Урок "Таїна української душі" / за твором Г. Квітки "Маруся"/

       Тема уроку:      Таїна    української   душі

                                  / за твором Г. Квітки-Основ′яненка «Маруся»/

      Мета уроку:           

• дослідити суть української ментальності на основі повісті Г. Квітки-Основ′яненка, навчати проникати у світ героїв через філософську думку, визначати риси української душі, аналізувати текст під кутом етнографії,
• розвивати уміння слухати судження інших і шукати у ньому життєву силу для власного життя, проникнути в перебіг думок та почуттів літературного героя;
• виховувати почуття збереження національної ідентичності, гордості за причетність до української «раси» ( Юрій Липа).

Форми роботи: індивідуальна, колективна, групова.

Методи проведення уроку: дослідницький, евристичний,творчого читання.

Технології, методи та прийоми роботи на уроці:    особистісно орієнтовані      («Мікрофон», «Прес»), робота в групах, випереджувальне завдання «Сентименталізм у світовій літературі».

 Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування на їх основі вмінь і навичок, філософське дослідження.

 Обладнання:   пам’ятка «Юному дослідникові», репродукції О.Кононенка.

Епіграф уроку:  

В душі українській Господа Святість –

Дерево Роду від неї іде.

Красі й пісням її – Многія літа!

А Віра у серце знову прийде!

Володимир Мангов

                                                Перебіг уроку

І. Організаційний момент.  З’ясування емоційної готовності учнів до уроку

• Народна пісня Слобожанщини

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.  Мотивація навчальної діяльності

• Слово вчителя

    Час спалаху національної самосвідомості, суспільного інтересу до своєї історії, духовного життя, час, коли народ прагне осмислити минуле, розібратись в теперішньому і знайти орієнтири на майбутнє. Однією з категорій, які допоможуть вирішити загострені сьогоденням проблеми, є категорія ментальності.

• Як ви розумієте вислів «ментальність»?

    Дуже просто визначає ментальність Ю.Канигін: “Менталітет (ментальність) у звичайному розумінні - це структура, склад душі людини, етносу, соціуму, співвідношення її елементів і стан останніх”, чільне місце у нашому бутті і нашій свідомості, адже національне відродження являє собою саме оживлення душі народу, а ментальність, душевні чинники становлять головний сенс життя, праці і творчості.

Вираз «українська ментальність» на уроці замінимо більш поетичним, ближчим до нашого предмета дослідження – «українська душа».

• Як ви визначите цілі уроку? Яке завдання ставите перед собою на уроці?

        З метою дослідження української душі на основі прочитаного твору           Г. Квітки-Основ′яненка «Маруся» ви об’єдналися у чотири групи: «Етнографи», «Літературознавці», «Дослідники», «Філософи». Завдання для усіх груп – віднайти у художньому тексті повісті вияви національної ментальності українців, дати відповідь на запитання «Якими постають українці у творі?»

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Які ж риси властиві  українській душі?

• Коментар вчителя

Для більшості дослідників української душі  характерна узгодженість поглядів щодо  основних   рис  українця:

•  заглибленість у внутрішній світ, «пріоритет серця над головою», перевага почуттів над раціональними настановами (риса – кордоцентризм);
• “зрощеність”, “злитість” з природою;
•  глибока релігійність, причому ця релігійність добре осмислена;
• гостро емоційне переживання сьогоденності життя, активність внутрішня і пасивність зовнішня ( страх перед змінами);
• ознаки меланхолійного темпераменту з його неврівноваженим настроєм, здатним раптово з веселого стати сумним, дивно поєднувати сміх і сльози;
•  працьовитість, хазяйновитість,гостинність і доброзичливість у стосунках як з одноплемінниками, так і з чужоземцями;
•  сентиментальність,
•  але водночас рішучість і незламність, винахідливість і хоробрість, героїзм і самопожертва, коли доводиться взяти до рук зброю;
•  недостатня єдність і згуртованість українців пояснюється перш за все їх індивідуалізмом (що різко контрастує з російським колективізмом) і перегукується з менталітетом народів Західної Європи;
•  демократизм, толерантність, повага до суверенних прав особистості, але тяжіння до анархічності, протидії будь - яким формам підпорядкування.

2. Робота з пам’яткою «Юному дослідникові». Прочитайте загальні особливості української ментальності.

3. Евристична бесіда (робота з групою «Філософи»):

• Яке спрямування має пролог до повісті «Маруся»?
• Які думки і почуття виникли у вас після його прочитання?

  Душа — внутрішня сутність людини, яка входить у неї від народження, а по смерті душа відділяється від тіла і живе окремим життям. Вона вічна і безсмертна. Вона відчуває радість і біль, плаче, мучиться тощо. За життя душа покидає людину тільки уві сні.

• Як ставиться автор до людської  біди, горя?Зачитайте рядки.
• Чого навчає нас автор?

     Г. Квітка – глибоко віруюча людина. У ранньому дитинстві він осліп через ячмінь. Зір повернувся до нього знов після відвідування Озерянського храму, який і досі стоїть на Холодній горі. Юний Квітка побачив світло, що йшло від ікони Озерянської Божої Матері й прозрів. Подія ця мала такий великий вплив на нього, що на двадцять третьому році життя він вирішив стати послушником монастиря.

• Яка риса українців яскраво виражена у пролозі? Запишіть у зошитах.

4. Випереджувальне завдання для групи «літературознавців». «Сентименталізм. Основні ознаки. Сентименталізм у світовій літературі»:

• Однією з рис сентименталізму є вагома роль природи у житті людини. Як зображені описи природи у творі?
• Як впливає природа на людину? Які сцени твору свідчать про тісний зв'язок людини та природи?

• Знайдіть у тексті описи світанку, щебетання соловейка. Ці уривки стали «школою» для майбутніх письменників.

• Про які риси характеру українців свідчать пейзажні описи? Яку роль мав сентименталізм для української літератури? Визначте та запишіть.

• Коментар вчителя. Сентименталізм (напрям)  слід відрізняти від сентиментальності як пафосу, який характерний для схильної до емоційного кордоцентризму української ментальності, що засвідчує фольклор.

5. Г. Квітка-Основ'яненко дещо ідеалізував оточуючий його світ. Ця ідеалізація відчутна перш за все в діях, вчинках, думках героїв.

Робота «дослідників»:

• Якими постають герої повісті?
• Які риси характеру притаманні Науму та Насті?

    Наум та Настя — ідеальні образи селян. Вони працьовиті, поважають одне одного, богобоязливі. Автор говорить, що поміж ними ніколи не було сварки, бійки, ніколи вони не лаялись, а жили сумирно і спокійно і хвалили бога за його милість.

• Зачитайте рядки, які свідчать про працелюбність героїв твору, їх кмітливість, бажання змінити життя на краще.

   Трудящих людей прозаїк змальовує розумними, талановитими. «А те таки правду сказать, — говорить Василь Наумові Дроту, — що нашого братчика куди ні піткни, хоч у науку, хоч у яке ремесло, то з нього путь буде, не пропащі за нього гроші».

• Чим зачаровує образ Марусі? Василя? Обґрунтуйте думку.

    У «Марусі» ж Г. Квітка-Основ'яненко як прихильник поєднання реалістичного зображення дійсності з сентименталізмом ставить за мету - не тільки показати побут селян, їх звичаї, а й розчулити читача благородними рисами героїв, їх великодушними вчинками, стражданнями, несподіваною загибеллю деяких з них.

• Чи можна Марусю вважати «ідеалом» української дівчини?Які риси її характеру притаманні сучасним дівчатам?

6. Повість насичена позасюжетними елементами: українськими народними  звичаями, обрядами.  Робота  « етнографів»:

• Які обряди зустрічаються у творі?

      Весілля, сватання з усталеним текстом, емоційними піснями, дотепними примовками. Вражає сцена похорону, народні голосіння в устах батьків виписані з етнографічною точністю.

• З якою метою автор використовує жанр обрядового плачу на похоронах?

    Схилившись над нею, він говорить: «Прощай, моя донечко, утіха, радість моя і Зав'яла ти, як садовий цвіточок, засохла, як билинка! Що без тебе тепер зостався? Сирота».

    Безумовно, для підсилення емоціонального звучання твору, для передачі внутрішнього стану людини в момент її страждань, тобто плачеві письменник надає культу чи то в час страждань, чи тоді, коли пише про кохання.

• Які риси українців оспівує автор?

    Пройнята гуманістичним пафосом, повість «Маруся» утверджує вічні християнські ідеали:

• жити, «як Бог дасть»;
• трудитись чесно, не думаючи про корисливість;
•  не вдаватись у тугу, коли спіткає горе;
•  бути смиренним;
• поважати батьків, старших за віком людей.

ІV. Закріплення знань, умінь та навичок.

1. Які риси сентименталізму яскраво виражені у повісті Г. Квітки-            Основ′яненка «Маруся»?

• Дайте відповідь, скориставшись методом «Прес»:

Я вважаю,….   Тому що….   Наприклад…..        Отже,……

2.  На які особливості українського народу акцентує увагу автор рядків, які стали епіграфом уроку? Аргументуйте думку.

V. Рефлексія. Підбиття підсумків уроку

Метод « Мікрофон». Продовжте речення:

• Мені здається, що такі твори…
• Найбільше мені сподобалося…
• Написавши повість « Маруся», Г. Квітка-Основ’яненко виявив себе як…  
• Найхарактерніші риси українця…

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІ. Домашнє завдання

    Обґрунтуйте слова Ю. Липи:  «Майже не можна уявити собі українця, прив’язаного до якогось вождя, начальника, без відчуття в тому вождеві джерела родинної зичливости». Як слова характеризують сучасне життя України?