього, тоді ми - Люди.

ІІІ. Узагальнення

1. Відповіді на проблемні запитання

- Чи знайшов головний герой своє місце у світі?(Так)

-Чи може обділена людина бути потрібною, навіть щасливою? (Може, Петро знайшов своє покликання, він усвідомив, що його талант потрібний людям, він приносить їм радість, викликає сльози, пробуджує душі, робить людей щасливими.)

Сліпий музикант зумів пробудити "єство"людей (так, ситих і багатих.) Значить, є надія, що суспільство не бездуховне, і музика (мистецтво) є потужною "зброєю" в руках митця.

Через музику, працю, талант, через переосмислення свого життя Петро знайшов своє щастя і істинне покликання — в служінні людям...

2. Хвилина роздумів.

-Як живеться сліпим людям, людям з обмеженими можливостями у наш час? Що ви знаєте про таких людей? Чи ви звертаєте свою увагу на них?

ІV. Домашнє завдання (на вибір)

«Дослідити» роль персонажів повісті у становленні особистості Петра Попельського;

подумати над висловом «сліпа душа». Які це люди «сліпі душею»?

Зробити діло милосердя

Т е м а.Попельський і Евеліна.

М е т а: формувати читацьку компетенцію, вміння складати зв’язну розповідь на задану тему, розкрити значимість стосунків Петра Попельського і Евеліни; розвивати вміння характеризувати персонажі у їх ставленні до світу, природи, людей, мистецтва; розвивати емоційно-ціннісну компетенцію особистості; сприяти духовному зростанню школярів.

О б л а д н а н н я: відео фрагмент із кінофільму «Сліпий музикант» та відповідне обладнання для його показу.

Т и п у р о к у: урок розвитку знань, умінь, навичок.

Х і д у р о к у

І. Перевірка домашнього завданняМожливий варіант виконаної роботи:

Розділ третій. «…справжній дарунок ласкавої долі».

$D:\ВСЕ дО УРОКІВ\КОПИИ ИЛЛЮСТРАЦИЙ\CAM01222.jpg$ І. «Сліпота – не перешкода правильному фізичному розвиткові».

$D:\ВСЕ дО УРОКІВ\КОПИИ ИЛЛЮСТРАЦИЙ\CAM01224.jpg$ ІІ. Захоплення музикою – центр розумового росту Петруся.

ІІІ. Сусідній маєток Яскульських.

IV. «…сам-один на пагорбку над річкою».

V. Перший пекучий біль.

VI. Розмова з дівчинкою.

VII. «…маленька жінка…»

VIIІ. Близькі стосунки між посесорським будинком і садибою Попельських.

IX. Дружба дітей.

$D:\ВСЕ дО УРОКІВ\КОПИИ ИЛЛЮСТРАЦИЙ\CAM01217.jpg$ Розділ четвертий. «Спостереження Максима»

І. Призначена «для тихого подвигу любові…».

ІІ. Перехідна «грань між дитинством і отроцтвом…».

ІІІ. Пізнання світу різницею звуків.

IV. «…невгамовний потяг до світла» «в темній душі хлопчика».

V. «…нахил до самотності».

VI. «…період тимчасового затишшя».

$D:\ВСЕ дО УРОКІВ\КОПИИ ИЛЛЮСТРАЦИЙ\CAM01229.jpg$ Розділ п’ятий. «Евеліна і Петро»

І. Пітьма навколо «тепличної квітки».

ІІ. Приятель Ставрученко у садибі Попельських.

ІІІ. «…в кожної людини…свій шлях у житті».

IV. Евеліна і Петро серед молоді.

V. Звабливі голоси пітьми.

VI. «…боротьба і вибір…» у серці Евеліни.

VIІ. Переживання Ганни Михайлівни.

VIІІ. Признання.

IX. Співучі акорди під пальцями Петра.

X. Нова, не знана раніше гра сліпого.

XІ. Вилив почуттів у «добре знайомі форми».

XІІ. Горизонти щасливого і грозового майбутнього

ІІ. Підготовка до сприйняття навчальної теми.

Перегляд фрагмента «Евеліна і Петро на прогулянці» з однойменного кінофільму «Сліпий музикант»(1960).

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

IV. Формування нових знань і способів дії.

1.Робота в групах.

Стислий переказ: перша група переказує третій розділ, друга – четвертий, третя – п’ятий.

2.Хвилини особистісного сприйняття прочитаного:

А) «читаю улюблені рядки твору»;

Б) «ділюся найгострішими враженнями»;

В) «передаю зворушливу емоцію»;

Г) «малюю фарбами Евеліну і Петра»(учень називає колір);

Д) «підбираю музику».

3.Узагальнююча бесіда за запитаннями:

- Яким було становлення Петра у світі? Яку роль при цьому відіграв його соціальний статус?

- Який період життя, на вашу думку, виявився найскладнішим? Доведіть свою думку, спираючись на текст твору.

- Хто з оточуючих приймав активну участь у долі Петра? Яким чином?

- Яке місце відводить автор образу пітьми у житті головного героя повісті?

- Хто з героїв привернув вашу особливу увагу? Чому?

- Що поєднало Евеліну і Петра? Чи легким був шлях до взаєморозуміння?

- Яка роль у майбутньому Петра відводилася музиці?

- Як відносився Петро до близьких, Евеліни, людей, природи і світу в цілому?

- Назвіть найголовніші риси характеру Петра Попельського. Чим вони обумовлені?

- Як ви розумієте слова автора повісті, що дружба Петра і Евеліни «була справжнім даром ласкавої долі»?

- Якими виявилися пошуки головного героя повісті В.Г.Короленка «Сліпий музикант» свого місця у світі?А чи задумувалися ви над власним місцем у світі?

V. Застосування знань, умінь, навичок.

1.Порівняння повісті Короленка і однойменного фільму «Сліпий музикант». Обмін враженнями.

2.Музична пауза. Слухання пісні М.Недєлькової «Сліпий музикант».

- Що об’єднує пісню і повість В.Г.Короленка?Опишіть побачені картини.

3.Творча робота на одну з тем: «Що є для мене справжнім даром долі?»

«Коли світло перемагає пітьму?»

«Що таке «тихий подвиг любові»?

«Роль музики у житті людини»

«Що значить шукати Своє місце в житті?»

УІ. Д о м а ш н є з а в д а н н я. Закінчити творчу роботу. Прочитати повість до кінця.

Тема. Образ Максима Яценка, твердість його переконань, увага і повага до

інших. В. Г Короленко «Сліпий музикант».

Мета: продовжити роботу над вивченням повісті, розвивати творче

мислення, навички виразного читання, уміння будувати аргументоване

власне висловлювання.

Обладнання: портрет В.Г.Короленка, малюнки дітей.

«От і він зробив своє діло, і він не марно прожив на світі…»

«Сліпий музикант»

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

Читання і аналіз творів , написаних учнями

ІІ. Актуалізація опорних знань

Словникова робота

«Духовне оновлення» − це прозріння, усвідомлення помилок, відновлення внутрішнього спокою

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Слово вчителя. Паралельно з історією становлення особистості сліпого хлопчика протікає ще одна історія життя людини, яка була подавлена особистим нещастям. Але змогла перебороти в собі пасивне страждання, змогла найти своє місце, стати потрібним.

- Як звати цього героя? (Максим Яценко)

2.Робота з текстом

- Що ми знаємо про дядю сліпого хлопчика? («Років за десять перед описуваними подіями, дядя Максим був відомий як найнебезпечніший забіяка не тільки в околицях його маєтку, а навіть у Києві…» (розділ (3)

- Чому дядя Максим звернув увагу на хлопчика? (Він теж був нещасний і покараний долею. Йому захотілось допомогти дитині)

- Що вас здивувало в поведінці дяді Максима , коли він розмовляв з мамою Петруся? (На перший погляд може показатися, що він жорстокий у ставленні до матері хлопчика. Але це не так. Він знав, як треба ставитись до таких людей, як сліпий племінник.)

