Узагальнення та систематизація з теми "Складнопідрядне речення"

Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа

№ 97 імені П.І.Шкідченка» Дніпровської міської ради

Урок української мови в 9 класі:

«Узагальнення й систематизація знань

з теми «Складнопідрядне  речення»

Підготувала вчитель української мови

та літератури

Кравченко Оксана Володимирівна

2020

Клас. 9-В     Дата: 17.01.2020

Тема.  Узагальнення й систематизація знань з теми «Складнопідрядне  речення».

Мета:

• навчальна: допомогти систематизувати та узагальнити вивчений матеріал про СПР, закріпити вміння знаходити в тексті СПР з підрядними означальними, з’ясувальними, обставинними, визначати в них граматичні основи, головну й підрядну частини, способи приєднання підрядної частини до головної, креслити схеми речень;
• розвивальна: сприяти удосконаленню навичок синтаксичного розбору складнопідрядних речень; уміння здійснювати само оцінювання;
• виховна: сприяти вихованню прагнення особистості до самовдосконалення через вивчення рідної мови, формуванню естетичних смаків, інтересу до творчості Ліни Костенко.

Очікувані результати:

• учні знаходять у тексті складнопідрядні речення, визначають структуру;
•  розпізнають  види речень та засоби зв’язку між ними;
•  виконують синтаксичний розбір;
• конструюють складнопідрядні речення з різними підрядними частинами.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, відеоролики, мультимедійна презентація уроку, .

Тип уроку: систематизація й узагальнення знань (поетичний симпозіум).

Методи та прийоми: фронтальний, інтегрований, створення ситуації інтересу , самоконтролю, репродуктивний, практичний; лінгвістична розминка, «маркування тексту», установлення відповідності, графічний диктант.

Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Перегляд відеоролику читання вірша «Крила» Ліни Костенко Богданом Ступкою.

• Вірш Ліни Костенко "Крила" – один із найулюбленіших віршів серед українців. У цьому творі поетеса стверджує, що духовно багата людина здатна на все, адже вона, хоч не літає, – а крила має. Тож нехай ці рядки надихнуть вас на нові звершення, допоможуть розправити власні крила, бути впевненими у власних силах та наполегливими; сприяють удосконаленню навичок у визначенні видів складнопідрядних речень, формуванню прагнень до самовдосконалення.

Епіграф уроку 1: «Я долю вибрала сама…» (Ліна Костенко). (Слайд 1).

А допоможуть вам у цьому поетичні рядки віршів Ліни Костенко, адже «поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…» (Слайд 2).

- Наприкінці п’ятдесятих років на українському поетичному небосхилі зійшла нова зоря. Чимало випробувань спіткало письменницю-шістдесятницю. У буремні часи шаблонів і догм Ліна Костенко знаходила сили залишатися самою собою, аби йти до читача зі словом від серця. 19 березня 2020 року їй виповниться 90 років. Творчість Ліни Костенко – це безсмертний дотик до душі кожного.

2. Повідомлення теми, мети уроку.

Тема уроку. Узагальнення й систематизація знань з теми «Складнопідрядне  речення». (Слайд 3).

Мета уроку :

• навчальна: допомогти систематизувати та узагальнити вивчений матеріал про СПР, закріпити вміння знаходити в тексті СПР з підрядними означальними, з’ясувальними, обставинними, визначати в них граматичні основи, головну й підрядну частини, способи приєднання підрядної частини до головної, креслити схеми речень;

• розвивальна: сприяти удосконаленню навичок синтаксичного розбору складнопідрядних речень; уміння здійснювати само оцінювання;
• виховна: сприяти вихованню прагнення особистості до самовдосконалення через вивчення рідної мови, формуванню естетичних смаків, інтересу до творчості Ліни Костенко. (Слайд 4).

- Узагальнюючи та систематизуючи набуті знання та навички з теми «Складнопідрядне речення», відвідавши поетичний сімпозиум, присвячений творчості Ліни Костенко, ми зможемо поринути в її поетичний світ, відчути душею неповторний та безмежний світ поетеси.

ІІ. Етап цілевизначення й планування.

1. Передбачення очікуваних результатів.

Плануємо роботу за схемою: «ЩО? – ЯК? – ДЛЯ ЧОГО?» (Слайд 5).

1. ЩО?  Робота над текстом «Я долю вибрала сама…» (Слайд 6).

       ЯК?   (Читаємо, аналізуємо текст)

       ДЛЯ ЧОГО? (ознайомитися, зацікавитися творчістю Ліни Костенко).

2. ЩО?  Визначення СПР в тексті.

       ЯК?   (Читаємо, аналізуємо, визначаємо)

       ДЛЯ ЧОГО? (систематизувати знання про СПР, формувати навички       знаходити речення в тексті).

3.  ЩО?  Встановимо відповідність між поетичними рядками та видами СПР.

        ЯК?   (Читаємо, аналізуємо речення, виділяємо граматичні основи, з’ясовуємо вид речення).

       ДЛЯ ЧОГО? (поглибити знання, формувати навички розпізнавання речень).

4.  ЩО?  Виконання синтаксичного розбору речення.

       ЯК?   (Визначаємо члени речення, встановлюємо зв’язки між частинами речення).

       ДЛЯ ЧОГО? (формувати навички синтаксичного розбору).

5.  ЩО?  Читання речень із віршів Ліни Костенко.

       ЯК?   (Читаємо, аналізуємо)

       ДЛЯ ЧОГО? (зацікавитися творчістю, формувати естетичні смаки).

2. Ознайомлення з карткою само оцінювання.

Картка самооцінювання

ІІІ. Етап опрацювання навчального матеріалу.

1. Лінгвістична розминка. «Так чи ні. Виправ помилку». (Слайд 7).

1. СПР має дві або більше граматичних основ.
2. У СПР частини речення рівноправні.
3. СПР поділяються на означальні, з’ясувальні та причини.
4. У СПР підрядна частина стоїть перед головною, після неї або в середині головної.
5. Питання у СПР ставимо від підрядної частини.
6. Частини СПР з’єднуються сполучниками сурядності.
7. Частини СПР можуть поєднуватися або сполучниками, або сполучними словами.
8. Якщо підрядна частина стоїть у середині головної, то не виділяється комами. (Слайд 8).

Ключ: 1. Так.

        2. Ні.

  3. Ні.

  4. Так.

  5. Ні.

  6. Ні.

  7. Так.

  8. Ні. (Слайд 9).

Виставлення балів.

2.  «Маркування тексту». (Слайд 10).

- Кольоровими маркерами у тексті виділяємо СПР.

Синім – наслідкові.

Жовтим – означальні.

Червоним – часу.

Зеленим – з’ясувальне.

   «Я долю вибрала сама…»

 Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві, що розташоване за 80 кілометрів від Києва униз по Дніпру. Над містечком височить Іван-Гора. Ще за часів Київської Русі там було місто-фортеця Іван-Город, яке зруйнували монголо-татари. Про минувшину маленькій Ліні багато розповідав батько. А він був дуже цікавою особистістю; працюючи учителем у школі, викладав мало не всі предмети, знав 12 мов.

 Ліні було шість років, коли сім’я переїхала до Києва. З шести до одинадцяти – найкраща пора дитинства у Київській Венеції.

 Друга половина тридцятих. Жорстока доба сталінізму. Репресії. «Ворогом народу» став батько Ліни. Він був засуджений на 10 років таборів  за те, що був занадто інтелігентним, освіченим.

 Передвоєнне дитинство, миті радості. Іще не було передчуття війни. «А потім бомби влучили у спокій». Ліні було одинадцять років, коли почалася війна.

 Довелося скуштувати гіркої біженської долі, просити прихистку в чужих домівках, пізнавати українських людей у найтяжчих життєвих ситуаціях.

 По війні у Києві закінчила середню школу, вчилася деякий час у Київському педагогічному інституті. Відвідуючи літературну студію, Ліна Костенко ступила на шлях серйозної літератури.               1953 року стає студенткою Літературного інституту ім. М. Горького. Вона осягає поетичну майстерність, вивчає світову літературу, спілкується з неординарними особистостями. Цікаві дискусії, кохання, молоде повнокровне життя. Народжуються сповнені любові до життя і людей вірші, які ввійдуть до першої збірки поетеси – «Проміння землі».

 «Хрущовська відлига», українське шістдесятництво, час непокори, бунту, свободи. Справжньою літературною подією став вихід третьої збірки Ліни Костенко «Мандрівки серця» (1961). На авторські вечори сходились юрми людей.

У віршах поетеси – віддзеркалення епохи, в якій цінністю стала людина.

 Одначе обнадійлива «хрущовська відлига» дуже скоро почала «підмерзати». Знову повернення до знеособлення людини, до шаблонів і догм, так що почалося цькування Ліни Костенко. Кожне слово було перевірено і зважено. Ліну Костенко в цей час підтримують друзі.

 Ліна Костенко має особливу потребу перебувати тілом і душею в зоні боротьби, у зоні ризику. Кажуть, що колись один журналіст попросив Ліну Василівну про інтерв’ю. І вона призначила йому місце зустрічі у чорнобильській зоні. Щорічні народознавчі експедиції у 10-кілометрову зону, зустрічі з людьми, що повернулися у мертві поселення, документальні записи.

 Навесні 2000 року Ліна Костенко стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги – «за справжнє лицарство у житті, подвижницьку діяльність в ім’я України, високохудожні твори в галузі літератури…»              Але найглибшою, найтоншою біографією Ліни Костенко є її поезія.

 Форма перевірки – взаємоперевірка. Виставлення балів.

3. «Гронування». (Слайди 11-16).
4.  «Установи відповідність».

- Який же безмежний світ творчості Ліни Костенко. Спробуємо відчути, прочитавши рядки з віршів поетеси, установлюючи відповідність між реченням та його видом.

Ключ: означальне, причини, з’ясувальне, умови, способу дії, мети, часу, порівняльне, з однорідною супідрядністю.

5. Релаксація. Вправи для очей.
6. Графічний диктант.

Намалювати схеми речень, визначити вид речень.

1. Мій  перший вірш написаний в окопі,

на тій сипкій од вибухів стіні,

коли згубило зорі в гороскопі

моє дитинство, вбите на війні.

2. Як невимовне віршами не скажеш,

Чи не німою зробиться душа?!

3. Єдиний, хто не втомлюється, - час.

4. Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.  

5. Не бійся правди, хоч яка гірка… 

6.  Вечірнє сонце, дякую за всіх,

Котрі нічим не осквернили душу. 

7. Йду в Карпатах крізь летючі хмари,

де світанки сонце надпили,

де на скалях пишуть мемуари

блискавки, століття і орли.  

 Ключ.

1. Часу:        [    ], (коли…..).

2. Умови:      Як(……),[    ].

3. З’ясувальне:            [ .., (хто..), -   ].

4. Причини:                 [    ], бо (…).

5. Допусту:                 [    ], хоч(….).

6.Означальне:             [    ], (котрі…).

7. Однорідна супідрядність місця:  [    ], (де…..),(де…..).

7. Синтаксичний розбір речення.

Відеоролик вірша « Страшні слова, коли вони мовчать».

- Ах, які слова! Здається, про завдання поезій, їхньої ролі у суспільстві годі було написати кращого вірша! Ліна Костенко оспівує силу слова і показує цінність поета для людства. Вона наголошує, що кожен із митців відповідальний не тільки за те, що він написав, але й за те, як написав.

Виконаємо синтаксичний розбір першої строфи.

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

8. Скласти речення.

 1.           ,    яка   ,  що    .         .                   2.           ,       де      ,     де     .

3.  Коли   ,            ,    що  

ІV. Рефлексійно-оцінювальний етап.

1. «ЩО? – ЯК? – ДЛЯ ЧОГО?»

Ми рушаємо далі. Що ж візьмемо із собою у кошик?

2. Домашнє завдання.

1. Підготуватися до контрольної роботи.
2. Стор. 129-131, опрацювати тестові завдання.
3. Скласти 5 складнопідрядних речень з кількома підрядними, накреслити схеми, визначити вид підрядності.

Додаток 1.

Картка самооцінювання

Картка самооцінювання

Картка самооцінювання

Додаток 2.

«Я долю вибрала сама…»

 Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві, що розташоване за 80 кілометрів від Києва униз по Дніпру. Над містечком височить Іван-Гора. Ще за часів Київської Русі там було місто-фортеця Іван-Город, яке зруйнували монголо-татари. Про минувшину маленькій Ліні багато розповідав батько. А він був дуже цікавою особистістю; працюючи учителем у школі, викладав мало не всі предмети, знав 12 мов.

 Ліні було шість років, коли сім’я переїхала до Києва. З шести до одинадцяти – найкраща пора дитинства у Київській Венеції.

 Друга половина тридцятих. Жорстока доба сталінізму. Репресії. «Ворогом народу» став батько Ліни. Він був засуджений на 10 років таборів  за те, що був занадто інтелігентним, освіченим.

 Передвоєнне дитинство, миті радості. Іще не було передчуття війни. «А потім бомби влучили у спокій». Ліні було одинадцять років, коли почалася війна.

 Довелося скуштувати гіркої біженської долі, просити прихистку в чужих домівках, пізнавати українських людей у найтяжчих життєвих ситуаціях.

 По війні у Києві закінчила середню школу, вчилася деякий час у Київському педагогічному інституті. Відвідуючи літературну студію, Ліна Костенко ступила на шлях серйозної літератури.               1953 року стає студенткою Літературного інституту ім. М. Горького. Вона осягає поетичну майстерність, вивчає світову літературу, спілкується з неординарними особистостями. Цікаві дискусії, кохання, молоде повнокровне життя. Народжуються сповнені любові до життя і людей вірші, які ввійдуть до першої збірки поетеси – «Проміння землі».

 «Хрущовська відлига», українське шістдесятництво, час непокори, бунту, свободи. Справжньою літературною подією став вихід третьої збірки Ліни Костенко «Мандрівки серця» (1961). На авторські вечори сходились юрми людей.

У віршах поетеси – віддзеркалення епохи, в якій цінністю стала людина.

 Одначе обнадійлива «хрущовська відлига» дуже скоро почала «підмерзати». Знову повернення до знеособлення людини, до шаблонів і догм, так що почалося цькування Ліни Костенко. Кожне слово було перевірено і зважено. Ліну Костенко в цей час підтримують друзі.

 Ліна Костенко має особливу потребу перебувати тілом і душею в зоні боротьби, у зоні ризику. Кажуть, що колись один журналіст попросив Ліну Василівну про інтерв’ю. І вона призначила йому місце зустрічі у чорнобильській зоні. Щорічні народознавчі експедиції у 10-кілометрову зону, зустрічі з людьми, що повернулися у мертві поселення, документальні записи.

 Навесні 2000 року Ліна Костенко стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги – «за справжнє лицарство у житті, подвижницьку діяльність в ім’я України, високохудожні твори в галузі літератури…»              Але найглибшою, найтоншою біографією Ліни Костенко є її поезія.

«Я долю вибрала сама…»

 Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві, що розташоване за 80 кілометрів від Києва униз по Дніпру. Над містечком височіє Іван-Гора. Ще за часів Київської Русі там було місто-фортеця Іван-Город, яке зруйнували монголо-татари. Про минувшину маленькій Ліні багато розповідав батько. А був він дуже цікавою особистістю; працюючи учителем у школі, викладав мало не всі предмети, знав 12 мов.

 Ліні було шість років, коли сім’я переїхала до Києва. З шести до одинадцяти – найкраща пора дитинства у Київській Венеції.

 Друга половина тридцятих. Жорстока доба сталінізму. Репресії. «Ворогом народу» став батько Ліни. Він був засуджений на 10 років таборів  за те, що був занадто інтелігентним, освіченим.

 Передвоєнне дитинство, миті радості. Іще не було передчуття війни. «А потім бомби влучили у спокій». Ліні було одинадцять років, коли почалася війна.

 Довелося скуштувати гіркої біженської долі, просити прихистку в чужих домівках, пізнавати українських людей у найтяжчих життєвих ситуаціях.

 По війні у Києві закінчила середню школу, вчилася деякий час у Київському педагогічному інституті. Відвідуючи літературну студію, Ліна Костенко ступила на шлях серйозної літератури.               1953 року стає студенткою Літературного інституту ім. М. Горького. Вона осягає поетичну майстерність, вивчає світову літературу, спілкується з неординарними особистостями. Цікаві дискусії, кохання, молоде повнокровне життя. Народжуються сповнені любові до життя і людей вірші, які ввійдуть до першої збірки поетеси – «Проміння землі».

 «Хрущовська відлига», українське шістдесятництво, час непокори, бунту, свободи. Справжньою літературною подією став вихід третьої збірки Ліни Костенко «Мандрівки серця» (1961). На авторські вечори сходились юрми людей.

У віршах поетеси – віддзеркалення епохи, в якій цінністю стала людина.

 Одначе обнадійлива «хрущовська відлига» дуже скоро почала «підмерзати». Знову повернення до знеособлення людини, до шаблонів і догм, так що почалося цькування Ліни Костенко. Кожне слово було перевірено і зважено. Ліну Костенко в цей час підтримують друзі.

 Ліна Костенко має особливу потребу перебувати тілом і душею в зоні боротьби, у зоні ризику. Кажуть, що колись один журналіст попросив Ліну Василівну про інтерв’ю. І вона призначила йому місце зустрічі у чорнобильській зоні. Щорічні народознавчі експедиції у 10-кілометрову зону, зустрічі з людьми, що повернулися у мертві поселення, документальні записи.

 Навесні 2000 року Ліна Костенко стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги – «за справжнє лицарство у житті, подвижницьку діяльність в ім’я України, високохудожні твори в галузі літератури…»              Але найглибшою, найтоншою біографією Ліни Костенко є її поезія.

Додаток 3.