Тема. Таємниця озеру Світязь. Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича «Світязь». Символічні образи, елементи фольклору у творі (слайд 1)
Мета: зацікавити учнів творчістю А.Міцкевича, показати його зв’язок з Україною, розкрити особливості сюжету, композиції та ідейний зміст балади «Світязь», закріпити знання учнів про жанр балади, розкрити фольклорно-національні традиції в творі, розвивати вміння виразного читання, аналізу художнього твору, виховувати кращі моральні якості людини. (слайд 2)
Обладнання: портрет А.Міцкевича, текст балади «Світязь», презентація про озеро Світязь, відеоматеріал «Легенди про оз. Світязь».
Епіграф (слайд 3) Адам Міцкевич, без сумніву,
найбільший поет польської нації і
один із найгеніальніших людей,
яких видало людство.
Іван Франко
І. Повідомлення теми, мети уроку
ІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Починаючи з 20-х років ХІХ ст., твори Міцкевича широко відомі і в Україні. Ними захоплювалися Тарас Шевченко й Леся Українка, Михайло Коцюбинський та Іван Франко.
Українською мовою твори поета перекладали П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, М. Старицький, І. Франко, пізніше - П. Тичина, М. Бажан, А. Малишко і найбільше — Максим Рильський.
У 1905 році у Львові було споруджено один з кращих в Україні пам'ятників Міцкевичу (скульптори М. Таращукта А. Попель). (слайд 4)
Ти не як пам'ятник над нами
У голубій височині,—
Ти з нами поруч, наш Адаме,
Ідеш в безсмертні наші дні.
Ти з Олександром, ти з Тарасом
Дивився мудро в даль віків,
Тому не поржавіє з часом
Ваш вічний вайделотський спів.
Ти не лише всесвітній подив,
Не тільки слава ти із слав,—
Це ж ти «Трибуною народів»
Серця народів потрясав!
І в час, коли земної кулі
Одна єднається сім'я,
Лунає у всесвітнім гулі
Твоє, Міцкевичу, ім'я.
М. Рильський «Перед пам'ятником Міцкевичу»
Балада (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. В основі балади лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називали маленькою поемою.
Балада виникла у ХІІ-ХІІІ ст.. як любовна пісня до танцю у Провансі.
Балада зазнала розквіту в творчості Ф. Війона (1431—1463). Балади писали видатні поети Італії Данте й Петрарка, Бернс, Гете, Шіллер, Гайне, Гюґо, Міцкевич. В Україні до жанру балади зверталися П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський,
С. Руданський, Ю.Федькович І. Франко, Леся Українка, Б. Грінченко, А. Малишко, І. Драч, Л. Костенко, Б. Олійник.
Ознаки балади: (слайд 6)
- НЕВЕЛИКИЙ ОБСЯГ;
- НАПРУЖЕНИЙ СЮЖЕТ;
- ВИКОРИСТАННЯ ФАНТАСТИКИ;
- ЕМОЦІЙНА РОЗПОВІДЬ ПРО ПОДІЇ, ПЕРЕЖИВАННЯ ГЕРОЯ;
- ЯСКРАВО ВИРАЖЕНА АВТОРСЬКА ПОЗИЦІЯ;
- ЗВ’ЯЗОК ІЗ ФОЛЬКЛОРОМ;
- ПОЄДНАННЯ ЕПОСУ (ЗОБРАЖЕННЯ ЗОВНІШНІХ ПОДІЙ)
І ЛІРИКИ (ВІДОБРАЖЕННЯ ВНУТРІШНІХ ПЕРЕЖИВАНЬ, ПОЧУТТІВ ГЕРОЇВ);
- ВІРШОВАНА ФОРМА
Світязь - озеро Волинської обл. неподалік кордону з обл. Гродненською і Люблінською, між с. Шацьк і Пульмо. Світязь - найглибше озеро України, а також найбільше за об'ємом прісноводне озеро в країні. Рибна фауна багата. Це чудове озеро різко відрізняється характером своєї чистої і прозорої води від сусідніх дрібних озер і боліт, харчується могутніми глибинними ключами артезіанської води. У 1887 р. вода Світязя без видимої причини піднялася і стала затоплювати навколишні селища. Тому був прокопаний канал до сусіднього оз. Перемут. З озера Світязь випливає кілька струмків в сусідні озера і болота; саме приток не має і лежить вище інших місцевих водойм. Існує багато легенд та переказів про озеро.
Світязь - озеро в Гродненській області Білорусі, розташоване на кордоні Новогрудського і Корелицького районів за 20 км на південний схід від Новогрудка. Озеро знаходиться на вододілі басейнів Німану і Щари, в басейні річки Мовчадзі на території Світязького ландшафтного заказника.
Близько Світязя немає великих озер і річок, в нього не впадає жодна річка, а витікає лише Своротва - приплив Мовчадзі. Практично завжди рівень води в озері однаковий. Озеро знаходиться на південному схилі Новогрудської височини на висоті 258 метрів над рівнем моря і має форму, схожу на колесо.
Поблизу нього росте велика кількість реліктових рослин. В озері поширені плотва, краснопірка, карасі, щуки, піскурі, окуні, але переважають лини. В даний час Світязь використовується виключно в рекреаційних цілях, дозволена любительська риболовля. Існує багато легенд та переказів про озеро.
Отож, існують два озера Світязь в двох братніх слов’янських країнах. З цими озерами пов’язано багато народних легенд, переказів, повір’їв, які сягають сивої давнини. Одну з них використав Адам Міцкевич для написання балади «Світязь». Його захоплювали вчинки героїв минулого, їх патріотизм.
Коли читаєш твір Міцкевича, наче бачиш це чудове озеро:
Станеш, затримавши подих:
Зорі побачиш вгорі й під собою,
Місяць у небі і водах.
І поринаєш у світ легенди... (слайд 14)
Легенда про озеро Світязь
Тут, де зараз озеро, шуміло казна-коли багате місто, панував у якому Туган. Давні та безвольні були ті часи, не рідкими були січі і напади. І от — прокотився новий переполох. На землі сусіда князя Мендога посунуло невідоме воїнство. Закликає Мендог підтримки у славетного Тугана, і князь, відданий ратній обітниці, зігнавши сміливих ратників, рушає в дальню путь. Та вже за брамою князя зупиняє дума, що полишає своє місто без захисту. Скорботний вертається він до міста й повідомляє про власний неспокій доньці. Дівиця утішає отця: вона виділа чудне сновидіння, у котрому явився їй ангел і пообіцяв надійний захист місту. Послухався отець доньки.
Повисла безмісячна ніч на спустіле місто, і під її покровом недруг підступив до міських стін. Охоплені страхом, мешканці кидаються до княжого палацу. У безнадії звертає благаючий погляд до небокраю князівна:
- Як оминути люту кару. Нас убережи від неї, Громовицею вразь із превисокої хмарини, Чи сховай під землею!
По сих словесах місто провалилося під землю, а на його місцині виникло озеро.
Купавами-квітами вийшла на ньому невинна врода. Чужі ратники, розпалившись у січі, заходились прикрашати отим квітом обладунки. Та усяк, хто сягав у воду за чудесними квітами, умирав, убитий жахливим недугом.
Таку легенду розказала мешканка підводної яскині нахабному поміщику, котрий, відважившись розкусити одвічну таїну озера, сіткою витягнув химерне створіння на берег. (слайд 15)
- Ваші враження від перегляду відеофільму.
- Чи зрозуміли ви суть прослуханого на білоруській мові?
Легенда про озеро Світязь
Вороги напали на прекрасне місто Світязь. Нікому було його обороняти, бо князь зі своєю дружиною пішов допомогти в нерівній боротьбі другові-сусідньому князю. Залишилися в місті лише діди, жінки з дітьми та юна княгиня. Не хотіли волелюбні жителі міста загинути від руки загарбника, жити в неволі, зазнати глуму та знущань. Тому вирішили прийняти смерть. Озеро поглинуло їх, даруючи безсмертя. На воді одразу зʹявилися квіти неймовірної краси. Вороги зривали їх, але одразу падали мертві. І досі на водах Світязя милується Божим світлом чудове латаття, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини.
