Урок "Технологія геноциду: Голодомор 1932-1933 років у дослідженнях, фактах, художній літературі та спогадах очевидців".

Технологія геноциду: Голодомор 1932-1933 років  у дослідженнях, фактах,  художній літературі та спогадах очевидців.

Мета: показати, що одним із найжорстокіших злочинів сталінізму проти українського народу був штучно організований голодомор 1931-1933 років, довести, що це була цілеспрямована політика центру  з метою ліквідації українського селянства як класу, позбавлення українців історичної пам´яті, геноцид українського народу;

формувати цілісне бачення історичних процесів і явищ, уміння добирати й використовувати документи і матеріали , в тому числі з історії рідного краю, критично їх осмислювати, продовжувати формувати уміння аналізувати, зіставляти, робити висновки, удосконалювати творчо-пошукову діяльність, самим обирати «опорні знання»;  сприяти виробленню ставлення до терору як злочину проти людяності і людства; виховувати в дусі патріотизму, поваги до історичної боротьби українського народу за власну національну ідентичність, свободу.

Тип уроку: урок -дослідження.

Форма: презентація дослідницьких міні-проєктів.

Обладнання: фільм «Великий злам», буктрейлери за книгами Уласа Самчука «Марія» та Василя Барки «Жовтий князь», уривок із фільму «Голод 1932…» за мотивами роману В.Барки.

Виставка : роман  Уласа Самчука «Марія», Василь Барка «Жовтий князь», Микола Куліш «97», Робет Конквест  «Жнива скорботи», І.Вишковський, Я.Вишковська «Книга пам´яті. Голодомор 1932-1933 років на Цюрупинщині», учнівські мультимедійні презентації, фотографії очевидців та їх спогади, комп´ютер, мультимедійний проєктор.

ХІД УРОКУ

І Оргмомент

ІІ Мотивація:

  Змовкли церковні дзвони, церкви стояли сплюндровані, релігійні служби заборонені, священники  заарештовані. Одружувалися в ті роки мало, молоді не вінчалися, весіль не гуляли, пісень не співали, гостей не запрошували. Вперше з часів Володимира Великого людей ховали без панахиди, без священника, без хреста. А ховали багато, часто в загальній могилі. І найстрашніше, що не було це стихійне лихо. Держава крок за кроком штовхала безжально до межі, за якою починалося страхіття. Селянська Україна від Донця до Збручу перетворилася у безмовне пекло.

   Історія України – це історія боротьби нашого народу за право існування, за власну державність, за свободу, а ще - це історія жорстоких розправ,  зрад, знищення української нації.

Відбувалося не тільки моральне, а й фізичне нищення: шляхом ліквідації інтелігенції — мозку нації, духовенства — душі нації і економічно незалежних від держави хліборобів — носіїв національного духу. Повернення нації до стану первинного етносу,  знищення, висловлюючись сучасною мовою, громадянського суспільства - ознаки геноциду (Лемкін Рафаель. Радянський геноцид в Україні).

  Ми сьогодні перегорнемо чи не найстрашнішу сторінку в історії нашого народу.

Повідомлення теми та мети уроку.                                                  

Проблемне питання: Чому саме Україна стала об´єктом сталінського терору голодом? Довести, що Голодомор 1932-1933 років – це геноцид українського народу.

Робота з термінологією:

Терор голодом – форма політичного терору як особливий засіб досягнення своїх політичних цілей.

Голодомор - соціально-господарське явище, що виявляється в позбавленні населення мінімуму необхідних продукті в харчування і призводить до зміни демографічної і соціальної структури населення регіонів, а іноді і країн.

 Геноцид — дії, спрямовані на часткове чи цілковите знищення якої-небудь національної, етнічної чи релігійної групи населення.

ІІІ Презентація учнівських міні-проєктів.

1. Причини Голодомору 1932-1933 років.

У 1921-1923 роках Україна пережила страшний голод.

Пригадайте причини голоду 1921-1923 років:

1. руйнування сільського господарства в роки І світової війни, революцій 1917 року, громадянської війни;
2. політика «воєнного комунізму»;
3. падіння товарності сільського господарства;
4. підвищення норм хлібозаготівель;
5. посуха 1921- 1922 років.

Хто знав, хто вів смертям і стратам лік?

Де фільм, який нам показав би голод,

Отой проклятий 33 рік?...

Перегляд фрагменту документального фільму «Великий злам» із серії «Невідома Україна»

Завдання: визначити причини Голодомору 1932-1933 років.

