Закріпити вміння учнів розпізнавати іменники, визначати їхні граматичні ознаки роду, числа, відмінка; вчити правильно використовувати іменники в мовленні; - провести заочну екскурсію відомими місцями Дніпропетровщини.
УРОК: українська мова КЛАС: 6
Тема: Іменники – назви істот і неістот, загальні та власні, конкретні, абстрактні. Збірні іменники. Велика літера й лапки у власних назвах. Рід іменників. Іменники спільного роду. Відмінки іменників. « Сім чудес Дніпропетровщини».
Мета: - закріпити вміння учнів розпізнавати іменники, визначати їхні граматичні ознаки роду, числа, відмінка; вчити правильно використовувати іменники в мовленні; - провести заочну екскурсію відомими місцями Дніпропетровщини, збагатити учнів знаннями про рідну землю, переконати у важливості знань про рідний край; - розвивати зв’язне мовлення, мислення, творчі здібності; - виховувати повагу до рідної мови, свідомих громадян, патріотів своєї держави.
Обладнання: книга Ірини Голуб « Сім чудес Дніпропетровщини», ілюстрації пам’яток культури, маршрутний лист - картки – завдання з мови.
Тип уроку: узагальнення і систематизація вивченого, заочна екскурсія.
Хід уроку
1.Створення позитивного настрою.
- З яким настроєм ви прийшли на урок?
- Намалюйте у вигляді смайлика.
2. « Поетична хвилина».
- Скажіть, про яке місто ми будемо говорити?
Там, де Дніпро несе широкі води і береги славетні пролягли,
Дніпропетровськ – мій рідний край, живи в віках і процвітай,
І Україну прославляй!
(Наголошую на зміні назви міста: від 19 травня 2016 року — Дніпро).
- Ознайомитись із сімома чудесами Дніпропетровщини.
5. Складання плану – маршруту подорожі.
IY. Осмислення краєзнавчого матеріалу. Закріплення вивченого з української мови за темою « Іменник». ( Учні отримали випереджальні завдання щодо повідомлень про чудеса Дніпропетровщини. Усно розповідають інформацію, а завдання записують у зошитах та біля дошки).
1.Бліц – опитування.
- Яка частина мови називається іменником?
- Яку синтаксичну роль виконують іменники у реченні?
- До якого роду можуть належати іменники?
- Які форми чисел ви знаєте?
- За якими відмінками змінюються іменники?
Сім чудес у нашім краї: кургани скіфські по степах.
Завмерли баби у музеї із сумом й мудрістю в очах.
Козацький храм у небо лине, відроджується монастир.
Вали Кодацькі снять минулим, а біля них застиг пустир.
Старенький міст помолоділий, працює у новітню зміну.
Летять ракети в синю далеч, і славлять рідну Україну.
Є чудеса: фортеці й храми, мости, палаци…Тільки знай:
Найбільше диво є в цім світі – і зветься просто - рідний край.
3. «У пошуках істини». Легенда про заснування «Дніпропетровська». Виписати власні назви. Повторити правило.
4. « Степові піраміди». Записати речення, з’ясувати синтаксичну роль іменників.
Багата, дивна.
Обрали, будували, руйнували.
Відродилась і стала осередком краю.
Покровителька.
Цікава, духовна.
Відновилась, допомогла, відродилась.
Стала притулком для старих людей та хворих дітей.
Душа.
Y. Рефлексія. Оцінювання.
Бесіда:
- Ось і закінчилася наша екскурсія.
- Чи задоволені ви результатом своєї роботи?
- Що вам було виконувати легко, а в чому виникали труднощі?
- Чи потрібні нам ці знання в майбутньому?
Робота в «трійках». Ви гарно попрацювали, тому зголодніли. Зараз я пропоную вам «легенький перекус». Згрупуйтеся в групи по 3 учня, я даю
вам картку з написами продуктів, а ви виберіть ті, які вам до смаку. (Ковбаса, цибуля, сир, сухарі, лимонад, цукерки, халва, родзинки, чіпси, сухарики, напої – енергетики, печиво, фрукти, шаурма, млинці, грінки, чай, пряники, хліб, бутерброди, котлети, яйце, варена картопля).
YI. Домашнє завдання.
Додаткова інформація
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)
Від давніх часів козаччини Дніпропетровськ має вже п’ять назв. Перше назва була Половиця, друга — Катеринослав, третя — Новоросійськ, четверта — п’ята — Січеслав, шоста — Дніпропетровськ.
Ще за часів Запорізької Січі на цьому місці були зимівники. Згодом там постала слобода з шістьма хатами. Жили там козаки Крошка, Антін Токар, Лазар Глоба і з ними ще шість козаків. Глобина хата стояла внизу, над Дніпром, під скелею, недалеко від того місця, де тепер руїни палацу князя Потьомкіна і міський парк.
Глоба був найбагатшим із козаків, мав два млини. Він переселився сюди з Нових Кодаків з п’ятнадцятьма кравцями. Любив він садки розводити. Опріч цього місця, Глоба одмежував собі ще чимало землі біля озера і розвів сад.
У ті часи від Нових Кодаків до Старих уся гора понад Дніпром була вкрита високим лісом і густими кущами. На галявинах росло багато полуниць. Коли вони достигали, то трава, здавалося, була вкрита кров’ю. Од цих полуниць ще з давніх часів у Січі слободу прозвали Половицею. Нове місто звалося Половицею аж до самого приїзду цариці Катерини II в Україну, після чого його перейменували на Катеринослав.