Урок. "Т.Шевченко. Садок вишневий коло хати"

Урок – екскурсія ( на вечері у селян)

Тема: Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати». Природа і людина у творах поета. Екскурсія вечірнім селом.

Мета:

1. Повторити основні  біографічні відомості поета. Дати поняття пейзажної лірики;
2. Виробляти вміння усного оживлення тексту методом асоціацій, діалогічного мовлення, виразного читання;
3. Розвивати вміння дослідницької роботи в групах та її презентації, логічного мислення, через елементи зорових і слухових образів.
4. Удосконалювати вміння поетично мислити через художні образи;
5. Виховувати почуття краси, гордості до національних традицій;
6. Формувати полікультурну компетентність, громадянську позицію.

Обладнання: дерево розквітлої вишні (вироблене власноруч), національна символіка України, плакат із зображенням української хати, символікою птахів, малюнки дітей, музикальний супровід (українські народні пісні), дзеркальце, окуляри, навушники, телефон

                                      Перебіг уроку

І. Організаційний момент

Слайд 1.

Епіграф                                          Все відцвітає, і жовкне, і гине,

Вітром розноситься, ніби сміття.

Тільки родина- як вічна зернина

На невмирущому полі життя.

В. Крищенко

«Світ такий, яким я його уявляю».

«З таких пишних садків вилинув, як

соловей  з гаю, Шевченків геній, і

його пісня така ж, як ті садки

весняної доби»

1. Хвилинка психологічного налаштування

- Діти, дайте одне одному руку і промовте:

Тепло твоїх долоньок

Я друзям віддаю,

Урок новий, цікавий

Я з радістю почну.

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Вправа з дзеркальцями

-Відображення предметів, вони такі ж, як і справжні, тільки у дзеркалі ми до них не можемо доторкнутись. Існує духовний закон, відомий, як «закон відображення». Уявіть, що дзеркало – це наш світ. Ми живемо в дзеркальному світі, де все, що ми бачимо – це ми самі;

-Поезії Т.Шевченка дадуть змогу віддзеркалити нашу душу , доторкнутись красою слова до ваших маленьких сердечок;

-Дзеркало просто показує предмети. Якщо ми не будемо мислити широко, то не зможемо очікувати від життя чогось великого.

3. Гра «Шифрувальники»

 Слайд 2

Пропоную назвати ключове слово уроку.

Е Ч В

Н Е

К О Ш

Вчитель.

Я не поет, я вчителька ,Тарасе,

Мій чистий аркуш - то наповнені  класи

І я не знаю вищої мети,

Як дітям твоє Слово донести.

І я не знаю вищої розради,

Коли іду до тебе на пораду –

За Україну ,Волю, за Людину.

Іду до тебе, Батьку, щохвилини.

Учитель: Геній Тараса Григоровича Шевченка яскраво світиться трьома рівноцінними гранями свого таланту –поезією, живописом, музикою. І дослідити це нам допоможе урок, на укому  ми сьогодні і відправимося нв екскурсію українським селом..

ІV. Актуалізація знань.

1) Гра “Стежинками нашої пам'яті” (питаннявідповіді) Слайд 3

1. Назвіть дату народження Т.Г. Шевченка (9 березня 1814 р.)

2. Яке село поет вважав своєю батьківщиною? (село Моринці)5

3. У якому селі минуло його дитинство? (село Кирилівка)

4. Ким були батьки Шевченка ? (кріпаками)

5. Хто з близьких поета мав ім'я Катерина ? (мати ісестра).

6. Автором якої найвідомішої книги є Шевченко? (“Кобзар”)

7. Як народ називає Тараса Шевченка? (Великий Кобзар)

8. Коли помер Шевченко і де його поховали?(10 березня 1861 року, поховали на Смоленському кладовищі в Петербурзі, у травні перепоховано на Чернечій горі біля Канева.)

(Правильні відповіді проектуються на мультимедійній дошці. Самоперевірка)

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Наповнимо душу шостим почуттям, яке дасть нам поезія Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати». Через пейзажну лірику вчимося мислити образно, віддзеркалювати тільки прекрасне.

Що очікуємо від уроку? Доведено, «Садок вишневий коло хати» є скарбничкою мудрості не тільки українців, а й інших народів світу, тому в кінці уроку  наша вишня дасть плоди  знань, які ви отримаєте.

