Урок "Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка. «Наймичка», «На панщині пшеницю жала». «Вічна» тема матері і сина"

Тема: Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка. «Наймичка», «На панщині пшеницю жала». «Вічна» тема матері і сина

Мета: проаналізувати програмові поетичні твори Т. Шевченка, осмислити становище жінки в кріпацькій Україні, охарактеризувати образи героїнь «Наймичка», «На панщині пшеницю жала»; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння логічно і критично мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття; робити ґрунтовні і виважені висновки; виховувати шанобливе ставлення до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана), зневажливе ставлення до гнобителів українського народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, виставка його творів, презентація.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Емоційна готовність школярів до уроку

Звучить колискова. Слайд №2

                                                                        Нічого кращого немає,

                                                                       Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Т. Шевченко

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Ви вже, мабуть, здогадалися, на яку тему ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці. Це доля жінки, матері в творчості Т. Шевченка. У чому полягає актуальність цієї проблеми, порушеної поетом?

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Цитатний диктант

Завдання: за поданими рядками поезій Т. Шевченка визначити його назву.

1. І мене в сім’ї великій, / В сім’ї вольній, новій, / Не забудьте пам’янути / Незлим тихим словом. («Заповіт»)

2. Доля, де ти! Доля, де ти? / Нема ніякої; / Коли доброї жаль, боже, / То дай злої, злої! («Минають дні, минають ночі»)

3. Реве та стогне Дніпр широкий, / Сердитий вітер завива, / Додолу верби гне високі, / Горами хвилю підійма. («Причинна»)

4. Утни, батьку, щоб нехотя / На весь світ почули, / Що діялось в Україні, / За що погибала, / За що слава козацькая / На всім світі стала! («До Основ’яненка»)

5. Все йде, все минає і краю немає, / Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? / І дурень, і мудрий нічого не знає. / Живе… умирає… одно зацвіло, / А друге зав’яло, навіки зав’яло… /І листя пожовкле вітри рознесли. («Гайдамаки»)

6. Он глянь,— у тім раї, що ти покидаєш, / Латану свитину з каліки знімають, / З шкурою знімають, бо нічим обуть / Княжат недорослих, а он розпинають / Вдову за подушне, а сина кують, / Єдиного сина, єдину дитину, / Єдину надію! В військо оддають! («Сон»)

7. Кохайтеся, чорнобриві, / Та не з москалями, / Бо москалі — чужі люде, / Роблять лихо з вами. («Катерина»)

8. А мене, мої сестрички, / За те не впустили, / Що цареві московському / Коня напоїла — / В Батурині, як він їхав / В Москву із Полтави. («Великий льох»)

9. За горами гори, хмарою повиті, / Засіяні горем, кров’ю политі / Споконвіку Прометея / Там орел крає, / Що день божий добрі ребра / Й серце розбиває. («Кавказ»)

10. Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра, / Добра святого. («І мертвим, і живим…»)

11. Замовк неборака, сиротами кинув? / І гори, і море, де перше витав, / Де ватагу пройдисвіта / Водив за собою,— / Все осталось, все сумує, / Як руїни Трої. («На вічну пам’ять Котляревському»)

12. Тяжко мені сиротою / На сім світі жити / Свої люде — як чужії, / Ні з ким говорити. / Нема кому розпитати, / Чого плачуть очі; / Нема кому розказати, / Чого серце хоче… («Дума»(«Нащо мені чорні брови»))

Взаємоперевірка

Слайд №3

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

    Любов матері всеохоплююча, безкорислива, вона любить усім серцем, усім своїм єством, не задумуючись над тим, як ми за це віддячимо їй. Але про матір ніколи не забувають добрі, чуйні діти. Образ матері живе у серці кожного порядного українця, бо він — один з найсвятіших, найулюбленіших у нашій культурі. Образ матері увіковічено на картинах, у піснях, у літературі. Для Тараса Шевченка цей образ був святим.

Слайд №4

Робота над поезією Т. Шевченка «Сон» («На панщині пшеницю жала» (1858)).

Вчитель: Поезія, яку ви зараз прослухаєте, присвячена Марку Вовчку. У січні 1858 року Тарас Григорович познайомився з Марком Вовчком, оповідання якої читав ще в засланні, дуже ними захоплювався, розцінював їх як важливий внесок у тогочасну українську літературу. Шевченко мав великий вплив на Марію Олександрівну, заохочував її до творчості. Ці письменники щиро приятелювали.

(Прослуховування поезії в аудіозаписі)

Інформація учнів (історична довідка) про життя українського народу в часи кріпацтва, пояснення значення слів: панщина, сніп, лановий

Колективна робота

Тема: зображення непосильної праці жінки-кріпачки, яка мріє про майбутню щасливу долю своєї дитини.

