Урок. Тема: "Леся Українка. Драма-феєрія "Лісова пісня". Створення проєктних робіт

Весна уповні... Провесінь, провесна, напровесні... Ці слова характеризують емоційний стан душі людини, коли весняне відродження закликає її пробудися від зимових проблем, довгих вечорів, буденності... Так припадає, що за програмою драму - феєрію "Лісова пісня" Лесі Українки ми з моїми здобувачами освіти 10 класів вчимо напровесні. Отож, дистанційно - у світ вічної краси, переможного співу кохання, гармонії людини і природи!.. Мої здобувачі освіти упродовж кількох уроків ставали філософами і дослідниками, психологами і етнографами, людинознавцями і творцями прекрасного! Бо філософією і почуттям прекрасного були проникнути їх проєкти філософського характеру: "Зумій життям своїм до себе дорівнятись", "Ні, я жива! Я буду вічно жити!", "О, не журися за тіло"..., "Краса вічна, як світ". Юні дослідники 10 - А і 10 - Б досліджували проблеми духовності людини, пошуку гармонії у житті, матеріального і духовного, життєвого вибору, добра і зла, внутрішньої свободи, гармонії людини і природи, кохання і зради, високих поривів душі й буденності. Мої юні психологи в дискусіях "Займи позицію" відстоювали та аналізували думки щодо невмирущої сили кохання і вічності буття! Ми разом із здобувачами освіти, досліджуючи одвічні проблеми людства, дійшли єдиної думки: ми не маємо права говорити про відсутність нетлінних ідеалів у житті сучасної України, бо у нас є Леся Українка і її "Лісова пісня"! Твір вивчено! А в душі і досі звучить непереможний спів кохання і вислів: "Краса вічна, як світ!" Дякую за це "Лісовій пісні" і моїм дорогим десятикласникам!