Урок США в 2 пол XX ст.doc

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробка уроку

з історії для 11 класу

для студентів І курсу

ВНЗ І-ІІ рівня акредитації

 

На тему «США в другій половинні ХХ століття»

 

 

 

 

 

 

Розробила викладач суспільних дисциплін Костюченко К. М.

ВП НУБіП України  „Немішаївський

агротехнічний коледж ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018

Тема. СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ

                     В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ   XX  СТОЛІТТЯ

 

Мета: ознайомити студентів з наслідками Другої світової війни для США; проаналізувати особливості економічного і політичного розвитку США у II половині xx ст.; з’ясувати суть «рейганоміки»; розвивати навички встановлення причинно-наслідкових зв'язків; сприяти розвитку здатності простежувати вплив подій в окремій державі на хід світового історичного процесу; ви­ховувати культуру мовлення, актив­ну життєву позицію.

Тип заняття: вивчення  нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта «Політична карта світу», атлас.

 

ХІД      ЗАНЯТТЯ

1.                Організаційна частина (5 хв.)

Тема заняття та план вивчення нового матеріалу записані на дошці. Викладач звертає увагу на завдання даного заняття

2.             Мотивація навчальної діяльності студентів (4-5хв.)

Викладач:  На сьогоднішньому занятті ми з вами розпочинаємо вивчати досить значну і цікаву тему — «США і Канада». А почнемо ми з вивчення історії США у другій половині XX ст. до сьогодення. Які асоціації виникають у вас, коли ви зга­дуєте США?

Для переважної більшості присутніх США — наддержава. Протягом заняття ми спробуємо проаналізувати ди­наміку розвитку США від 40-х років XX ст. до сьогодення.

 

ІІІ.           Актуалізація знань студентів (4-5хв.)

Бесіда

1.              Яку програму повоєнного мирного співіснування запропонували США, яку зовнішню політику проводили в 30-ті роки?
2.              Що вам відомо про участь США у Другій  світовій війні?
3.              Як змінився статус США після війни?

Прогнозована відповідь.

США зробили великий внесок у розгром нацизму й мілітариз­му в роки Другої світової війни. Людські втрати країни обчислю­валися 322 тис. вбитих й 800 тис. поранених, тих, що потрапили до полону та зникли безвісти.

Проте США, на території яких не велися воєнні дії, виявилися майже єдиною країною, чия економіка вийшла з Другої світової війни значно зміцнілою. Вартість промислової продукції США становила 2/3 вартості промислової продукції всього світу. Вони зосередили у себе 73% світового золотого запасу, за 5 років війни чистий прибуток американських компаній досяг 87 млрд доларів, а середньорічні темпи зростання становили 18,7%.

Основні суперники США або тимчасово вибули з конкурентної боротьби (Німеччина, Японія), або потрапили у фінансово-економіч­ну залежність від США (Велика Британія, Франція). США скорис­талися з цієї обставини, щоб оволодіти новими ринками, збільшити експорт товарів і капіталу, створити велику "імперію долара".

На 1945 р. США досягли найвищого за свою історію рівня військової могутності. США монопольно володі­ли атомною бомбою.

IV. Вивчення нового матеріалу

План.

1. США у 1945-1960 роках.
2. США у 60-70 роках. Кризові 70-і роки.
3. США у 80-2009 роках. "Рейганоміка".

 

1. США у 1945-1960 роках.

Розповідь викладача (студенти роблять стислий план конспект) (15 хв.)

Проблемне питання. В чому суть внутрішньої політики США у 1945-1960 роках.  

Після смерті Ф. Делано Рузвельта 12 квітня 1945 р. президен­том Сполучених Штатів за конституцією став віце-президент Г. Трумен.

Студенти пригадують біографію та діяльність Ф. Рузвельта (3-4хв.)

Доповідь студента біографія Г. Трумена (3-4хв.)

Трумену довелося розробляти політичну стратегію країни у досить стислі строки. Уряд Трумена потурбувався про адаптацію до мирного життя демобілізованих військовослужбовців та ухва­лив закон, найменований "Солдатським біллем про права". Прагнучи уникну­ти масового безробіття, що загрожувало (за прогнозами, 8 млн осіб), серйозних соціальних конфліктів, адміністрація Трумена розробила систему заходів, що дістала гучну назву "справедли­вий курс". Намічалися заходи з відвернення інфляції й різкого підвищен­ня вартості життя, однак у процесі переведення промисловості на рейки мирної економіки не пощастило уникнути зниження при­бутків більшості американців. Спостерігалося зростання безро­біття й цін. У 1947 р. було прийнято закон Тафта—Хартлі (Національний закон про відносини робітників і підприємців). Новий закон сут­тєво обмежував право робітників на страйк. Страйки державних службовців було зовсім заборонено. Також заборонялися органі­зовані страйки солідарності. Запроваджувалася система приму­сового арбітражу в особливо загрозливих трудових конфліктах.

Після Г. Трумена президентом США став лідер республікан­ської партії генерал Д. Ейзенхауер, знаний полководець другої світової війни. Його політика в царині економіки полягала в обмеженні державного регулювання і втручання у справи бізне­су. За час правління президента Д. Ейзенхауера (1953—1960 рр.) покращилося матеріальне становище великої кількості людей: більше половини американців за рівнем доходів стали середнім класом, який має власні будинки, автомобілі тощо. Популярною стала ідея "суспільства загального благоденства".

"Ера Ейзенхауера" збіглася з розгортанням науково-техніч­ної революції, що виявилась у зростанні нових галузей економі­ки, докорінному перетворенні старих галузей, у масовому впро­вадженні автоматизації та електроніки, другого покоління ЕОМ.

На початку 50-х рр. США охопив розгул маккартизму — реакційної політичної течії, що дістала свою назву від прізвища сенатора Джозефа Маккарті, який очолював сенатську підкомі­сію з питань розслідування антиамериканської діяльності. Маккартисти розпалювали антикомуністичну істерію, переслідували всіх, хто виявляв вільнодумство.

У 1950 р. набрав чинності закон Маккартена, який зобов'язу­вав компартію та деякі інші організації зареєструватися в мініс­терстві юстиції як "підривні" організації. Багатьох керівних працівників компартії та її активістів за­арештували й судили за те, що вони обстоювали свої переконан­ня. Чимало видатних американців, у тому числі уславлений кіноактор Ч. Чаплін, покинули країну. Понад 2,5 млн державних службовців пройшли перевірку на "лояльність".

Діяльність сенатора Дж. Маккарті та його помічників дістала назву "полювання на відьом". Ця антикомуністична істерія викликала невдоволення широкої гро­мадськості. Парламент у грудні 1954 р. засудив його поведінку

 

Якщо до другої світової війни зовнішньополітичний курс країни визначала політика ізоляціонізму, то зі зростанням еконо­мічної та військової могутності відбулася його кардинальна змі­на у бік опертя на військову силу, прагнення посилити свій вплив на перебіг подій у всіх країнах світу. Оптимальною, під кутом зору правлячих кіл США, формою устрою міжнародних відно­син був би "мир на американський манір" — "Рах Аmеrісаnа".

В умовах конфронтації з СРСР основними цілями зовнішньо­політичного курсу США стали зміцнення національної безпеки, створення союзу західних країн, протидія поширенню комунізму.

25 червня 1947 р. конгрес ухвалив закон про національну безпеку, що вперше в американській історії вводив посаду міні­стра оборони. Крім того, було створено Раду національної без­пеки (РНБ) та Центральне розвідувальне управління (ЦРУ).

Доктрину "стримування комунізму" було запропоновано рад­ником посольства США у Москві Дж. Кеннаном у лютому 1946 р. Вона передбачала захист усього західного світу від можливого проник­нення комунізму.