Ідея: засудження панства, самодержавства, що гнобило простий люд, лишало його можливості вільно жити і працювати на рідній землі.

Основна думка.

а) кріпацтво є перешкодою для повноцінного щасливого життя народу; непосильна праця, приниження гідності, безправ’я, відсутність волі — ось, що характерно для уярмленого селянства;

б) сон — це мрія кріпачки, її прагнення здобути волю хоч не собі, а своєму синові.

Жанр: громадянська лірика.

Римування: перехресне.

Віршовий розмір: ямб.

Художні особливості поезії.

Порівняння: «Попестила; і ніби сном / Над сином сидя, задрімала».

Повтори: «дожать… дожинать», «вольній… волі».

Епітет: «веселім полі».

Обговорення ідейного змісту твору. Бесіда за питаннями:

- Які часи зображені у творі? Хто є головною героїнею?

- Про що свідчать умови праці селянки?

- Чому жінка заснула над дитиною? Що вона побачила під час сну? (…Син Іван / І вродливий, і багатий, / Уже засватаний, жонатий / На вольній бачиться)

- Чим зумовлено те, що їй наснилося?

- Чи був цей сон віщим для жінки?

- Чому кріпачка вимушена була брати немовля із собою, на панське поле?

- Як жінка сприйняла побачене, прокинувшись від сну?

- Через що героїня твору не могла тривалий час перебувати біля дитини?

- Чи встигне вона, на ваш погляд, «дожать до ланового»?

- Про що свідчить закінчення твору?

- Чому доля жінки-кріпачки була важкою?

- Як сам автор ставиться до героїні своєї поезії?

Робота в групах

Слайд №5

Обгрунтуйте відповідь на питання:

І група

Сон кріпачки — це можлива реальність чи її марення?

ІІ група

Людина — творець власного майбутнього? Чи стосується ця фраза героїні твору?

Розповідь вчителя з елементами бесіди

    Домашнім завданням було прочитати поему Т. Шевченка «Наймичка». Чи сподобався вам цей твір? Визначіть тему, ідею, основну думку твору.

Тема: зображення важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати і приховувати своє материнство.

Ідея: засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально незахищеною; висловлення співчуття стражданням героїні.

Основна думка:

а) мати — найсвятіше, що є у кожної людини;

б) Я каралась / Весь вік в чужій хаті… / Прости мене, мій синочку! / Я… я твоя мати.

    Написана «Наймичка» у 1860 році. Цей твір присвячений трагічній долі жінки-покритки на Україні. Через кілька років після написання «Катерини» Тарас Григорович знову повертається до цієї теми, але висловлює її вже в іншому емоційному ключі. Крім «Наймички», написано поему «Марія» (1861), вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала») (1858). Тому ідейно-тематичним спрямуванням поеми стає зображення долі жінки-матері в жорстокому світі, яку трагічні обставини змушують жертвувати собою, своїм щастям і життям заради життя і щастя дитини.

• Чому «Наймичка», а не «Мати» або «Мати-наймичка»? (Ганна зробилась наймичкою уже після того, як стала матір’ю. Шевченко поміняв причину-наслідок і свідомо слово «Мати» не виніс у заголовок свого твору. Тут захована Ганнина таємниця. Отже, в заголовку поеми — також один із секретів високої майстерності Шевченка)

Жанр: епічна поема, немов прагнучи підкреслити це, Шевченко вводить у тканину твору казкові вимисли.

Самостійна робота учнів

Охарактеризуйте особливості композиції твору

Відповіді учнів

Композиційно поема поділяється на пролог і вісім частин. У перших чотирьох розповідається про молоду наймичку, решта — про її старість і смерть.

Експозиція

Автор знайомить нас із старими заможними хуторянами — дідом та бабою. У них своє горе — невтішна самотня старість. Уже «смерть з косою за плечима», а вони бездітні.

Зав’язка

Трохимові та Насті поталанило — вони знайшли підкинуту біля свого перелазу дитину і всиновили її.

Розвиток дії

У наступних розділах розгортаються різні сюжетні перипетії. За часовими вимірами дія у творі довготривала. Відповідно до вимог поемного жанру Т. Шевченко концентрує час, зосередивши увагу на найважливіших епізодах життя своїх героїв. Композиція поеми письменника нагадує побудову драматичного твору. У ній чітко виділяються сцени, картини, епізоди.

Кульмінація

Як у драмі, кульмінація винесена на кінець і перед смертю Ганна відкриває синові Маркові сокровенну таємницю свого життя.

