Урок"Сон і його значення.Гігієна сну."

Тема: Сон і його значення. Гігієна сну

Мета: розкрити біологічні основи сну і сновидінь, причини порушення сну; розвивати пам'ять, виховувати інтерес до знань.

Обладнання: таблиця «Будова головного мозку», малюнки «Електрична активність кори великого мозку».

Хід заняття

І. Актуалізація опорних знань

1. Біологічна розминка

•         Що таке свідомість?
•         Що таке мова?
•         Що таке мислення?
•         У чому полягає різниця між першою і другою сигнальними системами?
•         Що таке темперамент?
•         Назвіть типи темпераменту?
•         Що таке характер?
•         Що таке пам'ять?
•         Що називають відчуттям?
•         Що таке сприйняття?
•         Що таке емоції?
•         Який вплив наркотиків і токсинів на поведінку людини?
•         Пригадайте будову головного мозку людини.
•         Яка функціональна спеціалізація півкуль великого мозку?
•         Якими властивостями переважає ліва, а якими права півкуля?
•         Які основні функціональні стани розрізняють у людини?

(сон – активність)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

•    Сьогодні на уроці ми будемо вивчати, що таке сон, чому людина спить, що відбувається в мозку під час сну, що таке сновидіння і чому вони виникають, а також значення сну для організму людини, для того, щоб уміти керувати своїм функціональним станом, щоб запобігти порушення сну і зберегти здоров'я.
•    А можливо хтось із вас у майбутньому буде досліджувати сон.
•    Отже, тема нашого уроку: «Сон і його значення. Гігієна сну».

III. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя

•    Третю частину свого життя людина проводить у сні: вона спить 25 із 75 років.
•    Щовечора, коли ми засинаємо, наша свідомість виключається на кілька годин. Ми перестаємо сприймати усе, що відбувається навкруги.

Здорові люди сприймають сон як явище звичайне і тому рідко замислюються над його значенням і природою. Але коли сон порушується, це завдає багато неприємностей.

Останнім часом цікавість до проблем сну зросла, бо чергування сну і неспання є основною умовою життєдіяльності організму.

•    Отже, сон – це періодичний стан організму людини, який характеризується виключенням свідомості і зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.

(запис терміну у зошит)

Ще у своїх працях Павлов довів, що сон і внутрішнє гальмування за своєю природою є одним процесом. Під час активності внутрішнє гальмування охоплює лише групи нервових клітин, а під час сну воно поширюється по всій корі великого мозку, захоплює підкіркові структури, забезпечує необхідний спокій і можливості для відповідних процесів у мозку і організмі в цілому.

Проблемне питання

•         Навіщо ж організму потрібен сон?

(Під час сну відновлюється енергетичний потенціал організму, структура клітин, здатність нормальної розмови і психічної діяльності людини)

2. Запис у зошит біологічного значення сну.
3. Розповідь вчителя.

•         Сон має захисне пристосування організму, яке охороняє його від надмірних подразнень і дає можливість відновити працездатність. Сон є чергуванням різних функціональних станів, а не відпочинком, як вважали раніше.

Як з'ясували вчені, під час сну мозок не тільки «вимикається», а й навпаки, працює часом активніше, ніж під час неспання.

У регуляції сну беруть участь нервові центри, розташовані в проміжному мозку (таламусі) та підкіркових ядрах.

Сон залежить від стану нервової системи. Деяким людям нелегко заснути, якщо ними володіє сильне почуття – радості, тривоги, страху, і в цьому випадку у корі мозку виникає стійкий осередок збудження: снів немає.

Встановлено, що в корі під час сну збільшується кількість серотоніну, а вміст адреналіну під час сну зменшується. Якщо ж у крові збільшується доза адреналіну – людина не може заснути.

Коли ж людина засинає, осередок часом залишається пов'язаним із розпочатою роботою, оскільки мозку в цей час не заважають сторонні подразники. Часом уві сні люди знаходять відповіді на запитання, які мучили їх наяву. Так, Дмитро Менделєєв знайшов «ключ» до періодичної системи елементів.

•         Як ви думаєте, людина засинає поступово чи миттєво?

Людина засинає не поступово, а миттєво. Було проведено такий експеримент.

Людина-доброволець, повіки якої закріплювались пластирем таким чином, щоб очі були постійно відкритими, лежить і готується до сну. Кожні 1-2 с вмикається спалах світла, у відповідь на який людина має натиснути кнопку. Коли ж вона засинала, незважаючи на розплющені очі, відповіді не було.

Сон характеризується вимкненням свідомості, зниженням м'язового тонусу, гальмуванням умовних та послабленням безумовних рефлексів.

•      Отже, причини виникнення сну такі:

(запис у зошит)

1.    Сон настає через стомлення;
2.    При дії гіпногенних речовин (норадреналіну, серотоніну);
3.    При настанні ночі;
4.    Зумовлений безумовними чинниками – спокоєм, положенням тіла, сенсорна монотонність - цокання годинника, перестук коліс потяга.

Розповідь вчителя.

•         Найхарактернішими ознаками сну є типова електрична активність мозку. Так, у стані активності на енцефалограмі переважають альфа і бета хвилі. (Демонструю)

При вивченні під час сну електричної активності мозку, тонусу м'язів, рухів очних яблук, було встановлено 5 фаз сну.

Перші 4 фази характеризуються зниженням активності кори головного мозку. Переважають дельта-хвилі. (Демонструю)

Це проявляється в розслабленні скелетних м'язів, зниженні обміну речовин і активності систем органів.

Це ознаки так званого повільно-хвильового сну, що настає після засинання і триває 60-90 хв.

Було помічено, що через кожні 70-120 хвилин повільні ритми енцефалограми змінюються високочастотними. В цей час реєструють ШРО, активізується діяльність внутрішніх органів, підвищується температура.

Це 5 фаза сну, яка називається швидко хвильовим сном, тривалість 20-30 хвилин, потім – замінюється повільним.

(Використовується матеріал підручника, стор. 47).

(У тварин під час швидкого сну рухаються очі, посмик, хвіст, лапи, вуха)

Припускають, що швидкий сон пов'язаний з аналізом і обробкою інформації, в результаті чого виникають сновидіння.

(Робота у зошитах за таблицею)

Сновидіння

(Розповідь вчителя)

•         Сновидіння з давніх-давен вражають і хвилюють своєю таємничістю. За Павловим, фізіологічною основою сновидіння є часткова незагальмованість (чи розгальмованість) кори великого мозку.

Сновидіння виникають протягом життя людини в результаті її спілкування із зовнішнім світом. Тому сліпі від народження не мають у сновидіннях зорових образів, в глухонімі – мовних елементів і звуків.

За сучасними уявленнями сновидіння – це результат перекомбінації перегляду інформації, що зберігається у пам'яті. (Запис терміну у зошит)

Існує суттєва відмінність у змісті сновидінь першої і другої половини ночі. У І половині вони тісніше пов'язані з дійсністю, з подіями минулого дня. У другій половині менше нагадують реальне життя, а ближче ранку стають присвяченими «розв'язанню проблеми».

Якщо протягом життя людина спить 25 років, то 5 із них бачить сновидіння. У людини найбільше сновидіння тривало 2 години 23 хвилини.

Інколи один і той самий сон повторюється протягом кількох діб і навіть місяців. У таких випадках йдеться про діагностичне значення сновидінь. Йдеться про сни, причиною яких слугують подразнення, що йдуть від внутрішніх органів. Тому такі сновидіння повинні бути проаналізовані лікарем.

Захворювання серця нерідко викликають кошмарні видіння. На характер сновидінь впливає професійна діяльність людини. Відрізняється залежність сновидінь від рівня інтелектуальності, стомлення, статі, віку.

Давно помічено, що у різних людей і період, і тривалість сну різні. Деякі люди рано встають, активні в першій половині дня і рано лягають спати. Це жайворонки. Інші – більш працездатні у другій половині дня і пізно лягають спати. Це – сови. За тривалістю сну люди також відрізняються.

Англійський учений Дж. Хорн та його шведський колега О. Естберг за допомогою спеціальної методики поділили людей на 5 категорій:

1. – явно ранковий тип;
2. – явно вечірній тип;
3. – помірно ранковий тип;
4. – помірно вечірній тип;
5. – нейтральний тип.

За тривалістю сну люди також значно відрізняються між собою. З віком потреба у сні змінюється – від 16-20 годин у новонароджених та 7-8 годин у дорослих. Переважна більшість людей спить 7-8 годин. Але є люди, що сплять 3-4 години на добу (серед них були Наполеон, Петро І, Бехтєрєв). Тривалість і якість сну в нормі зумовлено спадково.

Цікаво, що сон є більш необхідним для життєдіяльності організму, ніж їжа. Про це свідчать такі досліди: одних собак повністю позбавляли сну, а інших – їжі. Перші гинули на 5-й день, а інші – залишалися живими і після 25-денного голодування.

Але деякі види порушень сну заважають не тільки самій людині, що спить, а й її оточенню.

Про порушення сну підготували учні нашого класу. (Храп, бруксизм, сноговоріння, сноходіння, енурез, сонний ступор, мікросон, безсоння, летаргія).

Розповідь учителя.

За своїми фізіологічними механізмами гіпноз і навіювання мало чим відрізняються від сну.

Гіпноз виникає під впливом дуже сильних раптових або дуже слабких одноманітних зовнішніх подразників. В основі гіпнозу лежить гальмування в корі головного мозку. Однак загальмовується не вся кора мозку, в ній зберігаються окремі сторожові пункти, через які забезпечується зв'язок гіпнотизера із загіпнотизованим.

Навіювання – це вплив, який здійснюють люди один на одного різноманітними засобами: інтонацією, словами, мімікою, жестами. Всі люди тією чи іншою мірою здатні до самонавіювання різних емоційних станів.

Зниження емоційного напруження за допомогою автогенного тренування – це також результат самонавіювання.

4.   Закріплення навчального матеріалу

Робота з термінами. Бесіда:

•         Що таке сон?
•         Охарактеризуйте фази сну.
•         Що таке сновидіння?
•         Назвіть категорії людей за циклом «Сон – активність».
•         Обґрунтуйте правила гігієни сну.
•         Що таке гіпноз?
•         Як ви розумієте навіювання?

5.   Підсумок уроку

Виставлення оцінок:

•         визначення працьовитого учня;
•         визначення знаючого учня;
•         визначення творчого учня;
•         визначення активного учня.

Домашнє завдання – § 25 – 26.