Урок "Трьом музам він коривсь..."

Про матеріал

Розробка уроку допоможе ознайомити учнів з поезіями П. Г. Тичини, біографічними відомостями; розкрити особливості поетичного таланту митця – уміння поєднати у творчості слово, музику й барви; розвивати навички виразного читання поетичних творів, естетичного смаку, абстрактного мислення, відтворювати в уяві аналогічні картини природи, спостережені в житті; виховувати любов до рідного краю, природи, поетичного слова.

Перегляд файлу

Чернівецька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 37

Чернівецької міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегрований урок контекстуального аналізу за поезією П. Тичини – 5 клас

 

Підготувала і провела

вчитель української

мови та літератури

Кузик Наталія Іванівна

 

 

 

Чернівці

2015

Мета: ознайомити учнів з поезіями П. Г. Тичини, біографічними відомостями; розкрити особливості поетичного таланту митця – уміння поєднати у творчості слово, музику й барви;  розвивати навички виразного читання поетичних творів, естетичного смаку, абстрактного мислення, відтворювати в уяві аналогічні картини природи, спостережені в житті; виховувати любов до рідного краю, природи, поетичного слова.

Тип: інтегрований урок контекстуального аналізу  (укр. література - музичне мистецтво – образотворче мистецтво).

Вид : заочна  мандрівка на природу.

Унаочнення: портрети, мультимедійні презентації, скриньки Муз із завданнями та технологічними картками, « Елегія» М. Лисенка, « Пісня без слів» С. Людкевича, « Пори року. Літо» П. Чайковський.

Форми роботи: фронтальна, робота в групах .

Методи та прийоми: слово вчителя,  бесіда , робота над КСВ (комунікативно-ситуативними вправами),

Перебіг уроку

Зупинись ти в здивуванні красою, і в твоєму серці  

розквітне благородство. Дорожи красою, бережи її.

В. Сухомлинський

І. Організаційно – мотиваційний етап

1) Вступне слово вчителя ( під запис шуму лісу та співу пташок).

- Природа оточує нас усюди, щедро ділиться з нами своїми пишнотами. Чимало митців черпали натхнення саме на лоні природи, можливо, людина стала Людиною саме тому, що відчула, побачила і розвинула в собі  почуття прекрасного та вічного. Я запрошую вас у мандрівку стежками  П. Тичини. Погляньте, який чарівний гай чекає на нас з вами. (На мультимедійній дошці картини природи , на які вчитель звертає увагу (Слайд № 4-5)). Ви чуєте шум дерев, спів пташок. Як легко над нами пропливають хмарки. Як дзвінко нам виспівує по дорозі річка, шепочуть трави ( звернення до епіграфу( Слайд № 3)).

2) Оголошення теми та мети уроку.

Мотивація.

- Спробуймо сьогодні на уроці розпізнати чарівний світ поезії Тичини, проаналізуємо вірші, відчуємо їх серцем, переконаємося в гармонії поезії з іншими видами мистецтва, бо саме в цій поезії, як вірні друзі поєдналися поезія, музика, живопис.

ІІ. Виконавчо – діяльнісний етап

  1.               Актуалізація опорних знань учнів.

( учні вдома прочитали біографію П. Тичини з підручника).

1) Повідомлення учнів. Група « Дослідники» мали домашнє завдання: пошук додаткових матеріалів із біографії митця. Записати опорні слова на дошці (зустріч із М. Коцюбинським, 15 мов, кларнет, «сонцепоклонник»…).

Повідомлення 1

 Слід зауважити, що Тичина виховувався у віруючій родині; був музично обдарований, грав на скрипці, кларнеті, арфі. Спочатку він вчився у бурсі, а потім, у 1907 році, стає семінаристом, співає у хорі. Все виховання було спрямоване на те, щоб з хлопця вийшов або священик, або регент (той, хто керує хором у церкві). Павло Григорович мав досконалий музичний слух і дзвінкий, мелодійний голос.  Навчання в духовному хорі не пройшло марно - П.Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив бандуру й кларнет. Згодом, 1918 року, він свою першу збірку назве "Сонячні кларнети" (демонстрація збірки).