Розв’язки як окремого компонента сюжетобудови немає.

Ідейно-художній аналіз поеми. Фронтальне опитування

Пролог

- Чому героїня твору порівнюється із тополею? Яке лихо спіткало молодицю?

Розділ І

- Чим викликане велике бажання Трохима і Насті мати спадкоємця? (Добро покидати / Чужим людям, чужим дітям / На сміх, на розтрату!)

Розділ ІІ

- Як сприйняли дід з бабою те, що біля їх воріт вони побачили немовля? (Бери лишень та сповивай… / Ач яке, нівроку! / Неси ж в хату, а я верхи / Кинусь за кумами…)

Розділ ІІІ

- Як старі ставилися до свого вихованця? (Старі мої / Не знають, де діти, / Де посадить, де положить / І що з ним робити)

- Чому Трохим і Настя вирішили прийняти до себе наймичку? (Бо ми старі, нездужаєм, / Та таки й дитина, / Хоча воно вже й підросло, / Та все ж таки треба / Коло його піклуватись)

- Чи можна виправдати те, що малий Марко наймичку став називати мамою. Відповідь обґрунтуйте.

Розділ IV

- Як у творі описано обряд сватання? (Вернулися / Люде з рушниками, / З святим хлібом обміненим. / Панну у жупані, / Таку кралю висватали, / Що хоч за гетьмана)

- Через яке питання діда збентежилась Ганна? Чим пояснити таку поведінку наймички?

Розділ V

- Опишіть процес підготовки до весілля, застосовуючи текст твору. Про що він свідчить? (Скрізь гармидер та реготня, / В хаті і надворі / І жолоби викотили / З нової комори. /

Скрізь порання: печуть, варять, / Вимітають, шиють…)

- Чим пояснити відмову наймички бути на весіллі Марка за матінку? (Ні, Марку, ніяко / Мені матір’ю сидіти: / То багаті люде, / А я наймичка… ще й з тебе / Сміятися будуть)

- Як молодята зустріли наймичку після її повернення з міста?

Про що це свідчить? (…Ввели в хату / Й за стіл посадили; / Напували й годували, / Про Київ питали…)

Розділ VI

- Як зрозуміти слова Катерини, звернені до Ганни, коли та вирушала до Києва? (Бо без неї в хаті / Якось сумно, ніби мати / Покинула хату)

- Чому вона нічого собі не придбала, а останнього бубличка розділила між дітьми, нічого собі не залишивши?

Розділ VII

- Як Катерина ставилася до наймички?

- Чому, на думку Ганни, тяжко вмирати у чужій теплій хаті?

- Чим пояснити те, що важкохвора героїня повсякчас цікавилася про приїзд Марка?

Розділ VIII

- Чим пояснити те, що після смерті Ганни «земля задрожала»?

- Над чим змушує задуматися поема, після закінчення її читання?

- Яку життєву основу має «Наймичка»? Чи є цей твір актуальним?

Вчитель: Т. Шевченко виголошує ідею справедливості людського суду. Слід оцінювати людину не за її особисті помилки, а за її справи.  Одним з перших підняв поет на висоту соціально-морального конфлікту проблему жінки-матері, її трагічну долю, її незахищеність від людського марнославства.

   На сюжет поеми «Наймичка» композитор М. Вериківський створив оперу під цією назвою (1941), що була екранізована режисером І. Молостовою (1964).

Перегляд кадрів із кінофільму

Слайди №7-14

Складання інформативного ґрона щодо характеристики героїні (робота в групах)

любляча мати;

щирість, простота, відвертість;

працьовитість і щедрість;

набожність, дотримується народних обрядів;

повага до людей;

терплячість, здатність до важких страждань;

ніжність;

безталанність;

жертва тогочасного суспільства.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Сон» («На панщині пшеницю жала»)

1. Поезію «Сон» Т. Шевченко присвятив:

а) всім жінкам України; б) своїй матері; в) Лесі Українці; г) Марку Вовчку.

2. Знайомлячи читача з героїнею твору, поет зазначає, що вона:

а) збирала гриби; б) обмолочувала снопи;

в) жала пшеницю; г) доглядала панське життя.

3. Який сон побачила жінка, задрімавши над немовлям? Що:

а) сама стала панночкою; б) її син Іван красивий і багатий;

в) у неї багато своєї землі, засіяною пшеницею; г) ставши жебрачкою, вона помирає.

4. Прокинувшись від сну, героїня:

а) розплакалася; б) почала годувати свою дитину;

в) продовжила працювати до приїзду ланового; г) вирішила смачно поїсти.

