Урок-телепередача "Шевченкове слово у наших серцях"

Про матеріал

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про життя Т. Г. Шевченка у формі телепередачі; удосконалювати техніку виразного читання; розвивати логічне мислення, вміння висловлювати власну думку; виховувати бажання пізнавати глибину українського генія, пророчість його поезії.

Обладнання: мультимедійний супровід уроку (презентації, відео), виставка учнівських робіт.

Тип уроку: систематизація і узагальнення вивченого (урок-програма телепередач)

Перегляд файлу

УРОК-ТЕЛЕПЕРЕДАЧА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

5-Б КЛАС.

Учитель: Гринь Наталія Олегівна

Тема. Шевченкове слово у наших серцях

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про життя  Т. Г. Шевченка у формі телепередачі; удосконалювати техніку виразного читання; розвивати логічне мислення, вміння висловлювати власну думку; виховувати бажання пізнавати глибину українського генія, пророчість його поезії.

Обладнання:  мультимедійний супровід уроку (презентації, відео), виставка учнівських робіт.

Тип уроку: систематизація і узагальнення вивченого (урок-програма телепередач)

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Мотивація навчальної діяльності школярів

Учитель: Сьогодні ми з вами підсумуємо все вивчене про Великого Кобзаря – Тараса Шевченка, генія, пророка українського народу. І зробимо це цікавим способом.         Тож я запрошую вас скористатися набутими знаннями і власною фантазією, і уявити себе в ролі працівників телебачення. 

До слова запрошується диктор телекомпанії «Шевченкознавці»   Борисенко Єлізавета, яка ознайомить вас з програмою телепередач на сьогодні. 

 Ведуча: Доброго дня, юні шевченкознавці, ми розпочинаємо роботу нашої телекомпанії «Шевченкознавці» 5-Б класу школи №38 розпочинає свою роботу. Ми працюємо в прямому ефірі. І саме зараз ми розпочинається телепередача  «Поки б'ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка» у формі тележурналу  (слайд 1)                                            

Сторінки

1.     Актуальне інтерв’ю

2.     Репортаж «Цікаві факти»

3.     Театральне шоу «Час театру»

4.     В музеї

6.     Огляд преси «Світ згадує Шевченка»

7.     Інформаційно-розважальна сторінка «Мудрогелі»

ІV.Узагальнення окремих фактів, подій, явищ

Ведуча. В ефірі рубрика «Актуальне інтерв’ю». Де з’ясуємо, що запам’яталося  з попередніх уроків.

(Кореспондент ставить питання дітям, вони висловлюють свої думки)

Погляньте на екран. Перед вами – коротка біографія Т. Шевченка. Але той, хто її складав, допустився купи помилок. Давайте, як справжні журналісти, доберемося до істини. Ваше завдання записати у зошити правильну відповідь.

1.     Дата народження Т.Г. Шевченка 14 березня 1810 р.

2.     Село де народився поет, називалося Шевченківка.

3.     Виріс Шевченко у Києві.

4.     Сестру, яка виховала Тараса, звали Надія.

5.     Батьки Шевченка були хліборобами.

6.     Енгельгардт був вчителем Тараса Шевченка.

7.     Перша збірка поезій митця називається «Бандурист».

8.     І. Сошенко – пан Т.Шевченка.

9.     Помер Шевченко 16 березня 1867 року.

10.   Шевченко перепохований у  Полтаві.

11.    Гора, де знаходиться могила поета називається Висока.

12.    Український народ називає Т. Г. Шевченка маляром.

Ведуча.  Дякую всім за активність і проявленні знання.

Невеличка пауза прослухайте поезію «Зоре моя вечірняя» у виконанні __________________

11. Проблемне запитання: Як ви думаєте, що відчував поет, коли писав цей вірш ?Як ви думаєте, що відчував поет, коли писав цей вірш ? (Відповіді учнів: людина завжди вільніше дихає на природі і почувається спокійнішою і щасливішою

 

А зараз до вашої уваги репортаж «Факти» (два учні зачитують цікаві факти, пов’язані  Шевченком, що супроводжуються презентацією).

 

·        Твори  Кобзаря видані на 33 мовах світу.

·        Іменем Т. Г. Шевченка названо міста і села, вулиці і площі, а пам’ятники побудовані не лише в Україні, а й далеко за її межами: в Росії, Молдові, Казахстані, Канаді, Франції, Америці.

