Урок "Стійкість природних компонентів, геосистем до антропогенних забруднень. Форми стійкості геосистем"

Урок 11 клас

Екологія

Тема: Стійкість природних компонентів, геосистем до антропогенних забруднень. Форми стійкості геосистем.

Мета:

Освітня: сформувати поняття про стійкість природних екосистем, геосистем до антропогенних забруднень; розглянути форми стійкості геосистем.

Розвиваюча: розвивати вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, творчо розв’язувати поставлені завдання;

Виховна: виховувати ціннісні орієнтації на збереження природи

Обладнання й матеріали:  підручник, робочий зошит

Тип уроку: комбінований

ХІД  УРОКУ

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опор­них знань учнів

1. Що таке забруднення?
2. Які види забруднення вам відомі?
3. Які джерела антропогенного забруднення?

 Екологічний графічний диктант.

1. Глобальною екологічною проблемою на сьогодні є постійне зменшення в ґрунтах вмісту гумусу.

2. Серед пестицидів є речовини, які не належать до отрут широкої дії.

3. Заболочення — підвищення вологості ґрунту внаслідок підняття рівня ґрунтових вод, спричиненого антропогенним впливом.

4. Результатом парникового ефекту є зміна хімічного складу ґрунту.

5. Інгредієнтне забруднення — це потрапляння в біосферу речовин, якісно і кількісно притаманних їй.

6. Вирубка лісів — одна з найбільш характерних складових деструкційного забруднення.

7. Вивітрювання належить до штучного забруднення.

8. Шумове забруднення атмосфери — одна з форм хвильового, фізичного забруднення, адаптація організму до нього неможлива.

9. Автомобільний транспорт є основним джерелом забруднення атмосфери.

10. Деструкційне забруднення — це дія на склад, структуру, та вид популяції живих організмів.

11. Знищення лісів завдає ґрунтам непоправної шкоди.

12. Результатом дії кислотних дощів є пошкодження листя та інших частин рослин.

               Правильні відповіді:

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь учителя

Світ усе більше забруднюється. Ось про що розповів відомий норвезький учений і мандрівник Тур Хейєрдал після мандрівки на папірусному бальсі «Ра»: «У 1947 р., коли вальсовий пліт “Кон-Тікі” за 101 добу проплив близько 8 тис. км у Тихому океані, екіпаж на своєму шляху не побачив жодних слідів людської діяльності, якщо не рахувати розбитого на рифі парусника. Океан був чистим і прозорим. І для нас було справжнім ударом, коли ми в 1969 р., дрейфуючи на папірусному судні “Ра”, побачили, наскільки забруднений Атлантичний океан. Ми обганяли пластиковий посуд, вироби з нейлону, порожні пляшки, банки з-під консервів. Але особливо впадав в око мазут…»
 

Чи можуть геосистеми протистояти такому забрудненню, зберігаючи свою цілісність? Це питання ми сьогодні й розглянемо на уроці.
 

Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

План:

1.     Стійкість природних компонентів, геосистем до антропогенних забруднень.
2.     Форми стійкості геосистем.

Геосистема — це сукупність взаємозумовлених природних компонентів, взаємопов’язаних за розташуванням географічних об’єктів і які розвиваються як єдине ціле.

Усі природні компоненти геосистеми (рельєф, гірські породи, повітря, води, ґрунти, тваринний і рослинний світ) перебувають у постійному взаємозв’язку і розвитку. Геосистеми розвиваються завдяки обміну речовин і енергії.

Геосистемі притаманні такі основні закономірності:

• цілісність,
• ритмічність розвитку в просторі та часі,
• ярусна будова,
• складна просторова диференціація,
• горизонтальна зональність
• висотна поясність.

Для геосистеми характерна стійкість, тобто здатність активно зберігати свою структуру при зміні умов середовища.

У відповідь на зовнішні впливи геосистема може:

• не реагувати;

• змінюватися в межах інваріанта (певної стабільності свого стану);

• витримувати порушення структури й виходити за межі інваріанта.

Після виходу за межі стабільності геосистема, в одних випадках може відновити свій колишній стан, в інших — це повернення неможливе.

Форми стійкості геосистем:

• інертність (здатність під зовнішнім впливом зберігати вихідний стан);

• відновлюваність (здатність повертатися у вихідний стан);

• пластичність (наявність у геосистемі декількох станів у межах її інваріанта і здатність переходити з одного стану в інший).

Стійкість геосистем до антропогенних впливів наноситься на географічні карти.

За цими картами виділяють:

• ареали, що є нестійкими до антропогенних навантажень;

• ареали, що є конфліктними з точки зору їх сучасного використання;

• ареали, що потребують особливої регламентації природокористування (уведення жорстких норм на антропогенні впливи, функціональної переорієнтації природоохоронних заходів, більш ретельного моніторингу).

Забруднення навколишнього середовища є головною причиною порушення геосистеми, оскільки порушується біопродуктивність біомаси внаслідок скорочення біорізноманіття видів.

V. Узагальнення та систематизація знань

Дати відповіді на запитання у кінці параграфа

VІ. Підведення підсумків уроку

Обговорення та виставлення оцінок

ІV. Надання та пояснення домашнього завдання

Опр. §10