Урок. Тема уроку: «Загальні поняття про парфумерію та косметику»

Тема уроку: «Загальні поняття про парфумерію та  косметику»

План

1.               Дисципліна «Оволодіння основами матеріалознавства». Мета, завдання та особливості курсу.
2.               Парфумерія і косметика. Історична довідка.

Подача нового матеріалу

1. Дисципліна «Оволодіння основами матеріалознавства». Мета, завдання та особливості курсу.

Курс «Оволодіння основами матеріалознавства» вивчає парфумерну сировину для виготовлення засобів по догляду за волоссям, засобів для укладання волосся, фарбування та завивання, особливості їх використання та вплив на волосся. Розглядаються також існуючі види дезінфікантів та кровоспинних засобів, їх застосування в умовах сучасних салонів краси. Хтось орієнтується на склад засобу, для когось важливий результат його використання чи фірмовий знак, або колір і запах. Ще більше значення має вибір коли ми підбираємо засіб для клієнта, адже тоді в наших руках його здоров’я. Саме тому важливим є предмет  «Оволодіння основами матеріалознавства» (рис. 1)

Матеріалознавство – це міждисциплінарна галузь науки, яка вивчає складові інгредієнти парфумерно-косметичної галузі, а також засоби , їх вплив на шкіру та волосся, правила використання та збереження.

Основною ціллю предмету є набуття теоретичних знань в обсязі, необхідному для орієнтування в сучасній парфумерній індустрії. Орієнтуватися в хімічному складі продуктів з метою правильного застосування. Набуття навичок визначення індивідуального стану волосся та шкіри з метою оптимального застосування засобів по догляду, для укладання, фарбування і завивання волосся.

Завдання курсу: Навчитися самостійно орієнтуватися у конкретних ситуаціях пов’язаних з діагностуванням та добором засобів для догляду за волоссям та його лікуванням при наявності відповідних показань.

Після опанування предмету здобувач освіти повинен вміти:

•                вміти зображувати будову шкіри та волосся;
•                вміти розпізнавати за зразками матеріали, що входять до складу парфумерно-косметичної продукції, правильно визначати властивості даних складників;
•                вміти правильно використовувати дезінфікуючі, кровоспинні, антисептичні та допоміжні матеріали;
•                вміти правильно підбирати миючий та мильний засіб в залежності від виду робіт;
•                вміти правильно підбирати і використовувати засоби для лікування, гігієни, укладання, фарбування та завивки волосся на тривалий час.

Після опанування курсу здобувач освіти повинен знати:

•                знати загальні відомості про косметику та історію її розвитку;
•                знати будову шкіри; волосся: види, будову, колір, причини випадіння;
•                знати види пошкодженого волосся. симптоми нездорового волосся;
•                знати загальні відомості про хімічну природу косметичної сировини, види сировини її  дію на шкіру та волосся;
•                знати види дезінфікуючих, кровозупинних, антисептичних, та допоміжних засобів, способи їх розпізнавання, вимоги до їх якості та умови зберігання;
•                знати види догляду за волоссям, вимоги до їх якості та умови зберігання;
•                знати види миючих та мильних засобів, вимоги до їх якості та умови зберігання;
•                знати види засобів для лікування, гігієни, укладання, фарбування та завивки волосся на тривалий час.

2. Парфумерія і косметика. Історична довідка

 Слова "косметика" і "парфумерія", в першу чергу, асоціюються з красою, яка є невід'ємною частиною нашого життя, мрій, та надій.

Користувачами косметичноі парфумерних засобів є, переважно, жінки, однак і серед чоловіків активно зростає попит на продукцію індустрії краси.

Косметика (з грецької це мистецтво прикрашати) є комплексом технологій і препаратів для покращення зовнішності людини, а також для забезпечення здоров'я шкіри, волосся та нігтів.

Парфумерія тісно пов'язана з косметикою, та представляє собою сукупність виробів, що застосовуються для приємної ароматизації будь-чого. Зазвичай парфумерні вироби  це рідкі розчини пахучих речовин.

