Наполео´н Бонапа´рт І

Уї´нстон Че´рчілль

Крісті´на Агіле´ра

«Успіх – ось що створює великих людей».

«Успіх – це ще не крапка,  невдача – це ще не кінець: єдине, що має значення, –  це мужність продовжувати боротьбу». 

«Найважча дорога завжди веде до вершини»  

Види тропів

Визначення

Приклади

Метафора

Троп, побудований на перенесенні значення на основі подібності за кольором, формою, призначенням. Відрізняється від порівняння: ознака, за якою відбувається порівняння, не називається, а домислюється.

 Нагріти руки, тягти руку, мати руку, своя рука  владика, дати по руках, під гарячу руку.

Метонімія

Троп, побудований на перенесенні значення на основі суміжності.  

Це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов’язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою. Метонімію ніколи не можна розгорнути в порівняння.

Види:

-                     заміна найменування людей назвою місця;  

-                     заміна назви події назвою часу; - заміна назви засобом, органом чи знаряддям;

-                     заміна назви предмета іменем його творця, власника;

-                     заміна назви речі матеріалом; - заміна назви дійової особи назвою дії;

-                     заміна назви дії одним моментом;   - заміна назви вмісту вмістищем.

 Борислав сміється, минув важкий рік, притримай язик, переклав Шекспіра, ходить у шовках,

 позеленілі лиця, стала на рушничок щастя, з’їв  миску.

Види тропів

Визначення

Приклади

Синекдоха

Різновид метонімії; троп, заснований на кількісному зіставленні предметів та явищ.

Види:

-                     заміна множини одниною; - заміна однини множиною;

-                     заміна цілого частиною;

-                     заміна частини цілим;

-                     заміна родового поняття видовим:

-                     заміна         неозначеного          числівника означеним;

-                     уживання власних імен у значенні загальних (антономазія) (Іуда – зрадник, Нарцис – самозакоханий, Сократ – мислитель);

-                     уживання загальних імен у значенні власних (Кобзар, Каменяр).

 «Голова моя козацькая! Бувала ти у землях турецьких» (Народна дума).

 Як ми себе почуваємо?

«Настали своє серце і руку... Наступи на горло вороже» (М. Рильський).  

«Стояла я і слухала весну» (Леся Українка).  «Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!» (Леся Українка).  

 «Сім раз відміряй, а раз відріж» (УНТ).

 «Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, сини  Коперніка» (М. Рильський).

 «І на оновленій землі Врага не буде, супостата. А буде син і буде мати»                            (Т. Шевченко).

  «Воздвигне Вкраїна свого Мойсея» (І. Франко).

Порівняння

Троп, побудований на зіставленні двох предметів, явищ, фактів. Має тричленну структуру: суб'єкт порівняння, об'єкт порівняння й ознака, за якою відбувається порівняння. Порівнювані предмети зіставляються за однією або кількома однорідними ознаками.  

Прості порівняння утворюються за допомогою сполучників (як, мов, немов, ніби, наче, нібито, начебто, буцім) та безсполучниково (за допомогою предиката (подібний, нагадує, схожий), орудного відмінка (блискавкою промайнула думка), опусканням сполучника).

 «Книга – морська глибина» (І. Франко).  

 «У    нього    очі   –    наче    волошки    в   житі»

 (А. Головко).

 «Моя душа, немов черешня, Понад снігами  зацвіла» (Д. Павличко).

 «По обидва боки Руського потоку стояли два високі, але не круті гребені гір, неначе дві  велетенські зелені хвилі на морі піднялися  рядком, а далі збіглись докупи краями, злилися і  тут підскочили вгору білою піною» (І. Нечуй Левицький).

Види тропів

Визначення

Приклади

Епітет

Слово чи словосполучення, що підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмету або явища. Виражається іменником, прикметником, числівником, дієприкметником, дієприслівником, прислівником.  

Епітет відрізняється від логічного означення: не можна вважати художнім епітетом означення, яке вказує на якусь невід'ємну органічну ознаку (матеріал, із якого зроблений предмет, родинну приналежність людини (дерев'яний стіл, залізне ліжко, срібний портсигар, батькова сестра тощо)).   

Постійні епітети – епітети, які часто повторюються при тих самих іменниках; характерні для фольклорної мови та УНТ.

 Залізна воля, чорна нудьга, мертва тиша, колегіальний ум, мудрий осел, вовк-пастух.

 Червона калина, гостра шабля, чорні брови, карі  очі, біле личко, руса коса, стрункий юнак,  маленькії діти, стара мати, моторна дівчина,  славний козак, лиха свекруха, красна дівчина, рідний син, дівчина-небога, бідний козак, зелена  долина, синє море, висока тополя, широкий степ,  крутий берег, глибокий яр, рання зоря, вечірня  зірка, весняна трава, ллянії рушники, тисові  столи, ластівочка-щебетушечка, перший сокіл,  друга чаша.