Польський поет Адам Міцкевич любив бувати на берегах Світязя, його вабила чарівність, таємничість, загадковість озера. Свою баладу «Світязь» поет присвятив Михайлові Верещаку. (слайд 16)
– Де відбуваються події?
– Яким ми бачимо озеро?
– Чому воно лякає уночі?
– Що чути з озера?
– Чи розуміють люди, що відбувається?
– Хто вирішив пізнати тайну озера?
– Що звелів зробити?
– Кого запросив освятити початок справи?
– Кого впіймали? Опишіть зовнішність. (слайд 18)
– Ким була ця дівчина?
– Що розповіла князівна?
– Як називалось їхнє місто?
– Хто правив ним?
– Куди вирушив князь?
– Чим переконала князівна батька? (слайд 19)
– Що вирішують жителі міста?
– Чого найбільше боялися люди?
– До кого звертається князівна з проханням?
– Що сталося з містом та жителями?
– Які квіти зʹявилися на воді?
– Що фантастичне, а що реальне в баладі?
Тема: показ боротьби польського народу за незалежність; загибель жителів Світязя
Ідея: уславлення патріотизму простих людей.
Розмір: чотиристопний дактиль
Римування: перехресне.
- Визначити композиційні елементи балади.
Композиція балади «Світязь» (слайд 21)
Експозиція: опис озера Світязь.
Завʹязка: бажання дізнатися про таємницю озера.
Розвиток дії: поява князівни, розповідь про Туганову державу, напад ворогів.
Кульмінація: небажання потрапити в неволю та добровільна смерть.
Розвʹязка: біле латаття як згадка про подвиг народу.
Образи балади: Жителі міста – люди сміливі, горді. Вони обрали волю і смерть, але не скорилися ворогові.
У цій баладі А. Міцкевич показав трагедію польського народу, який героїчно боровся за свою незалежність, але у нерівній боротьбі втратив її.
14. - Яке місце в баладі відведено місцевому колориту?
1. Коментар учителя. У даній баладі багато місця відведено місцевому колориту. Місцевий колорит – це сукупність достовірних деталей, які передають географічні й національні особливості місця подій, атмосферу й обстановку новогрудських країв. Невипадково тут згадуються реальні географічні місця: озеро Світязь – одне з найпрекрасніших місць України; Новогрудок - містечко, яке нині входить до складу Білорусії (Міцкевич народився неподалік від нього); Плужини – маєток, де проживав Михайло Верещак, брат коханої поета. Про місцевий ландшафт свідчать назви місцевих сіл: Царини, Заосьє, Рута, Щорси, руїни замків, бори, дороги, вибалки. Прикмети Новогрудського регіону, томоміміка, а також одяг, звичаї, діалект надають емоційній атмосфері твору відчуття достовірності, передають екзотичність волинсько-української природи. Це дозволяє письменникові наблизити легендарне минуле до дійсності, показати, що життя слов’ян має глибоке коріння в історії, для того, щоб жити далі, треба знати про те, що було, бути гідним пам’яті своїх предків.
2. Робота в групах.
(Учитель кожній групі роздає інформаційні картки, в яких пояснюються традиційні для слов’ян образи-символи).
Завдання: з допомогою інформаційних карток дослідити використання Адамом Міцкевичем у баладі «Світязь» традиційних образів-символів, з якими в уявленнях слов’ян пов’язані усталені значення.
Картка №1. Вода – символ першоматерії, плодючості, початку й кінця всього сущого на землі; у християн – символ очищення від гріхів, смерті й поховання, життя і воскресіння із мертвих, чесності й правдивості, сили, дівчини та жінки.
|
- У баладі «Світязь» з водою (озером) пов’язана тема смерті й відродження народу, історія жіноцтва Туганової держави, мотив духовної сили народу, яка полягає в його єдності й прагненні до волі.
Картка №2. Синій, блакитний колір – символізує довір’я, безкінечність, сум. Це колір неба і води. У християнській культурі він асоціюється з вічною божественною істиною. Означає також доброчесність, добру славу, вірність.
|
- Синій колір озера Світязь («безодня блакить») навіює печальну згадку про минуле, про загибель Туганової держави. Водночас цей колір допомагає авторові утвердити святенність боротьби за свободу, добру славу, яку нескорений народ залишив по собі. Образ жінки, що раптово з’явилася із синіх хвиль, утілює думку про вірність своєму народові.
Картка №3. Білий колір – символ невинності, чистоти, доброчесності, світла, сонця, життя, вічності. У християнських традиціях біле означає спорідненість із Божим світом. У білому зображуються ангели, святі. Водночас білий має і протилежну символіку: це знак смерті, порожнечі, мовчання. Слов’яни одягали покійників у білий одяг.
|
- А. Міцкевич використав усе розмаїття значень білого кольору в баладі «Світязь». Народ Туганової держави жив щасливо, але з приходом гнобителів життю людей загрожує небезпека. «Біле нас щось огортає» - ця фраза символізує смерть, яку мужньо приймає народ. Але водночас це і знак божого світла, яке рятує людей із неволі і через смерть наближає до вищого божественного смислу. Білі квіти, на які перетворилися дівчата й жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту та невинність. Однак тим, хто загрожує всьому «білому» - чистому, вільному, доброчесному – квіти несуть смерть.
Картка №4. Лілія (купава) – символ цноти, чистоти, непорочної краси. Водночас вона – символ смерті, відданості, помсти покійника, квітка Пресвятої діви. |
- Білі купави у баладі Міцкевича «Світязь» уособлюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Поет розвинув традиційний фольклорний мотив «помсти покійника» у мотив «помсти квітів». У такий спосіб автор показує продовження боротьби за свободу, карає гнобителів, закликає всі народи звільнитися від поневолення.
Картка №5. Зелений колір – колір трави, символ природи, молодості, плодючості, краси і радості, ствердження життя, миру.
|
- Білі купави у «листі зеленім» у баладі Міцкевича втілюють віру поета у свій народ, у продовження його життя, нове відродження, мирне вільне існування.
15. Робота в групах
1.Скласти план (слайд 22)
2. Вибіркове читання (слайд 23)
Знайти цитати, в яких…
І група
- розповідається про небезпеку, що загрожувала Тугановій державі;
- зображуються вороги;
ІІ група
- змальовуються страждання народу;
- виявляється патріотизм героїні;
- описується порятунок народу
3. Творче завдання (слайд 24)
Допишіть фрази, які розкривають ідеї твору.
Без волі немає … .
Неволя - …(смерть) для народу.
Людина - … народу.
Краще смерть, ніж життя без … .
Сила народу в його …(єдності).
ІV. Підсумки уроку
Підсумкова бесіда (слайд 25)
- Які ж ідеї утверджуються в баладі «Світязь» ?
- Чому балада називається «Світязь», а не ім’ям головної героїні?
- Яку думку допомагає розкрити авторові образ княжни?
- Хто ж насправді переміг у баладі – ворог чи народ?
- У чому полягає сила народу?
Слово учителя. (слайд 26)
Отже, мотиви визвольної боротьби польського народу за незалежність, патріотичні мотиви стали провідними у творчості великого поета. (слайд 26)
Проблемне питання: чи актуальна ідея патріотизму в наш час?
- Що таке патріотизм?
- Кого вважають патріотом? (слайд 27)
• Патріоти́зм — це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам.
Патріот – це той, хто любить свою країну. (слайд 28)
І досі на дзеркалі води Світязя милуються Божим світом чудові купави, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини. І ці тендітні квіти наче звертаються до нащадків - а що зробили ви для своєї Батьківщини?
Закінчена балада, але ні сучасникам Адама Міцкевича, ні нам не дає спокою це запитання. І в цьому, я впевнена, заклик поета, громадянина і патріота. (слайд 29)
V. Домашнє завдання.
Виписати епітети й порівняння в описі картин природи.