17 травня о 18:00Вебінар: Створення інтерактивних навчальних матеріалів за допомогою сервісу ThingLink

Збірка українських народних пісень

Про матеріал
Українська народна музика — різновид народної музики, що складається з української пісенної народної творчості та української непісенної народної творчості. Україномовна народна музика зародилася в період 9 століття н. е. у часи становлення Київської Русі.
Перегляд файлу

ЧЕРЕМШИНА

Микола ЮРІЙЧУК

Знов зозулі голос чути в лісі,

Ластівки гніздечко звили в стрісі,

А вівчар жене отару плаєм,

Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Всюди буйно квітне черемшина,

Мов до шлюбу, вбралася калина.

Вівчаря в садочку,

В тихому куточку

Жде дівчина, жде.

 

Йшла вона в садок повз осокори,

Задивилась на високі гори.

Де з беріз спадають чисті роси,

Цвіт калини приколола в коси.

Всюди буйно квітне черемшина,

Мов до шлюбу, вбралася калина.

Вівчаря в садочку,

В тихому куточку

Жде дівчина, жде.

 

Вже за обрій сонечко сідає,

З полонини їй вівчар співає:

— Я прийду до тебе, як отару

З водопою зажену в кошару.

Всюди буйно квітне черемшина,

Мов до шлюбу, вбралася калина.

Вівчаря в садочку,

В тихому куточку

Жде дівчина, жде.

 

Ось і вечір, вівці біля броду

З Черемошу п'ють холодну воду.

У садочку вівчаря стрічає

Дівчинонька, що його кохає.

Всюди буйно квітне черемшина,

Мов до шлюбу, вбралася калина.

Вівчаря в садочку,

В тихому куточку

Жде дівчина, жде

 

 

 

 

 

Ой дівчино, шумить гай

1. Ой дівчино, шумить гай,

Кого любиш — забувай, забувай.

Ой дівчино, шумить гай,

Кого любиш — забувай!

2. — Нехай шумить ще й гуде,

Кого люблю — мій буде, мій буде.

Нехай шумить ще й гуде,

Кого люблю — мій буде!

3. — Ой дівчино, серце моє,

Чи підеш ти за мене, за мене?

Ой дівчино, серце моє,

Чи підеш ти за мене?

4. — Не піду я за тебе:

Нема хати у тебе, у тебе.

Не піду я за тебе,

Нема хати у тебе.

5. — Підем, серце, в чужую,

Поки свою збудую, збудую.

Підем, серце, в чужую,

Поки свою збудую.

6. — Постав хату з лободи,

А в чужую не веди, не веди.

Постав хату з лободи,

А в чужую не веди.

7. Чужа хата такая,

Як свекруха лихая, лихая.

Чужа хата такая,

Як свекруха лихая.

 

8. Хоч не лає, так бурчить,

А все ж вона не мовчить, не мовчить.

Хоч не лає, так бурчить,

А все ж вона не мовчить.

 


 

 

 

 

 

 

 

 

Ніч яка місячна

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,

Видно, хоч голки збирай;

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупочці тут під калиною,

І над панами я пан!

Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею

Стелеться в полі туман.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,

Тепло - ні вітру, ні хмар;

Я пригорну тебе до свого серденька,

А воно палке, як жар.

Ти не лякайся, що білії ніженьки

Вмочиш в холодну росу;

Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки

Сам на руках однесу.

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,

Видно, хоч голки збирай;

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай! 

 

Слова: Михайло Старицький

 

Дивлюсь я на небо

 

Слова: Михайло Петренко Музика: Василь Заремба

 

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:

Чому я не сокіл, чому не літаю,

Чому мені, Боже, ти крилець не дав?

Я б землю покинув і в небо злітав.

Далеко за хмари, подальше од світу,

Шукать собі долі, на горе привіту

І ласки у зірок, у сонця просить,

У світлі їх яснім все горе втопить.

Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,

Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;

Чужий я у долі, чужий у людей:

Хіба ж хто кохає нерідних дітей?

Кохаюся з лихом, привіту не знаю

І гірко і марно свій вік коротаю,

І в горі спізнав я, що тільки одна -

Далекеє небо — моя сторона.

І на світі гірко, як стане ще гірше, -

Я очі на небо, мені веселіше!

Я в думках забуду, що я сирота,

І думка далеко, високо літа.

Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,

Я б землю покинув і на новосілля

Орлом бистрокрилим у небо польнув

І в хмарах навіки от світу втонув!

 

* * *

 

ГУЦУЛКА КСЕНЮ

Роман САВИЦЬКИЙ

Темна нiчка гори вкрила,

Полонину всю залила,

А в нiй постать снiжно-бiла,

Гуцул Ксеню в нiй впiзнав.

Гуцулко Ксеню,

Я тобi на трембiтi

Лиш однiй в цiлiм свiтi

Розкажу про любов.

Пролетiло жарке лiто,

Гуцул iншу любить скрито,

А гуцулку синьооку

В нiч останню вiн проща.

Гуцулко Ксеню,

Я тобi на трембiтi

Лиш однiй в цiлiм свiтi

Розкажу про свiй жаль.

Черемошу грали хвилi,

Сумували очi синi,

Тiльки вiтер на соснинi

Сумну пiсню завивав.

Душа страждає,

Звук трембiти лунає,

А що серце кохає,

Бо гаряче, мов жар

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Ой, летіли дикі гуси

 

  Слова: Юрій Рибчинський,

 Музика: Ігор Поклад

 

Ой, летіли дикі гуси,

Ой, летіли у неділю дощову.

Впало пір’я на подвір’я,

Закотилось, як повір’я у траву.

Ой, летіли дикі гуси,

Ой, летіли дикі гуси через ліс.

Не кажи своїй подрузі,

Хто тобі корали зоряні приніс.

 

Як постука нічка темна

У віконце знов.

Не питай мене даремно

Про мою любов.

 

Ой, летіли в день осінній

Дикі гуси до самотньої верби.

Там де двоє - там весілля,

А де троє - перші ягоди журби.

 

Ой, летіли до світання

Дикі гуси через марево ночей.

Бережи своє кохання

Ти, дівчино, від корисливих очей.

Гей, летіли понад вечір

Дикі гуси через ліс і зелен гай.

Ти відкрий подрузі двері,

Але серце їй своє не відкривай.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Марічка

 

Слова: Михайло Ткач,

 Музика: Степан Сабадаш

 

В'ється, наче змійка,

Неспокійна річка,

Тулиться близенько

До підніжжя гір;

А на тому боці -

Там живе Марічка,

В хаті, що сховалась

У зелений бір.

 

Як із хати вийде,

На порозі стане,

Аж блищить красою

Щирочинь ріки,

А як усміхнеться,

Ще й спідлоба гляне:

"Хоч скачи у воду!" -

Кажуть парубки

 

Не питайте, хлопці,

Чом я одинокий

Берегом так пізно

Мовчазний ходжу?

Там, на тому боці,

Загубив я спокій,

А туди дороги

Я не нажоджу.

Та нехай сміється

Неспокійна річка,

Все одно на той бік

Я путі знайду.

Чуєш чи не чуєш,

Чарівна Марічко?

Я до твого серця

Кладук прокладу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


.

 

 

ГАНДЗЯ

 

Денис БОНКОВСЬКИЙ

 

Чи є в св iт i молодиця,

Як та Гандзя б iлолиця?

Ой скажiте, добpi люди,

Що зi мною тепеp буде?

 

Гандзя душка, Гандзя любка,

Гандзя мила, як голубка,

Гандзя pибка, Гандзя птичка,

Гандзя — цяця молодичка!

 

Гандзю моя, Гандзю мила,

Чим ти мене напоїла:

Чи любистком, чи чаpами,

Чи солодкими словами?