Перші свідчення застосування косметичних засобів відносяться до льодового періоду. Не встигла людина злізти з дерева, а вже взявся за губну помаду й олівець для підведення вій і брів. У печерах льодовикового періоду археологами знайдені саме помада і палички для підфарбовування вій. Втім, косметикою в доісторичну епоху користалися не з любові до чистого мистецтва. Розфарбовування обличчя різними мінеральними і рослинними барвниками носило релігійний характер. А жир тварин служив захистом від холоду і води.

Батьківщиною ж косметики вважається Древній Єгипет (рис. 2). У цій повній таємниць і загадок країні мистецтво прикраси обличчя і тіла досягла найвищого розвитку, чого, на жаль, не спостерігається зараз. Любов єгиптян до косметики була настільки велика, що навіть священною твариною в храмах (кобрам, крокодилам, кішкам, бикам) малювали кола навколо очей фосфоровмістними фарбами, а статуям яскраво вимальовували очі, заповнюючи райдужну оболонку прозорим кварцитом і на місце зіниці, вставляючи блискучу краплю кришталю. У результаті очі починали володіти неповторним гіпнотичним впливом. Не випадково давньоєгипетські образи приковують до себе увагу багатьох людей, і в той же час не допускають чужих у свій внутрішній таємний світ (рис. 3).

У повному обсязі властивості (у тому числі магічні) і багато секретів косметики були відомі тільки жерцям і обраними і зберігалися в суворій таємниці. А зберігати, дійсно, було що. Наприклад, особливий малюнок чи браслет на щиколотках і зап'ястях продовжував молодість, особливий макіяж очей повертав людині життєрадісність і енергію, а також сприяв успіху на любовному

поприщі, деякі сполучення квітів чи малюнків, запахи і мазі зціляли від хвороб, допомагали домагатися прихильності богів, а значить удачі і багато чого іншого (рис. 4).

Слід зазначити, що фарбувалися і чоловіки, і жінки. Для єгиптянок же турбота про зовнішність була справою першорядної важливості. Вони фарбували волосся, вії, брови, нігті, губи, пудрилися і рум'янилися, красиво і яскраво наряджалися, робили зачіски і т.д. (згадайте хоча б фільм "Клеопатра"). Більше того, вважалося навіть ганебним, якщо жінка не стежила за собою і ходила по будинку чи показувалася на людях без макіяжу, розпатланою, як не будь одягненою і т.п.

Найбільшу увагу в макіяжі приділяли очам - "дзеркалу душі", їх фарбували густою чорною рідиною, називаної "мастим", наносячи її на повіки пензликом чи спеціальною тонкою паличкою (рис. 6). Фарба робила очі виразними і такими, що ніби розмовляють з вами. Крім того, часто косметика мала і профілактичні властивості, наприклад, фарба для вік запобігала запаленню вік від сліпучого сонця і сухого вітру, оздоровлювала шкіру, відлякувала своїм запахом комах, охороняла оздоровлювала шкіру, відлякувала своїм запахом комах, охороняла від хвороб. Малахітова зелень, яку застосовували як тіні, зціляла різні захворювання очей, особливо трахому. Хотілося б, щоб косметика сьогодення мала таку ж якість. Однак, якщо всього кілька років назад косметичні препарати практично цілком складалися з хімічних компонентів, те тепер, навпаки, усі знамениті і поважаючі себе фірми все більше використовують натуральні продукти природи (рис. 7, 8, 9).

На такому ж високому рівні в Стародавності минулого і різні інструменти, які використовували для макіяжу. Так, при розкопках археологи знайшли безліч туалетних інструментів: підставки для перук, фарбу для волосся, ароматичні есенції, олії для голови і гребені, добре відполіровані пластини в рамі (дзеркала), пудрениці з рисовим порошком-пудрою і пушком, пензлики чи стрижні для чорніння вій і брів, для підфарбування губ, щипчики для висмикування волосків, пемзу для нігтів і фарбу для їхнього фарбування. Був відкопаний цілий косметичний кабінет, що знаходився в Храмі однієї з могутніх цариць Древнього Єгипту. Приміщення було обладнано всім необхідним для додання обличчю і тілу привабливого виду. У давньоєгипетських похованнях було знайдено безліч посудин для пахощів  і фарб, стопочок  для їхнього готування, поруч з покійником клали не менш семи видів олій і двох видів притирань для використання в загробному світі. Як відомо, єгиптяни вважали, що після смерті життя продовжує йти точно так само, як і до смерті, тільки вже в іншому світі, і тому в гробниці завжди клали саме необхідне для життя. І звичайно, це була і косметика, особливо для жінок.

Дуже популярні були засоби для відбілювання обличчя. Так, відомо, що Клеопатра для збереження ніжності і білизни шкіри використовувала мазь, основним компонентом якої був роздрібнений крокодилячий кал разом з білилами. (Тоді люди не мали таких забобонів, як ми зараз, і не гидували калом). У Древньому Єгипті прекрасно знали всі цілющі і косметичні властивості ароматичних олій і пахощів , що дуже цінувалися і коштували так дорого, що вони по ціні дорівнювали коштовностям і зберігали в спеціальних скриньках із сандалового дерева.

З Єгипту мистецтво макіяжу поширювалося по усьому світі.

Поняття про красу мінялися разом з дорослішанням людства. У Древній Греції жінки завивали волосся, вкладаючи його у пірамідальні пучки (рис. 10). Чубчик приспускали, намагаючись прикрити чоло, зробити його зорово меншим. Вважалося, що це красиво... До речі, косметика в Древній Греції, а потім і в Римі була неодмінним атрибутом повсякденного життя. У Греції царював культ красивого мускулистого тіла. Спортом займалися усі вільні громадяни, оскільки здоров'я вважалося необхідною умовою краси. Грекині користалися білилами і рум’янами для обличчя, пудрою для плечей, рук, обличчя, порошками для вій, ароматичними настойками – парфумами. Парфуми й ароматичні олії зберігали в керамічних флаконах. Скляних дзеркал у Древній Греції, зрозуміла справа, бути не могло, замість них використовувалися поліровані бронзові пластини, що вважалися предметами надзвичайної розкоші.

Час від часу сучасні археологи знаходять невеликі посудини, що зберегли сліди розпису. Є всі підстави думати, що вони призначалися саме для косметичних засобів. А древні фрески зображують красунь минулого за туалетом...

Але не одна Греція вміла цінувати жіночу красу. Косметика і грим використовувалися у Вавилоні, Ассирії ( рис. 11), Римі, Іудеї. Археологами знайдені інструменти для готування косметичних мазей і рідин – для розтирання, настойки, збереження.

Особливу увагу косметиці приділяли римляни (великі знавці людських задоволень). На косметичні товари імперія витрачала дивовижні засоби. Великим попитом користалися єгипетські порошки і мазі. Були часи, коли захоплення римлян зайшло занадто далеко, і Сенат був змушений прийняти спеціальний закон, що обмежує ввіз косметики ззовні. За свідченням Плінія Старшого усього за рік Індія(рис. 13), Японія (рис.12) Китай і країни Аравії спустошували римську скарбницю за рахунок продажу косметичних засобів на сто мільйонів сестерцій.

Гідна поважного згадування римська лазня – терма. У термах служили раби – косметики. У їхній обов'язок входило натирання тіл відвідувачів ароматичними оліями, масаж, лікувальні ванни. Зачісками займалися теж раби – тонсоресі.

Прототипом сучасної косметички – маленької сумочки з ароматними дамськими хитростями – був футляр-несесер з фарбами й інструментами для догляду за обличчям. Ці футляри вважалися ознакою багатства (статусна річ). Але косметичні засоби вільно продавалися в численних парфумерних магазинчиках Вічного Міста. Для шкіри обличчя і тіла – пальмова олія, для рук – м'ятна олія, для волосся – майоранова мазь. Як пудру вживалася суміш крейди зі свинцевими білилами. Рум’янами служили винні дріжджі й охра. Вії і брови підводилися грифелями і сажею.

До речі, древні жінки парфумами називали зовсім не ароматичні рідини, а– мазі. У цьому був сенс – мазь довше тримається на тілі і зв'язує запах. Відомо, що улюбленими парфумами Цезаря (у Древньому Римі косметикою користалися в однаковій мірі жінки і чоловіка) була мазь "Теліум" - суміш маслинової олії з цедрою апельсина. Імператор Нерон, що уболівав по покійній дружині, буквально втопив похоронну процесію в сильних ароматах. Овідій, Горацій, Лукіан залишили літературні свідчення повального захоплення римлян косметикою – сатиричні, розуміється...

Раннє середньовіччя в числі іншого знищило і косметологічну науку древніх. Тільки Ібн-Сіна залишив людству праця "Канон лікарської науки "у якому приведені біля на півтисячі рецептів косметичних складів, що володіють лікувальним ефектом.

Інтерес до косметичних засобів відродився з хрестовими походами. З арабських країн у Європу  хрестоносці завезли воду з пелюстків троянди. Ймовірно, аромат рожевої води і подвиг анатома Мондвіла на створення одного з перших середньовічних праць, присвячених косметиці (1306 рік).

Новий розквіт "мистецтва прикраси" припав на епоху Відродження. Ще одинучений далекого минулого, чернець Фіренцуола, склав трактат про жіночу красу, у якому вперше задокументував канон у цій області. По Фіренцуоле чоло жінки повинне бути в ширину не більше, ніж його подвійна висота. Шкіра обличчя повинна бути світлою і гладкою, скроні не занадто вузькими. Брови - темні і густі, білки очей синюватими, повіки з ледь помітними жилками, вії світлими. Щоб не стомлюватися перерахуванням всіх умов (губи не занадто тонкі, рівно лежать одна над іншою, зуби кольору слоновой кістки, не занадто гострі і так далі), краще глянути на картини да Вінчі, Рафаеля і Тиціана – красуні великих живописців у точності відповідають установкам ченця.

За всіх часів косметика – найперша "жертва" моди. У ХVІ столітті Європу захлиснула хвиля моди на білий і червоний колір. Красивим стало вважатися відкрите високе чоло. Модницям приходилося вискубувати брови і вії, щоб підкреслити чистоту шкіри і плавність ліній обличчя.

До XVII століття виникла мода на пудру. Її змішували з яєчним білком і наносили на обличчя дуже густим шаром – чим товстіше, тим краще. Королева Англії Єлизавета I промальовувала на шарі пудри судини обличчя (рис.14), щоб підкреслити (зімітувати, звичайно) прозорість шкіри. Трохи пізніше з'явилися мушки – шматочки чорного і червоного пластиру, якими прикривали оспинки на обличчі (рис. 15). У XVIII столітті в моду ввійшли накладні брови зі шматочків мишачих шкурок. За щоки закладали коркові кульки – щоб підкреслити округлість обличчя. Білилами і рум’янами прикрашали навіть зовсім юні обличчя, які не потребували ніяких прикрас... Звідси і "ляльковий" вид портретів того часу – не каприз художника, а суворі реалії. Хочеш бути красивим – "штукатурся" до повної знемоги.

Схильність до зловживання косметикою приводило до курйозів. Сенат Франкфурта-на-Майні навіть видав спеціальний указ, який вважав обманом залучення в шлюб жінкою чоловіка, якщо вона ховала косметикою свої недоліки. Причому, жінку судили за чаклунство, а шлюб розривався.

В косметичних цілях, як і у всіх інших країнах, застосовувалися, в основному, рослинні засоби, властивості яких язичники знали в досконалості. Наприклад, для рум'яний і помади використовували сік малини, вишні, натирали щоки буряком. На чорніння очей і брів йшла чорна сажа, іноді використовувалася коричнева фарба. Для додавання шкірі білизни брали пшеничне борошно чи крейду. Для фарбування волосся так само використовували рослини, наприклад, шкіркою цибулі зафарбовували волосся у коричневий колір, шафраном з ромашкою - у білий-жовтий. Червону фарбу одержували з барбарису, малинову - з молодих листів яблуні, зелену - з пер цибулі, листів кропиви, жовту - з листів шафрану, щавлю і кори вільхи і т.д. Знали "характер" кожного кольору і його вплив на людину, за допомогою якого можна було закохати в себе, чи навпаки, віднадити, та ін.

У дев'ятнадцятому столітті косметичні засоби набули більш-менш сучасного виду.

Така коротка історія косметики. Це вічне мистецтво знаходиться в постійному розвитку. Мода на макіяж міняється, повторюючи сама себе і нескінченно удосконалюючи. Але суть залишається непорушної – жінка породжена для того, щоб бути прекрасною..

За метою застосування косметичні засоби можна умовно поділити на:

— гігієнічні;

— профілактичні;

— декоративні.

Наведені переліки є умовними, тому що з'являються все нові й нові косметичні засоби та методи впливу на шкіру.

До групи гігієнічних засобів входять різноманітні препарати для повсякденного очищення шкіри обличчя, тіла, волосся, тобто мила, гелі, шампуні та скраби різних видів.

До групи профілактичних косметичних засобів належать тоніки, лосьйони, сироватки, креми, маски. Саме ці препарати становлять основний інтерес для косметика, тому що з їхньою допомогою можна поліпшити зовнішній вигляд шкіри і дещо призупинити природні процеси старіння.

Декоративні косметичні засоби — це помади, рум'яна, пудри, тіні, лаки для нігтів і волосся тощо. Особливе місце в цій групі займають засоби для камуфлюючого макіяжу.

За формою випуску косметичні засоби діляться на:

— гелі;

— скраби;

— лосьйони, тоніки, молочко;

— активні сироватки;

— креми;

— маски;

— ампульні препарати.

Класифікація косметики

Призначення косметики — надати шкірі обличчя, рукам, тілу, зубам, волоссю та нігтям гарного вигляду, запобігати їхньому захворюванню, зменшити ефект старіння, застосовуючи спеціальні косметичні вироби.

Існує цілий ряд класифікацій косметичних препаратів. Одна з них поділяє їх на такі основні групи (рис. 16):

1)засоби з догляду за шкірою обличчя, тіла, рук і ніг;

2)засоби з догляду за порожниною рота (зубні порошки, зубні пасти, еліксири);

3)декоративна косметика: губні помади, пудра, туш, лаки для нігтів, косметичні олівці;

4)засоби з догляду за волоссям: шампуні, бальзами, кондиціонери та ополоскувачі, засоби для укладки, завивки та фарбування волосся;

5)інші косметичні засоби — дезодоранти, пінні препарати для ванн, для прийняття душу;

6)туалетні мила.

За призначенням косметичні вироби поділяються на гігієнічні та лікувально-профілактичні.

Гігієнічна та лікувальна косметики найбільше поширені розповсюджені і включають усі групи раніше наведеної класифікації.

Залежно від консистенції вироби поділяються на мазеподібні (креми, зубні пасти), порошкоподібні (пудра, зубні порошки, дитячі присипки), тверді (губні помади, косметичні олівці), рідкі (лосьйони, шампуні та ополоскувачі, рідкі мила, лаки для нігтів). Останнім часом набуло значного поширення виробництво лаків для волосся, дезодорантів та антиперсперантів, які є також рідкими речовинами завдяки використанню летких розчинників і спеціальній упаковці з розпилювальним пристроєм.

Викладач_______________________Скрябіна Олена Юріївна