Урок "Твір-опис пам’ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у публіцистичному стилі. Опис пам’ятника Святославу Ігоровичу"

Інформація про клас: 8 клас

Тема уроку: Твір-опис пам’ятки історії та  культури на основі особистих спостережень і вражень у публіцистичному стилі.

Мета:         розглянути особливості побудови твору-опису пам’ятки історії та культури; формувати творчі вміння учнів осмислювати скульптурний твір, вміння описувати пам’ятку історії та культури;

розвивати естетичні смаки учнів, спостережливість, увагу, логічне, образне мислення, відчуття прекрасного, збагачувати словниковий запас; удосконалювати культуру усного та писемного мовлення; поповнити знання учнів відомостями з історії, архітектури, літератури; поглибити знання про культові споруди архітектури.

виховувати патріотичні почуття учнів, цікавість і бережливе ставлення до пам’яток історії та культури, любов до рідного міста.

Державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів (за програмою):

Знати:

• визначні пам’ятки української архітектури нашого міста;
• особливості опису пам’яток історії, особливості публіцистичного стилю;
• навчимося розрізняти поняття «духовна культура» та «матеріальна культура»;
• поповнимо лексичний запас архітектурною термінологією.

Уміти:

• працювати у складі групи;
• описувати пам’ятку історії та культури.

Цінувати:

• архітектурні скарби нашого міста. 

Ключові компетентності: визначає причиново-наслідкові зв’язки між фактами і явищами; зв’язки з історією, краєзнавством; порівнює події минулого і сьогодення;   усвідомлює важливість дослідження, вивчення й збереження пам’яток історії та культури з метою збереження історичної пам’яті народу й виховання в молоді патріотизму

Предметні компетентності (за програмою).

знає про події часів Київської Русі; твір-опис; проводить паралелі між історією  і пам’яткою; пояснює появу пам’ятника; характеризує образ Святослава Ігоровича.

Міжпредметні компетентності: література, історія, мистецтвознавство, театральне мистецтво, архітектурознавство.

Наскрізні змістові лінії:

Мистецький контекст (МК): фільми про Святослава Ігоровича.

Тип уроку: інтегрований урок

Етапи уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Актуалізація опорних знань.

V. Опрацювання навчального матеріалу.

VI. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Завдання додому та інструктаж про його виконання.

Урок розвитку мовлення

(інтегрований урок з української мови)

Тема.  Твір-опис пам’ятки історії та  культури на основі особистих спостережень і вражень у публіцистичному стилі. Опис пам’ятника Святославу Ігоровичу.

Мета:         розглянути особливості побудови твору-опису пам’ятки історії та культури; формувати творчі вміння учнів осмислювати скульптурний твір, вміння описувати пам’ятку історії та культури;

розвивати естетичні смаки учнів, спостережливість, увагу, логічне, образне мислення, відчуття прекрасного, збагачувати словниковий запас; удосконалювати культуру усного та писемного мовлення; поповнити знання учнів відомостями з історії, архітектури, літератури; поглибити знання про культові споруди архітектури.

виховувати патріотичні почуття учнів, цікавість і бережливе ставлення до пам’яток історії та культури, любов до рідного міста.

Обладнання: фотографії пам'ятників у м. Запоріжжя, фото пам’ятника  Святославу Ігоровичу, портрети його авторів, презентація до уроку, словники, пам’ятки до уроку.

Тип уроку:  формування комунікативних умінь і навичок.

Зміст і структура уроку

І. Організація класу

Психологічний настрій

Добрий день, діти.  Незважаючи  на те, що на вулиці  похмуро й сіро,  у мене на душі спокійно й радісно, тому що я бачу перед собою розумні, добрі обличчя й очі.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

(Завдання до уроку учні одержали заздалегідь. Розділилися на групи: «Гіди», «Історики», «Скульптори», «Фольклористи», «Літературознавці», «Мовознавці»)

1. Вступне слово вчителя           

  (Звучить музика. Відеофрагмент про місто).

     Міста мов люди. У кожного своє неповторне обличчя, свій характер, своя доля.

     Любов до міста, як і до жінки, може з’явитися з першого погляду. Проте справжнє кохання приходить лише тоді, коли обійдеш вулиці свого міста, у його парках виростеш дітей, а свою радість і смуток розділиш із заповідними куточками. І тоді місто стане рідним, ти відчуєш його дух і вічну красу – його архітектурне обличчя.

У спілкуванні з гарними містами, як із людьми, ми прагнемо збагатитися їхнім внутрішнім змістом, пізнати їх особливість, смаки. Можливо, міста приховують вишуканість своїх смаків у пам’ятках історії та культури. Саме біля таких споруд збудованими людьми творчими, натхненними, забуваєш про життєву метушню, про труднощі й тривоги.

     Отже, ви зрозуміли, що мову поведемо ми сьогодні про пам’ятники культури нашого міста, що залишилися нам у спадщину.  (Діти записують тему уроку у зошити).

 Ми всі виросли з відчуттям того, що Запоріжжя є столицею Запорозького козацтва. Пам’ятники й обеліски, високі кургани й знайомі з дитинства пагорби, архітектурні пам’ятки. Ними багате місто на річці Дніпро, з їх допомогою красномовно розповідає про незабутнє.

 Перегорнімо сторінки літопису міста, пройдемо вулицями й площами. На кожному кроці відчуваєш подих історії.

 Із здобуттям Україною незалежності у нашому суспільстві посилився інтерес до культових споруд.

 Красою історичних пам’яток захоплювались і захоплюються українці та іноземні гості.

• Назвати кілька українських музеїв, у яких зберігаються історичні та культурні пам’ятки?
• Чи вважаєте ви питання збереження пам’яток культури першочерговим завданням? Чому?
• На ці питання нам дадуть відповіді дослідники-гіди.

2. Виступ групи «Гіди»

«Екскурсія рідним містом»

(Проводиться уявна екскурсія пам’ятними місцями Запоріжжя)

III. Мотивація навчальної діяльності

(Зазначити, що учні знаходяться на початку важливого шляху.  Щоб він був успішним, треба визначити, чого очікують вони від роботи на цьому уроці. Запропонувати продовжити речення: Від цього уроку я очікую знати…; уміти…; цінувати…. Висловлювання мають бути лаконічними)

                              О ч і к у в а н і   р е з у л ь т а т и

Знати:

• визначні пам’ятки української архітектури нашого міста;
• особливості опису пам’яток історії, особливості публіцистичного стилю;
• навчимося розрізняти поняття «духовна культура» та «матеріальна культура»;
• поповнимо лексичний запас архітектурною термінологією.

Уміти:

• працювати у складі групи;
• описувати пам’ятку історії та культури.

Цінувати:

• архітектурні скарби нашого міста. 

На уроці ми більше дізнаємося про Святослава Ігоровича, про історію створення пам’ятника  в нашому місті, ознайомимося з особливостями опису пам’яток історії, згадаємо особливості публіцистичного стилю, поповнимо свій лексичний запас новими словами – це архітектурна термінологія.

     Результатом нашої роботи буде твір-опис одного з пам’ятників культури та історії нашого міста, а саме -  пам'ятника Святославу Ігоровичу.

 Девіз (слоган) уроку:

Мислити – логічно й критично,

висловлюватися – чітко й лаконічно,

досліджувати – глибоко, майстерно,

працювати – творчо й активно.

 Перш ніж почати розмову , ми повинні чітко розмежувати значення слів: пам’ятати, пам'ять, пам’ятка, пам’ятник.

 Розтлумачити значення слів допоможуть дослідники-мовознавці

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

1. Виступ дослідників-мовознавців.

Словникова робота

- Що ж таке пам’ятник, пам’ятка архітектури?

Перш ніж почати розмову, ми повинні чітко розмежовувати значення слів:  пам’ятка, пам’ятник – це слова одного кореня.

Пам’ятник – пам’ятка. Слова пам’ятник – пам’ятка багатозначні. Та коли слово багатозначне, то серед різних його значень завжди є основне. Так, пам’ятник – це насамперед скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-небудь: пам’ятник Шевченкові.

Пам’ятка – це предмет культури, що зберігся з давнини, наприклад: «Слово о полку Ігоревім» - видатна пам’ятка доби Київської Русі. Пам’ятка у цьому значенні – це і старовинний літопис, і видатний літературний твір, і важливий документ, і народна дума, і народна пісня, і визначна давня споруда.

Пам’ятка – це предмет матеріальної культури минулого, що зберігся.

Пам’ятки бувають рухомі й нерухомі. До нерухомих належать розташовані просто неба пам’ятки архітектури та монументального мистецтва.

Рухомі – це твори живопису, скульптури, ужиткові речі, ювелірні вибори, рукописи, книжки, документи.

Дослідженням нерухомих пам’яток займається пам’яткознавство. Рухомі вивчаються історією, археологією, мистецтвознавством.

- Наведіть відомі вам пам’ятки рідного міста. 

2. Вибірковий диктант

- Виписати слова, які означають поняття, що стосуються скульптурного мистецтва.

Натюрморт, опера, пам'ятник, палітра, барельєф соната, повість, монумент, обеліск, мольберт, бюст, п'єса, постамент, вірш, стела, оповідання, п'єдестал, вальс, статуя, поет, скульптура.

3. Робота у «Словнику загадкових слів» (під керівництвом дослідників-мовознавців)

- Пояснити значення виписаних слів.

(При потребі використати тлумачні словники).

Пам'ятник – це архітектурна або скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-, чого-небудь.

Монумент – споруда на честь видатної події, особи; пам'ятник.

Меморіал – архітектурна споруда для увічнення пам’яті якої-небудь особи чи визначної події.

Архітектура – мистецтво проектування, спорудження та художнього оформлення будівель.

Постамент – підставка або підніжжя великих розмірів, на якому встановлюють пам'ятник.

П'єдестал – те саме, що і постамент.

Статуя – скульптурне зображення людини (тварини) на весь зріст.

Скульптура – вид мистецтва, твори якого мають об'ємний характер і виготовлені з твердих або пластичних матеріалів.

Обеліск - архітектурна споруда, пам'ятник у вигляді чотиригранної колони, яка звужується доверху.

Стела - кам'яний стовп чи плита з написом або рельєфним зображенням, що ставиться як надмогильний пам'ятник або на згадку про яку-небудь подію.

Рельєф – скульптурний витвір на площині з випуклим або заглибленим зображенням.

Барельєф - скульптурна прикраса на плоских поверхнях, що виступає над площиною фону менш як на половину своєї товщини.

Горельєф – скульптурний твір, в якому зображення виступає над площиною більш як на половину свого об’єму.

Бюст - скульптурне зображення людини до пояса.

Пілон – масивна споруда у формі зрізаної піраміди.

Лабрадорит – гірська порода сірувато-білого або чорного кольору, використовується як будівельний матеріал.

Зодчий – художник-будівник, архітектор, твoрець, будівничий.

4.Гра «Відгадай»

 (На мультимедійній дошці показую споруди, пам’ятники Запоріжжя, а діти повинні відгадати їх).

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Учням нашого міста особливо близький і дорогий пам'ятник Святославу Ігоровичу, бо він прославив наш край далеко за межами України. І сьогодні я пропоную вам спробувати себе в ролі істориків. Готуючись до уроку, ви провели велику пошукову роботу, тому, я думаю, кожен майбутній історик із задоволенням поділиться з усіма "туристами" своїми знаннями. А що може цікавити туриста про невідомий йому пам'ятник?

2. Учнівські повідомлення

(Озвучення результатів виконаної в групах домашньої дослідницької роботи).

Виступ дослідників-істориків(Найголовніші відомості про Святослава Ігоровича).

СВЯТОСЛАВ  ІГОРОВИЧ (р. н. невід. — п. 972) — син князів Ігоря та Ольги, князь Русі (945—72). За "Повістю временних літ" (Іпатіївським списком),  народився 942. Ця дата, незважаючи на умовність усіх ранніх дат "Повісті временних літ", може бути вірогідною. На її користь свідчать згадки про Святослава в тексті русько-візантійського  договору 944 , про його кормильця Асмунда у статті 945, а також те, що літописець наголошує на дитячому віці князя після смерті його батька. Про ранній період правління Святослава є також дані у творах візантійського імператора  Константина VII  Багрянородного: в збірнику настанов "Про управління імперією" повідомляється, що Святослав  княжив у Новгороді; згідно із "Книгою церемоній" 10 людей князя перебували у складі посольства русів під час першого із прийомів княгині Ольги в Константинополі. Попри початок відліку княжіння Святослава від 945 реальна влада над русами належала його матері Ользі, і така ситуація була зрозумілою для візантійських сучасників.

За "Повістю временних літ", "змужніння" Святослава Ігоровича припало на 964, коли він почав війни, які становитимуть idée fixe його життя. 964 здійснив похід на в’ятичів, котрих йому довелося підкорювати знову 966.

Навесні, у 965 р Святослав відправив хозарському хану своє знамените історичне послання: «Іду на ви» (тобто «Я йду на Вас»). Він переміг хозар, а також північнокавказьких ясів і касогів. Позаяк Ібн Хаукаль описує розгром русами хозарських  міст під 358 хіджри (листопад 968 — листопад 969), складно узгодити події війни Святослава з хозарами, залишаючись при хронології "Повісті временних літ". Після 966 візантійський імператор  Никифор II Фока звернувся до Святослава за допомогою у війні проти Болгарського царства. Прийнявши умови Никифора II Фоки, Святослав уже 967—68 здійснив переможний похід на Болгарію. Через загрозу для Києва з боку печенігів князь повернувся на Русь, де вислухав докори матері Ольги й киян.

Усі джерела одностайні в тому, що завойовані землі на Дунаї припали до душі Святославу  більше, аніж Середнє Подніпров’я. Саме вони були "серединою" його землі. Після смерті матері Святослав, розділивши Русь між трьома синами (Ярополком Святославичем, Олегом Святославичем і Володимиром Святославичем), повернувся до своїх болгарських земель. Його політика різко змінилася у зв’язку із вбивством імператора Никифора II Фоки 11 грудня 969: Святослав  завоював центральну  частину Болгарії, зайняв її столицю Преслав (біля сучасного

м. Велікі-Преслав, Болгарія) і вже не мав наміру повертати ці землі новому візант. імп. Іоанну I Цимісхію. Позиції князя підкріплювалися повстанням Варди Фоки проти Іоанна I Цимісхія. Діючи у згоді із сім’єю покійного імператора, Святослав здійснив похід до Адріанополя (нині м. Едірне, Туреччина), де й був зупинений візантійською армією. Поразка Варди Фоки дала змогу Іоанну I Цимісхію навесні 971 перейти до кампанії проти Святослава Ігоровича. Під владою князя залишалася більшість болгарських  земель, сам він перебував у Доростолі (нині м. Силістра, Болгарія). Війна з Іоанном I Цимісхієм для Святослава з самого початку склалася невдало. Після втрати русами Преслава військо князь близько  3-х місяців чинило опір візантійській  армії біля Доростола. Від Святослава  відійшли його колишні союзники, угри й печеніги, а значну кількість болгар, яких він підозрював у зраді, було страчено. Попри те, що руси програвали більшість із боїв, їхніх сил було ще достатньо для знекровлення армії Іоанна I Цимісхія. Зважаючи на це, Святослав Ігорович  схилився до укладення миру з імператором. Згідно з договором війську князю дозволялося повернутися на Батьківщину. Імовірно, руси зберегли привілеї в торгівлі відповідно до умов попереднього договору. Позаяк Святослав залишався в Болгарії до осені 971, його повернення на Русь опинилося під загрозою. З огляду на це князь прохав імператора домовитися з печенігами. Ці перемовини не зарадили Святослава: печеніги перекрили князю можливість повернення на Русь. Святослав Ігорович був змушений зимувати в Білобережжі (імовірно узбережжя Дніпровсько-Бузького лиману). Весною 972, піднявшись до дніпрових порогів, князь зазнав поразки від печенізького хана Курі, який наказав зробити чашу з черепа вбитого князя.

 Візантійський історик Лев Диякон залишив опис Святослава: «Середнього зросту, з широкими грудьми, очі блакитні, густі брови, безбородий, але з довгими вусами, на оголеній голові тільки одне пасмо волосся, що свідчило про його знатне походження. В одному вусі він носив сережку з двома перлинами».

 Ось як описав очевидець воїна: «Князь прибув на човні, сидячи в якій гріб нарівні з простими воїнами. Відрізнити його греки могли лише тому, що надіта на ньому сорочка була чистішою, ніж у інших дружинників і по сережці з двома перлинами й рубіном, просунуті в його вухо. Святослав був середнього зросту, ні надто високий, ні занадто малий, з густими бровами, з блакитними очима, з пласким носом і з густими довгими, що висить на верхній губі вусами. Голова в нього була зовсім гола, тільки на одному її боці висіло пасмо  волосся, що означає древність роду. Шия товста, плечі широкі й весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким».

 Святослава печеніги вбили, а з його черепа зробив собі печенізький вождь чашу, окував її золотом і пив з неї вино. На тій чаші був такий напис: «Чужого шукаючи – своє втратив!».

 Загинув князь молодим (тридцятирічним). Помстилися вороги йому за те, що не тільки захищав свої землі, а й ходив на чужі.

 Його спадкоємець – син Володимир – продовжив справу батька й примножив славу України.

Виступ дослідників-істориків -літературознавців, мистецтвознавців.

 Вперше особою Святослава зацікавилися російські художники та поет під час Русько-турецької війни 1768-1774 років. Серед виданих у цей час творів треба визначити трагедію «Ольга» (1772), Ніколаєв присвятив пєсу життю Святослава. У картині Акімова «Великий князь Святослав, який цілує матір і дітей своїх після повернення з Дунаю до Києва», створений конфлікт між воєнною доблестю та вірністю родині, відображений у літописах («Ти, князю, шукаєш чужої землі та про неї піклуєшся, а свою покинув, а нас ледве не взяли печеніги, й матір твою, й дітей твоїх»).

 У ХІХ столітті інтерес до Святослава зменшився. У цей час Лебедєв пише картину. Яка ілюструє зустріч Святослава з Цимисхиєм.

 На початку ХХ століття Лансере створює скульптуру «Святослав на шляху до Царграду».

 Святославу присвячений вірш Хлібникова, історичний роман «Святослав» українського письменника Семена Скляренка та повість «Чорні стріли вятича» Каргалова. Яскравий образ Святослава створений Казовським у його історчному романі «Дочка імператриці» (1999). У романі О. Мазіна «Місце для битви» (2001), «Князь» (2005), «Герой» (2006).

 Святославу Ігоровичу присвячений музичний альбом « За сонцем вслід» (2006) групи «Butterfly Temple». Група «Іван Царевич» - «Йду на Ви!», пісня присвячена перемозі Святослава над хазарами. Образ князя використовується в пісні «Рано-вранці» групи «Калинов міст». Група «Реанімація» присвятила пісню загибелі князя під навою «Загибель Свтослава».

 У 2003 році у видавництві «Білі альви» вийшла книга Л.Прозорова «Святослав Хоробрий. Йду на Ви!».

 Портрет Святослава використовується на емблемі футбольного клуба «Динамо» (Київ), назву «Святослав» має друкарське видавництво вболівальників київського «Динамо».

Виступ дослідників-скульпторів

Пам’ятник князю Святославу Ігоровичу влаштований у Вознесенівському парку на Набережній магістралі. Напис «Князь Святослав – видатний полководець Київської Русі. Звільнив державу Київська Русь від вікового утиску хазарів. У 971 році примусив Візантію укласти договір з Київською Руссю. Загинув на Дніпровських порогах» на камені виконано російською та українською мовами.

Пам’ятник є подарунком робітників підприємства «Мотор Січ» мешканцям міста Запоріжжя, про що говорить надпис на постаменті.

Автор – скульптор, народний художник Росії В’ячеслав Кликов. Розповідаючи про мотиви створення пам’ятника, заявив: «Святослав – син святої рівноапостольної Великої княгині Ольги, батько святого рівноапостольного Великого князя Володимира, який хрестив Русь. Святослава я вважаю найдосвідченішим полководцем світового рівня. Захищаючи інтереси Київської Русі, він не програв жодного бою. Ми пам’ятаємо Олександра Македонського, але не шануємо Святослава, нічого не знаємо про нього, про його поразку.

Одне з найважливіших військових досягнень Святослава є перемога над хазарами. За однією із версій князь загинув біля Чорної скелі на острові Хортиця, на тому самому місці, де зараз знаходиться музей історії запорозького козацтва. За іншою – він зустрів свою смерть у районі нинішнього Павло – Кичкаса. При будівництві Дніпрогесу було розкопано багатий могильник. Вчені стверджують, що там було поховано знатного давньоруського полководця, вірогідно, князя Святослава.

15 жовтня 2005 року в день 235-річчя заснування міста та 62-ої річниці визволення від фашистських загарбників на набережній у парку встановлено п’ятиметровий бронзовий пам’ятник Святославу Ігоровичу поруч із каскадами фонтанів «Райдуга» у Вознесенівському парку на місці загибелі князя Святослава в 972 році.

3. Повторення про стилі і типи мовлення

Твір-опис – зв’язний текст, який дає словесне зображення основних ознак предмета, явища, особи в усній чи письмовій формі.

4. Пам’ятка «Вимоги до опису пам’яток історії та культури»

1. Пам’ятнк можна описувати з різних боків і з різних відстаней.
2. Описуючи історичний пам’ятник, звертайтесь до архітектурних термінів.
3. Спочатку передайте враження, яке справляє на глядача пам’ятник, а потім підпорядкуйте цьому враженню опис
4. Опис пам’ятника:

а)зазначте, що він собою являє (статуя, стела, обеліск), на честь кого встановлений;

б)з якого матеріалу його виготовлено, який він за розміром, де встановлено і як він описується в місцевість;

в)основним у скульптурі є передача не форми, а духовного світу людини, її характер;

г)визначити стиль опису, його особливості.

5. Пам’ятка «Як складат твір-опис пам’ятки історії та культури»

1. Осмислити тему творчої роботи.
2. Визначити головну думку твору.
3. Дібрати фактичний матеріал.
4. Скласти план твору.

6. Колективна робота над планом твору-опису пам’ятки історії та  культури

У реченнях опису пам’ятки «відомим» є назва предмета чи його частина, «новим» - ознаки предмета чи його частини. Опис пам’ятки треба складати за таким планом:

І. Вступ (загальна характеристика монумента; розповідь про пам’ятку (хто, коли і де створив, з якою метою, стислий переказ  змісту легенди, пов’язаної з пам’яткою тощо).

ІІ. Основна частина (опис пам’ятки, що дивує й захоплює під час її споглядання; загальне сприйняття пам’ятника в архітектурному ансамблі території (як вписується пам’ятник у місцевість, як сприймається в архітектурному ансамблі площі, парку, вулиці).

ІІІ. Кінцівка (роздуми щодо пам’ятки – про  її роль в історії, обґрунтування необхідності берегти її; які почуття й настрої викликає пам’ятка)

7. Усний колективний опис скульптури

(Розглядаємо ще раз фотографію пам'ятника).

8. Підібрати мовний матеріал.

• Розмір – великий, чималий;
• Висота – п’ятиметровий;
• Статуя – бронзова;
• П’єдестал – гранітний, дикий неотесаний камінь;
• Постать – могутня, з широкими грудьми;
• Права рука – тримає меч;
• Одяг – металева кольчуга, яку підперезували шкіряним з металевими бляхами поясом; порти, чоботи;
• Погляд – виразний, стривожений, похмурий;
• Обличчя – молоде, виразне;
• Чоло – високе;
• Очі – неспокійні, горді;
• Брови – густі;
• Губи – товсті, з довгими вусами, безбородий;
• Голова – оголена, тільки одне пасмо волосся, що свідчить про його знатне походження;
• Вухо – в одному вусі носив сережку з двома перлинами;
• Зріст – середній;
• Силует - чіткий

9. Робота над мовним матеріалом

Скласти синонімічні ряди.

Монумент, пам’ятник, скульптура, скульптурний твір, пам’ятка культури.

Постать, статуя, фігура.

Скульптор, автор монумента, талановитий майстер.

10. Узагальнююча бесіда

(Ввести в речення мовний матеріал та інформацію, яку отримали від досдідників).

 - Коли відкрито пам'ятник ?

 - Хто автори пам'ятника?

 - Де встановлено монумент? Чому саме на цьому місці?

 - З яких матеріалів виготовлений?

 - Як сприймається постать?

- Який розмір памятника?

- На чому встановлено бронзову статую?

- Який вигляд має статуя?

- Що тримає князь у руці?

- Яка постать у князя Святослава?

- Який одяг скульптор зобразив на Святославові?

- Який погляд у князя?

- Яким ми бачимо обличчя?

- Яке значення цієї пам'ятки в нашому житті?

- Стиль твору?

11. Робота у групах - метод «Сніжна куля»

Спробуйте самостійно підібрати вислови, які вам знадобляться при описі пам’ятника (на цю роботу відводиться 2 хвилини).

1 група складає вступ.    

2 група складає опис.      

3 група складає кінцівку.

При описі зверніть увагу!

• Пам'ятник можна описувати з різних боків і з різних відстаней. Оберіть свій ракурс.
• Описуючи історичний пам'ятник, звертайтесь до архітектурних термінів. Попрацюйте зі словником, з'ясуйте значення незнайомих слів, елементів пам'ятника.
• Спочатку передайте враження, яке справляє на глядача пам'ятник, а потім підпорядкуйте цьому враженню опис.
• Описуючи пам'ятник:

а)  зазначте, що він собою являє (статую, стелу, обеліск), на честь кого   встановлений;

б) скажіть, з якого матеріалу його виготовлено, який він за розміром, де встановлено і як він вписується в місцевість;

в) пам'ятайте, що основним у скульптурі є передача не форми, а духовного   світу людини, її характеру.

• Описуючи пам'ятник, пам'ятайте, що у творі можуть бути елементи розповіді,  які даватимуть лише додаткові відомості.

12. Ознайомлення учнів з кращими зразками творів, що їх писали учні попередніх років

VІ. Підсумок уроку

Метод «Незакінчене речення»

• На сьогоднішньому уроці для мене найбільшим відкриттям було…
• Ця інформація дозволила нам зробити висновок, що…
• Я успішно засвоїв новий матеріал і вмію…
• Як ви ставитесь до того, що в наш час демонтують пам’ятники?
• Кому ви б хотіли встановити пам’ятник у нашому місті?

Слово вчителя

Закінчити наш урок я б хотіла словами М.Горького: «Людина – диво, єдине диво на землі, а всі інші чудеса земні – результат творчості її волі, розуму, уяви».

Творчості, нових досягнень, успіхів вам!

V. Домашнє завдання

 Підготувати усний твір-опис пам'ятника Святославу  Ігоровичу на основі опрацьованого матеріалу за планом

План

І. Пам’ятник у Запоріжжі – єдине, що матеріально увічнює пам'ять рпро Святослава Ігоровича.

ІІ. Ідея скульптора В’ячеслава Кликова.

ІІІ. Чому пам’ятник встановлено на набережній магістралі?

ІV. Розміри монумента, матеріал.

V. Гранітний п’єдестал.

VІ. Бронзова статуя.

1. Могутня постать князя.
2. Одяг полководця.
3. Обличчя Святослава Ігоровича.
4. Чіткий силует пам’ятника.

VІІ. Загальне значення пам’ятника для історії та культури народу.

Додаток №1

«Словник загадкових слів»

Пам'ятник – це архітектурна або скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-, чого-небудь.

Монумент – споруда на честь видатної події, особи; пам'ятник.

Меморіал – архітектурна споруда для увічнення пам’яті якої-небудь особи чи визначної події.

Архітектура – мистецтво проектування, спорудження та художнього оформлення будівель.

Постамент – підставка або підніжжя великих розмірів, на якому встановлюють пам'ятник.

П'єдестал – те саме, що і постамент.

Статуя – скульптурне зображення людини (тварини) на весь зріст.

Скульптура – вид мистецтва, твори якого мають об'ємний характер і виготовлені з твердих або пластичних матеріалів.

Обеліск - архітектурна споруда, пам'ятник у вигляді чотиригранної колони, яка звужується доверху.

Стела - кам'яний стовп чи плита з написом або рельєфним зображенням, що ставиться як надмогильний пам'ятник або на згадку про яку-небудь подію.

Рельєф – скульптурний витвір на площині з випуклим або заглибленим зображенням.

Барельєф - скульптурна прикраса на плоских поверхнях, що виступає над площиною фону менш як на половину своєї товщини.

Горельєф – скульптурний твір, в якому зображення виступає над площиною більш як на половину свого об’єму.

Бюст - скульптурне зображення людини до пояса.

Пілон – масивна споруда у формі зрізаної піраміди.

Лабрадорит – гірська порода сірувато-білого або чорного кольору, використовується як будівельний матеріал.

Зодчий – художник-будівник, архітектор, твoрець, будівничий.

Додаток №2

Пам’ятка «Вимоги до опису пам’яток історії та культури»

1. Пам’ятнк можна описувати з різних боків і з різних відстаней.
2. Описуючи історичний пам’ятник, звертайтесь до архітектурних термінів.
3. Спочатку передайте враження, яке справляє на глядача пам’ятник, а потім підпорядкуйте цьому враженню опис
4. Опис пам’ятника:

а)зазначте, що він собою являє (статуя, стела, обеліск), на честь кого встановлений;

б)з якого матеріалу його виготовлено, який він за розміром, де встановлено і як він описується в місцевість;

в)основним у скульптурі є передача не форми, а духовного світу людини, її характер;

г)визначити стиль опису, його особливості.

Пам’ятка «Як складат твір-опис пам’ятки історії та культури»

1. Осмислити тему творчої роботи.
2. Визначити головну думку твору.
3. Дібрати фактичний матеріал.
4. Скласти план твору.

План твору-опису пам’ятки історії та  культури

У реченнях опису пам’ятки «відомим» є назва предмета чи його частина, «новим» - ознаки предмета чи його частини. Опис пам’ятки треба складати за таким планом:

І. Вступ (загальна характеристика монумента; розповідь про пам’ятку (хто, коли і де створив, з якою метою, стислий переказ  змісту легенди, пов’язаної з пам’яткою тощо).

ІІ. Основна частина (опис пам’ятки, що дивує й захоплює під час її споглядання; загальне сприйняття пам’ятника в архітектурному ансамблі території (як вписується пам’ятник у місцевість, як сприймається в архітектурному ансамблі площі, парку, вулиці).

ІІІ. Кінцівка (роздуми щодо пам’ятки – про  її роль в історії, обґрунтування необхідності берегти її; які почуття й настрої викликає пам’ятка)

Додаток №3

План

І. Пам’ятник у Запоріжжі – єдине, що матеріально увічнює пам'ять рпро Святослава Ігоровича.

ІІ. Ідея скульптора В’ячеслава Кликова.

ІІІ. Чому пам’ятник встановлено на набережній магістралі?

ІV. Розміри монумента, матеріал.

V. Гранітний п’єдестал.

VІ. Бронзова статуя.

1. Могутня постать князя.
2. Одяг полководця.
3. Обличчя Святослава Ігоровича.
4. Чіткий силует пам’ятника.

VІІ. Загальне значення пам’ятника для історії та культури народу.