·        У 80 роках ХХ століття відкрили нову планету, яку назвали  “ Кобзар”.

·        На Марсі є кратер ім. Т. Г. Шевченка.

·        Вчені знайшли мінерал, який назвали Тарасовіт

·        В горах Кавказу є пік Шевченка.

 «Садок вишневий коло хати…» - справжній шедевр, який був написаний далеко від Батьківщини.

Батьківщина... Що ми вкладаємо у це поняття? (Відповіді учнів)

Це знайома стежина до школи, це знайома берізка під вікном, птахи в небі. Тобто це все те, що ми не можемо не любити, як маму, тата, без чого ми не можемо жити, як без води, повітря, сонця. Це те, що ми повинні берегти, плекати, бо це і є наша рідна земля, наша Україна.

Коли людина далеко від Батьківщини, то надзвичайно близькими і милими її серцю є і залишаються спогади про рідний край, батьківську хату, мальовничу природу. 5 квітня 1847 р. Т. Г. Шевченка було заарештовано як члена Кирило-Мефодіївського братства, 17 квітня поета привезли до Петербурга й ув'язнили у казематі Петропавлівської фортеці (каземат — це приміщення у фортецях, де тримали в'язнів).

Крім допитів, були ще довгі дні й ночі в одиночній камері, майже півтора місяця. Що переживав, передумав поет у тій похмурій самотині, ми б так ніколи й не довідалися, якби не його талант писати поетичні твори. Про його переживання, почуття, болі сьогодні нам розповість його поезія.

Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш паперу. Склавши аркуш учетверо, він написав на ньому 13 віршів. Справжнім шедевром серед цих поезій справедливо вважається вірш «Садок вишневий коло хати...». Ця поезія — одна з найсонячніших струн Шевченкової пейзажної лірики.

Музична пауза пауза (пісня «Садок вишневий коло хати»)

 

Читати – модно. Читати напам’ять – модно. Читати напам’ять Шевченка – супермодно! Починаємо театральне  шоу «Час театру».

Перед вами – юні актори. Запрошую!

2. Інсценізація

Під тиху мелодію виходить Доля.

Я – тиха Доля, доленька Тараса…

В вінку терновім, боса на снігу…

Втирала сльози, зронені завчасно,

Співала «люлі» ще у сповитку.

Я проводжала маму Катрю в вічність

Разом з Тарасом

Свічку їй несла.

Тихенько в бур’яні писала вірші

І малювала мрії крадькома.

Я з ним ходила тих стовпів шукати,

Що небо підпирають…

Та дарма…

Інсценізація уривка з повісті «Дитинство Шевченка»

Ведучий. Коли маленькому Тарасові виповнилося два роки, родина Шевченків переїхала до сусіднього села Кирилівки. Тут, у Кирилівці, в убогій хатині минуло безрадісне дитинство поета.

 

Тарас і мати. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?      

 

Мати. Так, мій синочку, правда.

 

Тарас А чому так багато зірок на небі?

 

Мати. Це, коли людина на світ приходить. Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

 

Тарас. Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?

 

Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, іі свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.

 

Тарас. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

 

Мати. Старайся.

Мати виходить, хлопчик сідає на стільчик поряд з учнями.

Ведучий. Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка «в науку». Дивна це була наука. П’яниця – дяк навчав дітей по церковних книгах. За найменшу провину карав своїх учнів різками. Будучи уже відомим поетом, Т.Шевченко згадував ту школу,куди привела його кріпацька доля.

Тарасик.   Ти взяла мене маленького за руку

І хлопця в школу повела

До п’яного дяка в науку.

«Учись, серденько, і колись

З нас будуть люди»,-

ти казала.

Ведуча. Та недовго тривала Тарасова «наука». Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, померла мати.

Тарасик.   Там матір добрую мою

Ще молодою - у могилу

Нужда та праця положила.

Ведучий. Незадовго після смерті матері помер і батько. Смерть батька приголомшила малого Тараса.

Тарасик.   Там батько плачучи з дітьми

 (А ми малі були та голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми,

мов мишенята. Я до школи-

Носити воду школярам.

Ведуча. Тарас наймитує в школі, а потім наймається пасти громадську череду. Мине 20 років, і він з болем буде згадувати своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало».

Читання вірша «Мені тринадцятий минало».

 Інсценізація вірша.

Оксана. Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе. Давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх ти співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?