-А на вашу думку, як потрібно відноситись до людей з обмеженими можливостями? (Їх жаліти не потрібно. Вони повинні учитись переборювати труднощі. Їм потрібно тільки допомогти найти своє місце в житті, перемогти проблеми, хворобу)

- Давайте пригадаємо, хто поміг Петрусю перебороти ці проблеми? (Велику роль в долі сліпого зіграли його близькі: мама,конюх Йохим, Евеліна, дядя Максим)

3.Складання таблиці «Подарунки рідних»

Близьких людей Сліпий Петрусь

мама любов

Максим життя за маєтком

Йохим ніжні звуки природи

Евеліна кохання

- Яке життя за межами маєтку показав дядя Максим Петрусю? (Життя бідних, обездолених, інвалідів: сліпого бандуриста, сліпих дзвонарів, бідних студентів)

Вчитель Максим Яценко − старий гарібалдієць знайомить племінника з героїчними традиціями народу, показує йому дійсність, що бурлить за межами помістя. Він же заставляє хлопця послухати пісню сліпих на закуреному шляху. Зіткнути його зі справжнім морем людського горя.«…у мене нема ноги й руки, та є очі. У малого нема очей, згодом не буде ні рук, ні ніг, ні волі…», − стверджував Максим, не даючи матері «кидатися стрімголов на кожен жалібний крик дитини» (розділ1(4). Максим же мріє про інше життя для Петруся.

- Яким ви бачите дядька Максима у спілкуванні зі сліпим племінником? (Дядько терплячий, розсудливий, спостережливий. Може бути і гнівливим. Часто говорив: «Якби тобі було гірше, то, можливо, сам би ти був краще»)

ВчительПісня сліпих емоційно зломила Петра, він тяжко пережив цей стрес, але потім дякував Максиму за цей урок.

-Чи вдалося все-таки старому Максиму допомогти Петрові не зламатися, а жити повноцінним життям? («Максим похилив голову і подумав: «Так, він прозрів…Замість сліпої і невтолимої егоїстичної муки він носить у душі відчуття життя, він почуває і людське горе, і людську радість, він прозрів і зуміє нагадати щасливим про нещасних…»)

IV. Підсумок урокуПЕТРУСЬ МАКСИМ

У. Домашнє завдання.Дати відповідь на запитання: «Чи сподобалась повість «Сліпий музикант» і чим ?»

Тема. Тема мистецтва в творі В. Г. Короленка «Сліпий музикант»

Мета: продовжити роботу над аналізом тексту твору; розвивати уміння

висловлювати власну точку зору, творчі здібності, виховувати почуття співпереживання і любові до ближнього .

Обладнання: виставка книг В. Г. Короленка, презентації , малюнки учнів.

Музыкатожевеликая сила,

дающаявозможностьвладетьсердцемтолпы…

В.Г.Короленко

ХІД УРОКУ

І. Активізація опорних знань

а) «Вільний мікрофон». Запитання і відповіді учнів

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя

-На попередніх уроках ми познайомилися з життям, становленням особистості сліпого хлопчика Петруся. Багато людей допомогло сліпому знайти душевний спокій, мир і щастя в такому великому, загадковому світі зрячих людей. Ми побачили, що свій вклад в цю гармонію внесла і музика. Музика мами, Йохима, сліпих бандуристів, дзвонарів, природи.Вона допомогла Петру знайти душевний спокій. Цією музикою (народною і класичною) він володів досконало. Сліпий юнак знайшов силу в музиці, яка діяла на людей. Повість закінчується концертом, де ми бачимо Петра впевненого, сильного. Всього цього він досягнув за допомогою оточуючих і власного терпіння.

2.Робота з епіграфом.

3.Робота з твором.

