Урок . Тема "Засвоєння поняття "Слово"

                                                                                    Вчитель-логопед Лучанінова Л.В.

                               Конспект заняття

                           Заняття  1

Тема: Слово.

Мета: Засвоєння поняття «слово» як частини  речення, його лексичного значення. Практичне засвоєння слів, які означають живі та неживі  предмети. Розвиток зорової уваги та пам’яті .

Обладнання: Картинки із зображенням тварин, та неживих предметів, предмети які знаходяться в кабінеті вчителя-логопеда.

Хід заняття:

1. Організаційний момент.

Вчитель-логопед знайомить учнів із кабінетом , говорить хто і де буде сидіти під час занять, пояснює цілі логопедичних занять

2. Робота з реченням.

Вчитель-логопед називає речення із двох слів:Діти насипали.Потім задає питання: Про кого це речення? (Про дітей). Що ви дізналися  про дітей? (Діти насипали. ) А ви знаєте, що діти насипали?(Ні.) Додамо  ще слово в  речення:  Діти насипали корм. Що тепер ми дізнались?( Що діти насипали корм.) А ви знаєте, кому діти насипали корм ( Ні.) Додамо  іще слово: Діти насипали корм пташкам. Що тепер ви дізналися? ( Що діти насипали корм пташкам.) Іще додамо одне слово: Взимку діти насипали корм пташкам.  Що  на цей раз  ми  дізналися ?( Що діти насипали корм пташкам взимку.) Ми додавали в речення по одному слову і кожного разу дізнавалися  все більше і більше. Чим більше слів у  реченні, тим більше ми дізнаємося.

   А тепер  дайте мені відповідь: Із чого складається речення? (Із слів.) Для того, щоб навчитися будувати повні речення , потрібно знати багато різних слів. Цим ми будемо займатися сьогодні на занятті.

3. Робота зі словом.

Вчитель-логопед пропонує учням згадати, які звуки ми чуємо від кози, кішки , ворони і т.д.  Діти відтворюють звуконаслідування. Вчитель-логопед запитує, чи зрозумілий їм зміст  цього звуконаслідування?   Потім називає слова : гуляти, писати, пити. А тепер вам зрозуміло , що я сказала? (Зрозуміло.) В першому випадку я назвала збіг звуків , тому це було незрозуміло, а в іншому випадку ви почули слова і зрозуміли їх, тому, що кожне слово має певне значення.

    Різниця слів і буквосполучень.

ГРА « Визнач слово» Учням роздаються картинки, із зображенням різних предметів, наприклад кота, собаки, лопати. Логопед вперемішку називає слова і відповідні їм по структурі буквосполучення. Почувши слово ( наприклад  кіт, тос, лопата, кутава і т. д.) учні повинні  підняти відповідну картинку і пояснити , чому на слово кіт вони підняли картинку, а на слово тос – не підняли. (кіт- це слово , а тос – це не слово, а набір звуків.)

   Слова , які означають предмети.

Вчитель-логопед вказує на предмети які знаходяться в кабінетіта задає питання: що це? Учні повинні відповісти одним словом,( наприклад: шафа, стілець, лампа, і т. д.)

    Питання учням:

Хто задавав питання? ( Ви)

Хто відповідав? (Ми )

Як я запитувала? (Що це?)

  Вчитель-логопед  уточнює: Що це? – питання.

Яке питання  я задавала? (Що це?)

Питання  що це ? ставимо до слів які означають предмети.

       Слова, які означають живі та неживі предмети.

      Вчитель-логопед прикріплює на  дошку в перший ряд картинки  із  зображенням неживих предметів. В другий ряд- із зображенням живих. Потім  логопед ставить запитання до малюнків першого ряду: що це?  Учні повинні відповісти  одним словом:: стіл, місяць , молоток і т. д.

До малюнків другого ряду: хто це? (Коза , кіт, собака, миша і т. д.)

  Запитання для учнів:

Яке питання я задала спочатку? (Що це?)

Яке  наступне питання я задала? (Хто це?)

Чому до одних предметів я ставила питання  що?, а до інших хто? (Тому ,що одні предмети неживі ,а інші живі.)

До яких предметів ми ставимо питання що? ( До неживих)

До яких предметів ми ставимо питання хто? (До живих)

До слів,  які означають неживі предмети,  ставимо питання  що?  До слів , які означають живі предмети, ставимо питання  хто?

  Диференціація слів, які означають живі та неживі предмети.

Вчитель-логопед   прикріплює хаотично на дошку малюнки із зображенням живих та неживих предметів, та пропонує учням розкласти їх на дві групи: в одну- зображення  неживих предметів, в іншу – живих, та поставити відповідні питання.

4. Вправи для зорової уваги та пам’яті.

 Вчитель-логопед  пропонує учням роздивитися малюнки, на яких  забражено  живі та неживі предмети, запам’ятати їх , назвати спочатку тільки ті на яких зображено живі, а потім  неживі предмети. Наприклад, пропонуються  малюнки з забраженням  дятла, м’яча, стола. ( Кількість малюнків в ряду поступово збільшується.)

5. Підсумок заняття.

Вчитель-логопед . Сьогодні на занятті ви дізналися , що слова можуть означати різні предмети.

Потім задає питання учням: Які предмети можуть означати слова? (Живі та неживі) Які питання  ми навчились ставити до слів – предметів? (Хто? Що?)

   До яких слів-предметів ставимо питання Хто? До яких- Що?

Потім учні самостійно розповідають , що вони дізналися на цьому занятті.