Гіпербола

Надмірне    перебільшення     ознак описуваного предмета.

 «А сльоз, а крові!? Напоїть Всіх імператорів би стало З дітьми і внуками, втопить В сльозах удов'їх...»                              (Т. Шевченко).

Види тропів

Визначення

Приклади

Персоніфікація

Уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям; вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу. У широкому розумінні персоніфікація – це будь-яка форма оживлення, у вузькому – лише олюднення.

Уособлення – вираз, що дає уявлення про яке-небудь поняття або явище шляхом зображення його у вигляді живої особи і наділеного її властивостями (оживлення) (н-д, зображення щастя у вигляді богині Фортуни).

 «Ой, не крийся, природо, не крийся, Що ти в тузі за літом, у тузі...»                           (П. Тичина).

 «Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня.  І прикинулося вмить, що у нього хвіст болить»

 (П. Воронько).

Алегорія

Спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, характерними ознаками приховуваного.

Відрізняється від метафори: ґрунтується не на перенесенні зовнішніх ознак і властивостей на інший предмет чи явище, а на асоціативному переосмисленні самої сутності явищ і предметів у їх сукупності.  

Відрізняється від символу: символ – багатозначний, алегорія – однозначна.

 «Незборимий царизмом Кавказ» – Прометей  (Т. Шевченко); «сваволя можновладців над  беззахисною людиною» – Вовк та Ягня (Л.  Глібов); «борці за волю України» – каменярі  (І. Франко); лисиця – хитpiсть, осел –тупа  упертість, вовк – хижацтво.

1

2

3

4

5

6

7

8

синекдоха

персоніфікаці

я

гіпербола

алегорія

метафора

епітет

порівняння

метонімія

1,5 б.

1,5 б.

1,5 б.

1,5 б.

1,5 б.

1,5 б.

1,5 б.

1,5 б.

не знаєм ні сну, ні спокою

запитання німі

а скільки коштують сльози

знаєш ціну життя

дай руку

серце запалить своє

країна у наших душах є

єдина сім’я

мирне, світле, синє небо

миру нам сьогодні треба

ти йшла до волі  

ти перед ворогом не ставала на коліна

омріяні зірки

до омріяних зірок йшла крізь терна

ти в душах сіяла добро

наче зерна

ти – подих вітру  

ласкаве обличчя  

струмок бринить  

немов голос його кличе  

ріка – усмішка сина  

небо без сліз

світ без війни

Назва пісні

Виокремлені тропи

Вид тропів

«Мати»

ти – подих вітру  

порівняння

ласкаве обличчя  

епітет

струмок бринить  

персоніфікація

немов голос його кличе  

порівняння

ріка – усмішка сина  

порівняння

«Бачення з небес»

вільного неба  

епітет

співу пташок  

епітет

стогнала земля  

персоніфікація

земля неорана, несіяна, нежата  

епітет

пройду свій шлях від дому  і до дому  

синекдоха

посію зерно правди і добра

метафора

зерно правди і добра  

епітет

«Мир без війни»

небо без сліз

епітет

світ без війни

епітет

«Моя Україна»

(М. Шпак та ансамбль

МВС України)

мрійлива річка  

епітет

річка в’ється

персоніфікація

солов’їна пісня

епітет

червона калина  

епітет, порівняння

журба журавлина  

епітет

журба, надія

порівняння

Назва пісні

Виокремлені тропи

Вид тропів

«Мати»

ти – подих вітру  

порівняння

ласкаве обличчя  

епітет

«Моя Україна»

(Н. Бучинська)

ти йшла до волі  

метонімія, персоніфікація

ти перед ворогом не ставала на коліна

метонімія, персоніфікація

омріяні зірки

епітет

до омріяних зірок йшла крізь терна

метонімія, метафора

ти в душах сіяла добро

метонімія, персоніфікація

наче зерна

порівняння

«Ми за мир!»

не знаєм ні сну, ні спокою

гіпербола

запитання німі

епітет

а скільки коштують сльози

синекдоха

знаєш ціну життя

метонімія

дай руку

синекдоха

серце запалить своє

метафора

країна у наших душах є

метафора

єдина сім’я

епітет

мирне, світле, синє небо

епітет

миру нам сьогодні треба

синекдоха

РОБОТА БІЛЯ ДОШКИ

Визначте тропи у вірші Ірини Жиленко  «Ох, яке було би свято!», їхню синтаксичну функцію

2014 р. – початок 

Російсько-української війни

Медаль «Захисник рідної землі»

Медаль «Захиснику Вітчизни»

Орден «Золота Зірка»

Орден Богдана Хмельницького

Орден «За мужність»

Орден «Народний герой України»

Написати позитивну афірмацію

  з використанням тропів. Підкреслити в тексті 

.