Повідомлення 2

Він часто приходив у Мар'їн гай малювати. Тонкі гілки верб спускали додолу своє сіро-зелене прозоре вбрання. Вправним рухом тонких пальців він наносив на папір ніжні прозорі фарби, малюючи чудовий осінній пейзаж.  Багато цікавих, зупиняючись біля юнака, розглядали його роботу.   Павло Григорович мав неабиякі здібності до малювання. Він навіть готувався вступити до художньої Академії в Петербурзі, але брак коштів став на заваді.

Повідомлення 3

Юнаком він випадково зустрівся на березі річки з відомим письменником Коцюбинським і наважився прочитати свої вірші. Він написав про те, що його найбільше вразило: про поле і тяжку працю на ньому людини-трудівника. Вислухавши молодого поета, Михайло Михайлович ніби благословив його на цьому творчому шляху, з якого П.Тичина ніколи не звертав.

2) Фронтальна бесіда.

- Зіставте факти з підручника і скажіть, що нового ви дізналися із повідомлень « дослідників»?

3). Аналіз поезії « Гаї шумлять».

 Слово вчителя.

-Щоб  краще нам зрозуміти поезію митця, нам на допомогу прийшли три його Музи, вони поведуть нас стежками його поезій. Але для цього нам треба буде виконати деякі їх завдання. ( Слайд № 6) (Музи (за старогрецькою міфологією) — Богині і покровительки мистецтв і наук. Музи вважалися доньками Зевса і Богині пам’яті Мнемосини. Евтерпа — Муза лірики, Імена, окрім Уранії («небесної») і Кліо («що дарує славу»), пов’язані із співом, танцями, музикою, насолодою.)

( У клас заходять три Музи, у кожній  із них у руках скриньки із завданнями та побажаннями успіху. Клас об'єднаний у три групи, у кожній групі присутні  :1 « дослідник», 1« літературознавець», 1 « мистецтвознавець», 1 « музичний критик».)

  •                   П. Тичина був закоханий у рідний край і навколишній світ. Скільки любові та захоплення рідною природою звучить у цих словах

( музичний твір « Гаї шумлять»).

4) Читання поезії « луною» ( вчитель – голосно, діти – тихіше).

5) Під повільну мелодію другої частини симфонії «Літо» із кожної групи по одному учневі декламують вірш «Гаї шумлять».

6) Робота над текстом за запитаннями. ( Муза поезії відкриває свою скриньку із завданням)

Картка № 1

1. Хто є головним героєм ліричних творів? (Ліричний герой)

2. Скажіть, що є предметом авторського опису у вірші? (Природа). Отже, до якого жанру належить цей ліричний твір? (До пейзажної лірики).

  1.               « Дослідники» - Пейзажна лірика –це вірші про природу, у яких передаються почуття, переживання, настрій ліричного героя під час спілкування з природою ( запис у зошиті).
  1.               Визначте, яка пора року зображена у творі? Який час доби? Доведіть свою думку, спираючись на художні деталі тексту.

Мажор (франц.) — піднесено — бадьорий, радісний настрій ( запис у зошиті).

Картка № 2

Заповніть таблицю ( робота у групах).

Назва, автор.

Жанр

Настрій, почуття.

Образи, худ. деталі.

Образ. засоби.

Ритм

Тема, ідея.

Значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7). Свою скриньку відкриває Муза живопису.

Картка № 1

1)  Яка картина постала перед вашими очима? (Усне малювання.)

2)  У чому автор бачить незвичайну красу? Підтвердити думки цитата­ми з твору.

3)  Які зорові і слухові деталі добирає поет? (Гаї шумлять, дзвін гуде, ти­хий шепіт трав, хмарки біжать, неба край — як золото…)

4) А якби вам довелося передати красу гаю, рідної природи, про яку говорив П. Тичина у вищезгаданій поезії, за допомогою фарб, то які гами кольорів переважали б на ваших малюнках? (Зелений, голубий, жовтий…)

5) Як ви думаєте, що символізують такі кольори? (Життя, тепло, мрій­ливість, ніжність…)

Картка № 2

Додаток до уроку

Технологічна картка „Символи кольорів"

Білий — чистота, невинність, мир, світло, щастя.