Боротьбі проти зростання впливу комунізму в Туреччині та Греції було присвячено "доктрину Трумена", з якою президент США виступив 12 березня 1947 р. на об'єднаному засіданні обох палат конгресу. Трумен закликав терміново асигнувати 400 млн дол. на подання допомоги грецькому і турецькому урядам.

Показником міжнародного авторитету США, що зріс, став їхній особливий вплив під час створення Північноатлантичного блоку (НАТО) 1949 р. Американські генерали посіли головні по­зиції в його керівництві.

Значно посилила роль США у світі реалізація плану Маршалла, коли було подано економічну допомогу 16 країнам Європи.

Отож, Сполучені Штати Америки після Другої світової війни перетворилися в державу — лідера західного світу.

2. США у 60-70 роках. Кризові 70-і роки.

 

Самостійна робота студентів за підручником Віднянського С. В. Всесвітня історія. Група студентів поділена на три групи по 5-6 чоловік. Кожна група отримує проблемне питання на яке потрібно відповісти через 7 хв.

 

1 група. У чому суть і основні складові програми Кеннеді-Джонсона?

(студенти опрацьовують стор.49-50)

2 група.  У чому полягала «Расова війна», у чому суть політичної кризи 70-х років

(студенти опрацьовують стор. 51-53)

3 група.  Які основні причини економічної кризи 1974-1975 років?

(студенти опрацьовують стор. 53-54)

 

Відповідь можна оформити і у вигляді структурно-логічної схеми:

причини — складові — основні події — результати, наслідки.

 

Колективна робота. Питання на закріплення:

1. Як називалась стратегія розвитку США, запропонована Дж. Кеннеді?
2. На чому ґрунтувалась внутрішня політика Кеннеді?
3. Назвіть основні здобутки правління демократів у 60-і роки.
4. Назвіть основні зовнішньополітичні події, пов'язані з правлінням демократів.
5. Визначить основні причини масових соціальних рухів у США у 50—60-і роки.
6. Вкажіть складові масових рухів у США у 60-і роки.
7. З'ясуйте наслідки і результати масових рухів
8. В чому полягала криза 70-х років?
9. Що таке «Уотергейтський скандал»? Які його уроки і наслідки?

 

Підсумки.

60—70-і роки стали важливою віхою в історії США. У цей час завершився той період, що був започаткований «новим курсом» Ф.Рузвельта. Американці замахнулися на досягнення «нових рубежів», створення «великого суспільства» і прагнули «остаточно побороти бідність». Та реалії 70-х років примусили США зосередитися на вирішенні зовсім інших проблем. Кризи насувались одна за одною. Америка потребувала змін.

3. США у 1980-2008 рр.

Розповідь викладача Колективна робота зі студентами. (20-25 хв)

Викладач. На початку 1980 р. краї­на переживала гостру економічну кризу, розчарування в перспективах країни, падіння престижу за кордо­ном. Суспільство очікувало на зміни.

На виборах 1980 р. переміг кандидат від Республіканської партії Рональд Рейган, людина, яка відновить міць США і залишить помітний слід в її історії. Хто він такий — сороковий президент США?

 (Розглянути порт­рет Р. Рейгана.

Повідомлення студента про біографію Р. Рейгана)

Сороковий президент США наро­дився в лютому 1911 р. в містечку Тампіко (штат Іллінойс) в сім'ї тор­говця взуттям, яка постійно переїж­джала з місця на місце. Батьки не були освіченими людьми. У дитин­стві Рональд не відрізнявся від своїх одноліток.

Саме мати, а не алкоголік-батько впливала на сина в дитинстві. Пер­ші роки свого життя Рейган переїж­джав з місця на місце разом з бать­ками. Коли йому було 9 років, сім'я переїхала в Діксон, де він закінчив школу і вступив до коледжу, в якому вивчав економіку і соціологію. Се­ред захоплень молодого Рейгана на першому місці були спорт і театр. Він працював спочатку спортивним коментатором на радіо, а потім ви­рішив зробити голлівудську кар'єру. Йому це практично вдалося, оскіль­ки він мав неабияку популярність.