Слайд 4

Тема уроку. Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати». Урок вечірньої екскурсії українським селом. Природа і людина – невідємні частинки життя. Теорія літератури. Епітет. Порівняння. (з елементами декоративно -  прикладного мистецтва. Витинанки )

IV. Сприйняття матеріалу на уроці

(Дерево буде цвісти доти, доки ми будемо єдині в роботі ).

1. Конкурс на кращого читця поезії(по 1 учню від групи)

1. Усне оживлення тексту(з висоти польоту пташки).

2. Дати поняття «Пейзажна лірика».

Сьогодні звернемося до одного з найвідоміших віршів Тараса Шевченка. Його написано навесні 1847 р., коли 33-річний поет після арешту перебував в ув’язненні в Петербурзі в казематі. Тож створений тоді цикл із 12 віршів так і називався: «В казематі».

«У Тараса Шевченка є один вірш, написаний у казематі, зовсім невеличкий, 15 рядків. Сам поет ніколи не міг його читати без сліз. Слухачі і вдруге, і втретє не могли його слухати без сліз. У цьому вірші йдеться про найпростішу правду буття, – про селянську вечерю після роботи в полі, – і написаний він найпростішими словами, навіть з повторенням того самого кореня «вечір» чотири рази підряд у чотирьох рядках:
Не обов’язково.ІгичУ простій розповіді – навіть не пісні – мовиться про речі всім відомі: поет нічого від себе не додав до самого життя, де хрущі гудуть над вишнями, плугатарі йдуть за плугом, співають дівчата і мати чекає сім’ю на вечерю, і вечірня зірка встає, і соловейко не дає матері слова сказати своїй доньці. Що ж так глибоко впливає, «бере за душу» в цьому вірші?

Стіни каземату, де писав Шевченко, розступилися, щоб упустити шматочок утраченого ним світу. Може, ніколи вже не побачить його поет. Може, й не було його саме отакого. Але зараз він його бачить в усій привабливості й чарівності, як ніколи раніше не бачив. Гострота відчуття, біль утрати, глибоке розуміння – передати б його, – та краса сама переймає на себе цю функцію, «мати хоче научати, так соловейко не дає»; і соловейко, урочисте щебетання його в темних вітах, стає господарем становища, мистецтво промовляє своє повне слово серед тиші – ось що, разом з величезним пережитим щастям творчості, сказав у своєму вірші Шевченко, вклав у нього, а читач завжди одержує вкладене, схоплює хвилю».

-Давайте пригадаємо, що ж таке каземат?  (Це приміщення у фортеці , де тримали в’язнів).

Завдання : розподілити обов’язки «аркуші з питаннями»

«Садок вишневий коло хати»

5.2. Виразне читання поезії 5.3. Бесіда:

_ Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

( Метод «Незакінчене речення» :На мій погляд, вірш…..)

- Яку музику ви б підібрали до цього твору?

Вчитель. Слова цієї поезії покладені на музику М.Лисенком.

5.4.. Музична хвилинка. Прослуховування пісні.

Бесіда.

— Яку пору року описано у творі? Чому?

 Чому, на вашу думку, поет описує саме весняну і літню природу? Чому не осінь і зиму? (Навесні оживає природа; картини весняної і літньої природи чарують своєю красою).

— Яка ваша улюблена пора року? Де вам краще, вільніше дихається: на природі, вдома чи у гостях?

— Як поет описує родину? Чи часто ви вечеряєте всією сім'єю? Коли це буває?

— Чому донька подає вечеряти? (Допомагає стомленим батькам.)

— Чи є у вірші елементи гумору? Доведіть це.

("А мати хоче научати, та соловейко не дає". Мама підкоряється всевладній красі солов'їного співу, тихого вечора. їй не хочеться суворими словами розвіяти чари весняної ночі.)

5.5..Словникова робота (пояснення незрозумілих слів).

Хрущ - великий жук родини пластинчастовусих, завдовжки 23 -32 мм, з коренастим, широким і сильно опуклим тілом.

Плугатарі, орачі - люди , які орали на полі, ходять за плугом.

2.3 Ідейно-художній аналіз твору . Бесіда за питаннями.

Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.

Робота в групах

Уявіть, що у вас є чарівні окуляри, які допомагають дуже уважно прочитати і переглянути відое  вірша

Назви груп «Хрущі»,

Надівають навушники і слухають . «Соловейки»

«Мозкова карусель»

    Закінчення проекту «Садок вишневий коло хати»

Зорові та слухові образи

  Два учні  по одному з кожної групи працюють з комп’ютером із програмою Paint . Діти малюють пейзаж до вірша «Садок вишневий коло хати»

Вчитель: дякуючи поезії Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати » ми провели незабутню екскурсію українським вечірнім селом і поринули у прекрасну атмосферу звичаїв, обрядів України ; відчули силу Шевченкового слова.

Учитель. Як бачимо, у вірші «Садок вишневий коло хати» Т.Г.Шевченко зображує багато дій. Таке враження, що все перебуває у русі.

 Дослідницьке завдання

Робота в парах (з міні-підручником)

 Прочитайте пошепки вірш ще раз. Визначте і підкресліть у ньому всі дієслова разом з іменниками, до яких вони відносяться. Наприклад, «хрущі гудуть».

 Порахуйте, скільки дієслів ви підкреслили. Назвіть їх. І скажіть , чи є серед них хужлдні засоби і які. 

Орієнтовне виконання завдання

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.

14 дієслів, Немає жодного.

Учитель. Що ж, ви гарно впоралися із завданням. Ваше дослідження тексту вірша допомогло нам зробити висновок: художнику важко передати динамічність, тобто рухливість того, що зображено у вірші.

Дослідження образу вишні в УНТ і літературі (Метод дослідження)

Чому саме вишні змальовує Т.Шевченко у своїй поезії?

І – Можливо, вишня й соловейко – це образ отчого дому

• Дівочої молодості, дівування;
• Вишня – образ жіночий, а жінка для Тараса Шевченка – це святе, це материнство.

Випереджальне завдання. Діти зачитують .

ІІ Загадки про вишню(І група)

Червоний колір,а винний смак, кам’яне серце, чому то так?(достиглі ягоди)

За лісом, пралісом біле плаття висе (вишня в цвіту)

Прогнозування погоди: (ІІ група)

Якщо з виші листя опаде до Покрови(14 жовтня), зима буде тепла  .

Обряди з образом вишні(І група)

Хворих дітей проймали крізь  розколоту зумисне вишню,яку потім зав’язували щоб зрослася, так дитина видужає .

Вишня – це гармонія усього живого.

Робота з витинанками «Мій сад»(поетична хвилинка)

• Вчитися образно мислити. Доберемо власні поетичні образи замість авторських(основа – переносне значення).
• Використання епітетів, порівнянь.

(роздаються картки)

І група

ІІ група

• Назвіть найяскравіший образ поезії «Садок вишневий коло хати» (мати)
• Доберіть епітети до образу матері?
• Матуся: безпомічна , бідна, благословенна, блаженна, близька, бліда, весела, виснажена, висока, втомлена, гарна, молода, голодна, горда, дбайлива, добра, досвідчена, зажурена, заклопотана, заплакана, засмучена, кохана, ласкава, мила, мовчазна, молода, нещасна, ніжна, печальна, праведна, рідна, сердечна, сивоволоса, смаглява, стомлена, стривожена,сувора, сумна, тиха, турботлива, усміхнена, чепурна,чорнобрива, чуйна, щаслива,ясноока.

Усе  життя Тарас Григорович був подумки там, де так рідко мав можливість бути  - у рідному краї . Знаючи нелегке життя поета, та декілька творів, подумайте і підберіть до слова край епітети та порівняння

• Край : батьківський, рідний, далекий, древній, кревний, любий, милий, могутній, радісний,сонячний, споконвічний, стародавній, багатий, бажаний, благодатний, благословенний, вишневий, вільний, дивний, золотий, квітучий, милий, мирний, прекрасний, розкішний, рясний, теплий, тихий, чарівний, чудовий,щасливий, щедрий, віддалений, далекий, забутий, чужий, гірський,лісовий, озерній.

 З яких трьох частин складатиметься екскурсія? (Вибіркове читання)

 І частина

До вечері

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

ІІ частина

Вечеря

 Сім'я вечеря коло хати,

 Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

ІІІ частина

Після вечері

 Поклала мати коло хати

 Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Рефлексія 1

Прикрашають дерево вишеньками

Я знаю : Вишня – це краса; молодість

               Вишня – це Україна

               Вишня – це краса двору, це ознаки маєтності

               Вишня – це сакура.

Я вмію: добирати поетичні образи, епітети, порівняння; шукати образи на витинанках.

Я відчуваю: шосте почуття- це насолода, краси, гордості за Україну.

Слайд 5.

Рефлексійна хвилинка 2

Вільну маємо хвилинку –

Почнемо фізкультрозминку:

Зараз будемо совою:

Покрутімо головою,

Ще й покліпаєм очима

Та познизуєм плечима,

Наче пташка, політаймо,

Наче зайчик, пострибаймо.

Молодці усі ви, діти,

Та за парти час нам сісти!

 Визначення основної ідеї твору

 Що ви відчули у поетичних рядках Т.Шевченка: радість чи смуток? Які почуття висловив поет у творі? (У вірші відчувається тиха радість, ніжність, любов поета до того, що він описує).

Учитель. Так, Т.Г.Шевченко у вірші «Садок вишневий коло хати» поетизує, уславлює українське село, чарівну природу рідного краю, народну пісню, сім’ю, родинні традиції. Поет говорить нам: «Це найбільші людські цінності. Вони освітлюють життя кожної людини, в який би час ми не жили».

Запис у зошити.  Слайд 6

 Ідея: уславлення людини-праці, чарівності природи рідного краю. 

Слайд 7. Слово учителя. Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією.

V. Закріплення знань, умінь та навичок. Ланцюжком від одного до другого  задають діти

- Що росло біля хати?

-Хто гуде над вишнями?

-Хто повертається з поля?

-Що роблять дівчата ідучи?

-Хто жде вдома вечеряти?

-Де вечеряє родина?

-Хто подає вечерять?

- Хто заважає матері це зробити?

- Як він це робить?

-Де поклала мати своїх діточок?

-А де сама лягла відпочивати?

1. Проблемне питання.

«Коло вражень»

Метод « Сенкан». Створити сенкани до слів :І гр. родина, Іігр. садок,хата.

Приклад:             

1.Родина.                                                         1. Хата

2.Велика,дружня.                                          2. Затишна, батьківська    

3.Піклується, допомагає.Виховує.               3. Зігріває, захищає, притягає

4.Сподівається на щасливе майбутнє.         4. Переносить у дитинство

5.Сім’я.                                                            5. Оберіг

VI. Підсумок уроку.

Учитель. Ось і підходить до завершення наша віртуальна зустріч з чарівним світом поезії Т.Г.Шевченка. Сьогодні ми відкрили для себе ще одну перлину із творчого спадку видатного поета  – вірш «Садок вишневий коло хати».

Вправа «Мікрофон»

1. Чи сподобався вам наш урок?

2. Що особливо запам’яталося на ньому?

Слайд 8.

Тож, повернемося до епіграфу нашого уроку.

1.  Чи затишно нам було вечеряти в колі сім’ї?
2. Яке значення в житті кожного має родина?
3. Яку родину показує нам Т. Шевченко?
4. Чого навчає вірш «Садок вишневий коло хати»?
5. Яке значення має природа в нашому житті?
6. Як людина пов’язана з природою?
7. Чи сподобалася екскурсія?

3. Що ви візьмете у скарбничку знань? У скарбничку вражень?

4. Враження від уроку діти пишуть на вишневих пелютках.  

  Метод «Рюкзак» (Учні беруть із барвистого рюкзака аркуш з незакінченим реченням і доповнюють написане).

·        Мене здивувало …

·        Мій настрій …

·        Сьогодні я дізнався (дізналась) …

·        Мені було цікаво …

·        Я зрозумів (зрозуміла), що …

·        Урок дав мені для життя …

·        Мені захотілося …

VІІ.  Оцінювання роботи учнів на уроці.

Слайд 9.  

V. Домашнє завдання. Колективне: опрацювати матеріал в підручнику, вивчити вірш «Садок вишневий коло хати» напам’ять; індивідуальне (за бажанням): намалювати ілюстрацію до вірша.