Тарас. Еге ж, малярем.

Оксана. І ти розмалюєш нашу  хату.     

 Тарас: Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий – вони ж пити хочуть!

Оксана.  Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі любились.

А матері на нас дивились

Та говорили, що колись

Одружимо їх. Не вгадали.

Старі зарані повмирали,

А ми малими розійшлись

Та вже й не сходились ніколи.

 Ведучий. Хлопчик ріс мовчазним, завжди чомусь замислений, ніколи не тримався хати, а все тиняв сядесь по бур'янах, за що в сім'ї його прозвали малим приблудою.

Скільки тих шляхів на світі, і куди вони всіведуть?

Сценка «Залізні стовпи»

(Маленький стіл, на столі миска, дерев'яна ложка, хліб. Тарас, батько та брат одягнені у білий одяг; мати та сестричка Катерина - у вишитих сорочках, спідницях; на голові у матері хустка, у Катрусі - стрічка. Невесела вечеря – зморений батько, зажурена мати, сестричка Катерина, брат).

Сусід.  Слава Ісусу Христу!

Всі.  Слава навіки.

Брат. У нас клопіт, Тарас пропав,  усі бур'яни обшукали, - як у воду впав!

Батько. Нічого, знайдеться. Може, заснув десь у бур'яні. Проспиться - прийде...

Брат. Ну й де дітись вражій дитині?

(Раптом чути: «Чумаки! Чумаки!»)

Сестричка. А ось і наш волоцюга з'явився!

Брат. Нарешті, прийшов!

Мати.  Де це ти був?

Батько.  Де це тебе носило досі?

Брат. Де ти блукав?

Батько.  Де це ти був оце - питаю? Чому не кажеш?

Тарас. Був у полі та й заблудив.

Батько. Бачили отаке? Хто ж це тебе привів додому?

Тарас.  Чумаки.

Всі. Хто?

Тарас. Стрінувся з чумаками. Питають: «Куди йдеш-мандруєш?»А я кажу : «В Кирилівку!» А вони кажуть: «Це ти ідеш в Моринці, а в Кирилівку треба назад  іти. Сідай, - кажуть, - з нами, ми довеземо». Та й посадили мене на віз. І дали мені батіг волів поганяти».

Батько. Бачили такого? Чумакувати надумав уже!і як воно згадало, що з Кирилівки? Почумакував, а тепер бери ложку та й сідай вечеряти.

Мати. Чого тебе понесло в поле? Чого? Як ложкою працює! Наче три дні не їв!

(Тарас швидко їсть і пошепки розповідає братові і сестричці, а вони уважно слухають. Мати підслуховує).

Мати. Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує,старий цього не придумає збрехати, як воно. Каже, що ходив туди, де сонце заходить, бачив залізні стовп и, що підпирають небо. І ті ворота, куди сонце заходить на ніч. Розповідає, ніби справді сам теє бачив. Ой, Тарасе, що з тебе буде?

Сусід. Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряче вийде!

Ведучий. І вийшло!

: Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника. Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. У Шевченкові поєднувалися і боролись водночас поет і художник. Дослідниця спадщини Кобзаря Зіна Тарасівна Тархан-Береза підкреслює, що поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, офортів, малюнків – майже 1200. Сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство. Не випадково його твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка.

 

Ведучий. Всі ми знаємо, що Шевченко був не тільки геніальним поетом, але й геніальним художником. Пропонуємо зараз опинитися в музеї репродукцій Т.Г. Шевченка «Шевченко-художник» Екскурсію проведе Козар Вікторія

Слайди з картинами Шевченка.

Давайте уважно розглянемо картину Т.Г.Шевченка «Селянська родина».

Кого і що зображено на картині? (Хата, родина: чоловік, жін¬ка, дитина, дідусь.) Яким настроєм пройнята картина? (Сум, печаль.) Яке враження вона викликає?

На полотні бачимо куточок подвір'я та стареньку хату під солом'яною покрівлею. Тут наприкінці довгого літнього дня зібралася селянська сім'я: молоді батьки, їхній синочок і старий дід. Малюк, мабуть, ненароком розбив горщика. Першим порухом батька було покарати сина за шкоду. Лагідним жестом мати заступається за ма¬лого. Заспокоєний нею батько в одну руку бере люльку, а другою тягнеться до сина, щоб його приголубити. Під ногами в людей крутиться цікавий до всього дворовий пес.

Неподалік на призьбі сидить і гріється у промінні призахідного сонця сивий дідусь. Він заглиблений у свої думки і не дослухається до того, що відбувається на подвір'ї.

Картина «Селянська родина» знаходиться у Державному музеї Т.Г.Шевченка в Києві. Полотно невелике за розміром, але значне за змістом.

Поставлю хату і кімнату,

Садок – райочок насаджу.

Полежу я і походжу

В своїй маленькій благодаті

Та в однині – самотині

В садочку буду спочивати.

Присняться діточки мені,

Веселая присниться мати,

Давнє колишній та ясний,

Та присниться сон мені!.. І ти!..

Учитель: селянська родина для самого художника – це той омріяний ідеал, до якого він прагнув усе своє життя. Він майже реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки. Та передчасна смерть стала на заваді. 10 березня 1861 р. серце Кобзаря зупинилося.  Сумно. Та у нас сьогодні є можливість здійснити мрію поета: створіть проект будинку Кобзаря таким, яким його бачите ви. Це і буде вашим домашнім завданням, одержаним на цій зупинці.

 Пропонується вдома домалювати проект хати Шевченка та  організувати виставку-конкурс “Шевченкова  хата”)

Шевченко завжди був і буде для нас символом любові до України, символом волелюбства, нашим генієм і пророком. Та постать Т. Шевченка відома далеко за межами нашої Батьківщини. Переходимо до постійної рубрики «Світ згадує Шевченка». 

      Видатні діячі світової культури про Т. Шевченка:

·        «Твори Шевченка роблять людей кращими, ласкавішими, людянішими». (В. Островський — російський педагог)

·        Тарас Шевченко був нашою потіхою і розрадою, нашою підпорою і натхненням… (З канадської газети «Українське життя»)

·         Тарас — це справжній по своїй суті вчитель, проводир і пророк народу. Жодна нація не має поета, який би був так тісно зв'язаний з народом. (Йозеф Абрам, Югославія)

·        Він був найбільш народним поетом з усіх великих поетів світу… (Якубець, Польща)

·        Шевченко через 100 років після своєї смерті зумів зібрати поетів усього світу і здружити їх. (Італійський письменник Гвідо Пйовене)

·        Геній Шевченка своєю творчістю зігріває серця мільйонів… і тому він схожий на сонце. А хіба сонце може належати лише одному народові? (Вірменин Севунц)

 «Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу». М. Рильський

 «Любіть свою Батьківщину і рідну мову так, як любив покійний Тарас Шевченко. Для його пам’яті це буде найкращою нагородою і нерукотворним пам’ятником». А. Р. Церетелі

Інформаційно-розважальна сторінка «Мудрогелі»

Прислів’я та приказки про Шевченка.

У  прислів’ях та приказках слова переставлені місцями, треба правильно скласти речення і записати.

1. З Шевченком набирається той знається, розуму хто.

(Хто з Шевченком знається, той розуму набирається)

2. Прочитав, Шевченка хто став багатший серцем.

(Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став)

3. Тараса – наша слово окраса і зброя.

(Слово Тараса – наша зброя і окраса)

4. Слово живее Тарасове здорове і

(Тарасове слово живе і здорове)

Два століття минає від дня народження Шевченка. А він живе у своїх віршах-думах, картинах… І так буде завжди! Бо хтось повинен достукатися до наших сердець, нашого сумління й совісті. Ніхто не зробить цього краще від генія усього українського народу Тараса Шевченка.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душу окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

VІ. Підсумки уроку

Настав «Ключовий момент» - час підвести підсумки! Вправа «Мікрофон»

     Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

     Що вам найбільше сподобалося?

Що змусило задуматись?

Який висновок для себе зробили?

Чи погоджуєтесь ви з тим, що «Кобзар» має бути в кожній родині?

Чи порадите ви батькам придбати «Кобзар»? Чим аргументуєте таке прохання? 

 

VІІ .Домашнє завдання

Складіть діалог-враження після телепередачі.

Учитель: ми вчимося у Шевченка шанувати і любити рідну землю, рідний народ, рідну українську мову,рідних батьків. Де б ви не були, ким би ви не стали, пам’ятайте, що всі ви - онуки Тараса Григоровича Шевченка, тож будьте достойні його імені.


 

doc
Додано
28 червня 2018
Переглядів
361
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку