Урок: «Сніжинка і Сонечко» (складання казки за поданим початком)

Тема уроку: «Сніжинка і Сонечко» (складання казки за поданим початком)

Мета: продовжити роботу з удосконалення навичок складання казки, уміння правильно і чітко висловлювати свої думки; розвивати творче критичне мислення; учити творчо зображувати те, що вражає уяву; поповнювати і збагачувати словник учнів образними висловлюваннями; розвивати вміння вживати виразні мовленнєві засоби для побудови казки; учити фантазувати, порівнювати, зіставляти, аналізувати, робити висновки, працювати в групах, парах; виховувати любов до рідного слова, до усної народної творчості, казки; виховувати почуття радості від колективної праці.

Обладнання:

• казка В. Сухомлинського «Сніжинка і Сонечко»;
• виставка дитячих робіт
• маски Сонця і Сніжинки;
• зразки початку казки В. Сухомлинського;
• словникові слова;
• портрет В. Сухомлинського;
• диференційовані завдання;
• музичний супровід до фізкультхвилинки.

Методи, прийоми, форми:

• «Ґронування»;
• «Асоціативний кущ»;
• «Сенкан»;
• робота в групах;
• діалог.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Створення емоційного настрою уроку.

Знову день почався, діти!

Всі зібрались на урок.

То ж пора нам поспішати –

Кличе в подорож дзвінок.

Сьогодні в нас урок звичайний,

Та вчить багато нас чому,

Хай буде він для вас повчальний,

За це подякуєм йому.

А що ми будемо робити,

Про кого будем говорити,

Ви можете усі сказати,

Як зможете загадки відгадати.

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Відгадування загадки

•     Що це? (Казка)
•     Так. Ми сьогодні на уроці складатимемо казочку за початком.

2. Чарівна хвилинка

•     Ой, діти, хтось стукає до нас у двері. (Виглядає у коридор.)

Діти! Та це ж Цариця-казочка завітала до нас в гості. Вона почула про себе і проситься до нас на урок. Впустимо її? Добре, впускаю. Побачили? Ні? Казочка наша у шапці-невидимці. Побачити і почути її зможе лише той, хто уважно слухатиме і добре працюватиме на уроці.

ІІІ. Оголошення теми уроку

1. Розповідь учителя

•     Сьогодні у нас урок розвитку зв'язного мовлення. Ми складатимемо казку за початком.

А от як вона називатиметься, ви зараз відгадаєте самі.

Гарна зірка сніжно-біла

На рукав мій залетіла.

Поки ніс її сюди,

Стала краплею води. (Сніжинка)

Із неба диво золоте

І світить нам, і гріє,

Ніщо без нього не росте

І всяк йому радіє. (Сонечко).

2. Бесіда з учнями

•     Отже, назва нашої казочки – «Сніжинка і Сонечко». А де ж беруться казочки? (Їх складає народ, пишуть письменники.)
•     Але не тільки письменники пишуть казки. Казочку може скласти кожен хто захоче. Наш великий письменник і вчитель Василь Сухомлинський сам складав казки і записував ті, що писали діти. Деякі з них ми з вами читали. Сьогодні я пропоную вам одну з таких казочок. Але ви почуєте тільки початок казочки, а потім спробуєте пофантазувати і скласти продовження цієї казки. Це буде дуже цікава робота, ви перетворитеся на справжніх казкарів.

ІV. Робота над складанням продовження казки «Сніжинка і Сонечко»

1. Словникова робота

Срібне мереживо – серебристое кружево.

Сліпуче-яскраве – ослепительно-яркое.

Розчванилася – начала задаваться, воображать, говорила заносчиво.

Вирізьблене — вырезанное.

2. Показове читання учнями початку діалогу із казки В. Сухомлинського «Сніжинка і Сонечко»

Автор. Високо в небі, у білій хмарі, народилася красива, блискуча, мов срібне мереживо Сніжинка. Спустилася вона тихенько на ялинову гілку, озирнулась навколо. Бачить – засніжене поле, зелені віти ялин. А на синьому небі – Сонечко. Кругле, сліпучо-яскраве. Розчванилася Сніжинка.

Сніжинка. Ну яка в тобі краса, Сонечку? Ти кругле, як тарілка. А я – мов вирізьблене з тонкого срібла мереживо. Кожна голочка в мені блищить. Як захочу – сяятиму яскравіше, ніж ти.

Автор. Усміхнулося Сонечко, але нічого не відповіло.

Наступного дня воно піднялося раненько. І відразу ж стало гаряче-гаряче.

Сніжинка. Душно мені, душно!

Автор. Застогнала Сніжинка...

•     А що може відбутися потім?
•     Щоб відповісти на це питання і продовжити казку, слід на хвилинку перенестися у поезію.

3. Поетична хвилинка (виразне читання віршів учнями)

Фізкультхвилинка (разом)

Білесенькі сніжиночки,

Родились ми з води,

Легенькі, як пушиночки,

Спустилися сюди.

Ми хмарою носилися,

Від подиху зими

І весело крутилися

Метелицею ми.

4. Хвилинка-цікавинка

•     А про кого ви зараз почуєте?
•     Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе не дає дивитись. (Сонечко)

Сонце – небесне світило, величезна вогняна куля з розжарених газів. Там така температура, що до сонця й на тисячі кілометрів не можна наблизитись. Сонце знаходиться від нас дуже далеко. Якби до нього можна було доїхати швидким потягом, то на це й життя не вистачило б. Воно безперервно посилає нам на землю світло і тепло, необхідні для життя на Землі.

5. Колективна робота (методика «Асоціативний кущ»)

А зараз давайте пригадаємо все, що ви почули про головних героїв казки: про Сніжинку і Сонечко. Записуйте все, що спадає на думку, установіть якомога більше зв'язків.

Сенкан «Сонечко»

Тема – Сонечко

Опис – Лагідне, веселе, золоте, спекотне, любе, сліпучо-яскраве, грайливе.

Дія – Пестить, гріє, сяє, сміється, іскриться, пече, сходить.

Ставлення (фраза) – Землю красить сонце, а людину – праця.

Узагальнення (синонім) – Величезна газова куля, найближча зірка Землі.

6. Словесний портрет (методика «Ґронування»)

•     А тепер, дивлячись на головних героїв, спробуйте перетворитися на одного з них. Починайте зі слів: Я – Сніжинка. Я... (дуже, красива, блискуча, мов срібне мереживо, я народилася у білій хмарі. У мене кожна голочка блищить. Я найяскравіша на Землі, легенька, мов пушиночка.)
•     Я – Сонечко. У мене веселі чарівні оченята. Я посилаю на землю золоті теплі промінчики. Я дуже схоже на яскраву кульку.

Я люблю дивитися на Землю і радіти за Вас.

7. Колективна робота над складанням продовження казки за початком та малюнком.

•     А тепер уявіть, що ви головний герой цієї казки, ви потрапили у цю чарівну картину. Наша казочка сама підкаже нам, як продовжити її.
•     А чим завершилася казка?
•     На чому вона зупинилася? (Душно стало Сніжинці від гарячого Сонця, і вона застогнала.)
•     Що ж може відбутися потім?

8. Складання заключної частини казки «Сніжинка і Сонечко» (диференційована робота в групах)

9. Презентація роботи в групах (інсценування казки)

І група

Сніжинка гірко-гірко заплакала. Вона розтанула і перетворилася на дрібненькі краплини води. Сонечко підпливло ближче до ялинової гілки і сказало:

•     Бідна красуне! Мені тебе дуже шкода. І теж заплакало. Його сльози-промінці простягнися аж до землі. Пробудилася земля від зимового сну, ожила. Від сліз Сніжинки і Сонечка почала зеленіти травичка. А Сонечко від радості яскраво засяяло.

ІІ група

Заплакала Сніжинка.

•     Ой, Сонечко, вибач мені, будь ласка. Я більше не ображатиму тебе. Ти найяскравіше диво на Землі – тепле, лагідне. Якби ти згасло, не стало б життя на планеті, всі померли б, зникли, настала б темрява. І я не змогла б насолоджуватись життям.
•     Добре, – відповіло Сонечко, – я не допущу того, щоб ти розтанула.

З того часу Сніжинка і Сонечко заприятелювали.

10. Ознайомлення з продовженням казки у                        В. Сухомлинського

І заплакала Сніжинка. З тонких голочок капнули на засніжене поле маленькі слізки. Не стало Сніжинки. А Сонечко сяє. Іскриться. Пробудився ліс од зимового сну. Заспівав, заграв. Потекли струмки. Сніжинка стала маленькою краплинкою. А Сонечко як було, так і залишилося Сонечком. І завжди буде Сонечко.

V. Підсумок уроку

•     Діти! Мені дуже сподобалося, як ви працювали на уроці. Але ми зовсім забули про нашу гостю Казку-невидимку. Чи з'явилося на уроці диво, ви побачили її?

Так, ви самі сьогодні складали казочки і відтворювали їх за допомогою малюнка та уяви. Що вам найбільше сьогодні сподобалося? Чия казочка найбільше припала до душі? На цьому уроці ви ще більше навчилися уявляти, фантазувати, складати казки.

Ви справжні казкарі. На цьому наш урок творчості завершується.

Від миті творчості – до віку творчості

Я всім бажаю вам пройти!