ПРИЧИНИ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 років:

• Великі обсяги експорту хліба з метою одержання валюти, необхідної для реалізації планів індустріалізації;
• Встановлення нереальних хлібозаготівельних планів, намагання реалізації яких призвело до конфіскації в селян усіх запасів зерна;
• Запровадження надзвичайною хлібозаготівельною комісією на чолі з Молотовим законодавства про натуральні штрафи;
• Реалізація закону від 7 серпня 1932 року «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної(соціалістичної) власності» («закон про 5 колосків);
• Паспортизація міського населення.
• Наслідки комуністичного експерименту в економіці!!!

(обговорення, уточнення, корекція записів)

Готуючись до уроку, ви працювали в групах, кожна з яких мала своє конкретне завдання. І група повинна була виявити, хто і як досліджував тему Голодомору та які факти наводились на підтвердження своїх досліджень. Отже, слово І групі.

І група: Голодомор у дослідження та фактах.

Ми опрацювали книгу дослідника голодомору Роберта Конквеста «Жнива скорботи», документи, вміщені у підручниках різних років видань, газетні матеріали та матеріали інтернет-ресурсів з даної тематики і прийшли до висновку, що Голодомор - цілеспрямована політика сталінського режиму, метою якої було зламати волю українського народу, поставити його на коліна, змусити сліпо виконувати директиви центру. В разі крайньої потреби – знищити. Нашу роботу ми вирішили представити у вигляді інтерактивної стрічки подій та доповнити її відеороликами, які ілюструють ті події.

ПОЧАТОК:

• Грудень 1925 р – ХІV з´їзд РКП(б), проголошення курсу на соціалістичну індустріалізацію. Жовтень 1928 р – І п´ятирічка – підвищення темпів індустріалізації на 20%.                                                Де взяти кошти?

ВИХІД:   збільшити експорт зерна з метою одержати валюту, щоб оплатити замовлене за кордоном устаткування для новобудов важкої індустрії.

ПРОБЛЕМА:

• земля у власності селян;
• хлібозаготівельна криза 1927-28 років;     
• отже, селянство – головна перешкода соціалістичних перетворень;                                                  (Сталін про селян: «покидьки»)

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ – «боротьба із «внутрішнім ворогом»:

• «ножиці цін» - новий спосіб вилучення ресурсів села;
• методи адміністративного примусу - «надзвичайні заходи проти куркуля»;          

• постанова Раднаркому УССР і ЦК КП(б)У про занесення на «чорні дошки» за невиконання хлібозаготівель: у листопаді-грудні 1932 - села, у січні-лютому 1933 – уся Україна;
• застосувати 107 ст КК РСФРР про спекуляцію (притягнуто до суду 33 тис селян);
• забрати землю у селян, позбавити їх прав, життя     (25 тисячники: відібрати хліб(січень-листопад 1930 р – 400 млн пудів, у 1931- 389 млн пудів), виявити куркулів)
• розселянювання, ліквідація куркулів як класу    ( знищено 200 тис «куркульських» господарств, вартість відібраного – 95 млн крб., 1 млн депортовано на Північ);
• 7 серпня 1932 року був прийнятий Закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперативів та про зміцнення соціалістичної власності». («Про п’ять колосків», за яким розкрадання майна каралося розстрілом або позбавленням волі на строк не менше 10 років).

НАСЛІДКИ:

• 1930-32 рр – відібрано 80% посівних площ;
• 2/3 селян загнано в колгоспи;
• смерть мільйонів людей від репресій, переселень; 
• перетворення селян на новітніх кріпаків внаслідок постанови про паспортизацію (1932-33 р – запровадження паспортів, які видавалися лише жителям міст);
• зламана психологія хліборобів;
• знищення українського села - основи національного буття.

Авторитетний дослідник голоду й терору в СРСР Роберт Конквест у своїй книзі «Жнива скорботи» констатує, що внаслідок голоду 1932-1933 років на Україні загинуло 5 млн чоловік, хоча наводить свідчення про те , що в розмовах  М Скрипник  у 1933 році називав «мінімум» 8 млн, голова ДПУ УРСР Балицький – 8—9 млн, а в інших джерелах фігурує цифра до 10 млн. Сам американський дослідник наводить такі показники:

• селяни, які загинули в 1930-1937 роках – 11 млн.;
• заарештовані в цей період і згодом померлі в зонах – 3,5 млн.
• загинули від голоду на Україні – 5 млн.
• Всього: 14,5 млн.
• Із них загинули внаслідок розкуркулювання – 6,5 млн

                                                                 Загупало в двері прикладом, заграло,

                                                                       зашкрябало в шибку,

                                                                      Ану одчиняй, молодице, чого це ти криєшся

                                                                       в хаті?

                                                                       Застукало в серці, різнуло: ой горе,

                                                                       це ж гості до мене.

                                                                      Та чим же я буду вітати – іще ж не вварився

                                                                      синочок…

                                                                             Павло Тичина «Загупало в двері прикладом».