− Хто прийняв особливу участь в долі сліпого хлопчика? Розкажіть коротко про них.(Це мама і дядя Максим. Мама була очима сина, його ангелом-охоронцем, товаришем. Її сліпа любов не могла навчити Петруся бачити, але навчила відчувати і розуміти. Дядя Максим, в свій час, був відомим розбишакою, виїхав в Італію і з’єднався з Гарібальді. Звідти повернувся калікою. Праву ногу йому зовсім відрізали, а ліва рука була пошкоджена і на неї можна було тільки ледь-ледь опиратися на милицю.

Вчитель

- Два різних початки ( ніжність і поетичність матері та мужність старого вояка) допомогли Петрусю пізнати світ. Ніхто із нас не уявляє того, що відчуває сліпа людина. Та Короленко попробував показати нам світ сліпого, світ того, у кого Бог забрав можливість бачити сонце.

- Знайдіть в тексті слова, якими Короленко описав ті почуття, які відчула мати після народження сина. («Може серце матері почуло , що разом з новонародженою дитиною прийшло на світ темне, непозбутнє горе, яке нависло над колискою, щоб іти в парі з новим життям до самої могили. А може це було й справжнє марення? Та чи так, чи сяк, але дитина народилася СЛІПОЮ»)

- За допомогою чого хлопчик , коли почав ходити, пізнавав оточуюче його життя? («…він неначе «вдивлявся» кінчиками своїх пальців»)

- Прочитайте про те, як Петрусь знайомився з весняним світом, піснями пташок…? («Світ, що виблискував, рухався і звучав довкола, проникав у маленьку голівку сліпого переважно у формі звуків, і в ці форми виливалися його уявлення»)

- Чому хлопчик тихо застогнав і відкинувся назад на траву , коли був на прогулянці в полі? («…Він не зміг зрозуміти всього багатоголосся. Він втратив свідомість»)

- Що стало початком перетворення сліпого в музиканта? (На сопілці грав Йохим. І ця гра поклала початок перетворення сліпого хлопчика на сліпого музиканта )

- Чому ж Петрусь полюбив цю нехитру мелодію, яку грав Йохим? (вона передавала шум вітру, спів пташок, весняне капотіння …)

Вчитель

- Довго прийшлося мамі на дорогому фортепіано «боротися з шматком прикрашеної верби». Хлопчик не визнавав її гри. Своєю душею він відчував рідне і близьке в звуках сопілки і лякався галасливої і хитрої п’єси. Мама грала вміло, але без душі.

- Що зробила мама, щоб її гра на фортепіано сподобалась синові? (Слухаючи Йохима, мама вчилась і вдосконалювала своє вміння. Її гра стала живою, близькою, зрозумілою.)

(Звучить музика Чайковського «Пори року» - «Квітень»)

- Чим стало для хлопчика захоплення музикою? (Це стало для нього сенсом життя, центром його розумового розвитку)

Вчитель

- Аналізуючи повість, ми побачили, що головними в житті сліпого стали звуки. Весь світ він сприймає через звуки. Вони мають для хлопчика особливе значення. Через звуки він сприймає світ і створює своє бачення світу. В темноті сліпоти виникають яскраві образи.

Чи змінилися звуки, що оточували Петруся, з його віком? (Звуки не змінилися, а змінилося відчуття, їх розуміння)

Звуки дитинства Звуки юності

Весняна капотінь «багата барвами, гнучка й співуча,вона бігла

дзвінким струмком ,

Потоки води то розливаючись

Стук гілок по склу задушевним журним

Спів соловейка мотивом»

Крики журавлів

ВчительРобота з епілогом

- В епілозі ми бачимо молодого чоловіка, який виступає в Києві в великому концертному залі. Про нього кажуть різне, придумують романтичні історії. Він оточений загадковістю. Супроводжує його біла красуня. Гра музиканта заворожує слухачів.

ЗВУКИ, МОВ ЖИВІ, ПРОНИКАЮТЬ В ДУШУ КОЖНОГО.

- Чи допомогла музика сліпому хлопцеві жити, радіти і бути щасливим? («І вкінець звуки злились з мелодією, яка народила для сліпого цілий світ відчуттів. Він повірив ,що на декілька секунд прозрів: бачив небо і землю, маму і дружину, дядька Максима.)

ІІІ. Рефлексія « Кола Вена»

IV.Домашнє завдання.Дати відповідь на запитання: «Що для вас означають слова «любов, доброта, милосердя»?»

Додаток Б &Fcy;&acy;&jcy;&lcy;:Volodymyr Korolenko 03.jpg

Додаток В

Короленко і Україна

Найтіснішими узами Короленко був зв’язаний з Україною і українською літературою.

Ще в 90-х роках він познайомився з творчістю українського поета П.Грабовського, який багато років томився в царській тюрмі і передчасно помер на засланні. Короленко вживав діяльних заходів до того, щоб чудові праці поета з’явилися друком і стали відомі українському народові.

Дуже приязні взаємини були у Короленка з видатним українським письменником М.Коцюбинським і чудовим драматургом і театральним діячем Карпенком-Карим. Багато років приятелював з своїм полтавським земляком, видатним майстром української прози – П.Мирним.

Творчість Короленка знайшла високу оцінку і визнання найвизначніших представників української літератури. Леся Українка мріяла про той час, коли твори Короленка будуть перекладені на українську мову. Своїм «улюбленим автором» називав Короленка М.Коцюбинський, який оцінив його творчість як «книгу життя», «надзвичайно глибоко збагнуту і надзвичайно відображену великим художником».

По-справжньому люблячи «м’яку, виразну, сильну, багату…» українську мову, В.Короленко закликає перекладати Шевченкову поезію.

Творчість В.Г.Короленка добре знана і відома українському читачеві завдяки численним перекладам його творів українською мовою.

Додаток Г

Короленко і Полтава

Переїзд до Полтави восени 1900 року був щасливою подією в житті сім’ї В.Г.Короленка, який виріс в Україні, любив її клімат і природу. Цей переїзд благотворно відобразився на здоров’ї і творчості письменника.

З перших же місяців життя тут Володимир Галактіонович відчув себе краще фізично, став багато і напружено працювати. Місто йому сподобалось. «У Полтаві дуже добре. Все місто, ніби один сад», - писав він петербурзькому другові невдовзі після переїзду.

Перші роки життя в Полтаві були відмічені інтенсивною творчою діяльністю: Короленко закінчив нариси «У козаків», писав другий цикл сибірських оповідань(«Мороз», «Феодали», «Останній промінь»), оповідання «Мить» та інші. Із художніх задумів полтавського періоду головним являється «Історія мого сучасника». Короленко працював над цією книгою до кінця свого життя.

Проте в Полтаві В.Г.Короленко не міг цілком віддатися тільки художній творчості. Він продовжував свою роботу редактора журналу «Русское багатство», публіциста і газетного кореспондента. Статті за його підписом появлялись на сторінках столичних «Русских відомостей» і провінційних газет.

Восени 1905 року Короленко прийняв безпосередню участь в боротьбі з погромною небезпекою в Полтаві. Революційні події знайшли відображення в публіцистиці(статті «9 січня в Петербурзі», «Про сучасне положення», «Що тепер відбувається в Росії?»).

З революційними подіями на Полтавщині зв’язана велика стаття В.Г.Короленка «Сорочинська трагедія».

Із Полтави Короленко виїжджав на Кавказ, де гостював у свого молодшого брата в селі Джанхот, недалеко від Геленджика.

З 1905 року Короленко проводив літні місяці в селі Хатки(зараз Шишацький район Полтавської області).

Письменник не міг безвиїзно жити в Полтаві. Йому приходилося часто відлучатися для редакційної роботи в Петербург, а літом виїжджати для відпочинку і лікування. Але сюди, в будинок на Мало-Садовій вулиці №1(зараз вулиця Короленка), він повертався «додому». В тому домі Володимир Галактіонович прожив напружені і наповнені великою працею роки.

Тут же, в своєму кабінеті, він і помер 25 грудня 1921 року, на шістдесят дев’ятому році життя.

Саме в Полтаві, в будинку, де жила сім’я письменника, знаходиться найстаріший літературно-меморіальний музей Короленка.