Чорний — печаль, траур, горе; строга урочистість.

Жовтий — сонце, життя, щастя, багатство; веселий, гарний настрій.

Червоний — життя, любов; війна, агресія, хвилювання.

Оранжевий — тепло, сила, врожай; активний, зігріваючий.

Фіолетовий — величність, розкіш, інтелект.

Синій — холод, спокій, печаль.

Блакитний — свіжий, легкий; чистота, вірність, далечінь, сум.

Зелений — заспокійливий, врівноважений; мир, пасивність, спокій.

Яскравий зеленувато-жовтий — ненависть, невірність, заздрість.

Світло-зелений — чистота, радість, свято.

Темно-зелений — надія, мир, спокій, віра.

Муза живопису дістає із скриньки три палітри, які треба розфарбувати вибраними кольорами, обґрунтувати свій вибір ( робота у групі). Можна обвести свої долоньки , розфарбувати та повісити на дошці.

8) Скриньку відкриває Муза музики. Звертається до літ. критиків.

Картка № 1

1.Як ви розумієте вислів "музика природи"? Гру яких музичних інструментів ви уявляєте, читаючи цей твір?

2. Прослуховування і відбір музичних творів до поезії:„Елегія" М. Лисенка та „Пісня без слів" С. Людкевича.

— Яку музику ви дібрали б до твору?

— Прослухайте фрагменти з класичних творів і скажіть, яка із цих мелодій найвлучніше передає настрій поезії? Чому? Скористайтеся таблицею „Характеристика музики"

Картка № 2

Характеристика музики

Лірична Жалібна
Чарівна Приємна
Ніжна Добра
Душевна Сумна
Поетична Журлива
Енергійна Скорботна
Радісна Тривожна
Таємнича Сувора

(Можливо на уроці учні самостійно підберуть муз. супровід до відеоролика, обґрунтувавши свій вибір. Прослуховування та перегляд).

9) Творча діяльність учнів

1. Творча робота в групах над КСВ

КСВ  №1.  Уявіть себе оповідачем. Від першої особи перекажіть зміст вірша  «Гаї шумлять» за поданим початком :

Десь високо в небі пливуть білі хмаринки, і я замилувався тим, як вони повільно й велично пропливають по небу. Я милуюся, разом із тим дивуюся, чому це раптом мені так стає весело. Враз десь здалеку почувся дзвін.

КСВ   №2 . Уявіть себе журналістами . Які  питання ви б хотіли поставити поетові? Розіграйте сценку «Інтерв'ю  з  П. Тичиною».

КСВ №3.  Ви – поети. Складіть акровірш  зі словом «Україна».

2. Робота в групах.

3. Презентація  результатів роботи над КСВ.

ІІІ. Контрольно – корекційний етап

  1.               Підбиття підсумків.

Слово вчителя.

Творчість Павла Тичини сповнена замилуванням українськими степами, нивами, гаями, тополями, озерами і струмками, радістю від життя серед чарівної української природи, відчуттям гармонії з нею. Тому і називають поета «сонцепоклонником», бо його творчість — це гімн сонцю, а, отже, і всьому живому на Землі.

В. Сухомлинський сказав : « Краса – це радість твого життя. Людина тому стала людиною, що побачила глибину блакитного неба , ніжну стеблину, блакитний дзвіночок, проліска побачила і, вражена, пішла по землі, створювати нову красу. Зупинись і ти перед красою -у твоєму серці розквітне благодать» ( звернення до епіграфу).

2. Рефлексія

  •                   Читаючи поезію П. Тичини, я побачив( ла) …
  •                   Читаючи поезію П. Тичини, я чув ( ла)…
  •                   Читаючи поезію П. Тичини, відчув ( ла)…

Домашнє завдання: Скласти свій варіант віршованих рядків за даним початком «Гаї шумлять...» або  написати  твір-мініатюру , зробити малюнок фантазію на тему  «Гаї шумлять...»

1

 

doc
Додано
27 червня 2018
Переглядів
506
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку