Урок "Спостереження за зв’язком прикметників з іменниками в реченнях. Узагальнення знань про змінювання "

Спостереження за зв’язком прикметників з іменниками в реченнях.

Узагальнення знань про  змінювання прикметників за родами і числами

Мета: розширити знання учнів про граматичний і смисловий зв’язок прикметників з іменниками; формувати  уміння розпізнавати іменники, прикметники в реченнях та в тексті; розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів; поглибити знання учнів про рідний край, виховувати любов до нього, формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної держави; розширити знання учнів про традиції  рідного народу, прилучати школярів до джерел національної історії і культури, сприяти осмисленню себе як частини великого українського народу.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок

Форма проведення:подорож

Обладнання: таблиці, схеми-опори, звуковий лист-звернення, індивідуальні картки, елементи узору українського рушника, картки з деформованим  текстом, звукозапис « Пісні про рушник», мультимедійний центр тощо.

Структурауроку

І. Організаційний момент.

                 Продзвенів уже дзвінок…

                 Починається урок.

                 Він незвичний і цікавий,

                 До нас гості завітали.

                 Повернімось до гостей.

                 Дружно скажем: «Добрий день!»

                          ( Діти вітаються з присутніми на уроці)

Вчитель. – А тепер зручніш сідайте,

                  Починаємо урок.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

•                   Любі мої, а чи знаєте ви, що сьогодні я знайшла у нашій поштовій скриньці? Листа, адресованого учням 4 класу. Цікаво, від кого він? Відкриємо і прочитаємо?

              (лист-звернення  )

- Любі діти! Рідне слово – невмируще джерело, з якого ми пізнаємо навколишній світ, свою родину, свій народ. Сьогодні у вас незвичайна, особлива, можливо, й нелегка мандрівка, під час якої ви повинні показати себе знавцями своєї рідної мови, своєї Батьківщини. Перед вами будуть нелегкі випробування, але ми надіємось, що ви дружно подолаєте усі перешкоди. Тож в добру путь, любі четвертокласники!

З повагою члени клубу знавців рідної мови

- Ну що ж, гадаю, ви уже зрозуміли, що сьогодні ми з вами вирушаємо у незвичну мандрівку стежками нашої рідної мови. Але куди ми помандруємо, ви дізнаєтесь, коли завітаєте на  «Аукціон знань». Адже я повинна перевірити, чи достатньо у вас знань, умінь та навичок для такої далекої подорожі. Тож це буде вашим першим випробовуванням.

 Якщо вам вдасться відповісти правильно на всі мої запитання, ви зможете купити відразу два ключа, які відкриють вам таємницю нашої мандрівки.

-Нагадаю вам, що відповідати потрібно швидко, чітко, лаконічно, виразно.

Бліц-опитування.

1. Основні мовні одиниці (звук, буква, слово, словосполучення, речення, текст).
2. Скільки букв в алфавіті? ( 33 )
3. Скільки голосних звуків? ( 6)
4. Які букви позначають по два звуки ( я, ю, є, ї, щ).
5. Яка буква завжди мовчить? (ь)
6. Які три основні частини можна виділити в тексті? (зачин, основна частина, кінцівка)
7. Як називаються головні члени речення? (підмет і присудок)
8. Як називаються слова, близькі за значенням? (синоніми)
9. Як називаються слова, протилежні за значенням? (антоніми)
10. Як називаються слова, які мають спільну частину – корінь? (спільнокореневими)

Я вітаю вас з першою перемогою. Ось ваші ключі. Як вони називаються?  (ІМЕННИК  і  ПРИКМЕТНИК). Отже, сьогодні ми розширимо і узагальнимо наші знання по темі»Спостереження за зв’язком прикметників з іменниками в реченнях. Узагальнення знань про  змінювання прикметників за родами і числами.»

• . А також удосконалимо наші вміння визначати рід та число прикметників. Запишіть в зошити число  .

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

• Діти, а  що  вам нагадують отримані ключі? (Дороговкази).
• Куди вони нас поведуть, ви зрозумієте, коли прослухаєте дуже відому українську пісню. Якщо хтось упізнав її – можете підспівувати.

 (Звучить «Пісня про рушник»)

- Хто знає, як називається ця пісня? (Діти:  «Пісня про рушник»)

- Рушник – це давній наш оберіг. Немає, здається, в Україні жодної оселі, яку  не прикрашали б рушники. «Хата без рушників, – казали в народі, – що родина без дітей». З рушником вшановували появу немовляти, з рушником виряджали в далеку путь, на рушник у день весілля стають молодята.

   - Сьогодні ви протягом уроку вишиватимете рушничок :  за кожне  правильно виконане завдання ви отримуватимете частини візерунка, якими будете його прикрашати.

- Але щоб наш рушничок вийшов красивий і яскравий, нам потрібно здолати багато перешкод. А для цього потрібно застосувати усі знання про іменник та прикметник. Готові до випробувань? (Так)

- То яка частина мови називається іменник? Прикметник?

- Які іменники зустрілися в словах пісні? Які прикметники?

Іменник – це частина мови, яка називає предмети і відповідає на 

                питання хто?  або  що? Іменники є істоти та неістоти, загальні та

           власні, можуть вживатися в однині або в множині, належать до одного

           із родів: чоловічого, жіночого, середнього.

       Прикметник – це частина мови, яка вказує на ознаку предмета і відповідає на питання  Який?, Яка?, Яке? Які?

• Молодці! Гарно справились із завданням. Тож ось ваш перший візерунок.
• А прикрасить ним………., яка найкраще працювала на шляху по стежині «Пригадай -но». (Вручається візерунок)

•    Каліграфічна хвилинка

- Щоб вдосконалити навички каліграфічного письма,  я вам пропоную записати такі склади:

                                  КА             НА              ЛИ

- Спробуйте  тепер з цих складів скласти якесь слово. (КАЛИНА)

- Пригадайте, яке прислів’я ми вивчали про калину?

Без верби та калини нема України.

Складіть своє речення про калину. Назвіть головні слова в реченні.

• Зараз запишемо ще 1 речення про калину, під диктовку:

Навесні калина квітне білим цвітом.

• Назвіть словосполучення іменника з прикметником у даному реченні.
• Чи зв’язані  вони між собою?
• А чи знаєте ви, що іменники можуть жити самі по собі, а от прикметник – величезний боягуз. І виходить він на прогулянку лише з іменником, міцно тримаючись за три мотузки – рід, число, відмінок.

( Слайд 6)

• Отже, який висновок можна зробити? ( Прикметник стоїть у тому числі і роді,  що і іменник).

Робота за підручником

Робота над вправою 215,с. 107

а) Синоніми

суворий – злий, справедливий

сильний – хоробрий, мужній, відважний

б) Слова з знаком м’якшення

•  Фізкультхвилинка («Гопачок»)

Хто там, хто там вже стомився

І на парту похилився?

Треба дружно всім нам встати,

Можна трішки й станцювати.

• Чи сподобався вам наш танок?  Опишіть його, використовуючи слова-ознаки. Запишіть у зошити.

Танець (який?) веселий, швидкий, запальний, український.\

До якої частини мови належать дібрані вами слова? ( До прикметника)

На які питання відповідали? (Який? )

• Яка роль прикметника у нашому мовленні? (вказують на ознаку предмета)
• Зараз ми за декількома ознаками відгадаємо про який предмет іде мова, виконавши
• Вправу 214, с. 107 (по1 загадці)

(Олівець, кавун, трактор)

• А зараз будьте уважні, вам потрібно продовжити думку:
• На відміну від іменника, прикметник змінюється …(за родами)
• Давайте повправляємось у зміні прикметників  за родами.
• Робота в парі
• У кожної групи на парті є кольорове завдання, змініть прикметники за родами та з одним із них складіть речення.

