Урок «Сміливі завжди мають щастя» (за романом Івана Багряного «Тигролови»)

Методична розробка

«Методика проведення уроку української літератури по темі «Сміливі завжди мають щастя» (за романом Івана Багряного «Тигролови») із використанням інтерактивних методів і прийомів навчання»

Автор: Корчукова М. Ю., викладач української мови й літератури

 

План методичної розробки

1. Мета методичної розробки
2. Розгорнутий план уроку
3. Методика проведення уроку із використанням інтерактивних методів і прийомів навчання
4. Додатки та доповнення до розгорнутого плану уроку
5. Рекомендації щодо подальшого використання даної методичної розробки
6. Перелік використаної літератури.

 

1. Мета методичної розробки

У концепції формування світогляду громадянина України говориться, що розбудова сучасної національної системи виховання вимагає оновлення педагогічного мислення, творчого розв’язання проблеми формування особистості. В Україні триває педагогічний пошук, спрямований на подолання традиційної авторитарної методики.

Якщо ви спитаєте в учнів, на які уроки літератури вони йдуть із бажанням, то почуєте у відповідь: на ті, на яких вони відчувають себе співтворцями, коли разом із учителем, з його допомогою шукають істину. Адже література – це філософія в образах. Отже, для учнів література повинна стати можливістю духовного спілкування з учителем, одногрупниками, зустрічами з прекрасним.

На мою думку, уроки літератури повинні формувати особистість учня, мають відзначатися духовністю, емоційною насиченістю, діалогічною взаємодією між учасниками навчально-виховного процесу.

Щоб домогтися хоча б якихось успіхів у плані впливу літератури на дитину, потрібно викликати в неї бажання читати і не просто читати, а жити разом із героєм, страждати, боротися, перемагати, прагнути бути таким, як позитивні герої твору. Для цього необхідно викликати довіру в учнів, поважати їхню думку, вчити вільно висловлювати свою думку, погоджуватися чи не погоджуватися із судженнями інших.

У своїй роботі викладач намагається використовувати активні методи навчання, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували, дебатували. Саме на таких уроках учні засвоюють матеріал найбільш повно і з користю для себе, тобто вони думають про те, що вивчають, застосовують це в ситуаціях реального життя або для подальшого навчання.

На тему «Іван Багряний «Тигролови» в українській літературі відводиться 2години, протягом яких необхідно розглянути біографію письменника, проаналізувати роман, розкрити образи. Тому на даному уроці викладач вважає за доречне використовувати випереджальні завдання та запитання, на які учні шукають відповідь, читаючи твір. Для опрацювання змісту роману учитель пропонує застосувати такі інтерактивні методи й прийоми, як робота малими творчими групами, проект і презентація, інсценізація, робота круглого стола, гронування та сенкан. Урок учитель будує із таких етапів, як

• актуалізація опорних знань, який має на меті актуалізувати в пам’яті учнів уже наявні знання, оцінити те, що вони уже знають, зосередити увагу на темі;
• побудови знань, яка має на меті порівняти очікування учнів із тим, що вивчається, виявити основні моменти, поєднати зміст уроку із особистим досвідом учнів;
• рефлексії, який має на меті узагальнити основні ідеї, обмінятися думками, виявити особисте ставлення, оцінити, як відбувається процес навчання.

Викладач вважає, що найбільш успішними є заняття, на яких учнів заохочують думати самостійно та критично мислити. Тому на даному уроці пропонує організувати роботу саме таким чином та застосувати вище названі методи й прийоми навчання.

2. Розгорнутий план уроку

Фах :        кухар, кондитер

Група :     СК-87, 2 курс

Тема :     «Сміливі завжди мають щастя» (за романом Івана Багряного 

      «Тигролови»)

Тип уроку : урок вивчення художнього твору

Методи і прийоми : метод проекту, робота  малими творчими групами,   

                   інсценізація, засідання круглого столу, презентація, гронування,

                   сенкан 

Мета уроку :

Навчальна : розкрити жанрові особливості роману, його будову;

                        визначити проблематику твору;

                        навчити мотивувати вчинки героїв;

                        удосконалити навички пообразного аналізу прозового твору;

Розвиваюча : розвивати вміння осмислювати  й словесно оформляти

                      враження від прочитаного ;

                      розвивати вміння аналізувати образи, складати їх порівняльну

                      характеристику ;

                      розвивати вміння визначати ідейний зміст і художню специфіку

                      творів ;

Виховна : виховувати в учнів бажання бути вольовими людьми, яскравими

                   особистостями ;

                   виховувати національну честь, бережливе ставлення до пам’яті

                   роду.

Обладнання : портрет Івана Багряного, епіграф уроку, ілюстрації до роману

                  «Тигролови», таблиця «Орієнтовна схема аналізу персонажа»,

                  географічна карта, таблиця «Тлумачний словничок»

Міжпредметні зв’язки : географія, майбутня професія, історія

Хід уроку

1. Мотивація навчальної діяльності учнів

• Емоційна підготовка учнів до уроку.                                 0,5 хв.
• Цілевизначення, планування роботи.                               1 хв.

2. Актуалізація опорних знань.

• Бесіда – роздум.                                                                      3 хв.
• Презентація творчої групи кінематографістів та лінгвістів.   10 хв.

3. Організація пізнавальної діяльності учнів

• Проблемно – пошукова робота.                                          5 хв.
• Інсценізації.                                                                               5 хв.
• Засідання круглого столу.                                                      10 хв.
• Інтерактивна технологія «Психодрама».                           3 хв.

4.   Рефлексія. Підбиття підсумків.

Прийом із технології розвитку критичного мислення «Гронування»       

                                                                                                                      2 хв.

Прийом із технології розвитку критичного мислення «Сенкан».5 хв.

Домашнє завдання.                                                                 0,5 хв.

 

3. Методика проведення уроку із використанням інтерактивних методів і прийомів навчання

1. Мотивація навчальної діяльності учнів.

• З’ясування емоційного настрою . Обмін усмішками, компліментами. 0,5 хв.

На урок ви сьогодні прийшли з різним настроєм, з різними думками. Я пропоную вам зараз поглянути один на одного, посміхнутися й обмінятися компліментами. Переконана, що сьогодні незвичайний урок, бо ви отримаєте лише гарні оцінки, а ще дізнаєтеся багато нового й цікавого.

Методичний коментар Однією з передумов успішного проведення уроку є позитивний емоційний настрій учнів. Тому викладач вважає за необхідне відразу налаштувати дітей на успіх, на гарні результати.

• Перевірка підготовки до уроку.

При цьому викладач перевіряє підготовку аудиторії та групи до уроку, санітарний стан аудиторії, зовнішній вигляд учнів, відмічає відсутніх на уроці, відповідає на запитання стосовно підготовки до уроку. Цей етап дуже важливий, тому що продуктивний початок уроку багато в чому забезпечує його подальший хід.

• Цілевизначення, планування роботи. 1 хв.

Учитель. Страшні , трагічні роки сталінського геноциду. Скільки було страчено талановитих людей, цвіту української нації. Скільком довелося покинути батьківщину, податися на чужину, щоб не зрадити себе, не зректися своєї любові, залишитися українцем не на Україні. Всі вони мріяли повернутися на землю своїх батьків. Але тільки сьогодні повертаються імена вчених, художників, письменників, імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя.  Всі ви здогадалися, що мова піде на уроці про Івана Багряного (додаток 1) та його роман «Тигролови», сторінки якого перегорнемо сьогодні, а допоможуть нам у цьому творчі групи, що працювали вдома над випереджальним завданням, - «Кінематографісти» та «Актори».  Епіграфом до уроку пропоную взяти слова: «Сміливі завжди мають щастя», які рефреном звучать протягом усієї розповіді про нелегкий шлях Григорія Многогрішного.  Давайте сплануємо нашу роботу. Що ми вивчали на минулому уроці?    Учень. На минулому уроці ми розглянули біографію Івана Багряного, історію написання твору «Тигролови» та його жанр.   Учитель. Що ж будемо розглядати сьогодні?   Учень. Мабуть, працюватимемо над змістом роману «Тигролови»

Методичний коментар Мета цього етапу – забезпечити розуміння змісту діяльності учнів, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці, чого від них чекає учитель. Отже, вони повинні розуміти, для чого вони прийшли на урок, до чого їм треба прагнути.

 

2. Актуалізація опорних знань.

• Бесіда – роздум. 3 хв.

Учитель. Чому ,на вашу думку, твір був заборонений в СРСР ?

 Учень. Іван Багряний належить до тих майстрів слова, які послідовно і протягом усього життя прагнули нести правду про суть сталінського режиму. Вся його творча біографія – це постійна сутичка з тоталітарною системою, яку він таврував за позбавлення людини людської гідності.

Учитель. У чому секрет надзвичайного успіху на Заході?

Учень. У Німеччині книга Івана Багряного «Тигролови» виходила тричі. Німці читали її з великим захопленням. Мабуть, тому, що жанр твору захоплюючий – пригодницько-екзотичний та й вчить нас книга підніматися над муками, жити в будь-яких умовах, виживати в екстремальних ситуаціях.

Учитель. У чому заключається автобіографічність роману? 

 Учень. У тому, що в основу роману лягли безпосередні враження і переживання під час втечі з далекосхідного концтабору.

Учитель. Дійсно, це так. Ось слова самого Івана Багряного: «Мені не треба нічого вигадувати. Життя товпилося в моїй душі  й виривалося, як Ніагара. Книгу, про яку я писав, я любив, як свою другу батьківщину, хоч потрапив до неї невільником… Всі ці люди були тими, з ким я міг переживати втіху розмов на материнській мові в далекій чужині та ще й невільником. Ті люди ніколи не випадуть з моєї пам’яті ».

 

 Презентація творчої групи кінематографістів та лінгвістів. 10 хв.

Члени творчої групи по черзі представляють кадри-малюнки кінострічки «Тигролови» (додаток 2) і коментують їх. При цьому викладач звертає увагу учнів на композиційну будову твору, проводить словникову роботу та міжпредметні зв’язки, розкриває символічне наповнення деяких образів. Учитель. Які образи-символи ми зустрічаємо на початку твору? Учень. Уже з перших рядочків роману читач дізнається про зло і смерть, які уособлені в страшному «драконі» - етапному ешелоні ОГПУ-НКВД (отдела государственного комиссариата внутренних дел), що мчить на муки і смерть тисячі приречених. Той поїзд – таємнича і страшна легенда про зникнення душ. Це – ешелон смерті.   Учитель. Який ще образ-символ ми зустрічаємо?   Учень. «Тихоокеанський експрес нумер один» - чудо цивілізації, розкіш і розпуста на тлі голодної тероризованої країни, яким їхали «шукачі карколомних пригод, а ще більше карколомних кар’єр». Протягом усього роману йде двобій добра й зла, життя і смерті.    Учитель. Хто по карті може показати маршрут потяга?   Учитель. Читаючи роман, ви зустрічали невідомі слова. Наші лінгвісти попрацювали вдома й підготували таблицю з коментарями невідомих слів. (додаток 3)

Методичний коментар. Ні для кого не секрет, що деякі учні не читають художньої літератури. Завдання вчителя – викликати бажання читати  і не просто читати, а жити разом із героєм. Одним із методів викликати в учнів любов до художнього слова викладач вважає презентацію творчої групи «Кінематографістів». Навіть не читаючи твору, дитина познайомиться з його змістом, зможе висловити власну думку, співпрацювати з іншими, а учитель, у свою чергу, бачачи бажання учня до співпраці, має заохочувати його – кредитувати оцінку.

 

3. Організація пізнавальної діяльності учнів

• Проблемно – пошукова робота над образом Григорія Многогрішного. 5 хв.

- Відтворіть біографію Григорія Многогрішного до того часу, коли він опинився на Далекому Сході?

- За що, на вашу думку, Григорія було вкинуто в катівні НКВС? Чому прислужники сталінського режиму так боялись його та ставились як до ворога?

- Григорій Многогрішний – правнук українського гетьмана Дем’яна Многогрішного? Чи відбилося його походження у характері, світогляді, життєвих принципах?

- У чому виявилася моральна шляхетність головного героя «Тигроловів»?

