Урок "Моральне приниження чи моральна велич жінки (за поемою Т.Г. Шевченка «Катерина»"

Про матеріал

Розробка уроку буде корисна вчителям-словесникам під час вивчення творчості Тарас Шевченка у 9 класі.

Перегляд файлу

Євтух Лариса Валер’янівна,

Вчитель української мови та літератури

Старосинявського НВК

«ЗОШ І-ІІІ ступенів, гімназія»

імені Олександра Романенка

Старосинявського р-ну,

Хмельницької обл.,

старший вчитель

Конспект уроку

Українська література (9 клас)

Тема: Моральне приниження чи моральна велич жінки (за поемою Т.Г. Шевченка «Катерина»

Мета: познайомити дев’ятикласників із поемою Т.Г. Шевченка «Катерина», дослідити особливості тематики жіночої долі у творчості Кобзаря в кріпосній Україні; розкрити ідейно-художній зміст твору, зосередити увагу учнів на проблемі зневаженого материнства; осмислити мотив материнства у контексті творчості геніальних митців Рафаеля і Шевченка; розкрити захоплення поета красою материнства, його протест проти соціальних, родинних страждань; формувати шанобливе ставлення до жінки-матері; сформувати учня духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінним членом суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища; виховувати щирість, вірність, повагу у стосунках, прищеплювати почуття відповідальності за долю майбутніх дітей, співчутливе ставлення до скривджених, бажання допомогти ближньому.

Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні зв’язки: музика, живопис, християнська етика

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, текст поеми «Катерина», ілюстрації, епіграф до уроку, мікрофон, репродукції картин Рафаеля «Сікстинська Мадонна», Т.Г. Шевченка «Катерина», творчі презентації, комп’ютер, підручник, заготовка плаката «Щаслива родина», стікери (клейкі папірці).

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Т. Г. Шевченко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку

( Звучить мелодія української народної пісні «Ніч яка місячна…»)

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1. Вступне слово вчителя (на фоні ніжної музики)

Я – жінка! Я – мати!.

Запалена Богом одвічна свіча.

Я – все-таки сильна,

Я – щось-таки значу,

Я – світ цей дивую

Красивим дитям.

Мама… Матуся… Материнство…

Усе найрідніше, наймиліше, найдорожче увібрали в себе ці слова Тараса Шевченка:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

З першої миті життя схиляється над нами обличчя матері. В тривозі й любові, у замилуванні та надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Усім своїм життям і працею матінка утверджує в кожному із нас кращі риси людяності й добра.

А кожна дівчина мріє про щасливе кохання, шлюб і сім’ю. Але доля складається в усіх по-різному. Кобзар велику увагу приділяв жіночій темі, створюючи прекрасні жіночі образи, які чарують нас, зворушують, захоплюють. Найбільшої сили поетичного генія досягнув він у змалюванні образів жінок-матерів. Саме звертаючись до цієї теми, у шанобливому ставленні та обожнюванні жінки-матері письменник відтворив національні особливості душі українського народу, його ментальність.

Сьогодні на уроці ми розпочнемо знайомство з відомою поемою Т.Шевченка «Катерина».

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

1. Опрацювання твору Т. Шевченка «Катерина»

Історія написання

Літературознавець:

Постійна увага Т. Шевченка до трагічного становища жінки у часи кріпацтва зумовлюється тим, що саме вона була найбільш пригнобленою і скривдженою: поневірялась на панщині, зносила тяжкі кари і, крім того, постійно перебувала під гнітом родинним. Наскільки нестерпним було становище жінки, свідчить хоч би той факт, що в Київській губернії, наприклад, за один тільки 1839 рік, покінчило самогубством 37 дівчат-покриток. Тема знеславленої паном селянської дівчини розроблялася багатьма письменниками. Для Шевченка доля жінки-кріпачки була не тільки суспільним, але й особистим, глибоко інтимним горем. Його рідну матір «…ще молодую у могилу нужда та праця положила». Подруга його юнацьких літ Оксана Коваленко стала жертвою кріпосницького ладу. Рідні сестри поета поневірялись на панщині.Серед творів, присвячених показові гіркої жіночої долі, особливе місце посідає «Катерина».

Робота над змістом твору

Учитель.

- Прочитайте початок поеми.

1.Кого мав на увазі Т.Шевченко під словом москалі?

- Як бачимо, Шевченко у поемі «Катерина» неоднозначно підкреслює: москалі – чужі люди і має на увазі російських солдат-офіцерів, які приносять тільки лихо в Україну, бо вони – чужі, ворожі всьому українському. Мабуть, тому й попереджає українських дівчат.

2.Чому поет так мало розповідає про історію стосунків Катерини й офіцера? Яка мета його подальшої розповіді?

Автор не заглиблюється в історію кохання Катерини й офіцера-москаля, не описує епізодів зваблення дівчини. Поет поставив перед собою значно інше завдання: показати біль і мандри Катерини як жінки-матері, як нещасної покритки. Адже образ жінки-матері для поета був джерелом найвищого натхнення.

А жіночки лихо дзвонять,

Матері глузують,

Що москалі вертаються

Та в неї ночують…

Справді, людський поговір безжальний, і цим поет тонко готує ґрунт , щоб пояснити, чому батьки виганяють доньку з дому.

Зачитаймо початок II розділу.

( По середині класу стоїть стіл, накритий вишитою скатертиною. За столом сидять батько й мати. Перед ними стоїть зажурена Катерина.)

Інсценізація уривку поеми

3. Прокоментуйте сцену вигнання Катерини батьками.

- Хто приймає рішення у цій родині? Чому?

Учитель.

Кожна мати, яка має доньку, думає про той час, коли віддаватиме її заміж. Весілля – надзвичайно важлива подія в житті дівчини та її батьків.Треба зрозуміти психологію жінки-селянки, яка роками, ще, мабуть, з дитинства уявляла собі весільний обряд своєї доньки. І тепер, коли стало зрозумілим, що весілля не буде, мати з розпачем, зі здавленим у душі болем дорікає доньці:

…де твоя пара?

Де світилки з друженьками,

Старости, бояре ?

Ви, напевно, звернули увагу, що протягом усієї сцени вигнання Катерини з дому батько мовчав. Але не тільки тому, що він небагатослівний. І хоча мати говорила від імені двох, Катерина мовчала, ніби ще на щось сподівалася, і лише коли почула батькове: «Чого ждеш, небого?» – зрозуміла, що батькове рішення безповоротне, бо в українській родині останнє слово завжди було за батьком.

4. Що змусило батьків вигнати Катерину з дому? На чиєму боці автор? Чи засуджує батьківське рішення? Чому?

Учитель.

Ставлення поета до своєї героїні пізнаємо через ліричні відступи.

Звернімо увагу на такі рядки:

Катерино, серце моє,

Лишенько з тобою!

Де ти в світі подінешся

З малим сиротою?

По дорозі до Московщини багато горя зазнала наша героїня: з сином ночувала попід тином, не раз люди в хату не впускали. А за віщо? Що вона зробила людям? Чи можна її виправдати?

Ні. Героїня поеми завинила перед своїми батьками, перед дитям і своїм поганьбленим дівоцтвом. Виправдання їй нема, але карати і милувати має право(так стверджує поет ) лише Всевишній. « Не судіть, і не будете судимі», – говорить Божа заповідь. А наш людський обов’язок – підтримати людину в горі.

- Кого зустріла Катерина під час своїх поневірянь у дорозі? Як ці дві сцени допомагають глибше розкрити ідейний зміст твору?

5.Чому Катерина принижує себе, благаючи офіцера не відштовхувати її? Чи свідчить це про те, що вона втратила останню гордість?

6. Свідомим чи несвідомим , на вашу думку, було рішення Катерини про самогубство? Чи думала вона в цю хвилину про дитину? Чому?

Учитель.

Як бачимо, для Катерини не існує життя в соромі. Дитина її не втішає настільки, щоб жити далі. Героїня твору покінчила життя самогубством. А її синочок став сиротою.

Тарас Шевченко настільки перейнявся долею своєї героїні, що торкнувся цієї проблеми і в живописі, написавши однойменну картину.

( На мультимедійній дошці спроектовано репродукцію картини Т.Шевченка «Катерина».)

2.Презентація учнівського проекту

Мистецтвознавець-ексурсовод:

- Як же осмислюється мотив материнства в творчості геніальних митців Санті Рафаеля і Тараса Шевченка? (Слайд 1).

Уявімо, що ви знаходитесь у картинній галереї.

До вашої уваги дві картини – полотно Рафаеля «Сікстинська мадонна» та картина Шевченка «Катерина».

Рафаель – геніальний художник. У Рафаеля найулюбленіша тема – тема Мадонни. ( Слайд 2).

Шевченко – геніальний поет і художник. (Слайд3 ). Тарас Шевченко в її трактуванні досяг тих самих висот, що й Рафаель. Пізніше він напише , «Марію», а до того зображує земних Мадонн – українських жінок-матерів. Сьогодні ви маєте чудову нагоду не тільки побачити репродукції цих картин, а й почути розповіді екскурсоводів галереї, ваших однокласників, які мали випереджувальнє домашнє завдання.

(Розповіді за репродукціями картин).

І екскурсовод:

Придивімося до картини італійського художника Рафаеля «Сікстинська мадонна». Ніби щойно відкрилась завіса і до людей з небес вільно й урочисто сходить босонога Мадонна – Божа Матір, несучи на руках свого сина. І святий Сікст, і свята Варвара, які зустріли Мадонну, захоплені нею. Мадонна несе свого сина людям, відірвавши його від себе. Але син завжди пам’ятатиме про матір, яка дала йому життя, а вона з тривогою стежитиме за сином, постійно хвилюючись, як він почувається там, серед людей, чи достойно живе, чи творить добро так, як учила.

У відкритому, трохи здивованому погляді Мадонни відбилася ціла гамма почуттів: і любов до сина, і тривога за його майбутнє, й готовність усе зрозуміти та простити. Ця тривога згущується і в тінях на вбранні Богоматері, і в тінях на хмарах, що її тримають, і в якомусь дуже похмурому погляді ангелів. Нічим їй не зарадять ні уклінно покірний Сікст, ні свята великомучениця Варвара. Син Мадонни дивиться на світ з докором і тривогою, ніби передчуває, що в цьому світі йому доведеться непросто. Тому такий сумний і недитячий його погляд. (Слайд4).

ІІ екскурсовод:

А тепер погляньте на картину Шевченка «Катерина», написану 1838 року, на якій зображено епізод розлуки дівчини з її коханим. Вона є не ілюстрацією до поеми, а самостійним твором. Знеславлена, зажурена повертається Катерина в село після прощання з офіцером-спокусником. Цього епізоду в поемі немає. За допомогою кольорів автор вдало передає своє ставлення: героїня на світлому фоні, в її одязі домінує білий колір. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На обличчі юної Катерини – вираз глибокої образи, сорому і водночас покірності. Офіцер же зображений на чорному тлі й у темних тонах. Злодійкувато оглядаючись, він пришпорює коня, щоб швидше втекти. Уже ніколи не повернеться панич-офіцер до Катерини, не матиме майбутня дитина батька. Катрю чекає тяжка доля зганьбленої покритки. Усе життя носитиме вона тяжких хрест дівочого «гріхопадіння».

Глибокий смуток на обличчі Катерини та зневажлива посмішка на вустах зрадника виразно контрастують і зайвий раз підкреслюють атмосферу напруженості. Невипадковим є і образ селянина-ложкаря, який стає свідком останнього побачення й, очевидно, останньої прикрої розмови колишньої закоханої пари. Селянин дивиться в сторону Катерини, він розуміє горе дівчини, співчуває скривдженій. А перед Катрею на землі лежить невелика відірвана гілка, символізуючи скалічене молоде життя. (Слайд5 ).

Мистецтвознавець-ексурсовод:

Дивлячись на картину Рафаеля, в якусь мить усвідомлюєш вічну красу материнства – красу народження й продовження життя, красу жертовності материнської любові. Але для героїні Шевченкового полотна (так само, як і в поемі) стати матір’ю виявилося великою проблемою.

Учитель.

Хто ж винен у цій трагедії і чому таке трапилося з Катрею?

Не одне покоління задумувалося над цим питанням. Катерині співчували, її звинувачували, виправдовували, шукаючи причину нещастя в людях, які її оточували, в суспільстві, в характері самої героїні.

Сьогодні і ми з вами ще раз перегорнемо нетлінні сторінки поеми і спробуємо зрозуміти, що ж привело молоду матір до самогубства, а її дитя – до злиденної долі поводиря старця-кобзаря. Розглянемо образ Катерини у взаємостосунках з іншими людьми, які так чи інакше вплинули на її долю.

3.Робота у групах «Що таке переконання та уявлення?»

Кожна група отримує шляхом жеребкування картку про переконання або уявлення, які втратили силу з часів ХХ століття порівняно з сучасністю. Наприклад: уявлення про роль чоловіка та жінки в сім`ї; переконання в тому, що батьки мають обирати пару для своїх дітей; переконання про стосунки поза шлюбом; переконання щодо народження дітей поза шлюбом та інші.

Обговоривши, діти зазначають: звідки переконання пішло, яким чином стало розповсюдженим, наскільки воно виправдане з позиції сьогодення.

4.Мозковий штурм: «Складові родинного щастя»

- Розкажіть, як родина допомагає забезпечити матеріальні і духовні потреби людини.

- Використайте заготовку плаката: «Щаслива родина».

(Роздати учням стікери (клейкі папірці) і запропонувати кожному написати одну рису щасливої родини).

Учні по черзі зачитують те, що написали, і прикріплюють до плаката.

Учитель.

- Отже, якщо людина надає перевагу справжнім цінностям, вона, як правило, виграє.

5. «Мікрофон»

Коли і де написана поема? Написана у Петербурзі в 1838 році під час навчання Т. Шевченка в Академії мистецтв.
Кому присвячена? Має присвяту «Василию Андреевичу Жуковскому на пам'ять 22 апреля 1838 года».
Чиїм ім’ям названа поема? Названа за ім’ям сестри поета.
Жанрові характеристики поеми? Соціально-побутова (за тематикою) і ліро-епічна (за способом художнього зображення).
Яку проблему піднімає Шевченко в поемі? Проблему кохання і зради.
Чому поет так прихильно ставиться до дівчини?
Чому ж батьки, ці найрідніші у світі люди, стали дівчині чужими?