Урок "Тарас Григорович Шевченко"

Тарас Шевченко. Розповідь про письменника, його дитинство. Шевченко-художник. Поет у живописі, живописець в поезії

Мета:

□  Навчальна: розширити та систематизувати знання учнів про творчість Т. Г. Шевченка, донести образ вірного сина України, ознайомити з Т. Г. Шевченком як поетом і художником.

□ Виховна: виховувати шанобливе ставлення до видатних постатей української літератури.

□ Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал, картини, технічні засоби, аудіо-, відеозаписи.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

     І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 Забезпечення емоційної готовності до уроку

Поїдеш далеко,

Побачиш багато;

Задивишся, зажуришся, -

Згадай мене, брате!

Тарас Шевченко

Страждання, смуток, біль, тривога, непокора, терпіння – у житті; надія, віра та величезна любов - у серці.

     II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

     III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що ви­никає враження, ніби ми все про нього знаємо і він завжди з нами. Та це лише враження. Він невичерпний і нескінченний. У ньому наша історія, реальність і найпотаємніші мрії. Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна.

Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда. То й оповідь можна почати, як почи­наються казки: «За широкими морями, за лісами дрімучими, ще й за горами кам’яними... був колись веселий край, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями».

1. Короткі відомості про автора

9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії, у хаті кріпака Григорія Шев­ченка та Катерини Якимівни Бойко, народився син Тарас. Згідно з родинними переказами його діди і прадіди козакували, служили у Війську Запорізькому, брали участь у визвольних війнах і по­встаннях, які відбувалися в Україні ХУІІ-ХУІІІ ст.

З дитинства був допитливим, любив малювати, співати. Тарасові було дев’ять років, коли він, Катря, Ярина, Марія, Микита і Йосип залишилися без матері. Батько одружився вдруге. Мачуха мала трьох своїх дітей, і життя в хаті стало нестерпним.

Сім’я Тараса на чолі з батьком повернулася до села Кирилівки (нині Шевченкове,Звенигородський район) на Київщині, звідки був родом Григорій Іванович. Дитячі роки Тараса минають у цьому селі.

Восени 1822 року Тарас Шевченко починає вчитися грамоти у місцевого дяка та знайомиться з творами Г. Сковороди.

Тарас чумакує з батьком, та навесні 1825 року від тяжкої праці на панщині помер Тарасів батько — Григорій Іванович Шевченко. Залишившись сиротою, Тарас іде наймитувати до дяка Богорсько го. Як «школяр-попихач» носить воду, опалює школу, читає псалтир над померлими, продовжує навчання. Не витерпівши знущань дяка П. Богорського, Тарас ті­кає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. І знахо­дить. Відчуваючи великий потяг до живопису, кілька днів наймитує і «вчиться» малярству у диякона Єфрема. В цей час він зустрічається з Оксаною Коваленко, подругою дитинства, яку не раз згадує у своїх творах. Саме їй присвячено вступ до поеми «Мар’яна-черниця».

1828 року Шевченка взяли слугою до панського двору у с. Вільшану, куди він пішов за дозволом, щоб вчитися у хлипнів ського маляра. Коли Тарасові минуло 14 років, помер В. Енгельгардт, і село Кирилівка стало власністю його сина П. Енгельгардта. Шевченка стає дворовим слугою нового поміщика в маєтку Вільшани. Він виконує обов’язки козачка в панських покоях, а у вільний час потай від пана перемальовує лубочні картинки. Пан був вражений картинами, створеними козачком. Шевченка віддають вчитися малюванню. 1830 р. ві­денський військовий губернатор змушений був піти у відставку. Поїхав до Петербурга і його ад’ютант Енгельгардт. Десь наприкінці лютого 1831 р. помандрував до столиці у валці з панським майном і Шевченко.

21 травня 1838 р. Шевченка зараховують вільним учнем Ака­демії мистецтв. У 1840 р виходить перша збірка творів юного поета – «Кобзар», у яку ввійшло 8 творів. 1844 р. вийшло друге видання «Кобзаря».

У роки заслання Шевченко, як і раніше, працює в різних по­етичних жанрах. Він пише соціально-побутові поеми («Княжна», «Марина», «Петрусь» та ін.), історичні поеми й вірші («Чернець», «Іржавець», «Заступила чорна хмара», та ін.), вірші й поеми сати­ричного змісту, хоч у ці роки свідомо стримує свій темперамент політичного сатирика.

Влітку 1859 р. Шевченко відвідав Україну. Зустрівся в Кирилівці з братами й сестрою. Мав намір оселитися в Україні. Шукав ділянку, щоб збудувати хату. Та 13 липня біля с. Прохорівка його заарештували. Звільнили через місяць і запропонували виїхати до Петербурга.

Заслання підірвало здоров’я Шевченка. На початку 1861 р. він тяжко захворів і 10 березня помер.

1.                  Робота в малих групах

1.1.1.Підберіть по кілька прикметників, та дієслів, які характеризують поета.

1.1.2.Розгадайте кросворд.

По горизонталі: 1. Село, в яке переїхала родина Тараса Шевченка. 2. Село, в якому народився поет. 3. Інструмент, на якому грали кобзарі. 4. Посада, яку обіймав малий Тарас у пана Енгельгардта. 5. Ім’я матері та сестри поета, а також однойменної повісті. 6. Твір Т.Г.Шевченка, написаний не пером, а пензлем.

По вертикалі: перша збірка творів Т. Г. Шевченка

2. Словникова робота

Кобзар — український народний співець і музикант. Кобзарі були творцями, хранителями і передавачами епічної традиції у формі історичних пісень, дум, супроводжуваних грою на кобзі, лірі або бандурі.

Картина — твір живопису, що характеризується закінченим характером  і самостійним художнім значенням.

3. Мистецька спадщина Т.Г. Шевченка

Поезія та живопис у творчості Т. Г. Шевченка нерозривно пов’язані. У живописі він був поетом, у поезії – живописцем. Малювання й поезія стали для нього життєвою потребою, вираженням його творчої індивідуальності. Збереглося 240 поетичних творів великого Кобзаря та 1200 мистецьких робіт художника.

3.1.1.  Виразне читання поезій Т. Г. Шевченка

3.1.2. Аналіз поезії Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий»

Тема: зображення української природи

Мета: возвеличення краси природи, її могутності та чарівності.

Художні засоби:

Епітети: Дніпр широкий, сердитий вітер, блідий місяць, верби високі.

Метафори: реве та стогне Дніпр, вітер завива, місяць виглядав, місяць виринав, місяць потопав, півні не співали, сичі перекликались, ясен скрипів

Порівняння: горами хвилю підіймав, неначе човен в синім морі.

3.2. Поетичний живопис

 «Мікрофон». Поставте запитання своєму однокласнику

3.2.1. Картина «Катерина».

▼ Що зображено на полотні. Для чого?

▼ Що сказав ним художник?

Жанрова, точніше — побутова сцена з життя українського села першої половини XIX ст. У цьому переконує і одяг селян, і типовий пейзаж з характерними деталями

3.2.2. Картина «Селянська родина».

Художник написав картину під час першої подорожі Україною. У цьому реалістичному полотні Шевченко відтворив родинну сцену біля хати: молоде подружжя втішається першими кроками своєї дитини. Сніп сонячного проміння падає на стіну хати, на обличчя, увиразнює білий одяг чоловіка і сорочку жінки. Світло є виразником змісту. За його допомогою художник виділяє головних персонажів, моделює складки одягу, особливо сорочку чоловіка, відтворює простір та повітря, яким наче напоєно картину. 4. Всесвітнє визнання Шевченка

Тарас Шевченко своїм талантом, своєю працею здобув славу й визнання не тільки в Україні, а й за її межами. Його «Кобзар» перекладений 133 мовами, йому встановлені пам’ятники по всьому світі, на честь поета названо вулиці, навчальні заклади, театри.

IV.  УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ

Дайте відповідь на ключове запитання: «То хто ж він, наш Тарас?»

Скласти інформаційне гроно

Тарас Григорович Шевченко: кріпак, син, поет, письменник, художник, козачок, брат, історик, етнограф, фольклорист, патріот, Кобзар

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати в підручнику с. 196 – 203.

Виписати основні дати та події з життя Тараса Григоровича Шевченка.