Урок "Слова, що означають назви предметів (іменники). Виділення іменників у тексті за запитаннями хто? що?

Урок української мови

(7 клас)

Тема: Слова, що означають назви предметів (іменники). Виділення іменників у тексті за запитаннями хто? що?

Мета:  Навчати учнів розпізнавати іменники за питаннями хто? що?; поглиблювати знання учнів про слова – назви предметів;  розвивати вміння ставити запитання до слів, коригувати розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати працелюбність.

Обладнання: картки для дидактичних ігор, каліграфічної хвилинки, педагогічна пісочниця з іграшками, об’ємні букви, соломинки для пиття соку, масажні кульки.

Хід уроку

І. Загально-корекційний етап.

1. Організація підготовки учнів до праці.

 У світлий і ясний день

 Нас дзвоник кличе день-дзелень.

 Отож сідайте, не баріться,

 І до роботи всі беріться!

2. Нервово-психологічна підготовка учнів до уроку.

Слухання вірша

Гостює в нас зима

 Летять, летять сніжинки 
 На поле, ліс і сад, 
 Веселий свій таночок 
 Танцює снігопад. 
 Надворі – лютий холод, 
 Тепла давно нема. 
 Заліз в копичку зайчик 
 І солодко дріма. 
 Мете хвостом лисичка 
 Сніжок біля сосни. 
 В барлозі спить ведмедик, 
 Солодкі бачить сни.

  Кленц Володимир

 - Про яку пору року йдеться у вірші? Про яких звірят згадує автор у вірші?

Хвилинка милування природою рідного краю з вікна класної кімнати.

 - Які зміни ми бачимо в навколишньому світі з приходом зими? Чим нас радує зима?

ІІ. Основний етап.

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

 - Сьогодні до нас завітала Зима чарівниця. Та принесла вона не лише снігопади та заметілі, а й цікаві завдання для наших учнів. Чи готові ви з ними впоратися?

2. Підготовча частина.

2.1. Вправа «Асоціації»

Завдання учням: придумати асоціації до слова «зима»

 ЗИМА

санки  лід  мороз

сніжинка снігова баба

бурулька сніг іній

2.2. Вправа «Склади слово»

Учні мають скласти слово «зима» із запропонованих літер (серед них можна покласти зайву літеру)

2.3.Відгадування загадок

 Кружляє ніжно білий пух,
 Міняє зайчик свій кожух,
 Вдягає лиска рукавички,
 Співають весело синички,
 Ведмідь в барлозі вже дріма,
 Яка пора скажіть? …
 (зима)

 Я падаю на ваші хати.
 Я білий-білий, волохатий.
 Я прилипаю вам до ніг
 І називаюсь просто....
 (сніг)

 Руденька, спритненька,
 З дерева на дерево стрибає,
 Горішки збирає,
 На зиму припасає.
 Хто це?
 (білка)

 На долоню зірка впала,
 Я дмухнув – вона розтала.
 То не зірка вже, краплинка,
 А була вона …
 (сніжинка)

 За селом була вона
 Вся блискуча, чарівна,
 По слизьких її боках
 Їдуть діти в саночках.
 (ковзанка)

 Взимку вітер дме холодний, я блукаю злий й голодний
 (вовк )

 По стежині, по дорозі
 Бігти я у них не в змозі,
 По снігу не йдуть як слід:
 До вподоби – тільки лід.
 (ковзани)

 Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори.

 (лижі)

 Узимку хто,
 Скажіть мені,
 Малює квіти
 На вікні?
 (мороз)

 Росте вона зимою
 Донизу головою
 Тоненькою,
 Прозорою,
 Біло-голубою.
 (бурулька)

 Взимку - білий, літом - сірий
 (заєць )

2.4. Дидактична гра «Хто? чи Що?»

 Учням роздаються картки із зображенням малюнків - відгадок до загадок і паперові сніжинки білого та блакитного кольорів  (Рис.2.4.1.).

Рис.2.4.1. Дидактична гра «Хто? чи Що?»

 Діти мають викласти білі сніжинки під малюнками, зображення на яких відповідає на запитання хто? ;  блакитні – що?

 Під час проведення гри пригадуємо правила про іменник, які ми вивчали попередньо:

* Слова, що означають назви предметів і відповідають на питання хто? що? називаються іменниками.

* Слова, які означають назви людей і тварин, відповідають на запитання хто?

* Слова,  які означають назви інших предметів, відповідають на питання що?

3. Формуюча частина.

3.1. Робота над казкою «Смачний носик» Ольги Зубер (Див. додаток №1)

* Читання казки вчителем.

* Тлумачення невідомих слів: хвать, навтьоки, цупить.

* Відповіді на запитання вчителя до прослуханої казки.

* Виділення іменників у тексті за запитаннями хто? що?

* Узагальнююча бесіда до казки «Як ми можемо допомогти звірятам взимку?

3.2.  Дидактична гра «Виростимо речення»

Завдання гри: вчитель пропонує учням слово. Діти мають поступово додавати до нього по одному слову так, щоб вийшло поширене речення. Вчитель при виконанні даного завдання допомагає учням, наприклад:

 Сніжинки що роблять?

 Куди падають сніжинки?

 На яку землю падають сніжинки?

 Які сніжинки?

Речення:

* Сніжинки.

* Сніжинки падають.

* Сніжинки падають на сонну землю

* Білі сніжинки падають на сонну землю.

3.3. Розвиток дрібної моторики пальців рук. Вправи з масажними кульками Су -Джок.

 Пада, пада з неба сніг

 (Підкидаємо легенько кульку вгору та ловимо її лівою, а потім правою рукою)

 Заметіль гуляє.

 (Робимо кругові рухи кульками між долонями)

 Діточок маленьких

 Грати зазиває.

 (Катаємо кульками по парті)

 Снігу в руки наберемо

 (Стискаємо кульки між долоньками)

 І всі гратися підемо.

 Ось летять вже круглі сніжки,

 А мороз щипає щічки.

 (Стискаємо кульки між долоньками і передаємо із руки в руку)

3.4. Каліграфічна хвилинка

Загадка:

 Їх на ручки одягнемо,

 В сніжки гратися підемо.

Завдання: обвести по лініях рукавичку  (Рис. 3.4.1)

Рис. 3.4.1. Рукавичка

Фізкультхвилинка

  Щось не хочеться сидіти,

 Треба трохи відпочити.

 Руки вгору, руки вниз.

 На сусіда подивись.

          Руки вгору, руки в боки.

 Вище руки підніміть, а тепер їх опустіть.

 Плесніть, діти, кілька раз.

 За роботу, все гаразд.

3.5. Вдосконалення навичок письма. Робота на індивідуальних картках «Що зображено на малюнку?».

Завдання: учням роздаються картки із різними зображеннями. Діти мають знизу підписати, що ж зображено на картці (сніговик, зима, снігур, мороз). Слабші учні пишуть шляхом наведення, а сильніші – списують зразок вчителя  (Рис. 3.5.1.).

Рис. 3.5.1. «Що зображено на малюнку?»

3.6. Використання елементів педагогічної пісочниці для узагальнення, систематизації знань учнів.

1. Вітання з пісочком

 Що за диво нас чекає,

 Хто його назве, впізнає.

 Хоч на дворі сніг біліє

 В нас … (пісочок) ось жовтіє.

 Ми вітаємось з тобою

 Звеселимо тебе юрбою.

 Будем разом мандрувати

 Працювати, не нудьгувати!

 Діти гладять пісок долоньками, діляться своїми враженнями від дотику.

2. Мандрівка в країну Слів

 - Діти, пісочок нас запрошує в мандрівку до країни Слів. Отож, вирушаймо.

Розповідь лінгвістичної казки  «Казка про Іменник»

 За високими горами (нагортаємо з піску гори),

 За широкими морями (розгортаємо пісочок – утворюємо море),

 Є така країна – Слів.

 Хочеш вір, а хоч – не вір.

 В них Іменник – цар тутешній,

 (виставляємо на поверхню піску об’ємну літеру І)

 Як настане день прийдешній

 Запросив на свято всіх –

 І дорослих, і малих.

 За  допомогою учнів заселяємо країну жителями: іграшками та іграшковими предметами.

 - Діти, давайте назвемо всіх жителів цієї дивовижної країни.

 - Діти, жителі країни Слів хочуть розповісти нам про свого мудрого царя. Послухаємо.

Казка про Іменник

 Це було дуже давно, коли люди жили ще в печерах, вчилися писати, утворювали нові букви для письма. Навколо них було дуже багато цікавих речей, але от назв у цих предметів не було. От і вирішили люди покликати за порадою мудреця, який жив неподалік. Коли мудрець прийшов до їхнього вогнища, вони попросили його назвати ці різні предмети, щоб можна було їх якось називати.

 Став мудрець давати назви предметам, тобто ніби імена речам. Всі питали: «Що це?» - показуючи на дерево, а мудрець називав його назву. Що це? – стіл, камінь, сокира; чи хто це? – дівча, слон, тигр, людина.

