Урок "Суспільна організація та організація влади в первісному суспільстві"

Урок № 6

Тема. Суспільна організація та організація влади в первісному суспільстві.

Мета: сформувати в учнів уяву про суспільну організацію та організацію влади в первісному суспільстві; навчити учнів порівнювати спосіб життя первісних людей та соціальну організацію; формувати уміння працювати з підручником; виховувати інтерес до історії.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Як називають новий кам’яний вік? (Неоліт)

2. Який вид господарства бере початок зі збиральництва? (Землеробство)

3. Які заняття первісної людини передували появі скотарства? (Полювання)

4. Як називають дрібне виробництво виробів із застосуванням ручної праці? (Ремесло)

5. Як називають виготовлення предметів побуту з глини? (Гончарство)

6. До якого типу господарювання належать збиральництво, мисливство, рибальство? (Привласнювального)

7. Який тип господарювання поширився з появою землеробства і скотарства? (Відтворювальний)

8. Як називають період кам’яної доби, коли розпочалось застосування міді? (Енеоліт)

Бесіда за запитаннями ( ст.. 31 – конспекти уроків)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Протягом первісних часів людина здійснила величезні звершення: перетворилася з мавпоподібної істоти в людину, винайшла способи виробництва знарядь праці, навчилася добувати вогонь, приручила тварин, опанувала мову. Також люди почали об’єднуватися в колективи.

Випереджальне завдання

• Визначити основні етапи формування суспільної організації та влади за первісних часів

ІУ. Вивчення нового матеріалу

План

1. Від людського стада до родового ладу.
2. Від родової до сусідської общини
3. 3.Організація влади за первісних часів

1.Від людського стада до родового ладу

Найдавніші «пралюди» жили колективами схожими на стада тварин, їх називали – людське стадо. Це були невеликі за чисельністю колективи людей, як і стада тварин, вони були непостійними за своїм складом. Ці колективи не мали постійного місця поселення, вони пересувались у пошуках їжи.

З появою людини сучасного типу відбулося становлення людського суспільства. Полювати на великих тварин одній людині, озброєній досить простими знаряддями, було важко. Тому, припускають учені, жили перші люди громадами з 25-40 осіб, що складалися з родичів, представників 5-7 сімей, які разом працювали та мали спільне майно. Дослідники називають такі колективи родовими общинами.

 Опрацювати визначення – ст.. 22

До них належали люди, що походили від спільного предка – родичі. Археологи вважають, що підтвердженням існування родів є великі розміри жител людини наприкінці палеоліту.

Полювати на мамонта та інших великих тварин, споруджувати будинки з їхніх кісток було важко поодинці. Були потрібні десятки організованих людей, що дотримувались певної дисципліни. Близькі та далекі родичі складали єдиний колектив. Житла, знаряддя, запаси їжі були спільними. Чоловіки спільно полювали, займалися виготовленням знарядь праці та будівництвом. Особливою повагою користувалася жінка. Саме за жіночою лінією визначалася належність до роду. У місцях проживання стародавніх людей часто знаходять майстерно зроблені жіночі фігурки. Так близько 30 тис. років тому виникла нова суспільна організація – материнська родова община або матріархат ( влада матері).

Питання

1. Поміркуйте, чому жінки відігравали провідну роль в первісному суспільстві?

Причини панування жінок у первісному суспільстві:   

-- неможливо було визначити спорідненість за чоловічою лінією  

-- жінки зберігали вогонь, від якого залежало життя общини  

-- жінки розпоряджалися продуктовими запасами общини  

-- збиральництво тривалий час давало більше їжи та було постійнишим, 

   ніж полювання

З появою землеробства зростає роль чоловіків, які готували ділянки землі під посіви, розводили домашніх тварин.

Общинами керували найбільш мудрі члени роду – старійшини. Вони мали великий життєвий досвід, зберігали давні перекази та звичаї, стежили за поведінкою. Дітей у родовій общині виховувати спільно.

Самостійно опрацювати п.2 – визначити, як утворилося плем’я

2.Сусідська община

Нові умови життя, пов’язані з виникненням землеробства та скотарства, а саме: осілість, обробіток землі, вирощування худоби - поступово змінювали спосіб життя людей. Згодом обробіток землі, вирощування врожаю були під силу окремій сім’ї. Їй належав і зібраний врожай. Так, у межах общини та роду дедалі більшої ваги набувала сім’я. Поступово об’єднувальною основою колективу, окрім кровної спорідненості, стає й територіальне сусідство. Незабаром на зміну колективу кровних родичів приходить сусідська община.

У селищі тепер не обов’язково могли жити лише родичі. Деякі сім’ї залишали рідні місця, селилися по сусідству з іншими общинами та починали вести власне господарство. на зміну родовій общині поступово приходить сусідська община. Із появою нерівності між людьми і племенами починають спалахувати війни з метою силою здобути накопичені іншими худобу, продовольство і ремісничі вироби, родючі землі.

Робота зі схемою ст.. 24

3.Організація влади за первісних часів

На час війни для керівництва військом обирався предводитель - вождь. Йому, а також старійшинам діставалася значна частина захопленої під час війни здобичі. Вони ж забирали собі усіх полонених, які ставали їх рабами. Вожді й старійшини швидко накопичували значні багатства і вважали себе більш знатними, ніж решта одноплемінників. Поступово знать починає передавати дітям у спадок не тільки своє майно, але й посади. Син вождя ставав вождем, а син старійшини - старійшиною. Усі важливі посади тепер могли посідати лише люди, що походили зі знатних сімей. Становище людини племені визначалося не її досвідом чи заслугами, як раніше, а знатністю походження. Великі поселення людей розросталися та поступово перетворювалися на невеликі міста. Для захисту їх від ворогів почали зводити високі укріплені стіни. У містах селилися знатні люди зі своїми слугами, рабами та ремісники, які обслуговували знать. Вони продавали їм свої вироби, прикраси, зброю. У містах жили й вожді племен. Поступово вожді починають керувати справами племені, стають царями - одноосібними правителями держав. Для того щоб керувати своїм народом, вони оточували себе помічниками - урядовців. Урядовці керували всіма справами в державі на основі законів. Кожна держава мала певну територію, яку вона захищала від зазіхань. У головному місті держави - столиці - зводили палац для царя. Для захисту й утримання в покорі підлеглих царі наймали постійне військо та стражників. Із їх допомогою вони примушували населення держави сплачувати данину (податки), на які утримувались чиновники і військо. Влада царів стала спадковою.

Таким чином, утворилася держава - особлива організація, що служила для управління людьми, що проживали на певній території. У кожній державі були правителі, урядовці, закони, військо, збиралися податки. Відбувся перехід людства від привласню вального господарства до відтворювального, виникли міста і писемність, виникли знать і держави, що засвідчило перехід людства на новий, більш високий ступінь розвитку: від первісного суспільства до цивілізації.

Робота з термінами ст.. 27

У. Узагальнення та систематизація знань

Підсумки уроку

УІ. Домашнє завдання

Параграфи 5,6 вивчити визначення, підготувати розповідь « як виникали перші міста»