Цей вірш написаний у 1921 році, але його рядками можна описати й жахіття Голодомору 1932- 1933 років. Запрошую до слова учнів, які досліджували тему Голодомору в художній літературі.

ІІ група: Голодомор в художній літературі.

Немає мук, страшніших від мук голоду. Чимало письменників звертались до цієї теми, адже пережите народом відгукувалося в їхніх душах гірким болем:  Юрій Клен (поема «Прокляті роки», «Україна», «Попіл імперії»), Євген Гуцало («Голодомор»), Микола Руденко («Хрест»), Анатолій Дімаров «Самосуд», Улас Самчук «Марія», Василь Барка «Жовтий князь» і багато інших.

(Слово досліднику творчості Самчука, демонструється буктрейлер за книгою Уласа Самчука «Марія»)

Улас Самчук – діаспорний письменник, йому була притаманна глибока релігійність.

Він розумiв iсторiю українського народу в дусi страдницького шляху Христа на Голгофу, тому Самчук запропонував релiгiйну версію трагедiї голодомору.

У 1933 році був написаний роман «Марія». Сильнішого твору про голодомор в Україні в 1932-1933 рр. нема й досі.

Автор не був очевидцем страшних подій, але пам’ятав голод  у двадцятих, коли з радянської території тікали нещасні люди і просили хоч шматочок хліба. Мав нагоду Самчук спілкуватися й з тими, кому пощастило вислизнути на волю в 1933-му.

Письменник зіставляв різні, одна жахливіша від іншої розповіді, осмислював події масштабно: голод нищив націю не тільки в Україні, а практично у всіх регіонах, де жили етнічні українці. Таким чином, штучний голод планувався сталінською клікою як геноцид, як замах на українську націю. Саме ці події лягли в основу написання роману – хроніки.

Голодомор в розумiннi письменника — закономiрне звiрство сталiнської влади.. Написаний «по гарячих слiдах», роман не мiстить чiтких рецептiв виходу села з кризи. Але Самчук покладається на силу самого життя, яке не дозволить людям втратити Божу подобу.

Роман «Марія» - присвята матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933.

 Учитель:   Викачувався хліб, чорний бенкет творив лютий голод – і вмирала людина безневинно від нестерпних мук із вичахлою душею.

 Бо можна плоть потлілу воскресити,

а душу, душу винищену – ні!

(Василь Барка. Поема прощання)

(Слово досліднику творчості Василя Барки)

ВАСИЛЬ БАРКА сам пережив голод і бачив на власні очі жахи канібалізму. Він відтворив народну трагедію в романі «Жовтий князь», не втішаючи себе надією, що цей твір буде колись надруковано в Україні.

Справжнє ім'я — Василь Костянтинович Очерет

Василь Барка народився 16 липня 1908 р. Вселі Солониця Лубенського району на Полтавщині в козачій родині. 

У 1950 р. з офіційного дозволу В. Барка переїхав до Америки, там працював над історією української літератури.  Тема голоду в Україні 1932—1933 pp. — найболючіша оповідь В. Барки, якій він, крім поетичних творів, присвятив великі епічні полотна — романи «Жовтий князь» і «Рай».

Протягом 1958—1961 pp. В. Барка працював над романом «Жовтий князь», він був опублікований 1963 р. окремою книгою в Нью-Йорку і тільки 1991 р. з'явився в Україні.

Письменник відтворив страшні картини штучного голодомору в Україні в 1932—1933 pp., показав світові болючу правду про тоталітарну систему, яка нищить усе світле й гуманне на своєму шляху, власне, «пожирає своїх дітей», бо вона сама — «жовтий князь». Роман прославляє твердість людського духу і віри, які допомогли його героям залишатися Людьми у найтяжчих обставинах.

(Демонстрація уривку з фільму «Голод 1932…» за мотивами роману В.Барки).

Учитель:Доля Катранників із села Кленоточі – уособлення шляху на Голгофу голодної смерті мільйонів українців, а антихрист («Жовтий князь») – сталінська тоталітарна система й сам «вождь», які прирекли на муки мільйони.

ІІІ група: Голодомор у спогадах очевидців.

   Довго правда про ті події була закритою. Але крига скресла. У 2007 році був прийнятий Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні».

  Відповідно до Указу Президента від 28 березня 2007 року №250/2007 «Про заходи у зв´язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні» в Цюрупинську (нині Олешки) була розроблена програма вшанування пам´яті жертв Голодомору.  Увесь район: учні шкіл, педагогічні працівники, працівники культури, держслужбовці, соціальні служби працювали над збиранням спогадів очевидців подій 1932-33 років в нашому краї.

На основі зібраних свідчень у травні 2008 року вийшла «Книга пам´яті. Голодомор 1932-1933 років на Цюрупинщині», яка поєднує в собі підручник з цієї тематики та енциклопедичну інформацію по всіх населених пунктах району. Мені випала честь бути одним з авторів цієї книги. Ця робота виборола перемогу в номінації «За інноваційний підхід» і здобула Президентську премію.

Учитель презентує учням книгу «Книга пам´яті. Голодомор 1932-1933 років на Цюрупинщині».

Пропоную послухати свідчення наших земляків, які бачили, які пережили , які знайшли силу і мужність згадати і розповісти…

Учні від імені людей, що пережили ГОЛОДОМОР 1932-1933 років, зачитують їх спогади, які були зібрані дослідниками Голодомору у нашому краї.

ІV  Підсумки, рефлексія.

Відповідь на проблемне питання: Чому саме Україна стала об´єктом сталінського терору голодом? Довести, що Голодомор 1932-1933 років – це геноцид українського народу.

Прогнозовані відповіді учнів:

1-й учень:Ми вважаємо, що Україна стала об´єктом сталінського терору тому, що:

1. Україна була одним із найбільших зернових регіонів СРСР, а саме хліб був одним із основних джерел для отримання валюти, необхідної для індустріалізації;
2. вона мала більше населення ніж усі інші, разом узяті неросійські республіки;
3. Україна мала великий досвід національно-визвольних змагань 1917-1921 років у боротьбі за державну незалежність, а це суперечило «імперським» планам Сталіна;
4. В Україні до 1933 р. були створені і існували:

1. розвинена державна організація (хоч і у рамках поліцейських обмежень);
2. національні державні організації а також, широкого поширення набув процес “українізації”, котрий починає виходити з-під контролю центру.

2-й учень:Голодомор 1932-1933 років – це геноцид українського народу тому, що про це свідчать наслідки, до яких призвів Голодомор (схема).

Виходячи із визначення, що геноцид – це дії, спрямовані на часткове чи цілковите знищення якої-небудь національної, етнічної чи релігійної групи населення та опираючись на дану схему, ми стверджуємо, що Голодомор 1932-1933 років був спланованим актом геноциду українського народу.

Повернення до мети уроку (чи досягнуто?)

Складання сенкану «Голодомор» (учні по черзі озвучують та записують на дошці найбільш влучні слова та речення)

Учитель:  Діти, ви впоралися із завданнями уроку і дійшли правильного висновку, що Голодомор 1932-1933 років – це геноцид українського народу. І ось ще один доказ цього.

На виконання резолюції четвертого Світового конгресу Вільних Українців, що відбувся в Торонто у грудні 1983 року була утворена Міжнародна комісія для розслідування голоду в 1932-33 рр. Україні

Завдання комісії були такі:

1. Встановити факт голоду, його масштаби та причини.
2. Встановити наслідки голоду для України, та її народу.
3. Визначити хто несе відповідальність за голод, та виконавців в Україні. дати відповідь на питання: чи був голод фактом геноциду?

I      Прикіцевий звіт про результати розслідування був надрукований у Канаді в 1990 році. Згідно зі Статутом, комісія надіслала колишньому голові радянського уряду Миколі Рижкову листа, в якому виклала висновки комісії.

Згідно них:

V      I. Причинами голодомору в Україні визнано:

а)   повне вивезення зерна з України врожаю1933р.;

б) примусова колективізація;

в) розкуркулення;

г) націоналізація;

д) геноцид.

ІІ     II. Наслідки голодомору:

а) через повне виснаження організму від голоду вмерло від 7 до 10 млн. чол.;

б) вивезено з України до Сибіру, на Урал, райони Крайньої Півночі I млн. осіб;

в) на селі знищено сильного господаря.

V     ІІІ.Відповідальністъ за голодомор несуть:

а) головні ідеологи радянської влади -  Ленін і Сталін;

б) керівники та виконавці їх волі в Україні - Л.Каганович, В.Молотов, Чибар, С.Косіор, Петровський.

III    IV. Комісія вважає:

а) Сталін та ВКП(б) намагались через голод нанести смертельний удар по Україні, по українській нації;

б) злочини, здійснені під час голодомору в Україні, беззаперечно були злочином проти людства – геноцидом.

Міжнародна комісія працювала у 1989-90 роках, коли архіви  ВКП(б) - КПРС були глибоко засекречені й недоступні не тільки для західних, а й для радянських дослідників.

Олександр Міщенко, один із дослідників голодомору писав «Мертвим нікому довіритися, крім живих, - і нам треба так жити тепер, щоб смерть наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу…».

Дякую всім за урок, бажаю вам і всьому українському народу миру і щасливої долі.

V Домашнє завдання: написати твір-роздум за проблемним питанням уроку.