Урок. Т.Шевченко. "Катерина". "Вічні" тема матері і сина. Еволюція жіночого образу у творах Т.Шевченка. Романтичний тип втілення теми жіночої долі.

Тема: Т.Шевченко. "Катерина".  "Вічні" тема матері і сина. Еволюція жіночого образу у творах Т.Шевченка. Романтичний тип втілення теми жіночої долі.

Мета: дослідити еволюцію  жіночої долі у творчості Кобзаря в  Україні під час кріпосного права; розкрити ідейно-художній зміст поеми  «Катерина», проаналізувати образ головної героїні поеми в контексті стосунків матері та сина; розвивати логічність у мисленні, культуру зв’язного мовлення, , творчу фантазіюу; навички впевнено і ґрунтовно висловити особисті думки, увагу; виховувати повагу до української жінки, риси чуйності, доброти, людяності, презирство до зради та підступності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, текст твору, інтерактивні ілюстрації.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку

Ти – Кобзар. Усі це знають,

А  також  художник, драматург ти,

Р   ечник людства і правди син.

А  іще пророк і повстанець країни,

С  ин України, що досяг вершин.

Вправа «ҐРОНУВАННЯ»

ІІ. Актуалізація опорних знань

-                     Починаючи з  ранньої  творчості у Великого Кобзаря чільне  місце посідають твори про тяжку жіночу долю. Зверніть увагу на ілюстрації. До яких творів Т. Шевченка вони належать?

(«Причинна», «Тополя», «Сова»., «Відьма», «Наймичка», «Катерина»)

-                     Якою темою об’єднані ці твори?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

     Сьогодні на уроці ми розглядатимемо одну з поем Тараса Шевченка.

Поема «Катерина « Написана у Петербурзі в 1838 році під час навчання Т. Шевченка в Академії мистецтв.

        Вона  присвячена: ,,Василию Андреевичу Жуковскому на пам'ять 22 апреля 1838 года”.

        Названа за ім’ям сестри поета.

ІV. Основний зміст уроку

«Любов, настільки потужна, як любов матері до тебе, залишає свій слід» Джоан Роулінг

…У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим. Тарас Шевченко

1. Слово вчителя

        Саме жіночій долі в  Україні, що перебуває в умовах кріпаччини присвячений сьогоднішній урок. На прикладі  героїні поеми «Катерина» зможемо  з’ясувати  становище української жінки – кріпачки  в суспільстві.

        Шевченко через всю свою творчість трансформував  повагу до жінки, і особливо – до жінки-матері, яка всю себе віддає своїй дитині.Українському народові притиманне таке ставлення до жінки , але поет йде в глибину – він прославляє материнську любов знедолених жінок, покриток, від яких відвернулося суспільство.

         Варто згадати про  перше трепетне кохання  поета,  Оксану Коваленко, дівчину  знеславив та покинув російський офіцер, розтоптавши   її  почуття кохання. Тому трагічна жіноча доля українок  була для Тараса Шевченка  не лише  соціальною, а й особистою.

2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Катерина»

2.1. Історія написання.

       Систематична  увага Т. Шевченка до трагічного становища жінки у часи кріпацтва зумовлена тим, що саме вона була найбільш пригнобленою і скривдженою: поневірялась на панщині, зносила тяжкі кари, нерідко була змушена стати жертвою поміщиків і, крім того, постійно перебувала під гнітом нелише суспільства, а і родини. Вроджений  сценарій, українського суспільства за часві кріпаччини прописаний для кожної людини:  народився, одружився, лишив дітей після себе і помер. Якщо хтось виходив з цього сценарію чи змінював його  –відношення  до нього було відповідним. Особливо жорстокими були громадські санкції проти «покриток», про що існує велика кількість свідчень. Фактів же покарання тим, хто жінку спокусив немає, народна приказка з цього приводу каже: «На козаку нема знаку».  Сучасні культурологи й соціологи демонструють таким прикладом  дискримінацію жінок у українському  суспільстві.

2.2. Виразне читання з коментарем поеми «Катерина».

2.3. Тема: зображення трагедії українки - покритки, зумовлену таким суспільним становищем, при якому пани могли безкарно знущатися з жінок-кріпачок.

 2.4. Ідея: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки і водночас, засудження жорстокості, підступності, бездушності москалів, панів, які безкарно чинили злочин.

 2.5. Основна думка:

а) Шануйтеся ж, любі, в недобру годину. / Щоб не довелося москаля шукать.
б) Через нещасливу долю Катериниі Т. Шевченко зумів розкрити  основу  коріння трагічної матері-покритки в  суспільстві де панує кріпаччина  й висловлює відкритий  протест не лише проти  побуту, традицій, а і проти соціальних умов в яких перебуває жінка.

2.6. Жанр: реалістична ліро-епічна соціально-побутова поема.

2.7. Сюжет і композиція.

       Сюжет вводить читача в життя  матері-одиначки у тогочасному суспільстві, яка не має чоловіка і змушена виживати в умовах осуду.  Тим самим Тарас Шевченко  направляє сюжетну лінію з особистого  побутового  конфлікту на рівень соціальної проблеми. А трагічний кінець констатує, що  розв’язати самій таку проблему жінці неможливо. Соціальні рамки тримають жінку в лещатах, не даючи змогу навіть вижити.

Композиційна поема має 5-ть розділів:

• звернення до дівчат-селянок;
• народження нешлюбного сина;
• прощання з батьками;
• поневіряння Катерини на чужині;
• зустріч із спокусником-офіцером і смерть Катерини.

          В епілозі подається зустріч батька з сином. Сюжетної лінії  так чи інакше приводять до головної героїні  поеми — Катерини.

Експозиція: пролог-звернення поета до дівчат із застереженням не кохатися із москалями; кохання і розлучення Катерини з офіцером.

Зав’язка: Катерина залишає рідну домівку за наказом батьків.

Кульмінація: зустріч героїні з москалем; її самогубство.

Розв’язка: епілог — життєва доля Івася-байстря, його випадкова зустріч з «батьком».

 2.8. Проблематика:

• любов і страждання;
• батьки і діти;
• моральні закони тогочасного суспільства, їх порушення;
• честь і безвідповідальність;
• Втрата ілюзій.

2.9. Елементи народознавства в поемі.

       200-300 років тому молодь була орієнтована на шлюб. Неодружені парубки та дівчата не могли бути повноцінними членами суспільства й економічно залежали від батьків.

       Традиційна українська культура була патріархальною, такою й лишається. Дівчина не мала проявляти ініціативу в стосунках, а змушена була займати пасивну позицію, привертаючи до себе увагу за допомогою гарного вбрання, прикрас, співу тощо.Усю відповідальність за позашлюбну вагітність покладали на дівчину, оскільки довести, хто є батьком дитини, тоді було неможливо.

        У таких дівчат, їх ще називали покритками, шансів вийти заміж майже не було – хіба що за вдівця. Деяких батьки виганяли з дому за те, що зганьбили родину. Отже, попри ідеалізацію народних традицій Т.Шевченко, все ж як людина освічена, у своїх творах проявив певне неприйняття окремих аспектів сільської громади рідного села, викликане глибоким співчуттям до долі дівчини-покритки. Передусім йому йшлося про життя людини, яка помилилася у своєму життєвому виборі. В поемі «Катерина» Шевченко засуджує жорстокі норми покарання, які можуть призвести до трагедії.

2.11. Характеристика образу Катерини.

2.11.1. Опрацювання схеми-образу.

2.11.3. Матеріал для роботи над образом.

         - У центрі поеми —  дівчина- селянка Катерина, яка навіть навіть не підозріває в особі офіцера негідника, бо  настільки чесна і благородна, що цілком довіряється йому і тому гине. Почуття її справжні та щирі.

         - Письменник деталізує кожну з  деталей до образу героїні , вона стала жертвою розпусти москаля. Самогубство Катерини , як наслідок та  причина соціального становища жінок у суспільстві.

2.12. Обговорення змісту поеми. Робота з медійними картками

VI. Підсумок уроку

РЕФЛЕКСІЯ

Плюс                  –                      мінус               –                    цікаво

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

     Написати есе  «Становище жінки у наш час».

Висновок: Під час уроку учні разом з викладачем змогли розкрити долю жінки-матері у поемі «Катерина», з’ясувати причини трагічного кінця Катерини, співставити конфлікти, що були актуальними на той час у суспільстві, розвивати навички аналітичного і критичного мислення.  Жінки — незалежно від епохи, культури й верстви — перебували на другорядних щодо чоловіків ролях, їхнє соціальне становище і можливості визначалися насамперед статусом чоловіків, яким ті жінки належали (їхніх батьків, чоловіків, братів). Тарас Шевченко справедливо продемонстрував у поемі «Катерина» життя однієї з жінок- селянок, адже розмова про жіночий досвід може кардинально змінити нашу оцінку історичних подій і цілих епох.