 

Важка моя, гipка доля,

Знать, такая божа воля,

Щоб нiченьки я не спав,

За тобою пpопадав!

 

Чи я мало сходив свiту,

Чи я мало бачив цвiту,

Чом калина найкpаснiша,

Чому Гандзя наймилiша?

 

Як на мене щиpо гляне,

Сеpце моє, як цвiт, в'яне,

А як стане щебетати,

Сам не знаю, що дiяти!

 

Де ж ти, Гандзю, вpодилася,

Де ж ти чаpiв навчилася,

Що як глянеш ти очима,

То заплачу, як дитина!

 

Гандзю, сеpце-молодичко,

Яке ж твоє гаpне личко,

I губоньки, i оченьки,

I нiженьки, i pученьки!

 

Гандзю, котку, не цуpайся

Та на божу волю здайся,

Пpигоpнись до сеpця мого

Та не зважай нi на кого.

 

Коли ж така твоя воля,

Щоб ти мене не любила,

Лучче ж менi така доля,

Щоб злюбила мя могила!

 

 

 

 

ПІСНЯ ПРО РУШНИК

 

сл. Андрій Малишко

 

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

 

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

 

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов'їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

 

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

 

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

 

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

 

Розпрягайте, хлопці, коні

 

Розпрягайте, хлопці, коні,

Та й лягайте спочивать,

А я піду в сад зелений,

В сад криниченьку копать.

 

Копав, копав криниченьку

У вишневому саду.

Чи не вийде дівчинонька

Рано-вранці по воду?

 

Вийшла, вийшла дівчинонька

В сад вишневий воду брать,

А за нею козаченько

Веде коня напувать.

 

Просив, просив відерочко –

Вона йому не дала,

Дарив, дарив їй колечко –

Вона його не взяла.

 

“Знаю, знаю, дівчинонько,

Чим я тебе розгнівив:

Що я вчора ізвечора

Із другою говорив.

 

Вона ростом невеличка,

Ще й літами молода,

Руса коса до пояса,

В косі стрічка голуба”.

 

Чоpнiї бpови, каpiї очi

 

Костянтин ДУМИТРАШКО

(народний варіант)

 

Чоpнiї бpови, каpiї очi,

Темнi, як нiчка, яснi, як день!

Ой, очi, очi, очi дiвочi,

Де ж ви навчились зводить людей?

 

Вас i немає, а ви мов тута,

Свiтите в душу як двi зоpi.

Чи в вас улита якась отpута,

Чи, може, спpавдi ви знахаpi?

 

Чоpнiї бpови — стpiчки шовковi,

Все б тiльки вами я любувавсь.

Каpiї очi, очi дiвочi,

Все б тiльки я дивився на вас.

 

Чоpнiї бpови, каpiї очi!

Стpашно дивитись пiдчас на вас:

Не будеш спати нi вдень, нi вночi,

Все будеш думать, очi, пpо вас

 

Несе Галя воду

 

Несе Галя воду, коромисло гнеться,

А за нею Йванко, як 1 барвінок, в'ється.

 

— Галю ж моя, Галю, дай води напиться,

Ти така хороша 2 — дай хоч подивиться!

 

— Вода у криниці, дістань та й напийся,

Як буду в садочку — прийди подивися. 3

 

— Прийшов у садочок, зозуля кувала,

А ти ж мене, Галю, та й не шанувала 4.

 

— Стелися барвінку, буду поливати,

Вернися, Іванку, буду шанувати.

 

— Скільки не стелився — ти не поливала,

Скільки не вертався — ти не шанувала.

 

 

2 Та й на тебе, Галю, — дай хоч подивиться!

3 Вода у ставочку, піди та й напийся

  Вийди у садочок — вийди подивися.

4 — Скільки не виходив, тебе не бувало.

  Мов барвінок вився, ти не поливала.

 

Взяв би я бандуpу

 

сл. Михайло ПЕТРЕНКО

 

Взяв би я бандуpу

Та й загpав, що знав.

Чеpез ту бандуpу 1

Бандуpистом став.

 

А все чеpез очi…

Коли б я їх мав,

За тi каpi очi,

Душу я б вiддав.

 

Марусенько, люба, 2

Пожалiй мене, —

Вiзьми моє сеpце,

Дай менi своє.

 

Маруся не чує,

Серця не дає,

З іншими жартує —

Жалю завдає.

 

Де Кpим за гоpами,

Де сонечко сяє,

Там моя голубка

З жалю завмиpає.

 

Взяв би я бандуpу

Та й загpав, що знав.

Чеpез тiї очi

Бандуpистом став.

 

***

 

Інші відміни:

1 Чеpез ту дiвчину

2 Маpусино, сеpце,

 

Стоить гора высокая

(слова: Л. Глибов)

 

Стоить гора высокая

Попид горою гай, гай…

Зэленый гай, густэсенький,

Нэначе справди рай!

 

Пид гаем вьется риченька,

Як скло вода блешить,

Долыною зэленою

Кудысь вона бижыть.

 

Край берега, у затышку

Привьязани човны,

А три верби схилилися,

Мов журяться воны.

 

Шо пройде Красне литечко,

Повиють холода,

Осыплэтся их лыстячко

И понесэ вода…

 

Журюсь и я над ричкою,

Бижить вона, шумыть,

А в мэне биднэ сердэнько

И млие, и болыть.

 

До тэбэ, люба риченька,

Шо вэрнеться весна,

А молодисть не вэрнеться,

Не вэрнеться вона!

 

Ой, Марічка чечері

 

Ой, Марічка чечері, чечері, чечері.

Розчеши ми кучері, кучері, кучері.

Я бим тобі чесала, чесала, чесала.

Як бы мамка незнала, незнала, незнала.

Мати будет дивіті, дивіті, дивіті.

Я ся буду ганбиті, ганбиті, ганбиті.

Ой, Марічко люблю тя, люблю тя, люблю тя.

Куплю тоби когутя, когутя, когутя.

 

Припев: Ой, Марічка, Марьяна, ти у мэнэ кохана.

Ой, Марічка, Марьяна, ти у мэнэ кохана.

 

А, я когут запиэ, запиэ, запиэ

Вставай рано Марие, Марие, Марие.

Ой, Марічко шо то то, шо то то, шо то то.

Що в тя лічко побито, побито, побито.

Побіла у малини, малини, малини.

Целуючі лечіні, лечіні, лечіні.

Меня мамка побила, побила, побила.

Що я хлопцев любіла, любіла, любіла.

 

Цвіте терен

 

Українська народна пісня.

Слова і музика народні.

 

Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає.

Хто в любові не знається,

Той горя не знає. (2)

 

А я молода дівчина,

Та й горя зазнала,

Вечороньки не доїла,

Нічки не доспала. (2)

 

Вечероньки не доїла

Нічки не доспала

Через тебе мій миленький

Красу змарнувала (2)

 

Через тебе мій миленький

Через твої очі

Не тре було приходити

До мене щоночі (2)

 

Не тре було приходити

Брати за рученьку

І все говорить до мене (2)

"Ти ж моя миленька" (2)

 

Ой візьму я кріселечко,

Сяду край віконця,

Іще очі не дрімали,

А вже сходить сонце. (2)

 

Хоч дрімайте, не дрімайте –

Не будете спати;

Десь поїхав мій миленький

Другої шукати. (2)

 

Нехай їде, нехай їде,

Нехай не вернеться,

Не дасть йому

Господь щастя куди повернеться. (2)

 

Очі мої, очі мої,

Що ви наробили?

Кого люди обминали,

Того полюбили. .

 

Site Meter

docx
Додано
17 березня
Переглядів
71
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку