Текст, його основні ознаки. Будова тексту. Мікротема й абзац, спільне й відмінне між ними. (Робота з деформованим висловлюванням. Бліцтурнір. Дослідження-відновлення. Практична робота)
Урок
Тема: Текст, його основні ознаки. Будова тексту. Мікротема й абзац, спільне й відмінне між ними
Мета: повторити та узагальнити знання учнів про основні ознаки тексту, ознайомити школярів із поняттями «мікротема», «абзац»; удосконалювати навички визначати мікротеми, абзаци; розвивати логічне мислення, аналітичні здібності, вміння зіставляти мовні явища, робити висновки; виховувати увагу до слова, інтерес до вивчення структури тексту з метою кращого оволодіння навичками складання текстів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної і мовленнєвознавчої компетенції).
Хід уроку
Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація учіння.
III. Операційно-пізнавальний етап.
Спостереження.
— Прочитайте речення. Чи можна з них скласти текст? ІЦо для цього потрібно зробити?
І. Як відомо, мова постійно (хоч і дуже повільно) розвивається, у процесі розвитку змінюються її норми. 2. Мовна норма — регулятор правильності літературної мови та головна умова її стійкої стабільності. 3. Ні, незмінних норм не буває. 4. Чи значить це, що мовна норма постійна, незмінна?
(Порядок речень мас бути таким: 2, 4, 3, 1).
— Зробіть висновок: «Текст —це...»
Матеріал для вчителя.
Текст — літературно опрацьоване чи усне повідомлення, яке складається з ланцюга речень-висловлювань, об’єднаних в єдине ціле задумом, ідеєю. Це об’єднана смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць, основними рисами якої є зв’язність і цілісність.
Текстові характерні такі ознаки:
Серед названих ознак найважливішими є зв’язність і цілісність. Зв’язність — властивість, що характеризує особливості з’єднання всередині тексту його елементів. Цілісність — властивість, пов’язана зі смисловою єдністю. Текст може бути зв’язний, але не цілісний і, навпаки, цілісний, але не зв’язний.
— Як ви вважаєте, про що піде мова сьогодні на уроці? Спробуйте самі сформулювати мету і завдання нашого уроку.
Лексична хвилинка.
— Поясніть значення слів «абзац», «мікротема». Як співвідносяться ці слова?
Матеріал для вчителя.
Текст поділяється на абзаци. Кожен із них додає щось нове, і в ньому теж можна визначити свою тему, яка називається мікротемою. Тому текст має тему, а його абзаци — мікротеми. Скільки в тексті абзаців, стільки й мікротем. У кожній мікротемі є тематичне речення, в якому й виражена мікротема. Кожен абзац пишуть із нового рядка.
Тема тексту розкривається за допомогою мікротем. Мікротема — це частина загальної теми. Абзац — це частина тексту, об’єднана однією мікротемою.
Мозковий штурм.
— Назвіть основні ознаки тексту, використовуючи опорну схему «Текст».
Робота з деформованим висловлюванням.
— Прочитайте. Розташуйте речення так, щоб утворилося зв’язне висловлювання. Поділіть на абзаци.
— Визначте складні синтаксичні цілі. Аргументуйте свою думку, назвавши їх ознаки.
На заході днів вона засяє нестерпучим блиском. Молодість, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці. І погасне. Бо другої молодості немає у світі. Життя є молодість, труд і любов. Усе життя людина лише шліфує грані своєї молодості. У радісній знемозі він пахтить, як дорога. Він є вірним другом. Він не зраджує. Труд, як материнська рука, веде нас по стежці. Вона знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! Відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові. Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь мале. Любов. А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі. І молодість дзвенить. Вона — щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух (За Ю. Яновським).
— Доберіть заголовок до змодельованого висловлювання. Визначте тему й основну думку.
Матеріал для вчителя (оригінал тексту).
Життя є молодість, труд і любов. Молодість, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці. Усе життя людина лише шліфує грані своєї молодості. На заході днів вона засяє нестерпучим блиском.
І погасне. Бо другої молодості немає у світі. Труд, як материнська рука, веде нас по стежці. Він є вірним другом. Він не зраджує. У радісній знемозі він пахтить, як дорога. Любов. Відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові. Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь мале.
Вона — щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух. Вона знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі. І молодість дзвенить... (За Ю. Яновським).
Дослідження-відновлення.
— Перепишіть, визначивши межі речень і розставивши пропущені розділові знаки. Поділіть висловлювання на мікротеми. З’ясуйте тип мовлення. Доберіть заголовок, який би відповідав темі тексту.
Українська народна пісенність дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу нев’януча окраса його духовної культури здається усю мудрість обдарування усю красу і благородство душі усю ніжність і ласку увесь високий і гордий політ думки та натхнення вклали протягом століть у свої пісні легіони безіменних народних співаків і поетів тому сповнені юної зваби безсмертно ширяють пісні над українськими просторами легко залітаючи на крилах мелодії за межі рідного краю народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця підносити настрій окрилювати бажання надихати у праці розраджувати в горі тамувати душевні болі множити сили у боротьбі до пісні звертаються колективно й поодинці в будень і свято старі й молоді звертаються при найрізноманітніших життєвих нагодах і душевних зворушеннях у ній повсякчас можна почути рідний серцю голос батьківщини уловити відлуння своїх інтимних почуттів та затаєних дум золотий промінь надії слово мудрої поради і тихої маминої ласки супроводжуючи народне життя у щоденному побуті й на історичних шляхах пісня обіймала весь багатогранний світ людини (О. Дей).
— Поміркуйте, чи треба поданий текст ділити на абзаци. Поясніть.
— Доповніть текст, дописавши один абзац як завершальну частину висловлювання.
— Чи поділяєте ви думку про те, що народна пісня може щось значити для старшого покоління, але не для молоді? Аргументуйте свою позицію.
Матеріал для вчителя (оригінал тексту).
Українська народна пісенність — дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев’януча окраса його духовної культури. Здається, усю мудрість обдарування, усю красу і благородство душі, усю ніжність і ласку, увесь високий і гордий політ думки та натхнення вклали протягом століть у свої пісні легіони безіменних народних співаків і поетів. Тому, сповнені юної зваби, безсмертно ширяють пісні над українськими просторами, легко залітаючи на крилах мелодії за межі рідного краю. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, розраджувати в горі, тамувати душевні болі, множити сили в боротьбі. До пісні звертаються колективно й поодинці, в будень і свято, старі й молоді звертаються при найрізноманітніших життєвих нагодах і душевних зворушеннях. У ній повсякчас можна почути рідний серцю голос батьківщини, уловити відлуння своїх інтимних почуттів та затаєних дум, золотий промінь надії, слово мудрої поради і тихої маминої ласки. Супроводжуючи народне життя, у щоденному побуті й на історичних шляхах пісня обіймала весь багатогранний світ людини (О. Дей).
Бліцтурнір.
— Назвіть засоби зв’язку між реченнями в тексті:
Практична робота.
— Знайдіть у поданому тексті засоби зв’язку між реченнями.
Наше життя неможливе без знання мовного етикету. Ця істина відома кожному з дитинства. Людина послуговується ним щодня і, до того ж, не один раз. Ми кілька разів упродовж дня можемо звертатись один до одного, вітатися, прощатися, комусь дякувати, давати пораду, прохати щось у когось, перед кимсь доводиться вибачатися, когось комусь рекомендувати. А ще — ми співчуваємо, робимо компліменти, відмовляємо. Запрошуємо і приймаємо гостей, самі гостюємо, присягаємося у відданості, освідчуємось у коханні. (Без цього важко уявити будь-яку етикетну ситуацію в побуті чи на роботі, у товаристві.) І при цьому ми неминуче послуговуємось усталеними висловами (чи окремими словами), які для носіїв мови не потребують зусиль, свідомості. (Ми діємо шаблонно, автоматично, керуючись стійкою мовною звичкою, виплеканою змалечку батьками, учителями.) Це і є наш мовний етикет у дії, що відображає правила мовної поведінки, властиві мовцям на певному історичному зрізі (За С. Богдан).
Підсумки. Рефлексія. Оцінювання (соціальна компетентність).
Вправа «Незакінчене речення».
— На уроці найскладнішим було...
— Ми навчилися...