5. Віршований розмір поезії:

а) ямб; б) хорей; в) дактиль; г) анапест.

6. Риса характеру жінки, про яку Т. Шевченко зазначає у творі:

а) хитра; б) гуманна; в) працьовита; г) улеслива.

7. Що є найголовнішим і бажаним для героїні вірша?

а) За свою працю отримати багато грошей;

б) побачити власну дитину вільною;

в) мати міцне здоров’я і бути щасливою;

г) щоб її сина пан не віддав у солдати.

8. Про кого не згадується у творі?

а) офіцера; б) ланового; в) жінку-кріпачку; г) Івана.

9. Небога годувала свого сина:

а) під снопом; б) біля калини, де була криниця;

в) неподалік від лісу; г) на узбережжі річки.

10. Звуковий елемент, який має місце у творі:

а) спів солов’я; б) сміх героїні; в) плач-крик немовля; г) шелест достиглої пшениці.

11. Яким бажає жінка-кріпачка бачити власне поле?

а) Веселим; б) багатим на врожай; в) таким як панське; г) безмежним і золотим.

12. Провідний лейтмотив поезії:

а) працюй і будеш у пошані пана;

б) мрія про вільне і щасливе життя;

в) одружений Іван стане багатим;

г) чим більше вижатих снопів, тим вища плата за виконану роботу.

«Наймичка». «Пролог»

1. Караючи свою нещасливу долю, Ганна зверталася до:

а) широкого степу; б) Бога; в) туману; г) батьків.

2. Під час блукання у неділю вранці-рано героїня наспівувала:

а) «Ой степи широкії»; б) «Ой у полі могила»;

в) «Кукувала зозуленька»; г) Ой у полі вітер віє».

«Наймичка». Розділ І

3. Трохим з Настею сумували через те, що:

а) були бідними; б) повсякчас втрачали здоров’я;

в) вимушені працювати на пана; г) не мали дітей.

«Наймичка». Розділ ІІ

4. Дід виїхав до Городища, аби:

а) придбати необхідних ліків;

б) відвідати сина, який там служив у війську;

в) запросити до себе кумів;

г) продати дещо з хатнього краму.

«Наймичка». Розділ ІІІ

5. Чому старі вирішили прийняти до себе наймичку? Бо:

а) вважали себе за багатих; б) вже нездужали;

в) вона дуже сльозно просила; г) їм важко було працювати на городі.

6. Після тривалих страждань Ганна відчула себе щасливою тоді, коли:

а) знаходилася поруч зі своєю дитиною;

б) мала можливість заробити на хліб;

в) підкинула власну дитину чужим людям;

г) батьки дозволили їй повернутися додому.

«Наймичка». Розділ IV

7. Рід діяльності Марка:

а) ковальство; б) чумакування; в) мисливство; г) гончарство.

«Наймичка». Розділ V

8. Під час весілля Марка, Ганна:

а) обробляла городину; б) співала і танцювала;

в) жебракувала у Городищі; г) пішла на прощу до Києва.

«Наймичка». Розділ VII

9. Через те, що син наймички тривалий час не повертався, вона:

а) мусила розважати його дружину і дітей;

б) зверталася з молитвою до святого Миколая;

в) ходила до ворожки цікавитися долею улюбленця;

г) вирушила на його пошуки.

10. Якого подарунка віз Марко Ганні?

а) сукна дорого; б) шитий пояс; в) червоного шовку; г) парчі золотої.

11. Повернувшись благополучно додому, герой:

а) помолився Богу; б) поцілував рідну землю;

в) заспівав веселої; г) подякував воликам.

12. Наприкінці твору наймичка:

а) зізналася Маркові, що вона його мати;

б) залишила хату сина і вирушила у мандри;

в) вирішила присвятити останні роки життя службі Богові;

г) втопилася з горя у річці.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 0,5 бала.

VII. Підсумок уроку

1. Мікрофон

Порівняйте долю Катерини з однойменного твору і Ганни («Наймичка»). Чи засуджуєте ви героїнь твору?

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності

ІХ. Домашнє завдання

Написати есе «Сила материнської любові»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Література:

 

1. Пахаренко В. Українська література.Підручник для 9 класу.- Київ, “Генеза”, 2004.

2. Ткачук М. Українська література.Підручник для 9 класу.- Київ, “Освіта”,2009.

3. litopys.org.ua/shevchenko

4. www.t-shevchenko.name/ru

5. ru.wikipedia.org/wiki/

Інтернет-ресурси (для презентацій):

http://www.ukrlib.com.ua

http://www.ukrreferat.com

https://www.youtube.com