(білий, щасливий, старанний, пухнастий). (оцінювання)

-Молодці (прикрашають рушничок), діти, гляньте, що далі на нашому шляху?

Робота в групах

• А для того , щоб подолати наступну перешкоду, вам потрібно об’єднатися в групи і дружно попрацювати.

• 1) Робота з перфокартами

Поставити  «+»  навпроти кожного слова, визначивши рід, число  та до якої частини мови воно відноситься:

2 гр.) Скласти розсипанку-прислів’я. Виписати словосполучення іменника з прикметником, визначити їх число та рід.

Хоч руки чорні та робота біла.

З малого пагінця виростає велике дерево.

3 гр.) Скласти усно розповідь про прикметник за планом.

(1 представник від групи зачитує відповіді).

- А от чи правильно справилась 3 група, ми перевіримо разом прочитавши правило в підручнику на с. 108

- саме з цим правилом буде пов’язане дом. завд. Вправа217, с. 109

- Молодці, погляньте, якими яскравими барвами розцвів наш рушничок!

Погляньте, що далі на нашому шляху?

(місток)

-Нам потрібно його перейти, щоб наблизитись до рушничка. Отож, слухайте уважно завдання!

•    Гра «Побудуй місток» 

Я називатиму декілька іменників, а вам потрібно знайти прикметник – «місток», який їх об’єднує.

Сталь,  дружба    (міцна)

Вислів ,  постріл  (влучний)

Воля,  злива          (сильна)

Море, небо           (синє, чисте)

Скеля,  річка           (стрімка)

Яма,  річка               ( глибока)

Вата, хмара           (пухнаста)

Досвід, перець        (гіркий)

Поле, дерево      (зелене)

- Молодці, за гарні знання ви отримуєте іще частину візерунка.

Але перед нами нова перешкода, доки ми переходили через місток, вітер переплутав всі букви в словах, вам потрібно відновити текст і з’ясувати його тему, мету.

•  Робота над деформованим текстом

ібХлшінакипредзавдижжаливващесвяннимдупроктом.  інВщувавумі у бісостяща й гопоблалуччяподигос. В їніУкрадьбу – кеятосвя не хообдилосьзебляціпани. тькиБалкузмавчаприлитейдінушаватибілх.

(самостійно в зошитах). Співставлення виконаних робіт, взаємоперевірка.

(оцінювання)

- Молодці, за гарну роботу ви отримуєте ще дві частини узору для рушника і, таким чином, наш рушничок розцвів. І як ведеться в нас на Україні:

Хай Вам буде щастя , доля

Урожай добірний в полі,

Щоб у вашій світлій хаті

Ви завжди були багаті!

V. Підсумок уроку.

-Підведемо підсумок нашого уроку за допомогою :

Метод мікрофону  (кожен учень у «мікрофон» говорить одне слово-відповідь)

- Якими іменниками ви охарактеризуєте наш урок?

Швидкість, цікавість, веселість, увага, творчість, знання, гра, загадки…

- Якими прикметниками?

Повчальний, цікавий, незвичайний, неповторний…

 (Слайд 10:  ДЯКУЮ ЗА УРОК!  під звуки музики)

Використана література

1. Навчальна програма  для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи
2. Власні напрацювання

Додаток

                               ХЛІБ

ібХлшінакипредзавдижжаливващесвяннимдупроктом.   інВщувавумі  у  босі  стяща  й  гопоблалуччяподигос.  В  їніУкрадьбу – кеятосвяенхообдилосьзебляціпани.  тькиБалкузмавчаприлитейдінушаватибілх.

(Хліб наші предки завжди вважали священним продуктом. Він уміщував у собі щастя й благополуччя господи. В Україні будь-яке свято не обходилось без паляниці.

Батьки змалку привчали дітей шанувати хліб.)