- Які риси характеру Григорія виявилися у взаєминах із Наталкою?

- Що уособлює автор в образі майора Медвина?

• Інсценізації. Презентація творчої групи «Актори». 5 хв.

Підіймається учень, одягнений у форму майора НКВС:

-Впізнаєте мене? Так, я начальник етапу Медвин. Мене вчили пильнувати, полювати на людей, залякувати, катувати й принижувати непокірних. У моїй практиці зустрічалося небагато сміливців, але був один, який примусив мене задуматися, що знищити всіх неможливо. Він втік з ешелону, випав у безвість. Я назвав його подумки молодим тигром із України і вперше відчув страх.

Минуло два роки. Я отримав нове призначення і високу посаду. Ніколи не думав, що доля мене зведе з ним ще раз. Я вважав його мертвим.

Що я з ним не робив! Мені уже не зізнання його потрібні були, я добивався, щоб він заскавчав і почав благати мене, як то роблять всі. Дивиться виряченими очима – і тільки. Як каменюка. Це в моєму житті виняткове слідство над цим зоологічним націоналістом, над тим дияволом в образі людини.

Брр… Ті очі з кривавими росинками на віях, вони стоятимуть переді мною вічно… після зустрічі з ним у мене відбувся психічний струс.

Диявол, диявол. Я його знайду (б’є кулаком по столу)і знищу, ще нікому не вдавалося втекти від майора Медвина.

 

Многогрішний ( Учень говорить із протилежного кінця класу).

-Ти ніколи мене не знищиш, Медвин, бо я дух, який живе в кожній вільній людині. Бо я – народ, який чим нижче гнеш, тим у ньому більше супротиву.

Ти думав, відбиваючи мені печінки, ламаючи кості, розчавлюючи мою молодість у катівнях два роки, що видряпаєш із грудей серце? Мріяв у божевільні упокорити мене, примусити забути, хто я, вирвати з розумом любов до батьківщини?

Але я втік із божевільні. І тоді, Медвин, я поклявся іменем матері моєї відірвати тобі голову. Ти думав, що присудивши мені 25 років каторги за те, що я любив свій нещасливий край, ти похоронив мене? Ти був переконаний, що стрибок з ешелону – смерть, але помилився.

Я знайшов у тайзі земляків, друзів і навіть кохання. Згодься, Медвин, що я переміг, не визнавши себе нулем в історії, не озвірів, не перейнявся озлобленням і ненавистю до людей, як ти, а зберіг у собі людяність, доброту, здатність співчувати і вірити, що людина може і повинна кинути виклик цілій системі, яку ти представляєш, і вистояти. І запам’ятай, ми неминуче зустрінемося з тобою в тайзі і я вб’ю тебе, як зло, яке ти породжуєш. Я присуд виконаю сам і розпишуся на снігу в цьому. А за що я тебе судитиму, ти, пес, знаєш сам.

Вчитель. Так письменник говорить, що в умовах тоталітарного режиму людина полює на людину.  Але ж коли людина переслідує іншу людину за любов до отчого краю, то це вже є свідченням патологічних процесів у суспільстві.

Як же вирішує Григорій цю проблему? Чи можемо ми вважати це помстою?

 

• Засідання круглого столу. 10 хв.

Вчитель. Другу сторінку трагічної долі українців відкриває рід Сірків, до яких після втечі потрапляє Григорій Многогрішний. Що ж ми знаємо про історію Сіркового родоводу?

 

Учень. У 1889 році вони приїхали з Полтавщини. Тут вони знайшли другу Україну, та сум за рідним краєм ніколи не покидав їх.

 

Учитель. Хто ж представляє цю родину? Ми розділилися на творчі групи і зараз ви попрацюєте над характеристикою образів: Сірка, Сірчихи, дітей – Грицька і Наталки, користуючись орієнтовною схемою аналізу персонажа (Додаток  3) Та через 5 хвилин кожна група представить свого персонажа.

 

Учитель. Давайте зараз переступимо поріг хати відомих на весь край мисливців і поміркуємо, хто з героїв проявив:

• Уроджену українську делікатність;
• Уміння зрозуміти з одного погляду
• Рішучість і відповідальність у прийнятті важливого рішення;
• Уміння розпорядитись долею на щастя;
• Радів від того, що діти виросли справжніми людьми, пишався правильністю вибору їхніх і своїх дій?

Інсценізація уривку із роману Івана Багряного «Тигролови».

Методичний коментар. Метод інсценівки - своєрідний “діловий театр”, коли розігрується будь-яка ситуація, поведінка людини в цій обстановці. Основне завдання - навчити орієнтуватися в різних обставинах, давати об’єктивну оцінку своїй поведінці, враховувати можливості інших, встановлювати з ними контакти, впливати на їх інтереси, потреби, діяльність.

Автор. Тут увійшла Наталка. Брови рішуче зсунені, вуста стиснені. Бліда, як

             смерть, але спокійна. Стала посеред хати біля Григорія.

Мати.  Куди ж це ти, дочко?

Автор. Батько примружив очі вражено. Наталка ж стала проти Григорія з

              непокритою головою і мить дивилася йому в вічі з мукою,

              запитанням… Мить коротку і мить безконечну… І знайшла там

              відповідь. Потім взяла його за руку, опустилась навколішки перед

              враженими батьками.

Мати.   Ой, Боже мій!

 Наталка.  Як уб’ють мене – то я не вернусь. А як судилось мені щастя…

             то нехай же я буду, мамо. Щаслива! І ви, тату!.. Благословіть!..

Автор. Пауза, гнітюча пауза збентеження. Очі Наталці замерехтіли слізьми, а

             брови рішуче заломились.

Наталка. За свої вчинки відповідатиму я… перед людьми і перед Богом. Ні,

            перед Богом і перед вами… Я мовчала довгі місяці, як камінь. Я

            змагалась із собою… Я не знала, а сьогодні бачу, тепер я бачу, що я

            загину. Тож ваша кров у мені. Ви ж знаєте, що я ваша дочка. Не губіть

            же мене!

Автор. Мовчанка. А Наталка благала.

Наталка. Тату! Нехай я буду щасливою! Може ж, я буду щасливою! Я не

           переступила вашої волі, в мене ваше серце, ви мені його дали таке, - то

           й хай же Бог буде суддею.

Автор. Старий Сірко бачив, що нічого не вдієш. О, то Сіркова кров заговорила!

           Начувайся!

Батько. Отак-то , стара…

Наталка. Як загину – що ж, Микола ж он загинув… А як загине він – то хоч

          знатиму, де він лежатиме, той тоді повернуся до вас. Але нехай ми 

          будемо щасливі, тату! Мамо!Смерті ж і конем не об’їдеш.

Мати. Чого ти мовчиш, батьку? Твоє ж насіння!

Батько. Такі часи, бач… Таке життя… Ну, що ж…

Автор. Матері тільки цього було й треба. Вмить витерши сльози, вона

          хутенько зняла ікону і благословила, а тоді віддала старому і стала коло

          нього.

Батько. Нічого, стара! Бог не без милості, козак не без щастя… Та й часи такі…

          Нехай же шляхи будуть рівні, люди привітні і щастя довіку, щоб ні сили

          темні, ні око злеє, ні куля ворожа…  От… Та й не баріться, діти!

 

Відповіді учнів на поставлені до інсценізації питання.

• Інтерактивна технологія «Психодрама» 3 хв.

Методичний коментар. Психодрама  -соціально-психологічний театр, в якому відпрацьовується уміння відчувати ситуацію в колективі, оцінювати і змінювати стан іншої людини, уміння увійти з нею в продуктивний контакт.

Учитель. А зараз ми уявимо себе на місці наших героїв. Дівчата ставлять себе на місце Наталки та коментують її поведінку,  хлопці мотивують поведінку батьків. 

Учитель. Яка основна думка твору?

Учень. Автор переконує і запевняє в тому, що за будь-яких обставин людина може і повинна бути Людиною.

 

4. Рефлексія.

Прийом із технології розвитку критичного мислення «Гронування» 2 хв.

Учитель. Що ж ми вивчили на сьогоднішньому уроці?

Учень 1. «Тигролови» - це спогади Івана Багряного про кількарічне заслання       на Далекому Сході.

Учень 2. За жанром – це пригодницький  роман.

Учень 3. «Тигролови» - популярний не лише в Україні твір, перекладений німецькою, голландською, англійською мовами він увійшов у світову літературу.

Учень 4. «Тигролови» - це романтична, реалістична сповідь про українського інтелігента-в’язня, правнука гетьмана Дем’яна  Многогрішного, могутня воля і дух якого не дають зламатися під тортурами сталінського режиму.

Учень 5. Стати вільною людиною допомагають Григорієві українці Далекого Сходу – мужні й сміливі, розумні й кмітливі люди тайги.

Учень 6. «Сміливі завжди мають щастя» - ці слова рефреном звучать протягом усієї розповіді про важкий шлях Григорія Многогрішного.

Учитель. Ці слова спочатку промовляє Сірчиха, потім повторює головний  герой, нарешті ними завершується роман. А чи справді у сміливих завжди є щастя?

Учень 1. У романі сміливість допомогла Григорієві не лише врятуватися з пащі дракона, зберегти життя, поквитатися з ворогом, а й завоювати серце  гордої, вродливої Наталки Сірківни.

Учень 2. Іван Багряний – у творі двійник Григорія – міг би пристосуватися до обставин, жити тихо, затишно, робити кар’єру й бути щасливим. Але його, як і його героїв, не вдовольняло щастя лише для себе, він прагнув щастя для свого нещасного краю і, зневіреного в краще майбутнє, народу.

Учень 3. Щасливими в романі є й родина Сірків, тому що вони відважні        українці, які змогли підкорити тайгу, які є рівновеликими в поєдинках із  тиграми.

Прийом із технології розвитку критичного мислення «Сенкан». 5 хв.

Учні складають твір- п’ятихвилинку про героя, який їм найбільше сподобався. Цей вид роботи використовується як інструмент, щоб спонукати учня для розмірковування над темою

Сенкан — це вірш, що складається з 5-ти рядків.

1-й рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник).

2-й рядок — це опис теми, який складається з 2-х слів (два прикметники).

3-й рядок визначає дію, пов'язану з темою; він складається з трьох слів (дієслів).

 4-й рядок є фразою, яка складається з 4-х слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

Останній рядок складається з одного слова; в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

Домашнє завдання. Написати твір-мініатюру на тему «Моє враження від прочитаного роману»

 

4. Додатки та доповнення до розгорнутого плану уроку

Додаток 1. Портрет Івана Багряного

Додаток 2. Кадри до кінострічки «Тигролови»

Додаток 3. Тлумачний словничок використаних у романі Івана Багряного

                     «Тигролови» слів

Додаток 4. Орієнтовна схема аналізу персонажа

 

Додаток 2

Кадр 1

Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра, вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.

У нього шістдесят коробок—вагонів — шістдесят суглобів. Попереду вогненноока голова — надпотужний паровоз «Й. С.» (Йосиф Сталін), а позаду — такий же «Ф. Д.» (Фелікс Дзержинський). Біля кожного вагона — щетина багнетів. І кожен вагон — руда домовина, в якій повно поглинених жертв, повно живих мертвяків. Крізь заґратовані віконця видно тисячі мерехтливих тоскних очей, що дивляться на втрачений світ — осяяну сонцем країну, озвучену сміхом дитинства і юності, де лишилися мати, родина, дружина.

     У цілому ж — це етап, «ешелон смерті», етапний спецешелон органів ОГПУ—НКВД.

     Мчить ешелон без зупинки, несучи в собі приречених, безнадійних, змордованих, хоче замчати їх у безвість, щоб ніхто й сліду не знайшов.

Кадр 2

Він ішов п'ятий день. Не йшов, а гнав, як молодий гордий олень, летів з пазурів смерті на волю. Ще трохи — і він врятований. Він чкурне геть в Маньчжурію, Японію, Аляску, Китай, у нові, незнані краї. Він об'їде навколо світу і повернеться додому, але вже як завойовник, як месник.

     Йому здавалося, що він летить. Насправді ж іти ставало дедалі важче, інколи доводилося просто повзти.

Його долала втома. Потім прийшов голод. Та нічого їстівного втікач не знаходив. Не бачив і не чув ні звірів, ні птахів. Рвав і їв якісь корінці, від яких шлунок болів ще більше.

     Але відчай не брав його. «Дуже—бо багато він перетерпів, щоб ще впадати в відчай. Він уже мав нагоду безліч разів умерти, і це велике щастя, що він іде цим зеленим, безмежним океаном». Зціплював зуби і йшов, і йшов. «Його гнала вперед надзвичайна впертість, сто раз випробувана і загартована мужність. Вперед, наперекір всьому!

Кадр 3

Коли розплющив очі, то побачив дівчину, та це була не сестра. «Але така ж хороша та бистроока, із стрічкою над чолом і юна, смаглява від сонця».

     Дівчина радісно скрикнула, сповіщаючи батька про те, що їхній гість живий, уже дивиться.

Почала пригадувати, як ще 1887 року вони приїхали морем у цю страшну й дику пущу, як потихеньку освоювали її, обживалися. Місцеві люди сміялися, що переселенці з України намагалися зберегти свої звичаї та побут. Навіть хати робили з глини і білили, хоча навколо були ліси.

Це була друга Україна, нова, щасливіша Україна. Тому й назви селищам

     давали: Київ, Чернігівка, Полтавка, Катеринослав, Переяславка.

Кадр 4

Григорій розпитував Грицька про ізюбрів, панти, гарі та марі. Той недовірливо сміявся, не розуміючи, як про це хтось може не знати. Потім став пояснювати, що ізюбри — вид оленів. Самці щороку міняють роги (панти). Ці молоді роги високо цінують китайці, які платять за них золотом, бо з пантів виготовляють ліки проти багатьох хвороб.

     Вполювати ізюбра дуже важко. Найкраща пантовка (добування пантів) буває на солонцях. Коли вони виснажуються, землю солять спеціально. Неподалік роблять замасковану хатку і залишають її на рік—два, щоб людський дух вивітрився — звір дуже чутливий та обережний. Згодом у цій хатці ховаються мисливці і стріляють з неї в ізюбрів—самців.

Кадр 5

  Тепер тигролови вже були близькі до своєї мети. Дорогою старий Сірко вводив Григорія в курс справи, розповідав, як ловлять цих «кішок». Спочатку їх заганяють собаками. Коли звірові вже несила втікати, він забивається десь до скелі й обороняється від собак. Тоді один мисливець простягає триметрову палицю, тигр її хапає, а в цей час інші мисливці накидають йому на шию петлю, зв'язують лапи. Від швидкості та вправності кожного залежить життя інших. При цьому треба щосили кричати — крик паралізує «кішку».

     Мисливці йшли, пильно оглядаючи всі хащі. Раптом вони натрапили на сліди аж двох тигрів — старого й молодого. Собаки змінилися — шерсть на них стала дуба, вони натягали повідки, але не гавкали вголос і не рвалися шалено вперед, бо були добре вишколені.

     І почалося полювання. Люди йшли по слідах звірів кілометр за кілометром — по нетрях, падях та горах.

Кадр 6

Григорій вп'явся в них очима. Серце закалатало безумно. Медвин! Той самий «таваріщ слєдоватєль».

     «А Медвин — бравий герой і грізний суддя та володар душ людців і плюгавий злодюжка, порушник закону нетрів — стояв і тіпався...»

     Григорій вголос промовив:

     «— Так... Ну, все, таваріщ слєдоватєль! Все! — І важко задихав.— Кінчаю слідство...— І підніс голос, повільно, грізно: — Тут... я тобі... й рев, тут я тобі й трибунал!» — Підкинув гвинтівку і вистрелив.

     Другий кинувся тікати до лісу, потім обернувся і вистрілив із пістолета. Довелося Григорієві його застрелити. Потім він написав на снігу: «Судив і присуд виконав я — Григорій Многогрішний. Аза що — цей пес сам знає». Зробив це, щоб нікому не довелося відповідати за вчинене ним.

Кадр 7

Григорій знав, що найкраще перейти кордон десь у Біробіджані, де найбільші нетрі, найвужчий Амур.

     Але йти було несила, не побачивши батька Сірка, матір, Грицька, М попрощавшись з Наталкою.

     Ішов, борючись сам із собою. Дійшов за заїмки, де залишили коней. Постояв, погладив свого буланого. Взяв дещо з продуктів, спирт, сірники і набої, а коня брати не зважився. Йдучи далі, провалився в наледь, мусив сушитися всю ніч. Потім здалеку побачив, як їдуть мисливці-тигролови, зрадів: «Наші!».

     Дійшовши до Сіркової пасіки, він відчув, що йому вже несила іти далі, бо це вже назавжди покинути останню рідну хату. Деякий час він ще боровся сам з собою, вагався. «Піти чи не піти?.. Якже він піде звідси, не попрощавшись з цими людьми?.. Але ж як стане перед нею і не пожаліє її серця?..»

Кадр 8

Плачучи від щастя, Наталка припадала до Григорія і цілувала його в нестямі, вкладаючи все серце, яке так довго стримувала: «Мій! Мій!». Шаліла в нападі безумної радості, невисловленої любові й безоглядної вірності, говорячи, що вони підуть тепер на його Україну.

     І так само дав серцю волю Григорій. Забрав її в обійми і зацілував тії неприступні вуста, великі насмішкуваті очі... Аж ось де він догнав своє щастя!

     А Заливай зіп'явся на задні ноги і, тихенько скімлячи, намагався лизкнути обоху ніс.

     Нарешті лемент на кордоні вщух. Наталка нагодувала пса, прикріпила до його нашійника записку, погладила голову свого вірного друга і з жалем відправила додому. Заливай сумно заскімлив, відчуваючи розлуку, але послухався господині й побіг.

     Шлях їм прослався в невідоме. Вони приготувалися до всіх труднощів, до жорстокої боротьби, спаливши всі кораблі за собою. їх вабила далека, сонячна, омріяна Україна.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Тлумачний словничок використаних у романі Івана Багряного «Тигролови» слів

 

Летяга – летюча білка, щось середнє між вивіркою та бурундуком.

Панти – роги молодих лосів, що ще не затверділи

Пантувати – стріляти ізюбрів ради пантів.

Гарі – вигорілі нетрі.

Щитомордник – отруйна гадюка.

Ремузи – шкіряні холоші, напущені на унти.

Пальчатки – шкіряні рукавиці.

Бирка – кедрова шишка.

Ковнір – комір.

Кошівка – сани.

Паут – комахи, подібні до ґедзя.

П’ятнувати – стріляти в ціль на великій відстані.

 

Додаток 4

Орієнтовна схема аналізу персонажа

№ п/п	Орієнтовна схема аналізу літературного персонажа	Орієнтовна характеристика образу
1.	Ким є герой твору, його вік, сімейний стан?
2.	Опис зовнішності
3.	Вчинки, думки героя
4.	Основні риси вдачі
5.	Ставлення до нього інших персонажів
6.	Розкриття характеру через мову
7.	Ставлення автора до героя
8.	Ваше ставлення до образу

 

 

5. Рекомендації щодо подальшого використання даної методичної розробки

Дана методична розробка містить такі методи і прийоми навчання, які можна використовувати на  всіх предметах. Адже переважна більшість  педагогів розуміють, як важливо залучати учнів до процесу навчання, щоб воно було активним. Якщо ми навчаємо учнів, заохочуючи їх ставити запитання та шукати відповіді, застосовувати отримані знання для розв’язання завдань і проблем, а також слухати один одного й обговорювати ідеї чемно та конструктивно, то навички, яких вони набувають у такому навчанні, знадобляться їм у житті.

 

    6.Перелік використаної літератури.

1. Багряний І. Тигролови. Огненне коло. – К., 1996.

2. Ковальчук О. Ми є. Були. І будем ми! : (Вивчення роману Івана Багряного «Тигролови»)// Дивослово. – 1999.- №7.

3. Роздольська І. Іван Багряний. – К.: Усе для школи. 2002.

4. Пономарьова Т. Дослідження мовного багатства роману «Тигролови» Івана Багряного // Дивослово. – 2003. - №11.

5. Асмолов А. А. Психологія особистості. – М., 1990.