Зі вступом Сполучених Штатів в Другу світову війну, Рейган всту­пає до армії США. Повернувшись

з війни, розуміє, що від голлівудської слави вже нічого не залиши­лось, тому йде працювати в ар­мійські профспілки. У часи мак­картизму став консервативним республіканцем. У середині 60-х рр. Рейган став лідером правого крила партії. Він мав талант оратора, що дуже допомагало в політичній діяль­ності. У період передвиборчої кам­панії він виголосив понад 200 про­мов на підтримку Ніксона. За 10 років роботи тривалість його виступів досягла 40 тис. годин.

У 1966 р. він стає губернатором шта­ту Каліфорнія. У 1968 і 19,76 рр. ви­сував свою кандидатуру на прези­дентських виборах, але програв. У 1980 р. став президентом США.

Куміром Рейгана був Кулідж, який мав звичку спати після обіду і ви­словлювати банальні істини з ро­зумним виглядом. Рейган активно наслідував його. Працював 2—3 го­дини на день, цінував гумор, рідко читав, в основному дивився ТВ, не знав суті багатьох питань. Але це не завадило йому вивести США з кри­зи, підвищити їх авторитет на між­народній арені.

Р. Рейган заявив: «Перш за все я хо­чу домогтися того, аби наша країна залишилася місцем, де людина завж­ди зможе розбагатіти. Це вже у нас є, і це повинно залишитися й на­далі...»

Він розпочав боротьбу з інфляцією, безробіттям, виступив за економіч­не піднесення США, запропонував­ши програму «Новий початок для Америки: програма відновлення економіки». Газети назвуть її «рей­ганоміка», «рейганівська революція».

 

 

Проблемне питання. Які ж методи обрав Р. Рейган для відновлення економіки? (Самостійна робота студентів за схемою та таблицею.)

 

Схема 1

   

Завдання

Дайте визначення поняття «рейганоміка» за алгоритмом:

1)    Рейганоміка — це__.

2)    Вона характеризується__.

Зачитати, записати в зошити.

 

Викладач. Не всі були задоволені «рейганомікою». 1981, 1982 роки відзначилися страйковим рухом, а в 1983 р. почалося економічне під­несення. «Рейганоміка» мала пози­тивні й негативні результати.

Позитивні

1)    Подолання     кризових    явищ, покращення            економічної кон'юктури.

2)    Зростання частки наукомістких галузей економіки.

3)    Надходження іноземних інвес­тицій

4)    Розширення сфери послуг.

5)    Переозброєння   американської армії.

Негативні:

1)    Закордонні   капіталовкладення перевищили   американські  за­кордонні активи.

2)    Посилення конкуренції з това­ровиробниками   з   Європи   та Японії.

3)    Зростання воєнних витрат.

4)    Зростання державної заборгова­ності.

5)    Посилення соціального розша­рування.

Запитання до групи: Які, на вашу думку, найбільш суттєві негативні ознаки? Позитивні?

Завдання. Оберіть по два найбільш суттєвих, на вашу думку, позитив­них і негативних результати «рейганоміки» і запишіть їх у таблицю 2 у відповідний стовпчик.

 

Запитання до групи:

1.    Чому США таку велику увагу приділяли  переозброєнню  ар­мії?

2.    Що таке «холодна війна»?

Викладач. Погляньте на колонку «Зовнішня політика» у таблиці 2. СОІ — стратегічна оборонна ініціа­тива. Створення СОІ ще більше за­гострило відносини з Радянським Союзом, який Рональд Рейган назвав «імперією зла», проти якого потрібно вирушити у хрестовий похід. У 1983 році США розміщують у Західній Європі військові бази з ра­кетами середньої дальності. Здава­лося, що конфлікт між двома дер­жавами досяг апогею і його воєнне розв'язання буде неминучим, але у 1985 році на чолі Радянського Со­юзу стає М. Горбачов, який у зовніш­ній політиці почав курс нормалізації відносин зі Сполученими Штатами.

Одна із зовнішньополітичних акцій Рейгана завдала йому значних кло­потів і вилилася у тривалий політич­ний скандал, який отримав назву «Ірангейт». Суть справи полягала в тому, що США таємно, через посе­редників, постачали зброю і запасні частини своєму одному з головних ворогів — Ірану, який вів війну з Іра­ком. Отримані кошти йшли на фінансування бойових загонів «контрас», що вели боротьбу проти сандиністського (прорадянського, прокубінського) режиму в Нікара­гуа. Цей скандал ледь не коштував Рейгану президентського крісла.

Рейган обирався на пост президента двічі. Важко переоцінити його роль у збільшенні могутності США.

Робота з документом. (4 хв.)

Запитання до документа. Що на погляд Рейгана було кращим в його політиці.

«Багато з того, що було здійснено за період мого президентства, принес­ло мені глибоке задоволення, але більш за все я пишаюсь економікою. Без економічного відродження Аме­рика не могла б знову здобути впев­неність у собі і досягти колишнього рівня. Тільки оздоровлення еконо­міки могло створити для нас такі можливості». (Зі спогадів Рейгана про економічні реформи, що отрима­ли назву «рейганоміка»)

У своєму прощальному виступі Рей­ган звертався до нації: «Сполучені Штати знову поважають у світі і звертаються до них за порадою... Ми прагнули змінити країну, а змі­нили світ... Країни у всьому світі те­пер звертаються до вільного ринку і до свободи слова і відходять від ідеологій минулого... Демократія — велике благо— також має і високу продуктивність... У цьому деся­тилітті ми пройшли великий шлях, і ми трималися разом у бурхливому морі. І наприкінці ми разом набли­жаємося до місця нашого призна­чення... І я можу сказати, що ми змінили становище».

Р Рейган у 1988 р. залишає наступни­кам процвітаючу країну. Позитивні зрушення в житті США були закріп­лені після приходу до влади респуб­ліканця Дж. Буша, який продовжив курс Рейгана.

Розглянути портрет Дж. Буша (старшого). Назвіть складові внутрішньої і зовніш­ньої політики Дж. Буша з таблиці.(студенти  зачитують дані з таблиці №2)

Завдання. Зробіть порівняльний ви­сновок політики Дж. Буша і Рейга­на.

Чи були суттєві зміни?

 

Табл.. 2

 

Президент	Роки правління	Внутрішня політика	Зовнішня політика
Р. Рейган	1980-1988 рр.	•	• Створення СОІ;  СРСР оголошений «імперією зла»; • з 1985 р. — закінчення «холодної війни», покра­щення відносин з СРСР; • «Ірангейт»
Дж. Буш (старший)	1988-1992 рр.	• Продовження кур­су Рейгана; • боротьба з нарко­манією; • розвиток освіти, охорони здоров'я; • зменшення феде­ральних витрат; • дефіцит бюджету	• Визнання всіх незалеж­них держав, що утворили­ся після розпаду СРСР; • підтримка Ізраїля в арабо-ізраїльському конфлікті; 1989-1991 рр. військова акція проти Іраку. Визво­лення Кувейту
Б. Клінтон	1992-2000 рр.	• Економічний роз­виток США;  збільшення феде­ральних витрат; ліквідація дефіциту бюджету; • створення додат­кових робочих місць; • реформи в освіті, охороні здоров'я

 

Викладач. Американці не були за­доволені інертністю нового прези­дента. Вони бажали соціального за­хисту, більшої соціальної ролі дер­жави, чого не вистачало політиці Рейгана і Буша. На виборах 1992 р. до влади прийшов представник де­мократичної партії — молодий і ма­ловідомий губернатор штату Аркан­зас — Б. Клінтон.

Розглянути портрет Б. Клінтона. Зачитати з таблиці 2 складові внут­рішньої політики Б. Клінтона.   •

Завдання. Порівнюючи внутрішню політику республіканців і демократа Б. Клінтона, зробіть висновок: чиї досягнення були більш привабли­вими для населення?

