Урок-споглядання "Вдивляйтеся у частинки і побачите ціле"

Інтерактивний уроук- споглядання за культурою та традиціями Японії

Мета уроку:  глибше ознайомити учнів з японськими звичаями та традиціями,  творчістю Мацуо Басьо; допоїти глибше поринути в таємниці японської поезії, музики; сформувати на основі аналізованих образів поняття про національну самобутність японців; розвивати навички виразного читання хоку, творчу уяву, образне мислення. пам’ять, вміння висловлювати свої думки; виховувати колективізм, почуття поваги до звичаїв та традицій інших національностей, любов до природи.

Очікувані результати:

• Після уроку учні зможуть:розповідати про японську культуру, символи, традиції;
• Виразно читати хоку, висловлювати свої враження від них.

Обладнання: комп’ютерна техніка, мультимедійна презентація, ілюстрації з зображенням японського побуту, краєвидів, паперові журавлі, кусу дама, бонсай, національний одяг – кімоно.

                                        Яке щастя, що існує й відкривається людям краса.

                                                                                                Ясунарі Кавабата

                                          Не створюй, а знайди і відкрий.

І. Мотивація навчальної діяльності.

"Не створюй, а знайди й вiдкрий", - правило, яким керуються япопцi. Т. Г. Шевченко заповiдав нам: "I свого навчайтеся i чужого не цурайтеся!» То ж, давайте докладемо спiльних зусиль i можливо пiсля цього уроку ми з вами теж навчимося бачити красу у буденному, у тому, що нас оточує. I не тiльки бачити, а й берегти.

Мабуть, ви зi мною погодитесь, що урок, присвячений японській культурі, тiльки тодi матиме успiх, коли ми зануримося в атмосферу, яка панує в тій країні, дiзнаємося про релiгiю, звичаiї i традицii.

Уклін

 Для японців дуже важливе добре ставлення один до одного. Це виражається насамперед у поклоні. У Японців прийняті поклони і посмішки. Підлеглий кланяється своєму начальнику, згинаючи корпус під кутом 45⁰, колеги вклоняються один одному під кутом 15⁰, зустрічають клієнтів під кутом 30⁰, учень кланяється вчителю під кутом 48⁰ і якщо учень виріс і став, наприклад, прем'єр-міністром країни, він при зустрічі з учителем кланяється під тим же кутом - значить кожному свій "кут". Ще, коли мати за японським звичаєм, носить немовляти у себе за спиною, вона при кожному поклоні змушує кланятися і його, даючи тим самим перші уроки шанування старших.

Тому  наше заняття ми розпочинаємо з виявлення пошани до  присутніх в залі.

ІІ. Основна частина

1.Слово учителя.

  Сьогодні ми вирушаємо до загадкової країни Ніхон, що в   перекладі означає „Країна Вранішнього Сонця”. А називають її так тому, що вона першою вітає світло урішнього сонця, а мистецтво Японії незвичайне і прекрасне. Суть японського мистецтва виражений в японській поезії:

„Вдивляйтесь в звичайне  -  і    побачите несподіване, вдивляйтесь в негарне – побачите   гарне, вдивляйтесь в просте – побачите  складне, вдивляйтесь в мале – побачите  Велике.”

2. „ Подорож до Японії”.

   пропоную розпочати  уявну подорож до Японії та її мистецтва.

  ( метод „Мікрофон” )

• Японія – країна, яка розміщена на островах. Найбільші з них – Хонсю,   Хокайдо, Кюсю, Сікоку.     
• На території Японії весь час діють вулкани  та землетруси.
• Найбільша гора-Фудзіяма, яка є священною для кожного японця.
• Столиця Японії – Токіо. В давні часи називалась Едо.
• Слово вчителя. Слово «Японiя» пишеться трьома iероглiфами, якi дослiвно перекладаються так :

                                                Жи - бень - го

                                          Сонце -  Kopiнь - Вода.

• Витоки японської культури сягають своїм корінням у сиву давнину.
• Головне в японській культурі – прагнення  йти шляхом краси.
• Мистецтво Японії – це  мистецтво деталі, а не цілого.
• Мистецтво Японії – це  гармонія людини і природи.
• З 12 століття за наказом  імператора японці не мали права на  переміщення: вони змушені були проживати на одному місці. Довкола- бурхлива стихія, тому дім – це  головне. Будинок і все, що в ньому є- священне для японців. Кожна дрібниця побуту набуває цінності і ваги.

Японці прикрашають свій дім, тому звичайні побутові речі, навіть циновка чи рослини в домі, сприймаються як витвори мистецтва.

• Японія – країна нецке (мініатюрної скульптури 2,5- 15 см )

Традиційний одяг японців не мав кишень. Свої особисті речі японці носили в невеличких сумках і футлярах,  які підвішували до поясу. Нецке  були аналогом ґудзика, який прикріплювався до кінця мотузки. Слово „нецке” перекладається як „прикріпляти і підвішувати”. З часом нецке стали декоративними, а майстерність японських різників перетворили ці фігурки в справжні витвори мистецтва.

• Японці створили мистецтво ікебани ( прикладне мистецтво з квітів). Суть ікебани виражена словами: „Квіти зрізані, але не вбиті!”. Складаючи композицію, ми рятуємо душу квітки, вона продовжує жити в досконалій гармонії з довкіллям. Ікебана – це не холодна картина, це музика квітів, вона виконує пісню про красу природи, навчає бачити красу в простому, непомітному, повсякденному – звичайних предметах. Композиції квітів поєднують три сфери: небо, людину, землю. Перші ікебани були великі, до трьох метрів, глядач сідав навпроти композиції і міг споглядати її протягом кількох годин.

• Японія – країна  бонсай – мініатюрні  сади. Це маленькі садки, але своїми розмірами, що не перевищують розмірів кімнати. Ростуть в них карликові дерева: дуби, клени, модрини висотою до 30 сантиметрів. Вирощують їх більше 900 років кілька поколінь людей, передаються вони у спадок. Японці можуть годинами милуватися такими садками, проводити біля них весь свій вільний час у роздумах, відпочиваючи від важкого трудового дня. Існування такого садка може бути пояснено прагнення людей пізнати красу великого світу, мати її поряд з собою.

• Японія – країна самураїв та боротьби сумо.  Самурайський кодекс (бусидо) – Мистецтво Смерті, яке вчить солдатів вмирати без оглядки.

• Борці сумо відрізняються могутньою статурою: їхня вага перевищує 130, а іноді 170 кг; вони носять довгі коси, зібрані на маківці. Єдиним одягом є пов’язка на стегнах; борці дуже пластічні, незважаючи на велику вагу, вони легко сідають на шпагат.

Танок юнаків

Цвітіння сакури Особливий інтерес у японців викликає японська вишня - сакура. Сакура у японців користується великою любов'ю і пошаною. У квітні в Японії проходить «ханами-паті»  – свято-фестиваль милування цвітінням сакури. Розпочинається воно у столиці, а потім продовжується в інших японських містах і селищах.

 Японія просто потопає в біло-рожевій піні квіток сакури. Це неймовірно красива пора! На  час цвітіння сакури сади і парки стоять неймовірно ошатні й урочисті. Дерева оповиті найніжнішої піною пелюсток, у повітрі витає тонкий аромат.

 Кольори і відтінки пелюсток сакури найрізноманітніші: білі, рожеві, бузкові, червоні, фіолетові.

 З настанням темряви квітучі сакури підсвічуються з усіх сторін прожекторами - видовище просто чарівне! Сакура цвіте недовго. Скоро її ніжні пелюстки покриють землю навколо немов сніг, і кожен порив вітру буде піднімати білу заметіль ...

 Де він, вітер

 Кольори вишневих пелюсток?

 Зник безслідно.

 А скажуть: "Земля як в снігу.

 Є ще чим милуватися!

Танок дівчат

Фуру іке я

Кавадзу тобі кому

Мідзу-но ото

Коре-еда ні

Карасу-но томарікері

Акі-но куре

Старий ставок

Жабка стрибне

Сплеск пролунає

На всохлу гілку

Сів ночувати крук

Глибока осінь

• Цікавою і дивовижною є чайна церемонія, яка називається  «тя-ню-ю» для японців – це релігія. Мистецтву чайної церемонії вчаться роками в спеціальних школах. Незважаючи на те, що сам процес може здатися простим і природним, межі досконалості в цьому немає. Суть його полягає в тому, щоб людина мала змогу замислитись над швидкоплинністю життя. 

В Японію чай попав у 8 столітті. Його напевне привезли буддійські монахи з Китаю, Кореї чи з Індії. Починаючи  з 12 століття прийшов звичай чайних турнірів. На протязі чайного турніру гості повинні були відібрати „ хороші” та „ погані” сорти чаю.

Як же проводиться чайна церемонія?

Учитель: А зараз мої помічники продемонструють вам в загальних рисах, настільки дозволять нам наші можливості, як проходить чайна церемонія в Японії.

В Країні Вранішннього сонця виділяють  6 традиційних чайних церемоній:

1.Нічна церемонія. Звичайно  проводилися при місяцю до 4-х годин ранку. Чай заварюють дуже міцний.

2.На сході солнця. Церемонія розпочинаєтся в 3-4 години ранку і продовжується до 6-ти ранку.

3.Ранкова. Проводиться в спекотливупогоду, розпочинаючи близько 6-ти годин ранку.

4. Післяобідня. Розпочинаеться близько години після обіду. Зі страв подають тільки тістечка.

5.Вечірня. Розпочинаеться  близько 6-ти годин  вечора.

6. Спеціальна. По особливим випадках: свята, зустріч друзів.

„ Хазяїн” насипає в чашку ручної роботи зелений чай, який заздалегідь перетертий в порошок, заливає окропом. Потім чітким, зосередженими рухами збиває цю масу бамбуковим віничком, доки не з’явиться світло-зелена матова піна. Гості мовчки спостерігають за цим дійством, прислухаючись до ритмічного стуку віничка. Потім „ хазяїн” з поклоном передає чашку самому почесному гостеві. Той повільно, маленькими ковтками відпиває чай,  витирає край чашки, повертає її господарю. Далі чашка передається з рук в руки, щоб кожен міг скуштувати чаю, помилуватися чашкою, відчути тепло глини. Гості вступають в бесіду. Не можна говорити про повсякденні речі. Говорять про красу свитка, який знаходиться в чайному будиночку, про соснову гілку в букеті, вчаться бачити красу в простому, прекрасне в малому.

Сутність чайної церемонії полягає у тому, щоб дати людині поміркувати над життям, очистити душу від буденної метушні.

(чаювання)

    Доки ви смакуєте чаєм мені хочеться розповісти про його цілющі властивості

Цілющі властивості чаю

1.Чай очищує кров.

2.Чаювання регулюєроботу печінки та селезінки.

3. Завдяки чаю знімається сонливість, в’ялість, оживають мязи тіла.

4.Чай – найкраща протиотрута при отруєннях організма.

5. Чай використовується при боротьбі з такими страшними отрутами, як рак шкіри та легенів.

6. Якщо систематично пить чай, стаєш доброзичливим та миролюбивим. Невипадково дипломати ведуть спілкування за чашкою чаю.

7. Чай – «очисник» організма, виводить  шкідливі речовини, в тому числі і камені з жовчного міхура,  в Китаї така хвороба майже не зустрічається.

8.В чаєві присутнімайже всі вітаміни. Вітаміна С в 4 раза більше, чим в лимоні.

9.Чай – ідеальний напій мандрівників, моряків, мисливців, і навіть футболістів.

10.Чай потрібно пити свіжозаварений. Східна мудрість говорить: «Свіжий чай подібний бальзаму. Чай який простояв ніч, подібний до змії».

Цілими століттями чайна церемонія продумувалася і вдосконалювалася. Одна тільки чашка, не кажучи про інші атрибути,  могла стати об’єктом багатьох маніпуляцій.

До чашки ставляться, як до живої людини: їй дають ім’я і уважно стежать за її біографією, записуючи її настінках скрині у якій вона зберігається, попередньо загорнута в особливі сорти шовку. Перед використанням чашку купають у гарячій воді(взимку трохи довше), щоб вона «ожила», після чого протирають лляною серветкою. У спекотливий день ту саму серветку приносять у чашці не віджатою і згорнутою, вона повинна вільно плавати в прохолодній воді у формі трикутника. Розпорядник церемонії, поставивши чашку на татамі, рукою повинен повільно попрощатися з нею так, як неохоче розлучаються двоє близьких друзів.

• Презентація найвідоміших чашок для чайних церемоній.

   Японці  шанують культуру та традиції свого народу, вклоняються красі, вміють її створювати і помічати навколо себе у найпростіших буденних речах. В Японії створюють декоративні сади, розводять дивні сорти хризантем та ірисів, насолоджуються чайною церемонією, знають секрети вирощування карликових дерев та створення квіткових композицій, мають     мистецтво каліграфії,самобутній театр НО і Кабукі.Свята в Японії незвичайні. Їх називають «милуваннями»: милування квітами «ханамі», милування снігом «юкімі», милування осіннім листям – «момідзігарі».

    Тисячі людей виходять милуватися цвітінням сливи, персика, сакури, місячним сявом.

Хризантеми розквiтли! –

На подвiр'ї  у каменяра

Мiж купами камiння.

 Весняні ночі

 Куди й поділися,

 Коли розцвітає сакура.

Незвичайною і прекрасною є японська поезія, вона як і все в Японії нагадує мініатюру.

Метелик літає.

Одна-однісінька тінь

           на всьому полі.

          Соловей улітку

         в заростях молодого бамбука

         оплакує старість свою.

       Скільки різних трав!

        І в кожної – свої квіти.

       Оце і є подвиг.

        У скількох снігах

        Залишилися самі собою

         соснові гілки!

Показ слайдів хоку

-   В Японії зародилость мистецтво орігамі – традиційне  японське

мистецтво складання фігурок з паперу.

Історія виникнення орігамі походить з давніх давен, коли з’явився папір. Спочатку оригамі використовувалося в релігійних обрядах. Довгий час цей вид мистецтва був доступний лише представникам вищих станів, де ознакою хорошого тону було володіння технікою складання з паперу. Тільки після другої світової війни орігамі вийшло за межі Сходу і потрапило в Америку і Європу, де відразу знайшло своїх шанувальників. Мистецво орігамі відкрите усьому світові. Його використовують і паризькі модельєри, і американські дизайнери, і звичайні діти. Кожен знаходить в орігамі своє.

 Журавель   – це священний птах, що підносить на небеса тих, хто досягнув у земному світі безсмертя, є символом щастя, довголіття.

Незважаючи на велику кiлькiсть буддистських, сiнтоїчних xpaмів в Японiї, вci молитви зводяться до трьох речепь :

- Хай обходять хвороби.

- Хай буде спокiй в ciм'ї.

- Хай буде вдача в справах.

Вважається, що паперовий журавлик приносить щастя, тому ми хочимо подарувати всім вам японських журавликів  як символ щастя і благополуччя.

ІІІ Підсумок заняття

– Людині, що звикла до скаженого ритму сучасного життя, чайна церемонія здається спочатку марною тратою часу. Дійсно, скільки справ можна провернути за цей час. Але поступово атмосфера спокою і врівноваженості, оволодіває нею. Іноземці дивуються з того, як японці влаштовують так багато шуму з нічого. «Що за буря в чашці чаю». Вони бачать у чайній церемонії лише ще один приклад тисячі й однієї дивності, які складають незбагненність Сходу. Перш ніж сміятися над цією традицією, варто подумати, наскільки, по суті, мала чаша людських радощів і наскільки мудрі ті, хто вміє її заповнити. Саме в чашці чаю ми знаходимо щось загальнолюдське. Чайна церемонія для японця – це релігія. Це божественне мистецтво жити!