 З того часу мудреця стали називати Іменником, тобто той,  що ім’я дає, а згодом усі слова, які означали назву предмета, стали називати іменниками. І відповідають вони на запитання: «Це хто? або Що?»

 І з тих пір став Іменник мудрим царем країни Слів.

3. Інтерактивна вправа  «Добери слово» (асоціативна аналогія) 

 Мудрий цар вам підготував завдання: за даними словами ви маєте впізнати, хто це? І знайти цих жителів країни Слів.

Слова для гри:

 - Хутро, переляк, морква … (зайчик)

 - Мед, малина, барлога … (ведмідь)

 - Голки, яблуко, сплячка …(їжак)

 - Пір’я, річка, ряска … (качка)

 Серед «жителів країни» учні мають віднайти і виставити на поверхні піску дані іграшки.

4. Гра «Один-багато»

 Діти мають з однієї тваринки зробити багато тваринок. Кожен учень вибирає собі тваринку із пісочниці та називає її  в однині і множині: зайчик – зайчики.

5. Вправа «Пісочна буря»

 - Діти, у казковому царстві часто дмуть сильні вітри та утворюють пісочні бурі.

 Діти повільно, а потім швидко сиплють пісок зі свого кулачка в пісочницю, на долоню вчителя, друзів, свою долоню. 

6. Гра «Допоможи жителям країни Слів»

 Пройшла буря, все засипало піском і жителі казкової країни не можуть знайти свої домівки. Допоможемо їм?

Учням пропонується розділити жителів казкової країни на тих, хто живе в будиночку із назвою «Хто?» і тих, хто проживає в будиночку «Що?»

7. Завершення мандрівки. Вправа з соломинками для пиття соку «Зимовий візерунок»

 Мудрий цар Іменник дякує вам за допомогу та прощається з вами до наступної зустрічі.

 Дякуємо Пісочку за цікаву мандрівку, прощаємося з ним. Та на згадку давайте покажемо жителям пісочної країни, які ж гарні візерунки нам малює на вікнах мороз.

 За допомогою подиху в соломинку учні «малюють» на поверхні піску візерунки.

ІІІ. Заключний етап.

1. Підведення підсумків і оцінювання.

 - Що цікавого вам запам’яталося з нашого уроку?

 - З якими цікавими завданнями ми справилися в казковій країні Слів?

 - На яке запитання відповідають слова, які означають назви людей і тварин?

3. Релаксація.

Вправа «Бурулька»

Мета: розслабити м’язи рук

 - Діти, я хочу вам загадати загадку:

 У нас під дахом

 Білий цвях висить.

 Сонце зійде,

 Цвях впаде.

 Пропонуємо учням уявити себе бурульками. Коли вчитель читає перші два рядки загадки, діти мають зробити глибокий вдих і підняти руки над головою, а на третій і четвертий рядок – видих та опустити розслаблені руки вниз.

4. Приведення в порядок робочих місць.

5. Створення установки на відпочинок.

Додаток №1

Смачний носик

 Прийшла зима. Засипала все навкруг снігом, замела доріжки, вікна морозом              розмалювала.
 Вийшла Марічка надвір погуляти. Побачила величезні кучугури снігу і вирішила              зліпити              сніговика.
 Оскільки Марічка була маленькою, то й сніговик вийшов маленький. Не сніговик, а сніговичок. З оченятами – ґудзиками,  віником - гілочкою, носиком-морквинкою.
 Змерзла Марічка поки ліпила сніговичка й побігла в хату грітися.
Наступного ранку вийшла вона надвір. Дивиться, а в сніговичка носика немає. Взяла  вона ще морквинку і зробила з неї сніговичку нового носика.
 А наступного дня,  та ж сама історія: стоїть сніговичок і знов  без носика.
Дивується Марічка: куди ж це морквинка щораз зникає?
І вирішила вона поспостерігати за сніговичком. Пішла в хату і у віконечко позирає. Аж  тут глядь, - підкрався до сніговичка зайчик. Хвать морквинку і навтьоки!
 Так от, хто носика в сніговичка щораз цупить! – сміється Марічка.
Розповіла цю історію дівчинка бабусі. А та й каже:
«На, онучко, ще морквинку! Зроби носика сніговичку!»
Марічка так і зробила. Побігла надвір і приліпила морквинку сніговичку замість              носика.

 А наступного дня – знов морквинки немає! Ось так Марічка цілу зиму зайчика годувала.

           Ольга Зубер