Завдання учням: Використовуючи текст відповідного параграфа, за­повніть колонку таблиці «Зовнішня політика Б. Клінтона». (Стор. 58 за підручником Віднянського С. В. Всесвітня історія.)

Прогнозована відповідь: Розширення НАТО, участь у миротворчих акціях у  колишній   Югославії:   1995 р. — Боснія і Герцеговина, 1999 р. — Сер­бія (Косово).

Викладач. Вибори 2000 року були особливими в історії США: вони стали випробуванням для амери­канської демократії, зокрема систе­ми виборів. Вперше створилась си­туація, коли за кандидатів республі­канця (Дж. Буша молодшого) і демократа (Ела Гора) було подано однакову кількість голосів. Перевагу віддали Дж. Бушу. Дана ситуація свідчила, що в американському сус­пільстві не існує нагальних проблем, на вирішення яких потрібно мобілі­зувати все суспільство. В 2004 році Дж. Буш молодший знов обраний президентом.

Економічне благополуччя США да­ло змогу адміністрації Дж. Буша ос­новну увагу зосередити на зовніш­ній політиці. До цього зобов'язував і статус США у світі. Але активне втручання США у внутрішні й зов­нішні конфлікти багатьох країн зу­мовило наростання антиамериканських настроїв. 11 вересня 2001 року стало переломним у житті як США, так і світу. У цей день стався теро­ристичний напад, в результаті якого було зруйновано Світовий торговий центр у Нью-Йорку і пошкоджено будівлю Пентагону. Жертвами теро­ристичного акту стали 5 тисяч чо­ловік. США почали боротьбу зі сві­товим тероризмом.

США втручаються у справи Аф­ганістану проти руху Талібан, що підтримував діяльність терористич­ної мережі Аль-Каїди на чолі з О. Бен Ладеном, на яку була по­кладена відповідальність за теракт 11 вересня. 20 березня 2003 року по­чалася військова акція в Іраку з ме­тою повалення режиму Саддама Ху­сейна.

 

Запитання до студентів:

1. Який характер мала ця війна для США? Для Іраку?
2. Висловіть   своє   ставлення   до війни в Іраку.

Робота по групах з документами

Група студентів ділиться на три групи; опрацьовують кожна свій документ і ха­рактеризують його за алгоритмом.

Аналіз історичного джерела (доку­мента).

1.    Уважно прочитайте документ.

2.    Зверніть увагу на дату його на­писання.

3.    Про яку конкретну подію йдеть­ся в документі?

4.    Ким   створений   документ   та з якої причини?

5.    Чи зацікавлений автор докумен­та в правильному відображенні подій? Чому?

6.    Які вислови з документа (про­цитуйте) наштовхують на розду­ми і чому? Ваші роздуми.

7.    Які висновки можна зробити?

 

 

 

Документ № 1

«Ирак: война и её последствия» А. Гушер, руководитель Центра стратегического развития Российской федерации

Одновременно с подготовкой анти-террористической операции против режима талибов и структур «Аль-Каиды» в Афганистане было приня­то решение о расширении действий на направлениях и территориях, представляющих для США несом­ненный стратегический интерес. Иран и Ирак представляют для США особую ценность как источ­ники огромных запасов углеводо­родного сырья. Они имеют очень выгодное геостратегическое поло­жение, но не контролируются Ва­шингтоном. События 11 сентября предоставили Вашингтону истори­ческий шанс для того, чтобы под предлогом борьбы с терроризмом попытаться все же взять под свой контроль эти страны независимо от того, имеют ли они отношение к дея­тельности «Аль-Каиды» или нет.

Алисон Бейлс, директор Стокгольм­ского института исследования проблем мира (Международные отношения. — 2004. — № 5)

 

 

Документ № 2

История с Ираком представила ми­ру тройное доказательство того, что сегодня США реально обладают уникальной военной и политиче­ской мощью и уникальной свобо­дой пользоваться ею. Первое: аме­риканцы смогли быстро, с малыми потерями оккупировать большую и далёкую страну, пользуясь лишь ограниченной помощью со стороны союзников. Второе: ни одна из со­седских стран не осмелилась ока­зать сопротивление или хотя бы попыталась высказать серьёзные претензии. Третье: страны, высту­пающие против действий США, так и не сумели изменить или хотя бы отложить осуществление США сво­их планов.

Но существуют доказательства того, что мощь США не безгранична. Аме­риканские войска, стремительно за­хватившие Ирак, показали отсут­ствие компетентности в установле­нии и сохранении мира. Методы постконфликтного управления и вос­становления Ирака оказались запу­танными и непоследовательными. Не все гладко и в политической сфе­ре. США и Великобритания так и не смогли получить согласия ООН пе­ред нападением. Их военная опера­ция была поддержана относительно небольшой коалицией лояльных сто­ронников США. Её не поддержала ни одна организация, втом числе НАТО. С течением времени стало яс­но, что и внутри США политическая и общественная поддержка продол­жительной и дорогостоящей военной авантюры имеет свои пределы.

Андрей Шитов, журналист из Вашингтона (Эхо планеты. —

2004. - № 13)

Документ № 3

Доверие к Америке в значительной мере подорвано. Под сомнение ста­вятся и те мотивы, которыми Ва­шингтон руководствуется в борьбе против международного террориз­ма. В Европе нарастают настроения в пользу усиления роли ЕС в облас­ти безопасности и внешней полити­ки для создания реального противо­веса США. Откровенная неприязнь к Америке и симпатии к её против­никам сохраняются в мусульман­ском мире.

Война в Ираке была центральным событием минувшего года, и отно­шение к ней стало своего рода ка­мертоном всего вопроса. Выясни­лось, в частности, что в странах, из­начально выступавших против войны, подавляющее большинство продолжает считать эту позицию правильной (в России такого мне­ния придерживаются 83 процента опрошенных). В самих США боль­шинство по-прежнему оправдывает вторжение в Ирак, но удельный вес этой точки зрения уменьшился с 74 до 60 процентов. А в Великобрита­нии вообще наступил перелом: год назад войну поддерживали 61 про­цент опрошенных, теперь — лишь 43 процента, а 47 процентов ныне видят в ней ошибку.

Относительное большинство амери­канцев и британцев пока ещё верят, что их лидеры были введены в за­блуждение собственной разведкой, когда ссылались на наличие у Ирака оружия массового уничтожения в качестве повода к войне. Осталь­ные убеждены, что Вашингтон и Лондон сознательно лгали. В Рос­сии у такой точки зрения 61 процент сторонников, в Германии — 69 про­центов, во Франции — 82.

V.  Закріплення знань студентів.

 

Запитання до студентів:

І.   Яку роль відіграють США у су­часному світі?

2.   Чи здатна ця країна виконувати роль світового лідера?

 

Гра «Відкритий мікрофон» (студенти ставлять один одному питання по вивченій темі)  10 хв.

 

 

VІ.  Підсумок заняття

Сполучені Штати Америки після Другої світової війни перетворилися в державу — лідера західного світу. А після розпаду СРСР в єдиного лідера.

У період к. XX — поч. XXI ст. роль США у світі докорінно змінюється - вони залиши­лись єдиною наддержавою. Від­повідно, вся їхня політика, як внут­рішня, так і зовнішня, продиктова­на й спрямована на підтвердження цього статусу.

 

VІI.   Домашнє завдання Відповідний параграф підручника

• Бураков Ю. та ін. Всесвітня історія (1939—2001). 11 клас. — К: Генеза, 2006. §8 - 10.
• Бердичевський Я., Ладиченко Т., Щупак І. Всесвітня істо­рія. 11 клас. — Запоріжжя: Прем'єр, 2010.— §9-11.
• Ладиченко Т. Всесвітня історія. 11 клас. — К.: «А.С.К.», 2017. — СС.70—86.; закінчити заповнення таблиці на основі теленовин, статей з газет.